Документ № 122788762

Справа № 991/10335/23

Провадження №11-сс/991/705/24

Слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

адвоката ОСОБА_7,

особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_8

підозрюваний ОСОБА_9 не з?явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2023 року про накладення арешту на віртуальні активи у кримінальному провадженні №52024000000000353 від 11 липня 2024 року, виділеного із кримінального провадження №52022000000000431 від 23 грудня 2022 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2023 року клопотання прокурора задоволено, накладено арешт із тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування віртуальними активами, що належать ОСОБА_9 та розміщені на криптогаманці «НОМЕР_7»: на криптовалюту Tether (USDT) у кількості 1 201 285,394011 одиниць (що станом на 20 листопада 2023 року становило 1 202 068,60 доларів США, Tron (TRX) у кількості 303,070481 одиниць (що станом на 20 листопада 2023 року становило 31,50 доларів США); на криптогаманці «НОМЕР_6», а саме: на криптовалюту Bitcoin (BTC) у кількості 6,92304554 одиниць (що станом на 20 листопада 2023 року становило 260 469,68 доларів США). Судове рішення мотивоване тим, що наведені фактичні дані є вагомими та свідчать про те, що існує обґрунтована підозра вчинення злочину такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Оскільки ОСОБА_9 є підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді конфіскації майна, та має віртуальні активи, які за вироком суду можуть бути конфісковані, наявні підстави для арешту цього майна з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання. Таке втручання та обмеження права власності є співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не є припиненням права власності на нього чи позбавленням такого права. Ненакладення арешту на віртуальні активи підозрюваного ОСОБА_9 може призвести до вжиття ним заходів щодо передачі чи відчуження на користь інших осіб з метою уникнення можливої їх конфіскації.

27 вересня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_8, подана через його адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2023 року, в якій вона просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на віртуальні активи, що розміщені: на криптогаманці «НОМЕР_7»: криптовалюту Tether (USDT) у кількості 1 201 285,394011 одиниць (що станом на 20 листопада 2023 року становило 1 202 068,60 доларів США, Tron (TRX) у кількості 303,070481 одиниць (що станом на 20 листопада 2023 року становило 31,50 доларів США); на криптогаманці «НОМЕР_6»: на криптовалюту Bitcoin (BTC) у кількості 6,92304554 одиниць (що станом на 20 листопада 2023 року становило 260 469,68 доларів США); зобов`язати уповноважену особу НАБУ та САП повернути віртуальні активи власнику ОСОБА_8 шляхом переказу на такі криптогаманці: НОМЕР_8 - у частині криптовалюти Tether (USDT); НОМЕР_9 - у частині криптовалюти Bitcoin (BTC). Вважає, що ухвала слідчого судді винесена внаслідок неповного з?ясування фактичних обставин справи, а також з істотним порушенням вимог КПК України, є незаконною та підлягає скасуванню оскільки власником усіх віртуальних активів (окрім 2.7 ВТС) є ОСОБА_8, який не має відношення до цього кримінального провадження. Вважає, що арештоване майно було вилучено з істотними порушеннями основоположних прав: неодноразовий несанкціонований вхід та огляд електронної інформаційної системи, безпідставний попередній арешт, виведення криптовалюти на особистий гаманець детектива ОСОБА_10, а також при розгляді клопотання про арешт було порушено принципи змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. ОСОБА_8 має право на оскарження ухвали про арешт, оскільки є власником арештованих віртуальних активів із моменту їх придбання, що підтверджується наявністю у нього віртуального ключа, показаннями свідків та іншими доказами. Слідчий суддя неправильно застосував положення цивільного законодавства та необґрунтовано вказав про приналежність усіх віртуальних активів на криптогаманці ОСОБА_9 і дані висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що в діях Директора та детективів НАБУ наявні ознаки перевищення службових повноважень, що полягають у наданні вказівки детективам діяти за межами їх повноважень та у протиправному переведенні усієї криптовалюти на новостворений особистий гаманець ОСОБА_10 №1 та №2 замість їх блокування. Здійснивши вхід до криптогаманця без ухвали слідчого судді про надання дозволу на огляд електронної інформаційної системи - криптогаманця та зберігаючи без ухвали слідчого судді криптовалюту з 22 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року, детективи несанкціоновано втрутились у володіння ОСОБА_8 та незаконно обмежили його у правах, що відповідно до п.1 ч.2 ст.87 КПК України є істотним порушеннями прав людини і основоположних свобод та свідчить про недопустимість подальшого арешту таких активів. Слідчий суддя розглянув клопотання про накладення арешту без повідомлення власника майна, чим не забезпечив необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, позбавив сторону захисту висловити свою позицію та надати докази для повного встановлення об?єктивної істини у справі. Ухвалу про накладення арешту слідчим суддею постановлено без виклику ОСОБА_8, копію якої він отримав 25 вересня 2024 року, тому строк на її оскарження не пропущений.

