Документ № 122549035

Справа № 991/671/23

Провадження 1-кп/991/14/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зупинення судового провадження у кримінальному провадженні № 42018111030000415 від 09.10.2018 за обвинуваченням

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Узин Білоцерківського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

установив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018111030000415 від 09.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_6

13 вересня 2024 року від обвинуваченого ОСОБА_10 засобами поштового зв`язку «Нова Пошта» до суду надійшло клопотання про зупинення судового провадження, у порядку ст. 335 КПК України.

В обґрунтування клопотання обвинуваченим зазначено, що він призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, докази чого є у справі. 07.08.2024 він ( ОСОБА_10 ) не зміг взяти участь у судовому засіданні, оскільки виконував свій конституційний обов`язок - захищав Україну. У подальшому, також, не зможе бути присутнім у судових засіданнях з тих же підстав. Ситуація на фронті та бойова робота не дозволяють йому брати участь у судових засіданнях навіть у режимі відеоконференції, так, як підрозділ, у якому він ( ОСОБА_10 ) виконує бойові завдання, знаходиться на бойових позиціях, які постійно змінюються в залежності від ситуації та наказів командування. При цьому ОСОБА_10 переконаний, що якщо ситуація на фронті зміниться і він зможе підключитись до засідання в режимі відеоконференції з бойової позиції, то це буде порушувати його право на захист, оскільки він ( ОСОБА_10 ) буде позбавлений можливості подати докази, узгоджувати правову позицію зі захисниками.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали клопотання обвинуваченого про зупинення судового провадження.

Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що 07.08.2024 у судовому засіданні ним подавались письмові заперечення щодо клопотання захисників про зупинення судового провадження, які він підтримує і на даний час, оскільки, підстави для зупинення, на які посилається обвинувачений ОСОБА_10, аналогічні тим, які зазначали захисники. Так, до ч. 1 ст. 335 КПК України 14.04.2022 внесені зміни, метою яких, як зазначено у пояснювальній записці до відповідного законопроекту, було унормування питання зупинення судового провадження у разі призову обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Ця частина норми передбачає, зокрема, що суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Питання виділення матеріалів кримінального провадження на стадії судового провадження регламентовані ст. 217, 334 КПК України, які зокрема передбачають можливість виділення матеріалів кримінального провадження, якщо це негативно не вплине на повноту судового розгляду. Тобто, виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження не є безумовним і можливе лише за наявності матеріальних (фактичних) підстав, однією з яких є наявність окремих обвинувачених у кримінальних провадженнях про злочини вчинені у співучасті. Однак, беззаперечно, при виділені матеріалів кримінального провадження мають дотримуватись права і законні інтереси іншого обвинуваченого (обвинувачених). У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні, у тому числі, службового злочину у співучасті з ОСОБА_6 . Виділення матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 призведе до порушення загальних засад кримінального провадження, а також до порушення прав обвинуваченого ОСОБА_6 . Так, судом вже досліджено всі письмові та речові докази сторони обвинувачення. Звернув увагу, що речові докази, у разі необхідності виділення, об`єктивно не зможуть бути поділені на два самостійні провадження. Просив врахувати, що ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві у зловживанні ОСОБА_10 своїм службовим становищем, тобто, дії ОСОБА_10 та ОСОБА_6 тісно і нерозривно пов`язані між собою. Наявність або відсутність у діях ОСОБА_10 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, напряму впливає на саму можливість наявності в діях ОСОБА_6 ознак пособництва. Таким чином, розглядаючи окремо кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6, суд неминуче мусить надавати відповідь на питання винуватості ОСОБА_10 у скоєнні службового злочину, чим безумовно буде порушуватись презумпція невинуватості та право останнього на захист. Також прокурор звернув увагу на те, що і сторонами захисту подано відповідні докази для доведення невинуватості обвинувачених, і ці докази можуть мати значення стосовно обох обвинувачених. Наступним важливим аргументом, який впливає на можливість виділення матеріалів судового провадження стосовно ОСОБА_10 в окреме провадження, є кількість та віддаленість місця проживання 62 свідків, про допит яких заявила сторона обвинувачення. Так, виділення матеріалів покладе на свідків невиправданий тягар повторного прибуття до суду для надання показань. Більше того, внаслідок невизначеного строку можливого зупинення кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 об`єктивність та повнота показань таких свідків, внаслідок суб`єктивних властивостей людської пам`яті, може постраждати, чим обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_10 будуть поставлені в нерівні умови судового розгляду. Письмові заперечення містяться у матеріалах справи (т. 25 а.с. 30-34).

