- Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.
Справа № 991/12007/24
Провадження № 1-кс/991/12077/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
31 жовтня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Інформація у скарзі відсутня.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у скарзі відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Інформація у скарзі відсутня.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Представник заявника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за скаргою адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (надалі -НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
18 жовтня 2024 року до провадження слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_4, який представляє інтереси ОСОБА_3, на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У скарзі представник зазначає, що 15 жовтня 2024 року ОСОБА_3 подано до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення. Проте, 16 жовтня 2024 року адвокатами ОСОБА_3 було отримано інформацію про те, що відомості до ЄРДР щодо обставин викладених заяві про вчинення кримінальних правопорушень не вносились.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 14 жовтня 2024 року (вих. № 1930) видно, що керівник відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 придбав житловий будинок у передмісті Києва вартістю, за оцінками ринку нерухомості, близько 14,5 мільйона гривень. Однак, у декларації про доходи та майновий стан вартість цього майна була значно занижена - 4,5 мільйона гривень. Заявник також зазначає, що у 2023 році дружина посадовця Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 стала власницею земельної ділянки та новозбудованого будинку у Петропавлівській Борщагівці - передмісті Києва, яке знаходиться за 13 кілометрів від центру столиці. Вона, як і її чоловік ОСОБА_7, працює у ДБР - начальником відділу організації підбору кадрів та професійного навчання Управління кадрової робота та державної служби. Згідно з декларацією посадовця, будинок площею 165 квадратних метрів придбали за 1,45 мільйона гривень, а земельну ділянку - за 3 мільйони гривень.
Крім того, починаючи з 2020 року батьки ОСОБА_8 придбали два паркомісця у новобудовах, дві двокімнатні квартири по 69 квадратних метрів - теж у новобудовах та нежитлові приміщення. Разом це майно, за підрахунками журналістів, може коштувати 8,5 мільйонів гривень. У лютому 2024 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 В`ялі стали власниками будинку та земельної ділянки також у ОСОБА_11, неподалік від доньки та її чоловіка. З витягу з Державного реєстру речових прав бачимо, що будинок у майже 155 квадратних метрів разом із земельною ділянкою обійшовся подружжю у 7 мільйонів гривень. Також, ОСОБА_12 став власником двох автівок: Toyota Land Cruiser 2020 року та Mercedes-Benz ML 350 2011 року. У зв`язку з чим, ОСОБА_3 звертає увагу на те, що всі вартісні покупки, загальна вартість яких близько 20 мільйонів гривень, тесть та теща ОСОБА_13 здійснили починаючи з 2020 року - відколи їхній зять отримав посаду у ДБР.
У своїй заяві ОСОБА_3 також зазначає, що ОСОБА_7 сприяв у знищені матеріалів кримінального провадження № 62019000000000046 від 02.02.2019, яке стосувалося ОСОБА_14, колишнього начальника Генерального штабу Збройних Сил України, ймовірно отримав за це корупційну вигоду, набув незаконні статки, які неможливо офіційно пояснити та задекларувати. Сприяла у прихованні незаконно набутих статків та внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації ОСОБА_15 .
У зв`язку з чим, заявник просив внести відомості до ЄРДР за ознаками вчинення керівником відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 та начальником відділу організації підбору кадрів та професійного навчання Управління кадрової роботи та державної служби Державного бюро розслідувань ОСОБА_15, кримінальних правопорушень, передбаченими ст. ст. 366-2 та 368-5 КК України.
Враховуючи, що відомості до ЄРДР внесені не були, всупереч вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, представник заявника - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій просить зобов`язати уповноважених посадових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою про вчинення кримінальних правопорушень та вручити заявнику витяг з ЄРДР.
На підтвердження зазначених обставин скаржник долучив до скарги копію заяви про вчинення кримінальних правопорушень від 14 жовтня 2024 року (вих. № 1930).
22 жовтня 2024 року до суду надійшли заперечення старшого детектива Першого підрозділу детективів ОСОБА_16, у яких він зазначив, що перелічені у зверненні ОСОБА_3 службові особи ( ОСОБА_5 та ОСОБА_15 ) не відносяться до тих, які визначені у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, а кримінальні правопорушення, передбачені ст. 366-2 та 368-5 КК України, відсутні у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.-
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.
Уповноважена особа НАБУ у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.
Слідчий суддя дослідив скаргу та додані до неї матеріали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 КПК України: «Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України: «Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків)».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 218 КПК України: «Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності. Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».
Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».
У заяві від 14 жовтня 2024 року ОСОБА_17 зазначає про можливе вчинення керівником відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 та начальником відділу організації підбору кадрів та професійного навчання Управління кадрової роботи та державної служби Державного бюро розслідувань ОСОБА_15, кримінальних правопорушень, передбаченими ст. ст. 366-2 та 368-5 КК України.
У зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку, що описані у тексті заяви кримінальні правопорушення можуть належати за підслідністю детективам Національного антикорупційного бюро України, а за підсудністю - Вищому антикорупційному суду, за наявності умов, визначених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Не оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_17 на предмет наявності ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2 та ст. 368-5 КК України, слідчий суддя встановив, що в ній наявні відомості, які можуть стати предметом перевірки в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається, а уповноваженою особою НАБУ не надано підтвердження внесення відомостей до ЄРДР у строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України, що свідчить про наявність бездіяльності щодо такого невнесення, яка є предметом оскарження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга представника заявника - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР в цій частині підлягає задоволенню.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що у випадку встановлення обставин, які свідчать, що розслідування зазначених у заяві кримінальних правопорушень не віднесене до компетенції НАБУ, детектив (слідчий) зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Слідчий суддя також не бере до уваги заперечення уповноваженої особи НАБУ, оскільки, кримінальне процесуальне законодавство забороняє відмовляти у прийнятті та реєстрації заяв про кримінальне правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню в частині зобов`язання уповноваженої особи НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 14 жовтня 2024 року (вих. № 1930).
В той же час, положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України надають заявнику та/або його представнику (законному представнику) право на оскарження бездіяльності детектива (слідчого), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, та не передбачають можливості оскарження бездіяльності, яка полягає у ненаданні витягу з ЄРДР. Разом з тим, норми кримінального процесуального права не наділяють слідчого суддю повноваженнями в частинні зобов`язання уповноваженої особи НАБУ надати заявнику такий витяг, а тому в цій частині вимоги скарги задоволенню не підлягають.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 214, 216, 218, 303-304, 306 КПК України, дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив:
1) скаргу представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, - задовольнити частково;
2) зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 14 жовтня 2024 року (вих. № 1930);
3) в решті скарги - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1