- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
Справа № 991/8538/24
Провадження 1-кп/991/98/24
У Х В А Л А
08 листопада 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілого ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Головно Любомльського району Волинської області, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
Означене кримінальне провадження надійшло до Вищого антикорупційного суду 05.09.2024.
Ухвалою суду від 04.11.2024 призначено судовий розгляд кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_5 подав клопотання у якому просив:
- змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання;
- повернути заставодавцю ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 372 150,00 гривень, внесені у якості застави за ОСОБА_4 .
2. Обґрунтування клопотання
В обґрунтування вимог клопотання захисник зазначив про таке:
- відсутні ризики, існуванням яких обумовлювалося застосування запобіжного заходу, а саме: ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. У цьому контексті, захисник серед іншого наголосив на тому, що існування цих ризиків під час досудового розслідування слідчий суддя оцінював крізь призму повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який передбачає обов`язкову конфіскацію майна;
- ОСОБА_4 протягом усього часу досудового розслідування демонстрував належну процесуальну поведінку, про що серед іншого свідчить те, що сторона обвинувачення не зверталася до слідчого судді чи суду із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України;
- ОСОБА_4 має постійне місце проживання та місце роботи, міцні соціальні зв`язки у місці проживання, одружений, має на утриманні матір, яка через вік та двічі перенесений інсульт потребує стороннього догляду;
- ОСОБА_4 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно;
- у ОСОБА_4 відсутня можливість покинути територію України з огляду на передачу на зберігання до Управління ДМС у Волинській області паспорта громадянина України для виїзду за кордон.;
- тривалість досудового розслідування та знецінення гривні спонукають заставодавця вимагати від ОСОБА_4 повернення грошових коштів, внесених у якості застави. Через незадовільний матеріальний стан ОСОБА_4 не має можливості повернути заставодавцю грошові кошти.
3. Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_4 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу з підстав, що у ньому наведені. Просили врахувати характеристику ОСОБА_4, зазначену у досудовій доповіді, складеній представником персоналу органу пробації Луцького міського відділу Філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання. Серед іншого зазначив, що:
- обставини та ризики, які зумовлювали необхідність застосування запобіжного заходу не змінилися та продовжують існувати;
- до повідомлення про підозру ОСОБА_4 намагався виїхати за кордон, нібито для лікування. Але у зв`язку із порушенням вимоги щодо повідомлення Служби безпеки та режимно-секретного органу ця спроба не виявилася вдалою. У подальшому, після повідомлення про підозру, не звертався за дозволом про виїзд за межі України;
- належна процесуальна поведінка та невжиття обвинуваченим заходів, які б перешкоджали кримінальному провадженні обумовлені саме застосованим до нього запобіжним заходом у вигляді застави.
Представник потерпілого ОСОБА_6 поклалася на розсуд суду.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та наявні матеріали клопотання, суд дійшов таких висновків.
4. Встановлені обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 у справі № 991/6125/22 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 372 150 гривень та строком до 02.02.2023 покладено виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Застава у визначеному слідчим суддею розмірі 08.12.2022 внесена ОСОБА_7, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0265210048 від 08.12.2022.
Після 02.02.2023 сторона обвинувачення із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не зверталася.
5. Оцінка та мотиви суду
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання про зміну запобіжного заходу, скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або зміну способу їх виконання розглядаються згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України. Означеною нормою передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд має дослідити та встановити такі обставини: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи доводи, якими обґрунтовано клопотання суду належить з`ясувати:
- існування на час розгляду клопотання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України;
- достатність обставин про які зазначено у клопотанні для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
5.1. Щодо існування ризиків
5.1.1. Щодо існування ризику переховування від суду
Із змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 у справі № 991/6125/22 вбачається, що висновок про існування ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду обумовлювався наявністю таких обставин:
- тяжкістю злочину, інкримінованого ОСОБА_4 - повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна;
- характером інкримінованого злочину - вчинення злочину з корисливих мотивів та з використанням службового становища;
- неможливістю застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ;
- встановленням фактів, що підтверджують спробу виїзду за межі України - спроба виїзду у серпні 2022 року за межі України без повідомлення посадових осіб, які надали ОСОБА_4 допуск до державної таємниці за формою 2 та відповідних режимно-секретних органів;
- наявністю паспорта для виїзду за кордон;
- можливістю безперешкодного виїзду за межі території України під час воєнного стану з огляду на вік ОСОБА_4 (63 роки на момент застосування запобіжного заходу);
- відсутністю у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження втечі та подальшого розшуку підозрюваного.