Також прокурором у судовому засідання заявлено усне клопотання щодо здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_10 . В обґрунтування клопотання послався на те, що обвинувачений належним чином неодноразово повідомлявся про дату та час судових засідань, однак за викликом не прибував. Клопотання від 11.09.2024 про зупинення судового провадження направлено до суду засобами поштового зв`язку, а саме «Новою Поштою», вказане підтверджує, що останній має можливість відлучитись з військової частини, а отже не виключається його можливість брати участь у судових засіданнях.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_10 заперечували щодо клопотання прокурора про привід обвинуваченого. Зазначили, що відсутні підстави для застосування приводу. ОСОБА_10 постійно перебуває на бойових позиціях та задіяний у виконанні бойових завдань.

Обвинувачений ОСОБА_10 у судове засідання не прибув.

Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_6, зазначила, що виділення матеріалів кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_10 в окреме провадження може негативно вплинути на повноту судового розгляду. Щодо питання зупинення судового провадження та здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_10 поклалась на розсуд суду.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Так, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Відповідно до ст. 28 КПК України як на сторону обвинувачення під час досудового розслідування, так і на суд під час судового провадження покладено обов`язок забезпечити додержання розумних строків як загальної засади кримінального провадження, яка також є складовою права особи на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, необхідно зважати на випадки, коли виконання цього обов`язку перебуває поза процесуальними можливостями прокурора чи суду.

Так, згідно із ч. 1 ст. 335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Тобто, наведена норма передбачає три підстави для зупинення судового провадження: 1) ухилення від явки до суду, 2) психічна чи інша тяжка тривала хвороба, 3) проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Водночас, лише застосування другої підстави є умовною і пов`язане з неможливістю участі у судовому провадженні. Дві інші підстави для суду першої інстанції є безумовними та безальтернативними (окрім здійснення спеціального судового провадження).

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 №2402-ІХ) із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжено, востаннє Указом від 23.07.2024 № 469/2024 строком з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.

Також, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Строк проведення мобілізації неодноразово продовжувався, востаннє Указом від 23.07.2024 № 470/2024.

У частині шостій статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено види військової служби, одним із яких є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

У статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ наведені визначення таких термінів:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Тобто, призов обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану в Україні, в розумінні ч. 1 ст. 335 КПК України, може бути підставою для зупинення судового провадження стосовно такого обвинуваченого до звільнення з військової служби.

За матеріалами справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.03.2024 № 103-М призваний на військову службу під час мобілізації 30.03.2024 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 (т. 24 а.с. 148-151, 189).

01 квітня 2024 року молодшого лейтенанта ОСОБА_10, який прибув за мобілізаційним призначенням для доукомплектування полку згідно мобілізаційної потреби, з 31.03.2024 зараховано до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення та призначено заступником командира ремонтної роти з озброєння, що підтверджується копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2024 № 69 (т. 24 а.с. 152).

Також, відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2024 № 214/окп, наданого на запит суду, встановлено, що ОСОБА_10 з 31.03.2024 справи і посаду заступника командира ремонтної роти з озброєння прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою. З 01.04.2024 включений до складу сил та засобів, військової частини НОМЕР_1, які виконують бойові завдання на території Харківської та Донецької областей. Станом на дату надання відповіді ОСОБА_10 виконує бойові (спеціальні) завдання у складі діючого угрупування військ сил оборони держави, зокрема виконує завдання з оперативного відновлення (ремонту) та евакуації пошкодженого (несправного) озброєння та військової техніки підрозділів військової частини НОМЕР_1 як на збірному пункті пошкоджених машин, так і в місцях їх виходу з ладу (безпосередньо на позиціях (районах очікування) в районах ведення бойових дій на території Харківської та Донецьких областей). Оскільки в умовах ведення бойових дій неможливо спрогнозувати час, місце і обсяги виходу з ладу озброєння та військової техніки, а тривалість відновлення (ремонту) залежить від умов обстановки і характеру пошкоджень, тому ОСОБА_10 не має гарантованої можливості брати участь у судових засіданнях, в тому числі у режимі відеоконференції, як у приміщеннях суду, так і з власних технічних засобів (т. 24 а.с. 182).