31 жовтня 2024 року засобами електронного зв?язку надійшло заперечення прокурора на апеляційну скаргу згідно якого вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 безпідставними й такими, що не відповідають обставинам кримінального провадження. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 Право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу обов`язково засвідчується володінням приватного ключа та/або seed-фрази такого віртуального активу. Враховуючи специфіку і природу віртуальної криптовалюти, той хто володіє приватним ключем та/обо seed-фразою, той і є власником криптовалюти, розміщеної за певною публічною адресою. Водночас, адвокатом ОСОБА_7 не надано належного документального підтвердження купівлі та продажу ОСОБА_8 криптовалюти, на яку накладено арешт, її обміну на фіатну валюту, а також відомостей про укладення відповідних правочинів між ОСОБА_8 (як зберігачем) та ОСОБА_9 (як власником віртуального активу); не надано скріншотів із особистих кабінетів ОСОБА_8 на криптобіржах, із яких би вбачалося управління ОСОБА_8 портфелем віртуальних активів; не додано жодних доказів на підтвердження права власності ОСОБА_8 на арештовані віртуальні активи, а також факту розпорядження криптовалютою з моменту створення мультивалютного криптогаманця до моменту застосування заходу забезпечення у кримінальному провадженні №52022000000000431 від 23 грудня 2022 року у вигляді арешту, що свідчить про те, що ОСОБА_8 не є власником віртуальних активів, на які накладено арешт. Окрім того, ОСОБА_8 із заявою про викрадення криптоактивів чи із запитами щодо зникнення із рахунків, нібито належних йому, криптоактивів до відповідної криптобіржі не звертався. До відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту підозрюваного ОСОБА_9 у кримінальному провадженні ОСОБА_8 жодних заяв про те, що вилучені віртуальні активи належать йому, не робив та не звертався до сторони обвинувачення, слідчого судді із клопотання про скасування арешту майна, що також підтверджує факт, що ОСОБА_8 до активів, на які накладено арешт, ніякого відношення не має. Відомості, які містяться в матеріалах кримінального провадження, у своїй сукупності в повній мірі спростовують доводи адвоката ОСОБА_7 щодо приналежності арештованої криптовалюти ОСОБА_8 та підтверджують, що саме підозрюваний ОСОБА_9 володів, користувався та розпоряджався арештованими віртуальними активами, у тому числі вчиняв правочини щодо них тощо.

У судовому засіданні представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримала повністю та просила апеляційну скаргу задовольнити. Стверджує, що власником усіх віртуальних активів, окрім 2.7 ВТС, на які накладено арешт, є ОСОБА_8, який не має відношення до цього кримінального провадження. Незаконне обмеження у правах ОСОБА_8 є істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та свідчить про недопустимість подальшого арешту таких активів.

ОСОБА_8 доводи адвоката ОСОБА_7, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав повністю та просив апеляційну скаргу задовольнити. Додатково пояснив, що користувався криптогаманцем за згодою ОСОБА_9 без укладення будь-яких договорів. Знайомий з підозрюваним з 2022 року, але підстав хвилюватися за свої активи не мав, так як знаходився у дружніх стосунках з особою, яка їх познайомила. Рішення судів про стягнення з нього коштів оспорює, так як вважає їх неправомірними як і постанови про накладення на нього адміністративних стягнень. Він має право позичати кошти, використовувати їх на свій розсуд, у тому числі, визначати термін їх повернення.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, просив залишити його без змін, надавши пояснення, які відповідали наданим запереченням.

ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів доходить таких висновків.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.64-2 КПК України третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Згідно п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 ч.3 с.395 КПК України).

Відповідно до матеріалів кримінального провадження ухвала слідчого судді від 30 листопада 2023 року постановлена слідчим суддею у закритому судовому засіданні без повідомлення власника майна.

Враховуючи те, що ухвалу про накладення арешту слідчим суддею постановлено без виклику ОСОБА_8, копію якої ОСОБА_8 отримав 25 вересня 2024 року, тому строк на її апеляційне оскарження не пропущений.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52024000000000353 від 11 липня 2024 року, виділеного із кримінального провадження №52022000000000431 від 23 грудня 2022 року, здійснюється за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов?язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.

Із матеріалів справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, що підтверджується витягом із ЄРДР від 23 грудня 2022 року (т.1 а.с.23-26).

Відповідно до повідомлення про підозру від 20 листопада 2023 року під час досудового розслідування встановлено, що Голова Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України ОСОБА_9, діючи в організованій групі спільно з іншими її учасниками, до складу якої також входили інші службові особи цієї служби та підпорядкованого їй ДП «УСС», упродовж 2021-2022 років під час закупівель засобів інформації за завищеними цінами через підконтрольні компанії, заволоділи майном цього підприємства в особливо великих розмірах.

