- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1956/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/602/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
25 жовтня 2024 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, розглянувши клопотання захисниці ОСОБА_3 про проведення судового засідання з розгляду апеляційних скарг прокурора та захисників, поданих на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 серпня 2024 року щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 21 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні №52016000000000380 у режимі відеоконференції,
В С Т А Н О В И В:
На 09 год. 15 хв 01.11.2024 призначене судове засідання з розгляду апеляційних скарг, поданих на ухвалу слідчого судді про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 21.10.2022 у кримінальному провадженні №52016000000000380.
24.10.2024 суддею-доповідачем отримано клопотання захисниці ОСОБА_3 про проведення судового засідання із розгляду вищезазначених апеляційних скарг у відповідний день і час у режимі відеоконференції з її участю в судовому засіданні поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Клопотання мотивоване тим, що на території України введено воєнний стан, який продовжує діяти.
Вирішуючи зазначену заяву, суддя-доповідач виходить із того, що дійсно КПК надає можливість сторонам кримінального провадження приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження). Адже, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду, у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (ст. 138 КПК); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 4-1, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Отже, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 4-1, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об`єктивне з`ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі- ЄКПЛ/, коли розгляд справи за участі певної особи є обов`язковим.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Суддя-доповідач враховує те, що участь у судовому засіданні захисниці ОСОБА_3 не є обов`язковою, оскільки участь захисника в кримінальному провадженні, передбачена п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК, та його присутність в судовому засіданні, про яку йдеться в ч. 4 ст. 405 КПК, це не одне і теж. У цій справі суд повідомляв учасників кримінального провадження про судові засідання, що вказує на не обов`язковість їх присутності в розумінні ч. 2 ст. 111 КПК, а не викликав їх для участі в них (випадок, коли згідно з ч. 2 ст. 134 КПК участь є обов`язковою). Крім того, ОСОБА_3 не єдиний захисник ОСОБА_4, а тому її відсутність не може: (а) вплинути на збільшення тривалості судового провадження; (б) унеможливити встановлення обставин, які підлягають з`ясуванню; (в) призвести до порушення прав людини, гарантованих п. 1 ст. 6 ЄКПЛ.
Зважаючи на наведене, захисниця ОСОБА_3 не довела, що існує виняткова ситуація, у зв`язку із якою, необхідно провести апеляційний розгляд за її участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням її власних технічних засобів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 21, 110, 336, 369, 401, 405 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання захисниці ОСОБА_3 щодо проведення в режимі відеоконференції судового засідання по справі 991/1956/24 залишити без задоволення.
Копію цієї ухвали направити ОСОБА_3 для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2