29 квітня 2024 року судом вжиті заходи, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, щодо вручення повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_10 у судові засідання призначені на: 05.06.2024 о 13 год 00 хв, 26.06.2024 о 13 год 00 хв, 08.07.2024 о 13 год 00 хв, 10.07.2024 о 13 год 00 хв, 17.07.2024 о 13 год 00 хв, 22.07.2024 о 13 год 00 хв, 07.08.2024 о 13 год 00 хв, що підтверджується матеріалами справи (т. 24 а.с. 199, 209, 210-211 та диск, 234).

Суд звертає увагу, що незважаючи на вчиненні судом дії, обвинувачений ОСОБА_10 не прибув у зазначені судові засідання та не вчинив дій щодо участі у судові засідання у режимі відеоконференції як з приміщення суду, який територіально більш наближений до останнього, так і з власних технічних засобів.

06 червня 2024 року Вищим антикорупційним судом до ІНФОРМАЦІЯ_4 та командиру військової частини НОМЕР_1 направлені запити з метою перевірки чи призвів призов ОСОБА_10 на військову службу під час мобілізації до об`єктивної неможливості обвинуваченого приймати участь у судовому провадженні (т. 24 а.с. 224, 226).

Від військової частини НОМЕР_1 09.06.2024 надійшла відповідь на запит суду, у якій, зокрема зазначено, що запитувана інформація була надана суду у листі від 24.04.2024 №214/окп (т. 24 а.с. 229).

На виконання доручення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду 04.07.2024 надійшов лист від військової частини НОМЕР_2 № 8609/вз від 18.06.2024 з додатком, а саме: листа-відповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2024 № 1148/553с, з якого вбачається, що з 25.05.2024 ОСОБА_10 відряджено для виконання бойових завдань у складі зенітного ракетного підрозділу, який виконує бойові завдання з протиповітряного прикриття частин (підрозділів), безпосередньо в бойових порядках загальновійськових частин (підрозділів) на Лиманському та Харківському операційних напрямках (бойове розпорядження військової частини НОМЕР_3 №129/дск від 25.05.2024, бойове розпорядження військової частини НОМЕР_1 №152/дск від 07.06.2024). У зв`язку з активними бойовими діями та різкими змінами в обстановці ОСОБА_10 не має можливості брати участь у судових засіданнях, у тому числі в режимі відеоконференції, як у приміщеннях суду, так і з власних технічних засобів (т. 25 а.с. 6).

Аналогічного змісту відповідь надано командиром військової частини НОМЕР_1 на адвокатський запит захиснику ОСОБА_9 (т. 24 а.с. 236-240).

Тобто, якщо проаналізувати відповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2024, від 09.06.2024 та від 13.06.2024, та врахувати, що зміни у порядку проходження служби ОСОБА_10 відбулися 25.05.2024, то слід дійти висновку, що зміст листів-відповідей з військової частини НОМЕР_1 є суперечливим, оскільки у період з квітня по червень ОСОБА_10 мав не гарантовану, але можливість, брати участь у судових засіданнях, зокрема і у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У той же час, ОСОБА_10, будучи обізнаним про дати судових засідань, у тому числі, 07.08.2024 о 13 год 00 хв, до суду за викликом не прибув і про причини неприбуття суд не повідомив.

07 серпня 2024 року судом відмовлено у задоволенні клопотання захисників про зупинення судового провадження, у порядку ст. 335 КПК України та задоволено клопотання прокурора про привід обвинуваченого ОСОБА_10 до найбільш територіально наближеного до місця знаходження обвинуваченого суду на 02 жовтня 2024 року на 10 год 00 хв для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції або з власних технічних засобів (т. 25 а.с. 50-56, 58-61).

Також, 13.08.2024 направлено командиру військової частини НОМЕР_1 повістку про виклик обвинуваченого ОСОБА_10 у судові засідання на 02.10.2024 о 10 год 00 хв, 16.10.2024 о 13 год 00 хв, 23.10.2024 о 10 год 00 хв, 06.11.2024 о 10 год 00 хв, 20.11.2024 о 10 год 00 хв, 04.12.2024 о 10 год 00 хв, 11.12.2024 о 10 год 00 хв для вручення останньому. Повістка про виклик вручена обвинуваченому ОСОБА_10 під розписку 30 серпня 2024 року, що підтверджується матеріалами справи (т. 25 а.с. 63, 64, 75-77).

