- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/12178/24
Провадження 1-кс/991/12253/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю с. Рудка Лохвицького району Полтавської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 52024000000000531,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, у якому просив продовжити на два місяці, а саме до 27.12.2024, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Також прокурор просив продовжити на два місяці покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та слідчого судді за кожною вимогою; не відлучатися з Полтавської області, в якій він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021172060000006 від 24.03.2021, за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365-2, ч. 2 ст. 233 КК України.
29.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В подальшому 10.10.2024 з матеріалів кримінального провадження
№ 42021172060000006 від 24.03.2021 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 52024000000000531.
Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час та обов`язків, покладених на підозрюваного, прокурор послався на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживанні службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної та фізичної особи, тобто в умисному використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам територіальної громади в особі Полтавської обласної ради. Злочин, який інкримінується ОСОБА_4, є тяжким корупційним і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, у випадку ж засудження ОСОБА_4 за вчинення вказаного злочину, відповідно до ст.ст. 69, 75 КК України, йому може бути призначене лише покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі.
Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Окрім того, прокурор вказав на наявність наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
У зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених на підозрюваного, закінчується 27.10.2024, у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні застосованого запобіжного заходу та дії відповідних обов`язків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив задовольнити із зазначених вище підстав. Крім того, зазначив, що підозра є обґрунтованою, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати. У засіданні прокурор повідомив, що наразі досудове розслідування завершене, про що сторона захисту повідомлена 14.10.2024, на даний час триває виконання вимог ст. 290 КПК України. Також зазначив, що сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 22.00 год до 06.00 год наступної доби з покладеними на нього обов`язками, строком на два місяці.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не погодився з існуванням зазначених прокурором ризиків, на його думку ризики зменшуються. Також зазначив, що за час дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу будь-яких порушень зі сторони останнього не було допущено, просив врахувати, що підозрюваний є пенсіонером, має проблеми зі здоров`ям, йому встановлено третю групу інвалідності.
Загалом адвокат ОСОБА_5 зазначив, що не заперечує щодо задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак оскільки строк досудове розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до 29.10.2024, тому вважає за можливе продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 15 діб.
На зазначене прокурор ОСОБА_3 заперечив, тому що відповідно до положень КПК України строк досудового розслідування зупиняється на час виконання вимог ст. 290 КПК України, відтак вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу ще на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника, не заперечував щодо задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але просив, за можливості, замінити застосований до нього запобіжний захід на особисте зобов`язання.
Дослідивши надані сторонами матеріали, заслухавши думки учасників судового процесу, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додатково з`ясовувати:
- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу;
- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що в кримінальному провадженні № 42021172060000006 від 24.03.2021 ОСОБА_4 29.05.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Надалі 10.10.2024 з матеріалів кримінального провадження
№ 42021172060000006 від 24.03.2021 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 52024000000000531.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 890 000,00 (один мільйон вісімсот дев`яносто тисяч) грн.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.06.2024 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2024 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.07.2024 підозрюваному ОСОБА_4 змінено застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2024 продовжено застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час із забороною залишати житло за адресою:
АДРЕСА_2 у період доби з 22.00 год до 06.00 год наступної доби. Також цією ухвалою на підозрюваного покладено наступні обов`язки: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та слідчого судді за кожною вимогою; повідомляти слідчих, прокурорів про кожне відлучення з Полтавської області; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Так як строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених на ОСОБА_4, закінчується 27.10.2024, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про їх продовження.
За версією органу досудового розслідування, займаючи посаду в.о. директора ПОКВКП «Полтавапаливо» ОСОБА_4, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Євробіт» та фізичними особами, які її контролюють, всупереч інтересам служби, у 2020 році незаконно відчужив на користь вказаного товариства шість об`єктів нерухомого майна, що знаходилися у спільній (комунальній) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області та закріплювалися за ПОКВКП «Полтавапаливо» на праві господарського відання, чим завдав тяжких наслідків охоронюваним законом інтересам територіальної громади в особі Полтавської обласної ради у вигляді матеріальної шкоди (збитків) на суму 12 731 155 грн.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Варто зазначити, що сторона захисту в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_4 фактично визнає викладені в повідомленні про підозру обставини, однак, має сумнів у кваліфікації органом досудового розслідування зазначених діянь.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини підозрюваного ОСОБА_4 та правильність кваліфікації його дій, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку, що відомості, які містяться у долучених прокурором матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось колегію суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час апеляційного розгляду скарги захисника на ухвалу слідчого судді від 31.05.2024 у справі № 991/4642/24, за результатом чого колегія суддів погодилася з висновком щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні повідомив про те, що 14.10.2024 у порядку ст. 290 КПК України сторонам у кримінальному провадженні № 52024000000000531 від 10.10.2024 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Тож наразі триває ознайомлення сторони захисту із зібраними під час досудового розслідування доказами.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України необхідно виконати приписи ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та вчинити інші дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, слідчим суддею встановлено необхідність проведення ряду дій, у зв`язку з чим досудове розслідування неможливо закінчити до спливу строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, відповідно до ухвали слідчого судді від 27.09.2024.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При цьому, як стверджує прокурор, з моменту винесення ухвали слідчим суддею від 27.09.2024 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладення обов`язків на підозрюваного ОСОБА_4 встановлені слідчим суддею ризики не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи подальше продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор зазначив, що станом на момент розгляду цього клопотання продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення (п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
На думку захисника, вищезазначені ризики зменшилися, на підтвердження цього захисник зазначив, що впродовж дії запобіжного заходу та покладених обов`язків з боку підозрюваного ОСОБА_4 не було вчинено жодних порушень.
Проте, посилання сторони захисту на добросовісне та належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків саме по собі не спростовує ризики, про які зазначено вище.
Разом з тим, перевіряючи продовження існування зазначених прокурором ризиків на час розгляду цього клопотання, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження, з урахуванням відкриття та надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, мають тенденцію до зменшення.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, який відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів, за які підозрюваному, у випадку визнання його винуватим, може бути призначена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку у поєднанні із високими фінансовими ресурсами, якими згідно наданих матеріалів володіє ОСОБА_4, а також широким колом знайомств у підозрюваного, свідчать про наявність ризику використання цих ресурсів для переховування від органів досудового розслідування та/або суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Не може залишатися поза увагою слідчого судді, що ОСОБА_4 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, зокрема паспорт НОМЕР_1 (дата видачі 16.05.2024, дійсний до 16.05.2034) оформлений ОСОБА_4 після проведення обшуку у його домоволодінні та вилучення належних йому мобільного телефону та ноутбука.
Водночас відповідно до витягів із бази даних «Інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон» протягом 2020-2024 років ОСОБА_4 неодноразово (всього 10 разів) здійснював перетини державного кордону в різних напрямках, із яких 6 разів перетинав державний кордон України після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, тобто після 24.02.2022, що свідчить про його можливість здійснити виїзд за межі України, незважаючи на обмеження введені у зв`язку з воєнним станом.
Дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_15 протягом 2020-2024 років також здійснила 10 перетинів кордону та оформила паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 (дата видачі 16.0,5.2024, дійсний до 16.05.2034) після проведення обшуку в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 .
Син та невістка ОСОБА_4 тривалий проміжок часу знаходяться за кордоном.
Крім того, із наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 здійснював пошукові запити щодо можливості отримання громадянства іншої країни, придбання нерухомості та можливості працевлаштування за кордоном.
Наведені факти в їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя дійшов висновку і про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що наразі жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, враховуючи визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
До того ж ОСОБА_4 обізнаний, хто є свідками у цьому кримінальному провадженні та відповідно має знайомих осіб серед працівників ПОКВКП «Полтавапаливо», які в минулому були його підлеглими та яким можуть бути відомі обставини незаконного відчуження комунального майна на користь ТОВ «Євробіт», а також будучи обізнаним про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, підозрюваний зможе узгоджувати та координувати дії таких осіб, з метою викривлення значимих даних для кримінального провадження, шляхом висловлення прохання, підкупу, погроз, тиску для примушування їх до зміни раніше наданих показань, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Сторона обвинувачення серед наявних ризиків зазначила ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), однак відсутність зазначеного ризику була встановлена слідчими суддями під час постановлення попередніх ухвал від 30.07.2024 та 27.09.2024.
При цьому, слідчий суддя не може погодитися з доводами прокурора про наявність ризику вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки сторона обвинувачення не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення іншого кримінального провадження, за відсутності об`єктивних даних про це.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
У судовому засіданні прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у результаті вчинення якого, за версією органу досудового розслідування, територіальній громаді в особі Полтавської обласної ради заподіяно матеріальну (майнову) шкоду в розмірі 12 731 155 грн,а також те, що з часу застосування/зміни запобіжного заходу ризики переховування від органів досудового розслідування та незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати.
Водночас слідчий суддя бере до уваги вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зав`язків - підозрюваний одружений, має повнолітнього сина, постійне місце проживання на території України, пенсіонер, родина Горященків володіє значною кількістю об`єктів нерухомого та рухомого майна, має задовільний фінансовий стан.
Доведення цих обставин переконує слідчого суддю в обґрунтованості вимог про продовження строку тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом та продовження строку дії покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи пояснення сторони захисту про сумлінну поведінку підозрюваного, а також прохання підозрюваного ОСОБА_4 змінити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, слідчий суддя у контексті встановлених обставин, вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на нього обов`язків.
Також необхідно зазначити, що прокурор ОСОБА_3 у клопотанні серед обов`язків, термін дії яких він просить продовжити, зазначає обов`язок «не відлучатися з Полтавської області, в якій проживає підозрюваний, без дозволу детектива, прокурора або суду». Проте, ухвалою слідчого судді від 27.09.2024 такий обов`язок було уточнено та викладено наступним чином - «повідомляти слідчих, прокурорів про кожне відлучення з Полтавської області». З огляду на зазначене, прокурор ОСОБА_3 просить розширити покладені на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, за відсутності об`єктивних даних, які б підтверджували таку необхідність.
Оскільки сторона обвинувачення не надала відповідних підтверджень існування необхідності в зміні обов`язку встановленого ухвалою від 27.09.2024, слідчий суддя вважає, що така вимога клопотання не підлягає задоволенню.
Слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання особи під домашнім арештом з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби з покладеними обов`язками, з урахуванням вищезазначених обставин, буде мати найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становитиме порушення прав особи, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Враховуючи, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 52024000000000531 від 10.10.2024 завершене і на даний час триває виконання вимог ст. 290 КПК України, слідчий суддя дійшов переконання, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби та покладених на нього обов`язків, необхідно продовжити на два місяці з моменту постановлення даної ухвали, тобто до 24.12.2024 року, але в межах строку досудового розслідування, в зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 176-178, 181, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя.
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на два місяці, тобто до 24.12.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під домашнім арештом із забороною у період з 22.00 год до 06.00 год залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, з покладенням на нього наступних обов`язків:
- прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та слідчого судді за кожною вимогою;
- повідомляти слідчих, прокурорів про кожне відлучення з Полтавської області;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 до 24.12.2024 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52024000000000531.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1