- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/11816/24
Провадження №11-сс/991/791/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
31 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про відвід члена колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - судді ОСОБА_4 від розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2024 про продовження тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022100060001389 від 14.10.2022,
ВСТАНОВИЛА:
У судовому засіданні до початку розгляду апеляційної скарги захисником ОСОБА_7 було заявлено відвід члену колегії суддів АП ВАКС - судді ОСОБА_4 .
Підставою для відводу, за переконанням захисника, є те, що суддя ОСОБА_4 під час апеляційного розгляду 30.07.2024 його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного від 27.06.2024 у справі № 991/5514/24 про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 «протягом часу спілкування з ОСОБА_6 вела себе зухвало по відношенню до останнього». На прохання ОСОБА_6 розібратись у тих питаннях, які задавала суддя ОСОБА_4 щодо невідповідності земельних ділянок, автомобілів та номерних знаків до них, суддя відмовила, чим позбавила підозрюваного можливості реалізувати право на захист. Захисник стверджує, що суддя ОСОБА_4 вела спілкування із ОСОБА_6 з неповагою та упередженістю. Врешті решт така поведінка судді ОСОБА_4 вплинула на те, яке рішення було постановлено колегією суддів, до складу якої вона входила, під час розгляду апеляційної скарги сторони захисту на ухвалу слідчого судді від 27.06.2024 у справі №991/5514/24. Зазначене, на думку захисника, свідчить про упереджене ставлення цієї судді до розгляду його апеляційної скарги по суті. Наявність сумнівів у неупередженості судді є підставою для заявленого відводу, відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав заяву про відвід.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви захисника, вважаючи її необґрунтованою.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження та обговоривши наведені захисником доводи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно із ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Положення статей 75, 76 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої особи, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
Можливість відводу судді від розгляду справи гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, проте відповідно до положень кримінального процесуального кодексу, заявлений відвід має бути мотивований.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Оцінюючи доводи заяви про відвід через призму критеріїв визнання поведінки судді упередженою, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід члена колегії - судді ОСОБА_4 відсутні.
Посилання адвоката на прояви неповаги, нібито продемонстровані суддею ОСОБА_4 при «спілкуванні» із підозрюваним ОСОБА_6, відхиляються колегією суддів, оскільки суб`єктивне сприйняття захисником та підозрюваним змісту питань, які ставились суддею, не свідчить про неповагу до учасників судового розгляду.
Так, член колегії суддів - суддя ОСОБА_4 під час апеляційного розгляду у справі №991/5514/24, з метою з`ясування обставин, які вона вважала за необхідне встановити для формування висновків щодо вимог апеляційної скарги, ставила підозрюваному ОСОБА_6 низку уточнюючих запитань щодо належного йому майна. Втім сам факт того, що підозрюваний ОСОБА_6 сприйняв такі питання як чуттєві та болісні, через те, що вони зачіпали його рідних та близьких, зокрема померлого батька, не може свідчити про упередженість судді у відношенні до його особи та справи в цілому.
Кримінальний процесуальний кодекс не встановлює обмежень щодо кола питань, які головуючий у судовому засіданні або член колегії суддів (у випадку коли судовий розгляд здійснюється колегіально) мають право ставити учасникам судового розгляду. Відношення учасника судового провадження до поставленого судом запитання не впливає на необхідність надати на нього відповідь, за винятком випадків, встановлених законом, коли особа має право відмовитись відповідати на питання суду, як і не може свідчити про прояв упередженості з боку суду.
Відповідно до положень ст.375 КПК, судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду. Оскільки заява захисника про відвід не містить доводів та посилань на докази, яким чином поставлені суддею ОСОБА_4 запитання підозрюваному ОСОБА_6 та відповіді останнього вплинули на прийняте у справі №991/5514/24 рішення, суд відхиляє твердження захисника, що «поведінка» судді ОСОБА_4 мала негативний впив на прийняте колегією суддів рішення по суті за його апеляційною скаргою, оскільки таке твердження ґрунтується на припущеннях.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи про наявність сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_4, як члена колегії суддів, під час розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 у справі №991/5514/24 не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід, а відтак у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід члена колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - судді ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4