Учасники організованої групи, діючи в межах єдиного плану під керівництвом ОСОБА_12, виконавців ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за пособництва ОСОБА_15 та за участю інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, упродовж 2021 року під час закупівлі ПЗ ІС «Платформа» заволоділи коштами ДП «УСС» у розмірі 23 611 425 грн, що є особливо великим розміром, чим спричинили цьому підприємству збитки на вказану суму.

Продовжуючи злочинну діяльність, учасники організованої групи, діючи в межах єдиного плану, упродовж 2022 року під час закупівлі пакетів оновлення (компонентів) до ПЗ ІС «Платформа» повторно заволоділи коштами ДП «УСС» у розмірі 38 404 926 грн, чим спричинили цьому підприємству збитки на вказану суму.

Отже, ОСОБА_9 як виконавець у складі організованої групи, діючи в межах єдиного плану, обіймаючи посаду Голови Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України та будучи службовою особою, впродовж 2021-2022 років під час закупівель ПЗ для створення та модернізації ІС «Платформа», шляхом зловживання своїм службовим становищем, яке полягало в організації та підписанні документів щодо бюджетування, погодження ТЗ на дану систему, надання висновків експерта з державної таємниці, організації підготовки та підписанні інших документів щодо ІС «Платформа», надання вказівок підлеглим особам та вчинення інших дій, спільно з іншими учасниками організованої групи заволоділи коштами ДП «УСС» на загальну суму 62 016 351 грн та спричинили цьому підприємству збитки на вказану суму, чим вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України.

Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належать до особливо тяжких злочинів та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Згідно з п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до матеріалів справи ухвалою слідчого судді від 14 квітня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири по АДРЕСА_1, яка перебуває у власності ОСОБА_16 та фактичному користуванні ОСОБА_9, з метою відшукання, у тому числі, мобільних телефонів та сім-карт, що перебувають у користуванні ОСОБА_9, які зберегли на собі сліди злочину, за допомогою яких обговорювалися злочинні дії, у тому числі із встановленими учасниками злочинної організації, та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації, які перебувають у його користуванні та зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (т.1 а.с.65-71).

20 квітня 2023 року проведено обшук вказаної квартири, у ході якого виявлено та вилучено холодний криптогаманець Ledger, оскільки ОСОБА_17 пароль доступу для перевірки відомостей, які містяться на ньому не надав, детективами НАБУ прийнято рішення про його вилучення з метою подолання системи логічного захисту. Крім того, вилучено мобільний телефон Apple IPhone 14 Pro Max НОМЕР_1, ІМЕІ1 НОМЕР_2, ІМЕІ2 НОМЕР_3 з метою подолання системи логічного захисту, оскільки ОСОБА_17 умисно його вимкнув та пароль доступу також не повідомив. Під час огляду мобільного телефону Apple IPhone 14 Pro Max A2894, ІМЕІ1 НОМЕР_4, ІМЕІ2 НОМЕР_5 було встановлено наявність переписки в месенджерах, в яких обговорювалася тема обшуків з іншими абонентами, які ймовірно можуть мати відношення до кримінального провадження. Оскільки вказаний пристрій має систему захисту доступу як до телефону, так і до месенджерів, а ОСОБА_17 відмовився надавати пароль, органом досудового розслідування прийнято рішення про його вилучення. Планшет знаходився у розблокованому стані, однак наявний логічний захист у вигляді пароля, який власник не надав, що також стало підставою для його вилучення (т.1 а.с.72-77).

Згідно з витягом із протоколу огляду від 20 квітня 2023 року - 15 травня 2023 року та копії протоколу огляду від 31 жовтня 2023 року під час проведення огляду мобільного телефону ОСОБА_9 . Apple Iphone 14 Pro Max A2894 в розділі «Фото» було виявлено фотозображення аркуша паперу із рукописними записами - 24 слова англійською мовою, як не пов`язані між собою за змістом та є фразою для відновлення доступу до криптогаманця (seed-фразою), у верхньому правому куті наявний підпис, схожий на підпис підозрюваного ОСОБА_9 (т.1 а.с.78-95).

Директором НАБУ 20 листопада 2023 року винесено постанову про накладення попереднього арешту строком до 48 годин у вигляді заборони користування, відчуження та розпорядження віртуальними активами, що належать ОСОБА_9, а також забезпечення збереження віртуальних активів шляхом їх переведення на новостворений електронний мультивалютний криптогаманець (т.1 а.с.97-99).