Суд вважає, що обставини, наведені захисником, не спростовують факторів, якими обумовлено висновок слідчого судді про існування ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду
Зазначені у клопотанні особисті обставини ОСОБА_4 (сімейний стан, стан здоров`я членів сім`ї, вік, соціальні зв`язки та ін.) враховано слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу у сукупності із іншими обставинами у контексті існування ризику переховування.
Зміна правової кваліфікації злочину на менш тяжкий, хоч і є обставиною, яка у певній мірі свідчить про меншу ймовірність вчинення обвинуваченим дій із перешкоджання кримінальному провадженні, але у сукупності із обставинами, що враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу не нівелює існуючого ризику. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України відноситься до тяжких корупційних злочинів, яким передбачено покарання до шести років позбавлення волі. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням або застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин не передбачено. Тяжкість очікуваного покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
Суд враховує, що з часу надходження обвинувального акта до суду обвинувачений ОСОБА_4 дійсно демонструє належну процесуальну поведінку, не допускає процесуальних зловживань.
Проте, підкорення законним вимогам та розпорядженням суду є процесуальними обов`язками обвинуваченого. Їх невиконання є підставою для застосування заходів процесуального примусу або ж застосування чи зміну запобіжного заходу.
Тому забезпечення належної процесуальної поведінки є обставиною, яка лише може враховуватися під час оцінки ступеня ймовірності дій, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню, але сама по собі не нівелює можливих ризиків вчинення таких дій.
Передача паспорта громадянина України для виїзду закордон не виключає можливості вчинення дій із переховування від суду, а отже не аргументом який виключає ризик переховування. До того ж ця обставина стосується випадків переховування від органів досудового розслідування та суду за кордоном. Проте, переховуватися від органів досудового розслідування та суду можливо і на території України.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що на дату розгляду клопотання ризик переховування обвинуваченого від суду не втратив своєї актуальності, хоча ймовірність вчинення обвинуваченим таких дій є меншою, а ніж на момент застосування запобіжного заходу.
5.1.2. Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
Оцінюючи існування цього ризику суд враховує:
- процедуру отримання показань свідків, передбачену КПК України, а саме безпосередність дослідження судом показань;
- ту обставину, що судовий розгляд перебуває на початковій стадії, свідки у кримінальному провадженні ще не допитувалися;
- попередні висновки слідчого судді про те, що у контексті обставин цього кримінального провадження, особи обвинуваченого, займаної ним посади, ризик незаконного впливу зберігає свою актуальність до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.
Суд відхиляє доводи захисника про відсутність можливості у незаконному впливі на свідків з огляду на таке.
Згідно з інформацією відображеною у досудовій доповіді ОСОБА_4 працює у структурних підрозділах Волинської обласної державної адміністрації з 2005 року. На момент вчинення злочину ОСОБА_4 обіймав посаду начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації. З листопада 2022 року є керівником патронатної служби апарату Волинської обласної державної адміністрації.
Наведене дає підстави для висновку, що ОСОБА_4, в силу професійного досвіду, тривалості роботи на різних посадах, у тому числі, керівних у структурі Волинської обласної державної адміністрації має достатній авторитет та вплив на осіб, які працювали та/або працюють у Волинській обласній державній адміністрації незалежно від безпосередньої підпорядкованості останній ОСОБА_4 .
Тому, ОСОБА_4, усвідомлюючи, яка відповідальність передбачена за вчинення інкримінованого йому злочину, може використати набутий авторитет та вжити заходів із здійснення незаконного впливу на свідків, зокрема із числа працівників Волинської обласної державної адміністрації задля надання ними необ`єктивних, неповних чи викривлених показань виправдувального характеру.
Тому суд вважає, що на дату розгляду клопотання ймовірність незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні зберігає свою актуальність.
5.2. Щодо інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, та можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу
Згідно зі ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу, його продовженні, зміні запобіжного заходу або продовженні чи скасуванні обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд має оцінити усі обставини у сукупності, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів та ін.
У статті 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується.
Суд враховує:
1) тяжкість та характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
За своїм характером злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким умисним корупційним злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
2) розмір шкоди, який інкримінується обвинуваченому.
ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам на суму 28 070 376 гривень.
Потерпілим у кримінальному провадженні визнано Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації, яке пред`явило цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 28 070 376 гривень завданої шкоди;
3) особисті обставини ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні матір - ОСОБА_8, 1938 року народження, яка потребує стороннього догляду;
4) ОСОБА_4 працевлаштований - обіймає посаду керівника патронатної служби апарату Волинської обласної державної адміністрації;
5) позитивну характеристику з місця роботи та з місця проживання, що відображена у досудовій доповіді
6) висновок представника персоналу пробації про існування середнього рівня ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та сере небезпеки ОСОБА_4 для суспільства. У досудовій доповіді зазначено, що ОСОБА_4 у вирішенні проблем використовує неадекватні стратегії, які несуть загрозу або шкоду для оточуючих, не усвідомлює серйозність наслідків своїх протиправних дій, не має готовності до зміни способу життя (поведінки, переконань).
Наведені обставини у сукупності із обставинами кримінального провадження, характером існуючих ризиків виправдовують подальше застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.
Більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання за таких умов і на цьому етапі не є співмірним та не забезпечить мету кримінального провадження і ефективний контроль за поведінкою обвинуваченого.
Водночас, суд враховує:
- що розмір застави, визначений у межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для особливо тяжкого злочину. Проте правова кваліфікація діяння за ч. 5 ст. 191 КК України після застосування запобіжного заходу змінена на менш тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України;
- що строк застосування запобіжного заходу. Означений запобіжний захід застосовано до обвинуваченого 07.12.2022. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, з 02.02.2023 не продовжувалися;
- незначний дохід обвинуваченого ОСОБА_4 . Згідно з довідкою від 20.09.2024 за період із січня 2024 року по серпень 2024 року ОСОБА_4 до вирахування податків отримав заробітну плату у сумі 242076,38 гривень.
Тому, вважає за можливе зменшити розмір застави та застосувати її у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжкого злочину.
З урахуванням вищенаведених обставин суд вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у достатній мірі забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов`язків та буде ефективним запобіжником існуючих ризиків.
При цьому у контексті аргументів захисника про необхідність повернення грошових коштів заставодавцю, що обумовлено тривалістю досудового розслідування та знеціненням грошових коштів, що відображається на фінансовому стані заставодавця та обвинуваченого, суд зазначає, що рішення про зменшення застави не може обумовлюватися погіршенням фінансового чи майнового стану заставодавців або обвинуваченого чи їх відмовою від виконання покладених ухвалою обов`язків.
6. Висновки суду за наслідками розгляду клопотання
Отже, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу належить задовольнити частково.
У зв`язку із зменшенням розміру застави, частину застави, що була внесена за ОСОБА_4 належить повернути заставодавцю.
Керуючись статтями 194, 201, 331, 372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_5 .
2. Зменшити розмір застави, застосованої до обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 грудня 2022 року у справі № 991/6125/22, у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
3. Повернути заставодавцю ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, банк одержувача АТ «ПУМБ», код одержувача 3249520595, рахунок одержувача НОМЕР_2 ) 173 670 (сто сімдесят три тисячі шістсот сімдесят) гривень, внесені ним в якості застави за обвинуваченого ОСОБА_4 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 у справі № 991/6125/22 згідно з квитанцією № 24 від 13.09.2022.
4. У іншій частині клопотання захисника відмовити.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_9