Окрім цього, додатково секретарем судового засідання, через мобільний додаток «WhatsApp» повідомлено обвинуваченого ОСОБА_10 про зазначені вище дати судових засідань, що підтверджується телефонограмою від 13.08.2024 (т. 25 а.с. 65).

Судове засідання, яке було призначене на 02 жовтня 2024 року знято з розгляду у зв`язку з перебуванням члена колегії - судді ОСОБА_2 на лікарняному, що підтверджується довідкою від 02.10.2024 вих № 991/671/23/29069/2024.

У той же час, з листа т.в.о. керівника Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів ОСОБА_11 від 01.10.2024 № 533-006/28916 вбачається, що в ході підготовки до виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.08.2024, якою застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_10, вживались заходи щодо встановлення ймовірного місцезнаходження обвинуваченого: встановлено місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 (Дніпропетровська область); встановлено номер телефону однієї із службових осіб військової частини НОМЕР_1, яка в телефонному режимі повідомила, що ремонтна рота змінила місце дислокації із с. Грушине на інше, однак нове місце її дислокації повідомити відмовилась; здійснювались спроби зателефонувати командиру ремонтної роботи ОСОБА_12, який на дзвінки не відповідав; здійснювались спроби зателефонувати безпосередньо ОСОБА_10 на єдиний відомий номер мобільного телефону ( НОМЕР_4 ), однак телефон протягом періоду 15.09-30.09.2024 був вимкнений. Також, оскільки 30.09.2024 детективу повідомлено про зміну дати судового засідання (зняття з розгляду), то відпала потреба у виконанні ухвали суду від 07.08.2024, а отже ухвалу повернуто до суду.

У судові засідання, які були призначені на 02.10.2024 та 16.10.2024, обвинувачений ОСОБА_10 не прибув.

Тобто, враховуючи встановлені вище обставин, суд вичерпав всі можливі/передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України заходи для забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_10 у судові засідання, тому наявні підстави для задоволення клопотання останнього та зупинення судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 .

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантоване право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплюють право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Сенс встановлення у ст. 6 Конвенції критерію «розумності» терміну судового провадження у кримінальних справах (провадженнях) полягає в тому, щоб гарантувати ухвалення судового рішення протягом розумного строку, указуючи тим самим межу стану невизначеності, в якому перебуває та чи інша особа через висунуте їй кримінальне обвинувачення, що є вкрай важливим як для самої особи, так і з позиції категорії «правової визначеності».

Як встановлено вище у кримінальному провадженні № 42018111030000415 від 09.10.2018 обвинувачуються дві особи, зокрема, дії обвинуваченого ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України, а дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковано як пособника, тобто за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується обвинувальним актом у кримінальному провадженні (т. 1 а.с. 4-60).

Тобто, окрім обвинуваченого ОСОБА_10 у кримінальному провадженні наявний інший обвинувачений ОСОБА_6 .

Це покладає на суд обов`язок, здійснюючи правосуддя щодо кожного обвинуваченого окремо з урахуванням індивідуальних обставин, забезпечити швидкий, повний та неупереджений судовий розгляд, у тому числі, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника судового провадження була застосована належна правова процедура.

З метою недопущення порушення прав інших учасників кримінального провадження та забезпечення оперативності судового розгляду, суд зобов`язаний вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення строку судового провадження.

Також суд враховує, що однією з загальних засад кримінального провадження є розумність строків, згідно якої кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (п. 21 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 28 КПК України).

Окрім цього, принципом винної відповідальності передбачено, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за те суспільно небезпечне діяння і його суспільно небезпечні наслідки, відносно яких встановлена саме її вина.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тобто, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже кримінальній відповідальності підлягає тільки особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, і лише за своє діяння.

При цьому кримінально-правова оцінка діяння кожної особи стосується лише її самої, вона вирішується окремо щодо кожного з обвинувачених (ч. 3 ст. 368 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України у випадку зупинення судового провадження щодо одного обвинуваченого, судове продовження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб, продовжується.

