- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/11629/24
Провадження №11-сс/991/742/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 про закриття провадження за клопотанням прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13.03.2023 ОСОБА_6,
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 закрито провадження за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за №42023000000000406 від 13 березня 2023 року.
Обґрунтовуючи наведене рішення, слідчий суддя виходив із того, що: досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється слідчими ГСУ СБ України, а не детективами НАБУ, а нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, а не прокурорами САП, що виключає предметну підсудність провадження ВАКС за ч. 1 ст. 33-1 КПК України; Генеральним прокурором при вирішенні спору про підслідність не встановлено наявності будь-яких об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ або здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану або про неефективність здійснення ним досудового розслідування;
За таких обставин слідчий суддя вважав, що у цьому кримінальному провадженні відсутня хоча б одна з умов, передбачених п.п.1 - 3 ч.5 ст.216 КПК України, що обумовлює обов`язкову належність цього кримінального провадження до підслідності НАБУ та є обов`язковою невід`ємною складовою предметної підсудності ВАКС. Відтак прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 не є належним суб`єктом звернення до слідчого судді ВАКС з клопотанням про продовження строку дії обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки не є прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Також слідчий суддя встановив істотні порушеннями вимог кримінального процесуального закону прокурором, оскільки він три рази звертався до слідчого суддів ВАКС з цим клопотанням, два перші з яких були здійснені з порушенням вимог п.3 ч.3 ст.184 КПК України, а останній раз клопотання було подане пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії обов`язків, що є порушенням вимог ч.7 ст.194, ч.1 ст.199 КПК України.
Проаналізувавши наведене слідчий суддя дійшов висновку, що розгляд та вирішення цього клопотання знаходиться поза межами судового контролю слідчого судді ВАКС, у зв`язку з чим провадження за цим клопотанням слід закрити.
2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із такими висновками слідчого судді, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор в апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 скасувати та постановити нову, якою призначити новий розгляд клопотання в суді першої інстанції.
Зазначає, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку, що клопотання не належить до предметної підсудності ВАКС.
Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.5 ст.191 КК, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_6, завдано шкоди у розмірі 26 869 667 грн., а ОСОБА_6 станом на день вчинення злочину перебував на посаді керівника Департаменту господарського забезпечення СБУ, яка, окрім іншого, є правоохоронним органом, що відносить кримінальне провадження до предметної підсудності ВАКС.
Прокурор зазначив, що поняття «підслідність» не є тотожнім поняттю «підсудність», а визначення чи невизначення підслідності провадження за НАБУ не тягне за собою автоматичного визначення підсудності відповідного провадження за ВАКС чи навпаки.
Відтак кримінальне провадження підсудне ВАКС за критеріями, визначеними п.2 ч.5 ст.216 КПК, відповідно, здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у ньому відноситься до повноважень слідчого судді саме цього суду.
3. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні з викладених в ній мотивів.
Захисник підозрюваного та підозрюваний ОСОБА_6 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, наполягали на правильності висновків слідчого судді щодо порушення як підслідності, так і підсудності у даному кримінальному провадженні.
4. Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження, та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
07 жовтня 2024 року прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді ВАКС із клопотанням про продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.
Слідчий суддя встановив непідсудність зазначеного кримінального провадження Вищому антикорупційного суду через здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не Національним антикорупційним бюро, а Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, що нібито позбавляє його процесуального права на розгляд та вирішення клопотання прокурора по суті. А тому ухвалою від 08.10.2024 провадження за клопотанням було закрито.
Втім колегія суддів не погоджується із такими висновками слідчого судді та зазначає наступне.
08.04.2024 ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто у розтраті чужого майна (коштів державного бюджету) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах (26 869 667 грн), а також у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.1141 КК України, у перешкоджанні законній діяльності інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (т. 8 а.п. 1-59).
Після повідомлення ОСОБА_6 про підозру, постановою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора від 26.04.2024 підслідність кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні визначено за детективами НАБУ.
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08.05.2024 підслідність у кримінальному провадженні №42023000000000406 від 13.03.2023 була визначена за слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України.
Постановою Генерального прокурора, від 23.05.2024 про вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні визначена підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.1141, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13.03.2023 за слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України, а нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням доручений прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора (т.1 а.п.65 - 67).
Також, постановою Генерального прокурора від 23.05.2024 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13.03.2023 зі складу прокурорів Спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони Офісу Генерального прокурора (т.1 а.п.63-64).
Постановою начальника 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України від 27.05.2024 визначено склад слідчої групи та старшого слідчого групи у даному кримінальному провадженні з числа слідчих Головного слідчого управління СБ України (т.1 а.п.68-69).
В свою чергу судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні здійснювався слідчими суддями Вищого антикорупційного суду за предметною підсудністю, що передбачена ч.1 ст.331 КПК, за критеріями, визначеним п.2 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.5 ст.191 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кримінальне правопорушення вчинено службовою особою правоохоронного органу.
