- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/11643/24
Провадження 1-р/991/55/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві заяву захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 у справі № 991/11643/24 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 у справі № 991/11643/24 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 (далі - Кримінальне провадження), у якій просить роз`яснити чи покладений обов`язок вказаною ухвалою в редакції «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну» являється абсолютною забороною виїзду за кордон чи з дозволу прокурора, слідчого можливий тимчасовий виїзд підозрюваного (далі - Заява).
Заява мотивована тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 у справі № 991/11643/24 у рамках Кримінального провадження продовжено на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, зокрема, строк дії обов`язку «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну». За такого, у зв`язку із неясністю реалізації покладеного обов`язку, який стосується обмеження виїзду за межі Україні, у сторони захисту виникла необхідність у роз`ясненні цього обов`язку та права реалізації підозрюваного отримувати дозвіл прокурора, слідчого чи суду про тимчасовий виїзд за межі України.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_3 доводи Заяви підтримали, просили Заяву задовольнити з викладених у ній підстав.
Прокурор ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення Заяви, зазначила, що ухвала є зрозумілою, роз`ясненню не підлягає. Вказала, що ані в ухвалі, ані у ст. 194 КПК України не зазначено про наявність у прокурора права надавати дозволи на тимчасове повернення паспортів підозрюваному, надання таких дозволів буде вважатися внесенням змін у судове рішення.
Дослідивши зміст Заяви та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
З огляду на зміст вказаної норми, роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Фактично, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Сама суть роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.
Слідчим суддею встановлено, що у рамках Кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 у справі № 991/11643/24 у рамках Кримінального провадження продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, зокрема, строк дії обов`язку «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну», до 08.12.2024 (далі - Ухвала).
Сторона захисту зазначила, що ОСОБА_4 неодноразово звертався до прокурора з клопотаннями про надання дозволу на його виїзд за кордон, за результатом розгляду яких прокурором було відмовлено, мотивуючи тим, що клопотання про виїзд за межі України не кореспондується з покладеними судом обов`язками здачі паспортів для виїзду закордон.
Відтак, у сторони захисту у зв`язку із неясністю реалізації покладеного на підозрюваного обов`язку «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну», який стосується обмеження виїзду за межі Україні, виникла необхідність у роз`ясненні цього обов`язку та права реалізації підозрюваного отримувати дозвіл прокурора, слідчого чи суду про тимчасовий виїзд за межі України.
Таким чином, зміст Ухвали є незрозумілим для особи, стосовно якої відповідне судове рішення ухвалене (підозрюваного ОСОБА_4 ), в частині реалізації покладеного на нього обов`язку «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну», та реалізації його права на виїзд за межі України під час дії цього обов`язку.
З огляду на заявлені вимоги, Заява розглядається слідчим суддею в аспекті необхідності роз`яснення обов`язку «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну» та необхідності роз`яснення права реалізації підозрюваного отримувати дозвіл прокурора, слідчого чи суду про тимчасовий виїзд за межі України.
Як вбачається зі змісту резолютивної частини Ухвали покладений на ОСОБА_4 обов`язок містить наступне формулювання: «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну».
Тобто, фактично даним обов`язком обмежено право ОСОБА_4 на виїзд за межі України. Будь-яких виключень з такого обмеження при покладанні на підозрюваного вказаного обв`язку слідчим суддею не встановлювалося. За такого, зазначений обов`язок жодним чином не корелюється з можливістю одержання від прокурора дозволу на отримання паспортів для виїзду за кордон, аби здійснювати виїзди за межі України.
При цьому, наявність чи відсутність у ОСОБА_4 можливості здійснювати виїзди за межі України (постійні/тимчасові/на підставі певних дозволів) не було предметом розгляду справи, в рамках якої постановлена Ухвала, у резолютивній частині Ухвали відсутні відомості, що з цього питання було постановлено рішення, яке є незрозумілим і підлягає роз`ясненню.
Разом з цим, текст, що містить Ухвала, чітко викладений у доступній та зрозумілій формі, в ній чітко та конкретно зазначені висновки суду по суті предмету судового розгляду, з посиланням на мотиви прийняття рішення та норми діючого законодавства, за такого, Ухвала є зрозумілою, будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, ухвала не містить.
Доводи Заяви фактично зводяться до роз`яснення того, чи наявна у ОСОБА_4 можливість під час дії вказаного обов`язку виїжджати закордон та яким чином реалізувати відповідне право, що не є підставою для роз`яснення Ухвали, оскільки стосуються питання реалізації права підозрюваного на виїзди закордон, що не може бути вирішено шляхом роз`яснення вказаного судового рішення, адже відповідне питання не було предметом розгляду справи, в рамках якої постановлена Ухвала.
Що стосується питання сторони захисту «чи являється заборона виїзду закордон абсолютною», то слідчий суддя зазначає, що роз`яснення судового рішення повинно мати практичне значення - суд повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, аби такі особи мали можливість реалізувати відповідне судове рішення. Разом з тим, поставлене стороною захисту питання має теоретичне, а не практичне значення, а тому в цій частині Ухвала не може бути роз`яснена.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні Заяви слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 369-372, 380, 395 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1