Відповідно до протоколу огляду інформації та виконання постанови про попередній арешт від 20 листопада 2023 року під час проведення огляду зазначеного телефону ОСОБА_9 за допомогою seed-фрази відновлено доступ до криптогаманця ОСОБА_9 та встановлено, що на криптогаманці наявна криптовалюта Tether (USDT) у кількості 1 201 285 одиниць (що станом на 20 листопада 2023 року становило 1 201 928 доларів США, криптовалюта Tron (TRX) у кількості 331 одиниця (що станом на 20 листопада 2023 року становило 34,72 доларів США) та криптовалюта Bitcoin (BTC) у кількості 6,924287 одиниць (що станом на 20 листопада 2023 року становило 275 266 доларів США), яку, з метою виконання постанови про попередній арешт, переведено на інші адреси (т.1 а.с.102-112).

З огляду на встановлені обставини вбачається наявність достатніх підстав вважати, що саме підозрюваний ОСОБА_9 згенерував публічні адреси та створив електронні гаманці НОМЕР_10, НОМЕР_11, на яких були розміщені арештовані віртуальні активи, володів, користувався та розпоряджався ними, що не заперечується і ОСОБА_8 .

Положеннями ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.7 ст.173 КПК України підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

При цьому, згідно із ч.1 ст.64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Тобто, зазначена норма вказує на те, що майно має належати особі, або перебувати у її володінні.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст.319 ЦК України).

Отже, із зазначеного слідує, що зміст права власності на віртуальний актив включає право володіти віртуальним активом, право користуватися віртуальним активом та право розпоряджатися віртуальним активом на свій розсуд.

З огляду на правову природу віртуального активу, який виражений сукупністю даних в електронній формі, такий актив виникає з моменту його створення, користування та розпорядження віртуальними активами відбувається за допомогою гаманця віртуального активу, а доступ до такого гаманця здійснюється за допомогою своєрідного ключа віртуального активу, який включає в себе, зокрема, код та пароль.

Seed-фраза (seed phrase) - це послідовність із 12, 18 або 24 випадкових слів, які містять інформацію, необхідну для відновлення доступу до втраченого або пошкодженого криптовалютного гаманця. Seed-фраза (seed phrase) генерується при створенні гаманця і забезпечує механізм відновлення доступу до цифрових активів у разі втрати, пошкодження або крадіжки фізичних гаманців, та завдяки якій користувачі можуть відновити свої гаманці на нових пристроях, забезпечуючи безперервність роботи та зменшуючи ризик безповоротних втрат.

Вказане дає підстави зробити висновок, що право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу, засвідчується володінням ключа такого віртуального активу. Отже, володілець ключа віртуального активу (код та пароль доступу до гаманця) є власником такого віртуального активу.

Долучені представником ОСОБА_8 - ОСОБА_7 до апеляційної скарги протокол опитування ОСОБА_19 від 26 вересня 2024 року, протокол опитування ОСОБА_9 від 27 вересня 2024 року, протоколи огляду інформації щодо наявних віртуальних активів на криптогаманцях та протокол огляду інформації щодо транзакцій арештованих віртуальних активів на криптогаманцях від 25 вересня 2024 року на підтвердження доводів про те, що власником усіх віртуальних активів (окрім 2.7 ВТ), розміщених на електронних гаманцях НОМЕР_10, НОМЕР_11, та володільцем віртуального ключа (seed-фрази) від криптогаманця є ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження та спростовуються його ж поясненнями, що вказаний гаманець Ledger був придбаний підозрюваним та ним же зареєстровано криптогаманець із підібранням seed-фрази; вказаний факт не заперечується і підозрюваним; договір про надання права користування даними гаманцями ОСОБА_9 . ОСОБА_8 суду не надано, а сам по собі факт наявності картки з записом seed-фрази може свідчити про спільний доступ та спільне користування активами, які розміщені у них. Діюче законодавство України не визначає власником майна того, хто зберігає seed-фразу у письмовому виді, а не на електронних носіях, показаннями свідків чи консультативним висновком чи висновком експерта за результатами проведення комп?ютерно-технічного експертного дослідження. Разом з тим, на думку суду, доводи ОСОБА_8 щодо його права власності на арештовані активи є менш переконливими, чим доводи органу досудового розслідування, враховуючи той факт, що із підозрюваним він малознайомий, активи з криптогаманців переведено у листопаді 2023 року, а з апеляційною скаргою він звернувся лише у вересні 2024 року, майже після року, при цьому сума перерахованих активів не є незначно, щоб не цікавитись їх станом майже рік. Розмір офіційних доходів ОСОБА_8 не свідчить про право власності активів, на які накладено арешт.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, оскаржуване судове рішення ухвалене слідчим суддею на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст.94 КПК України.

Суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам провадження, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, у тому числі, залишити ухвалу без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.64-2, 131, 132, 170, 171, 173, 309, 392, 393, 395, 404, 405, 418, 419, 422, 424, 426 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2023 року залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2023 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4