Практичне застосування різних правових режимів до різних частин кримінального провадження (режиму зупинення та режиму продовження) може бути реалізоване шляхом використання правового інституту виділення кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 334 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 217 КПК України, у разі необхідності, матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду (ч. 4 ст. 217 КПК України).

Тобто, єдиною обов`язковою умовою для виділення матеріалів є наявність такої необхідності та відсутність негативного впливу на повноту судового розгляду.

При цьому, оцінка необхідності (практичної потреби) такого виділення законодавцем віднесена до дискреційних повноважень суду, який розглядає справу. Така оцінка має надаватися, виходячи із можливості ефективного досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, а також з урахуванням обов`язку суду провести судове провадження у розумний строк (ч. 2 ст. 28 КПК України).

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось учасниками судового провадження, у справі № 991/671/23 судом вже досліджені письмові та речові докази сторони обвинувачення, триває стадія дослідження доказів сторони захисту, яку розпочала сторона захисту ОСОБА_10 Наступним етапом встановлено проведення допиту свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Тобто, обов`язок доведення вини стосовно кожного з обвинувачених окремо покладається на прокурора.

При цьому, неможливість проведення судового засідання, у зв`язку з неприбуттям обвинуваченого ОСОБА_10 у судове засідання, а також запропонований порядок розгляду судового провадження, зокрема призначення судових засідань один раз у місяць до можливої зміни обстановки проходження обвинуваченим ОСОБА_10 військової служби, матиме наслідком затягування судового провадження стосовно іншого обвинуваченого.

Отже, на переконання суду, виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 в окреме провадження, буде сприяти дотриманню розумних строків судового розгляду, а тому є необхідним.

Колегія суддів враховує, що порядок оформлення виділеної у кримінальному провадженні справи визначено в Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814.

Доводи прокурора про можливе виникнення необхідності повторного допиту свідків, у випадку виділення провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_10, судом оцінюються критично, оскільки Кримінальним процесуальним кодексом України визначені випадки повторного та додаткового допиту свідків, у тому числі, у випадку нового розгляду справи.

Суд вважає, що виділення матеріалів кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 не перешкоджатиме повноті судового розгляду, адже винуватість кожного з обвинувачених встановлюється окремо судом, на підставі всебічного дослідження наданих сторонами доказів, а факти, встановлені у справі, не мають преюдиціального значення для кримінальних проваджень, які здійснюються щодо інших співучасників.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність виділення матеріалів кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 в окреме провадження.

Також колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора про привід обвинуваченого ОСОБА_10 не підлягає задоволенню, враховуючи обставини, які встановлені судом вище, у тому числі, щодо виконання детективом Національного антикорупційного бюро України ухвали суду від 07.08.2024 про привід обвинуваченого ОСОБА_10 .

Водночас, колегія суддів враховує пояснення як сторони захисту ОСОБА_10 так і прокурора щодо можливої зміни обстановки проходження обвинуваченим ОСОБА_10 військової служби, що може вплинути на можливість останнього брати участь у судових засіданнях.

Тому, колегія суддів вважає за можливим зупинити судове провадження у кримінальному провадженні № 42018111030000415 від 09.10.2018 стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 не виключно до звільнення останнього з військової служби, а до припинення існування обставин, які унеможливлюють його участь у судовому розгляді.

Керуючись ст. 2, 7, 28, 314, 334, 335, 372, 376, 392 КПК України, суд

постановив:

Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_10

Зупинити судове провадження у кримінальному провадженні № 42018111030000415 від 09.10.2018 стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, до припинення існування обставин, які унеможливлюють його участь у судовому розгляді, у тому числі, до звільнення останнього з військової служби.

Виділити з матеріалів кримінального провадження № 42018111030000415 від 09.10.2018 в окреме провадження матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України.

Прокурору надати суду перелік матеріалів кримінального провадження № 42018111030000415 від 09.10.2018, що мають значення для виділеного кримінального провадження, згідно з цією ухвалою.

Копію цієї ухвали направити до канцелярії Вищого антикорупційного суду для оформлення виділеного провадження з присвоєнням нового єдиного унікального номера судової справи та його реєстрації в автоматизованій системі розподілу судових справ у порядку ст. 35 КПК України.

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування приводу стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3