- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/11628/24
Провадження №11-сс/991/741/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 про закриття провадження за клопотанням слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13.03.2023 ОСОБА_6 .
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 закрито провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.
Обґрунтовуючи наведене рішення, слідчий суддя виходив із того, що: досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється слідчими ГСУ СБ України, а не детективами НАБУ, а нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, а не прокурорами САП, що виключає предметну підсудність провадження ВАКС за ч. 1 ст. 331 КПК України; Генеральним прокурором при вирішенні спору про підслідність не встановлено наявності будь-яких об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ або здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану або про неефективність здійснення ним досудового розслідування.
За таких обставин слідчий суддя вважав, що у цьому кримінальному провадженні відсутня хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, що обумовлює його обов`язкову належність до підслідності НАБУ та є обов`язковою невід`ємною складовою предметної підсудності ВАКС. Відтак старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ СБ України ОСОБА_10 не є належним суб`єктом звернення до слідчого судді ВАКС з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6, а прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 не має повноважень здійснювати процесуальне керівництво (нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство) у цьому кримінальному провадженні, оскільки не є прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Також слідчий суддя встановив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону слідчим, оскільки він три рази звертався до слідчого суддів ВАКС з цим клопотанням, два перші з яких були здійснені з порушенням вимог п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України, а останній раз клопотання було подане за один день до закінчення строку тримання під вартою, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 199 КПК України.
За аналізом наведеного слідчий суддя дійшов висновку, що розгляд та вирішення цього клопотання знаходиться поза межами судового контролю слідчого судді ВАКС, у зв`язку з чим провадження за цим клопотанням слід закрити.
2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із такими висновками слідчого судді, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор в апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 скасувати та постановити нову, якою призначити новий розгляд клопотання в суді першої інстанції.
Зазначає, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку, що клопотання не належить до предметної підсудності ВАКС.
Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 191 КК, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_6, завдано шкоди у 26 869 667 грн., а ОСОБА_6 станом на день вчинення злочину перебував на посаді першого заступника начальника Департаменту господарського забезпечення СБУ, яка, окрім іншого, є правоохоронним органом, що відносить кримінальне провадження до предметної підсудності ВАКС.
Прокурор зазначив, що поняття «підслідність» не є тотожнім поняттю «підсудність», а визначення чи невизначення підслідності провадження за НАБУ не тягне за собою автоматичного визначення підсудності відповідного провадження за ВАКС чи навпаки.
Відтак кримінальне провадження підсудне ВАКС за критеріями, визначеними п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у зазначеному провадженні відноситься до повноважень слідчого судді саме цього суду.
3. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні з викладених в ній підстав.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, оскільки постановлена слідчим суддею ухвала про закриття провадження не передбачена КПК. Крім того, 14.10.2024 слідчим суддею ВАКС частково задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, відтак наразі відсутній предмет апеляційного перегляду.
4. Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження, та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
07 жовтня 2024 року старший слідчий в особливо важливих справах 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді ВАКС із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .
Слідчий суддя встановив непідсудність зазначеного кримінального провадження Вищому антикорупційного суду через здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не Національним антикорупційним бюро, а Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, що нібито позбавляє його процесуального права на розгляд та вирішення клопотання слідчого по суті. А тому ухвалою від 08.10.2024 провадження за клопотанням було закрито.
Втім колегія суддів не погоджується із такими висновками слідчого судді та зазначає наступне.
08.04.2024 ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у розтраті чужого майна (коштів державного бюджету) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах (26 869 667 грн), а також у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, у перешкоджанні законній діяльності інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (т. 8 а.п. 1-57).
Після повідомлення ОСОБА_6 про підозру, постановою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора від 26.04.2024 підслідність кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні визначено за детективами НАБУ.
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08.05.2024 підслідність у кримінальному провадженні №42023000000000406 від 13.03.2023 була визначена за слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України.
Постановою Генерального прокурора, від 23.05.2024 про вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні визначена підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13.03.2023 за слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України, а нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням - прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора (т.1 а.п.68-70).
Також, постановою Генерального прокурора від 23.05.2024 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13.03.2023 зі складу прокурорів Спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони Офісу Генерального прокурора (т.1 а.п. 66 - 67).
Постановою начальника 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України від 27.05.2024 визначено склад слідчої групи та старшого слідчого групи у даному кримінальному провадженні з числа слідчих Головного слідчого управління СБ України (т.1 а.п. 71 - 72).
01.10.2024 слідчим СБУ ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто у розтраті чужого майна (коштів державного бюджету) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах (26 869 667 грн), у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, у перешкоджанні законній діяльності Службі безпеки України в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу (т. 8 а.п. 58-116).
В свою чергу судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні здійснювався слідчими суддями Вищого антикорупційного суду за предметною підсудністю, що передбачена ч.1 ст.331 КПК, за критеріями, визначеним п.2 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки розмір завданої шкоди у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст.191 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кримінальне правопорушення вчинено службовою особою правоохоронного органу.