Підсудність, на відміну від підслідності, яка може бути визначена чи змінена на підставі відповідного рішення уповноваженої особи, визначається виключно в силу положень закону, за наявності відповідних правових критеріїв віднесення конкретної справи до підсудності того чи іншого суду, визначених статтями 32-331 КПК України. При цьому, підсудність кримінального провадження тому чи іншому суду не може автоматично змінюватись у залежності від рішення прокурора про зміну підслідності.
Посилання слідчого судді на непідсудність кримінального провадження слідчому судді Вищого антикорупційного суду через визначення підслідності провадження за ГСУ СБУ, а не НАБУ, суперечать положенням КПК, оскільки предметна підсудність Вищого антикорупційного суду жодним чином не пов`язана із здійсненням досудового розслідування детективами НАБУ, та визначається нормами ст.331 КПК, з урахуванням критеріїв, наведених у п.п.1 - 3 ч.5 ст.216 КПК.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень підпункту 2) пункту 202 Розділу XІ Перехідних положень КПК, визначення підсудності кримінальних проваджень, зокрема за слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, з огляду на здійснення досудового розслідування детективами НАБУ та його закінчення прокурорами САП, здійснювалось у кримінальних провадженнях, відомості за якими про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», тобто до 22.09.2019.
В той же час, після зазначеної дати, підсудність кримінальних проваджень за Вищим антикорупційним судом визначається безвідносно того, чи здійснюється досудове розслідування детективами НАБУ, а процесуальне керівництво прокурорами САП, за загальними правилами, визначеними ст.331 КПК.
Також колегія суддів звертає увагу, що оцінка відповідності процесуальних рішень Генерального прокурора про вирішення спору про підслідність та визначення групи прокурорів вимогам КПК, перебуває поза межами повноважень слідчого судді під час розгляду ним клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків.
Оскільки відомості про кримінальне провадження №42023000000000406 внесені до ЄРДР 13.03.2023, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», а кримінальне провадження відповідає критеріям зазначеним у п.2 ч.5 ст.216 КПК України, здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному провадженні відноситься до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчим суддею ВАКС при постановленні оскаржуваної ухвали було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Крім наведеного, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на наступне
В матеріалах апеляційного провадження наявна ухвала цього ж слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2024 (справа №991/11533/24) (т.8 а.п.110 - 116) про повернення клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, прокурору ОСОБА_9 для виконання вимог п.3 ч.3 ст.184 КПК. Втім таке рішення не передбачено положеннями КПК.
Законодавцем визначена процесуальна можливість для повернення слідчим суддею клопотання слідчому/прокурору якщо таке клопотання подано без додержання вимог до його форми чи змісту. Втім така дискреція слідчого судді поширена на обмежене коло клопотань, а саме: про призначення експертизи (ч.4 ст.244 КПК), про арешт майна (ч.3 ст.172 КПК), про відсторонення від посади (ч.2 ст.156 КПК), про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ч.3 ст.151 КПК), про здійснення спеціального досудового розслідування (ч.2 ст.2973 КПК) та клопотання про продовження строку досудового розслідування (ч.2 ст.2951 КПК).
Відповідно до ч.7 ст.194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, а у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
В свою чергу, положення ст.199 КПК в питанні оформлення відповідного клопотання відсилають до приписів чт.184 КПК.
З урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК та ч.4 ст.199 КПК, клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків має бути розглянуто слідчим суддею в порядку, визначеному ст.193 КПК.
Жодна з наведених норм не передбачає можливість повернення слідчим суддею клопотання про продовження строку дії обов`язків, в тому числі з мотивів недотримання прокурором вимоги п.3 ч.3 ст.184 КПК через відсутність підтвердження того, що підозрюваному надані копії такого клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується.
У разі подання слідчому судді клопотання без дотримання вимог щодо додавання до матеріалів клопотання доказів підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку дії обов`язків, такий недолік клопотання можливо усунути шляхом надання слідчим суддею можливості прокурору виконати вимогу ч.2 ст.184 КПК із наданням відповідного часу стороні захисту для ознайомлення з такими матеріалами.
Застосований слідчим суддею надмірний формалізм по відношенню до клопотання про продовження строку дії обов`язків не відповідає загальним засадам кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, в наслідок чого клопотання щодо підозрюваного ОСОБА_6 не було розглянуто протягом розумного строку.
Допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що були встановлені за наслідком апеляційного перегляду, перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що свідчить про необхідність скасування ухвали слідчого судді від 08.10.2024.
Водночас, під час апеляційного перегляду прокурором було надано копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2024 про задоволення клопотання старшого слідчого ГСУ СБУ ОСОБА_10, погодженого з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про покладення на підозрюваного ОСОБА_6 низки процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК (т.8 а.п.239 - 254). При цьому вказане клопотання було подано до слідчого судді пізніше ніж постановлена оскаржувана ухвала, і такі обставини не заперечувались стороною захисту.
Таким чином, станом на день апеляційного перегляду строк дії ухвали про покладення на ОСОБА_6 обов`язків, про продовження дії яких прохав прокурор у клопотанні від 07.10.2024, вже сплив, та на підозрюваного покладено нові процесуальні обов`язки. А тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність не лише скасування оскаржуваної ухвали, а й закриття провадження за клопотанням прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 .
Виходячи із наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою провадження за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4