- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/12033/24
Провадження № 1-кс/991/12103/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
детектива ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 травня 2024 року за № 52024000000000242,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 18 жовтня 2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 29 липня 2024 року у справі № 991/6422/24 у кримінальному провадженні № 52024000000000242 від 23 травня 2024 року на мобільний телефон IPhone 13, s/n НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3 .
Представник власника майна зазначив, що арешт на вказане майно накладено необґрунтовано і на теперішній час у його застосуванні відпала потреба, враховуючи наступне.
Судове рішення мотивоване тим, що вилучений у ОСОБА_5 мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зберігає на собі сліди вчинених кримінальних правопорушень та існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказів фактів чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні. При цьому, під час розгляду питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя ОСОБА_6 врахував доводи детектива НАБУ ОСОБА_4 щодо необхідності проведення відповідного експертного дослідження, яке планується здійснити протягом двох місяців, після чого пристрій буде повернутий власнику. Отже, стороні обвинувачення для проведення експертного дослідження потрібно було два місяці. Разом з тим, слідчий суддя наклав арешт з урахуванням максимально можливих строків проведення експертиз - 90 календарних днів.
24 вересня 2024 року, тобто через два місяці та два дні з моменту вилучення мобільного телефону, представником ОСОБА_5 було надіслано детективу НАБУ ОСОБА_4 клопотання про повернення майна власнику, однак, постановою від 26 вересня 2024 року у його поверненні було відмовлено.
Відтак, на переконання адвоката, з дати вилучення мобільного телефону до розгляду клопотання пройшло достатньо часу для того, щоб сторона обвинувачення дослідила телефон та повернула його власнику.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з наведених у ньому мотивів. Наполягав, що вилучений мобільний телефон ОСОБА_5 не відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, оскільки висновки слідчого судді ОСОБА_6 мають суперечливий характер та вказують про те, що мобільний телефон не є засобом чи знаряддям вчинення злочину. Водночас, повідомив, що ухвала слідчого судді була оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, проте, за наслідками апеляційного розгляду залишена без змін.
2.2. Детектив ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки ОСОБА_5 під час обшуку обмежив доступ до деяких месенджерів. Крім того, зазначив, що у межах цього кримінального провадження 26 липня 2024 року призначено експертизу одразу восьми мобільних телефонів, серед яких вказаний телефон ОСОБА_5 . На теперішній час експертиза все ще проводиться з огляду на дослідження окреслених телефонів у порядку черги. Отже, потреби досудового розслідування виправдовують подальше обмеження прав власника майна.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку представника власника майна, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:
- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- арешт накладено необґрунтовано.
3.3. Оцінка та висновки слідчого судді
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52024000000000242 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст.14, ч. 5 ст. 191 КК України, щодо можливої схеми заволодіння коштами, виділеними на будівництво військових інженерно-технічних споруд та оборонних рубежів на території Сумської області, службовими особами Північного управління замовника робіт Міністерства оборони України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 липня 2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві власності належить колишній дружині ОСОБА_5, з метою вилучення, у тому числі мобільних терміналів системи зв`язку за фактом обставин даного кримінального провадження.
22 липня 2024 року за цією адресою було проведено обшук, під час якого детективами НАБУ виявлено та вилучено у ОСОБА_5 мобільний телефон IPhone 13, s/n НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3 . Вказаний мобільний телефон ОСОБА_5 розблокував, що надало можливість частково оглянути вміст цього телефона та месенджерів, проте месенджери «Telegram», «Threema» були заблоковані паролем логічного захисту, які він відмовився надати. При цьому, під час огляду мобільного додатку «Signal» виявлено листування з абонентами, одному з яких ОСОБА_5 надіслав фото із рядом недоліків під час виконання фортифікаційних споруд від 12 червня 2024 року, та іншому повідомлення із комерційними пропозиціями. Як зазначено в протоколі, вказаними абонентами є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 крім того, під час огляду мобільного додатку «WhatsApp» виявлено листування з абонентом, якому ОСОБА_5 надіслав 25 січня 2024 року інформацію щодо ВОП, які були в ОГ для врахування та орієнтир.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_4 від 22 липня 2024 року такий мобільний телефон було визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2024 року з метою забезпечення збереження речових доказів було накладено арешт (шляхом заборони володіти, користуватися та розпоряджатися) на мобільний телефон ОСОБА_5 .
За наслідками апеляційного перегляду ухвалою від 06 серпня 2024 року ухвалу слідчого судді від 29 липня 2024 року було залишено без змін.
Постановою від 26 липня 2024 року детектив НАБУ призначив комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій. Як повідомив у запереченнях детектив, таке експертне дослідження триває і нині.
Крім того, 26 липня 2024 року також було оглянуто та скопійовано доступну для копіювання частину даних цього телефону, до якої увійшли додатки «Signal» та «WhatsApp».
3.3.2. Як вже зазначала слідчий суддя, кримінальний процесуальний закон передбачає дві окремі підстави для скасування арешту. Втім, необґрунтованість накладеного арешту, як одна з цих підстав, на наявність якої посилається адвокат, не передбачає оцінку та перегляд по суті постановленого слідчим суддею рішення про накладення арешту. Кримінальний процесуальний закон визначає процедуру такого перегляду - виключно в апеляційному порядку. У протилежному випадку це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».
Обґрунтованість накладеного арешту може бути оцінена виключно у світлі обставин та доводів, які з тих чи інших причин не були предметом оцінки під час накладення арешту. Втім, наведені адвокатом доводи, зокрема, щодо непричетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, невідповідності мобільного телефону визначенню речових доказів тощо, вже були оцінені у межах як процедури накладення арешту на майно, так і процедури апеляційного перегляду ухвали про арешт, яка була ініційована адвокатом ОСОБА_3 .
Враховуючи, що адвокат не навів будь-яких інших доводів у контексті цієї підстави для скасування арешту, відсутні підстави здійснювати повторний аналіз цих доводів та констатувати необґрунтованість накладеного арешту.
3.3.3. Оцінюючи наявність іншої підстави скасування арешту (відсутність потреби у подальшому його застосуванні), на існуванні якої наполягав захисник, слідчий суддя виходить з правової природи цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Так, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Метою накладення арешту на мобільний телефон, серед іншого, було забезпечення можливості дослідження його вмісту.
Враховуючи, що станом на теперішній час зазначеної мети не досягнуто, позаяк дослідження вмісту телефону ОСОБА_5 продовжується, відсутні підстави констатувати, що у збереженні цього заходу забезпечення відпала потреба.
Водночас, слідчий суддя відхиляє доводи адвоката ОСОБА_3 щодо невідповідності мобільного телефону ОСОБА_5 вимогам, встановленим ст. 98 КПК України до речових доказів, оскільки слідчий суддя наділений повноваженнями лише надати оцінку відповідним речам чи документам у контексті можливості їх використання як речових доказів, без достеменного встановлення такої відповідності. Належна оцінка можливого використання цього мобільного телефону у якості речового доказу надавалась як слідчим суддею під час постановлення ухвали про арешт майна, так і судом апеляційної інстанції.
Крім того, дійсно, п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 передбачає, що строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.
Однак, (1) така Інструкція регламентує, що у разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів, а (2) сама по собі тривалість експертного дослідження не свідчить, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення у вигляді арешту майна відпала потреба.
Таким чином, враховуючи, що адвокат ОСОБА_3 не навів переконливих доводів щодо існування підстав для скасування арешту майна, у задоволенні його клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1