Підсудність, на відміну від підслідності, яка може бути визначена чи змінена на підставі відповідного рішення уповноваженої особи, визначається виключно в силу положень закону, за наявності відповідних правових критеріїв віднесення конкретної справи до підсудності того чи іншого суду, визначених статтями 32-331 КПК України. При цьому, підсудність кримінального провадження тому чи іншому суду не може автоматично змінюватись у залежності від рішення прокурора про зміну підслідності.
Посилання слідчого судді на непідсудність кримінального провадження слідчому судді Вищого антикорупційного суду через визначення підслідності провадження за ГСУ СБУ, а не НАБУ, суперечать положенням КПК, оскільки предметна підсудність Вищого антикорупційного суду жодним чином не пов`язана із підслідністю кримінальних проваджень за НАБУ, та визначається нормами ст.331 КПК, з урахуванням критеріїв, наведених у п.п. 1 - 3 ст.216 КПК.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень підпункту 2) пункту 202 Розділу XІ Перехідних положень КПК, визначення підсудності кримінальних проваджень, зокрема за слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, з огляду на здійснення досудового розслідування детективами НАБУ та його закінчення прокурорами САП, здійснювалось у кримінальних провадженнях, відомості за якими про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», тобто до 22.09.2019.
В той же час, після зазначеної дати, підсудність кримінальних проваджень за Вищим антикорупційним судом визначається безвідносно того, чи здійснюється досудове розслідування детективами НАБУ, а процесуальне керівництво прокурорами САП.
Також колегія суддів звертає увагу, що оцінка відповідності процесуальних рішень Генерального прокурора про вирішення спору про підслідність та визначення групи прокурорів вимогам КПК, перебуває поза межами повноважень слідчого судді під час розгляду ним клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Оскільки відомості про кримінальне провадження № 42023000000000406 внесені до ЄРДР 13.03.2023, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», а кримінальне провадження відповідає критеріям зазначеним у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному провадженні відноситься до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчим суддею ВАКС при постановленні оскаржуваної ухвали було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Крім наведеного, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на наступне
В матеріалах апеляційного провадження наявна ухвала цього ж слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2024 (справа №991/11538/24) (т.8 а.п.166-170) про повернення клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 . слідчому ГСУ СБУ ОСОБА_10 для виконання вимог п. 3 ч.3 ст.184 КПК. Втім таке рішення не передбачено чинним КПК.
Законодавцем визначена процесуальна можливість для повернення слідчим суддею клопотання слідчому/прокурору якщо таке клопотання подано без додержання вимог до його форми чи змісту. Втім така дискреція слідчого судді поширена на обмежене коло клопотань, а саме: про призначення експертизи (ч. 4 ст. 244 КПК), про арешт майна (ч. 3 ст. 172 КПК), про відсторонення від посади (ч. 2 ст. 156 КПК), про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ч. 3 ст. 151), про здійснення спеціального досудового розслідування (ч. 2 ст. 297-3 КПК) та клопотання про продовження строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 295-1 КПК).
Можливість повернення слідчим суддею клопотання про застосування запобіжних заходів законодавцем не передбачена, в тому числі з мотивів недотримання слідчим/прокурором вимоги п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК через відсутність підтвердження того, що підозрюваному надані копії такого клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується.
У разі подання слідчому судді клопотання про продовження строку тримання під вартою без дотримання вимог щодо додавання до матеріалів клопотання доказів підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, такий недолік клопотання можливо усунути шляхом надання слідчим суддею можливості слідчому виконати вимогу ч.2 ст.184 КПК із наданням відповідного часу стороні захисту для ознайомлення з такими матеріалами.
Застосований слідчим суддею надмірний формалізм по відношенню до клопотання про продовження строку тримання під вартою не відповідає загальним засадам кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, в наслідок чого клопотання щодо підозрюваного, який в конкретному випадку перебував під вартою, не було розглянуто у розумний строк.
Допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що були встановлені за наслідком апеляційного перегляду, перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що свідчить про необхідність скасування ухвали слідчого судді від 08.10.2024.
Водночас, захисник ОСОБА_7 у судову засіданні зазначив, що за наслідком розгляду клопотання, що було подано слідчим пізніше ніж постановлена оскаржувана ухвала, до підозрюваного ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.10.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на підтвердження чого надав копію відповідної ухвали (т.9 а.п. 110-123). Таким чином станом на день апеляційного перегляду строк дії ухвали про тримання ОСОБА_6 під вартою сплив та до нього застосований інший запобіжний захід. А тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність не лише скасування оскаржуваної ухвали, а й закриття провадження за клопотанням слідчого про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виходячи із наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою провадження за клопотанням слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13.03.2023 ОСОБА_6 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4