- Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.
Справа № 991/12756/24
Провадження № 1-кс/991/12827/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
13 листопада 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 42024000000000168 від 26 січня 2024 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про повернення прокурору клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні за № 42024000000000168 від 26 січня 2024 року.
Питання про повернення зазначеного клопотання вирішується за ініціативою слідчого судді.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
До провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора від 07 листопада 2024 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні за № 42024000000000168 від 26 січня 2024 року.
Вказане клопотання було прийняте уповноваженою особою Вищого антикорупційного суду 11 листопада 2024 року о 15 год 57 хв та передане в апарат слідчого судді ОСОБА_4 після 16 години, який у період часу з 16:00 до 18:00 здійснював розгляд клопотань про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у зв`язку з чим фактично отримав матеріали клопотання 12 листопада 2024 року.
З доданих до клопотання матеріалів видно, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2024 року було продовжено підозрюваному ОСОБА_2 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 13 листопада 2024 року.
Вказане клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, а саме до клопотання не додане підтвердження того, що підозрюваному надані копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку дії обов`язків (п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України).
Слідчий суддя дослідив клопотання прокурора з доданими до нього матеріалами.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
Відповідно до вимог п. п. 1-22 ч. 1 і ч. 3 ст. 7 КПК України: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне провадження. Зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 8 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4-6 ст. 9 КПК України: «Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч.1 ст. 10 КПК України: «Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом ».
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 3 ст. 184 КПК України: «До клопотання додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 187 КПК України: «Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України: «Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю».
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України: «Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 КПК України: «Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України: «Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України: «Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення».
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що:
- кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя;
- кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.
З матеріалів клопотання видно, що вони не містять підтвердження того, що підозрюваному ОСОБА_2 були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на нього.
Наведене дає підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 не отримав копій клопотання та матеріалів, яких налічується три томи і якими прокурор обґрунтовує необхідність продовження строку дії, покладених на підозрюваного обов`язків, у зв`язку з чим ОСОБА_2 буде позбавлений можливості забезпечити захист своїх прав при розгляді клопотання прокурора. Слідчий суддя вважає, що порушення прокурором вимог п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України є істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону як таке, що може перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки воно порушує такі загальні засади кримінального провадження як верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист і змагальність сторін (ст. ст. 8-11, 20, 22 КПК України). Наведені обставини дають слідчому судді підстави для висновку про те, що невиконання прокурором зазначеної вище вимоги кримінального процесуального закону порушує концепцію належної правової процедури (due process) щодо учасників цього кримінального провадження зі сторони захисту, а також порушує і право підозрюваного ОСОБА_2 на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слідчий суддя вважає, що у даному випадку разом з нормами кримінального процесуального закону, які містяться у § 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду Глави 18. Запобіжні заходи, затримання особи КПК України і регламентують питання продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, мають застосовуватися загальні засади кримінального провадження, зокрема ст. ст. 7, 8-10, 20, 22 КПК України, а також і норми ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин та з огляду на наведені норми права, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору для виконання ним вимог п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України, а саме для надання підозрюваному ОСОБА_2 копій клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та додаванням до матеріалів клопотання відповідного підтвердження, оскільки це не може призвести до обмежень прав підозрюваного та інших учасників цього кримінального провадження, не може перешкодити здійсненню досудового розслідування і відповідає завданням кримінального провадження, встановленим ст. 2 КПК України.
Слідчий суддя також звертає увагу і на те, що прокурор звернувся до слідчого судді з цим клопотанням поза межами встановленого ч. 1 ст. 199 КПК України строку.
Так, дія попередньої ухвали від 13 вересня 2024 року, якою було продовжено строк дії обов`язків, закінчується 13 листопада 2024 року, а тому прокурор зобов`язаний був подати клопотання слідчому судді не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення її дії, тобто до 08 листопада 2024 року, що встановлено вимогами ч. 1 ст. 199 КПК України. В той же час, з інформації, яка міститься на відправленні видно, що клопотання було направлене поштовим зв`язком 08 листопада 2024 року о 20 год 46 хв, а прийняте уповноваженою особою Вищого антикорупційного суду 11 листопада 2024 року о 15 год 57 хв, тобто за два дні до закінчення строку дії обов`язків.
Слідчий суддя зазначає, що звернення прокурора до слідчого судді з цим клопотанням з порушенням встановленого ч. 1 ст. 199 КПК України строку, хоча і не є самосійною підставою для повернення його прокурору, але свідчить про свідоме невимушене порушення стороною обвинувачення права підозрюваного ОСОБА_2 на захист, а також перешкоджає слідчому судді розглянути та вирішити його протягом визначеного нормами кримінального процесуального права строки, що є ознаками порушення права на справедливий суд у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, загальними засадами кримінального провадження, які встановлені ст. ст. 7-10, 20, 22 КПК України, положеннями ст. ст. 131, 132, 176, 177, 184, 194, 199 КПК України, дійшов висновку про повернення клопотання прокурору.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні за № 42024000000000168 від 26 січня 2024 року, - повернути прокурору Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 для виконання ним вимог п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1