УХВАЛА
08 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 991/366/22
провадження № 61-14603зно24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Горгіладзе Микити Сергійовича, про відвід колегії суддів Верховного Суду Петрова Євгена Вікторовича, Грушицького Андрія Ігоровича, Литвиненко Ірини Вікторівни, Пророка Віктора Васильовича, Сердюка Валентина Васильовича у справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Горгіладзе Микита Сергійович, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом Держави Україна
в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_7, про визнання необґрунтованими активів та стягнення в дохід держави грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горгіладзе М. С., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2022 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2022 року у вказаній справі.
У січні 2023 року представник ОСОБА_6 - адвокат Козаченко Тетяна Анатоліївна, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2022 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2022 року у вказаній справі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Рішення Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2022 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2022 року
в частині задоволених позовних вимог про визнання необґрунтованим активу
у вигляді квартири АДРЕСА_1 та стягнення у дохід держави частини вартості активу, визнаного необґрунтованим, залишено без змін.
Поновлено дію рішення Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2022 року.
01 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горгіладзе М. С., через приймальню громадян, звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду
від 16 жовтня 2024 року.
05 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горгіладзе М. С., через приймальню громадян звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід колегії суддів Верховного Суду Петрова Є. В., Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.
Заява про відвід обґрунтована тим, що виключення 14 жовтня 2024 року судді Пророка В. В. з повторного автоматизованого розподілу справи № 991/366/22 на підставі перебування у відпустці та одночасне включення до переліку суддів, які брали участь у повторному автоматизованому розподілі зазначеної справи, що відбувся того самого дня, свідчить про умисне втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Отже, заявник вважає, що суддя Пророк В. В. не міг брати участь 14 жовтня
2024 року в повторному автоматизованому розподілі судової справи № 991/366/22 та бути обраним членом колегії суддів у зазначеній справі.
Зазначає, що члени колегії суддів усвідомлювали незаконність складу суду і, як наслідок, ухвалили судове рішення з порушенням норм процесуального закону, отже, існують підстави для відводу колегії суддів.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2024 року заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Горгіладзе М. С., відвід суддів Верховного Суду Петрова Є. В., Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,
Сердюка В. В. визнано необґрунтованим та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу,
і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 08 листопада 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Горгіладзе М. С., про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду призначено судді Верховного Суду Луспенику Д. Д.
Вважаю, що підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Горгіладзе М. С., про відвід суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду немає.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу
у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
За змістом частини восьмої статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,
від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку
в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, §48).
Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що судді Верховного Суду Петров Є. В., Грушицький А. І., Литвиненко І. В., Пророк В. В., Сердюк В. В., виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Доводи заявника, зводяться до незгоди із проведеним автоматизованим розподілом справи між суддями, зокрема заявник вважає, що повторний автоматичний розподіл справи при визначенні суддів Петрова Є. В.,
Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В., Сердюка В. В. проведений із порушенням закону.
Водночас вказані посилання заявника не заслуговують на увагу, оскільки обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені.
Відповідно до частини одинадцятої статті 33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 (далі - Положення) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Згідно з підпунктом 2.3.11 пункту 2.3 Положення якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. Збори суддів можуть визначити склади постійно-діючих колегій суддів.
Відповідно до пункту 2.2 Тимчасових засад під час автоматизованого розподілу судових справ враховується, що вони розглядаються колегією суддів, до складу якої входить визначений Автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС) суддя-доповідач, а саме: касаційним судом як судом першої інстанції -
у складі трьох суддів, а у випадках, встановлених процесуальним законом, -
у складі п`яти суддів; касаційним судом як судом апеляційної інстанції - у складі трьох суддів; касаційним судом як судом касаційної інстанції - у складі трьох суддів або більшої непарної кількості суддів, палатою, об`єднаною палатою; Великою Палатою як судом апеляційної, касаційної інстанції - складом Великої Палати.
Згідно з пунктом 2.3 Тимчасових засад для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів із числа суддів постійної колегії суддів, а також із числа резервних суддів для постійної колегії суддів, які мають процесуальні повноваження на момент автоматизованого розподілу, АСДС визначає суддів, яких не вистачає, із числа всіх суддів відповідного касаційного суду з урахуванням їх спеціалізації (за наявності) та складу судових палат.
Встановлено, що протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 жовтня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І.,
Литвиненко І. В., Пророк В. В., Сердюк В. В.
Повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями проведено
14 жовтня 2024 року з використанням наявного програмного забезпечення.
Згідно з підпунктом 2.3.23 пункту 2.3 Положення якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.
Підпунктом 2.3.49 пункту 2.3 Положення визначено, що повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках, визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.
Згідно з рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2024 року № 1 до складу першої постійно-діючої колегії у складі п`яти суддів (1 колегія) Третьої судової палати Касаційного цивільного суду входять, зокрема, судді Грушицький А. І. (головуючий), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.
Після визначення у касаційному провадженні (у справі) судді-доповідача Петрова Є. В. АСДС визначено склад колегії суддів, з урахуванням вказаного рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Перебування судді Пророка В. В., який не є суддею-доповідачем, у відпустці на час проведення повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями не
є підставою для визначення складу колегії суддів не з числа суддів постійно-діючої колегії, оскільки суддя Пророк В. В. не був визначений суддею-доповідачем для розгляду вказаної справи.
Зазначення судді Пророка В. В. у розділі «Судді, які не брали участі
в автоматизованому розподілі (підстави)» у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 жовтня 2024 року стосується вирішення питання саме щодо визначення судді-доповідача для розгляду вказаної справи.
Відповідно, безпідставними є доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Горгіладзе М. С. про проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями при визначенні суддів Петрова Є. В., Грушицького А. І.,
Литвиненко І. В., Пророка В. В., Сердюка В. В. із порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, оскільки такі доводи не підтверджені відповідними доказами та ґрунтуються на припущеннях заявника.
При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що заявлення завідомо безпідставного відводу є зловживанням процесуальними правами (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України).
Оскільки обставини, на які посилається представник ОСОБА_1 - адвокат Горгіладзе М. С., як на підставу для відводу суддів, не дають підстав для обґрунтованого сумніву в неупередженості та об`єктивності суддів Петрова Є. В., Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В., Сердюка В. В., при розгляді цієї справи, заява представника ОСОБА_1 - адвоката Горгіладзе М. С., про відвід від участі у розгляді справи суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Горгіладзе Микити Сергійовича, про відвід колегії суддів Верховного Суду Петрова Євгена Вікторовича, Грушицького Андрія Ігоровича, Литвиненко Ірини Вікторівни, Пророка Віктора Васильовича, Сердюка Валентина Васильовича у справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Горгіладзе Микита Сергійович, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом Держави Україна
в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_7, про визнання необґрунтованими активів та стягнення в дохід держави грошових коштів,відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник