- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
Справа № 991/11255/24
Провадження №11-сс/991/821/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року, якою накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у межах кримінального провадження № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року:
-частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7, про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у межах кримінального провадження № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року;
-накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, а саме: автомобіль AUDI Q3 (VIN: НОМЕР_2 ), реєстраційний номер НОМЕР_3 (шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження таким майном); безготівкові кошти, що розміщені на банківських рахунках підозрюваної ОСОБА_5, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 21133352), АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 00032112), (шляхом встановлення заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном);
-відмовлено в іншій частині клопотання.
Не погодившись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_8 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить:
-поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищою антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року;
-скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 .
В судовому засіданні сторона захисту уточнила свої вимоги за апеляційною скаргою: підтримала вимоги лише в частині скасування арешту на безготівкові кошти, що розміщені на банківських рахунках підозрюваної ОСОБА_5, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 21133352), АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 00032112).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, зважаючи на наступне:
-при винесені оскаржуваної ухвали слідчий суддя не обґрунтувала наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту з метою можливої подальшої конфіскації майна як виду покарання;
-в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовано та не надано оцінки, яким чином арешт коштів на банківських рахунках та транспортного засобу ОСОБА_5 сприятиме досудовому розслідуванню та виправдовує втручання у право на володіння майном в межах кримінального провадження;
-застосування арешту майна на підставі можливої конфіскації майна на етапі досудового розслідування є необгрунтованим та неспівмірним;
-при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано, що арешт накладено на банківський рахунок, на який виплачується заробітна плата;
-враховуючи той факт, що слідчим суддею накладено арешт на кошти на всіх банківських рахунках ОСОБА_5, остання не має грошових коштів для забезпечення себе достатнім харчуванням, одягом, житлом та іншими потребами, необхідними для нормального життя (в тому числі, для здійснення виїздів з м. Запоріжжя до м. Києва для участі в судових засіданнях та на виклики детектива, прокурора);
-накладений арешт на кошти на банківському рахунку в АТ КБ «Приватбанк» є надмірним тягарем, який перешкоджає реалізації ОСОБА_5 гарантованого Конституцією України права на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, та на достатній рівень життя. Відтак, арешт на грошові кошти, які є заробітною платою ОСОБА_5, що перебуває на банківському рахунку в АТ КБ «Привагбанк», є необгрунтованим та підлягає скасуванню.
У судове засідання з`явились підозрювана ОСОБА_5, її захисник ОСОБА_6 та прокурор САП ОСОБА_7 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим колегією суддів прийнято рішення здійснити її розгляд за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваної та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу (з урахуванням уточнених вимог, заявлених у судовому засіданні) та просили задовольнити її, прокурора САП ОСОБА_7, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України).
Згідно матеріалів провадження, оскаржувану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлено 01 жовтня 2024 року, повний текст якої складено та оголошено 07 жовтня 2024 року.
Підозрювана та її захисники у судове засідання не викликалися, оскаржувану ухвалу отримали наручно 22.10.2024 (том 3, а.с. 29)
З апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду захисник ОСОБА_8 звернувся 28 жовтня 2024 року, тобто в межах строку на оскарження ухвали слідчого судді.
За викладених обставин колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 01.10.2024 не пропущений, та, відповідно, відсутні правові підстави для його поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У ході розгляду клопотання детектива слідчий суддя з`ясувала усі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, наклала арешт на автомобіль AUDI Q3 (VIN: НОМЕР_2 ), реєстраційний номер НОМЕР_3 (шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження таким майном) та безготівкові кошти, що розміщені на банківських рахунках підозрюваної ОСОБА_5, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 21133352), АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 00032112) (шляхом встановлення заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном), з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно матеріалів провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (том 1 а.с. 11).
У межах вказаного кримінального провадження, 24 вересня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в проханні надати неправомірну вигоду та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, 19.09.2024 у період з 14 год 30 хв по 14 год 47 хв під час телефонної розмови у месенджері «Telegram» з використанням абонентського номеру « НОМЕР_4 » висловила ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 40 000 доларів США за вжиття нею завдяки займаній посаді заходів, зокрема, щодо: зміни підслідності у кримінальному провадженні № 42024082030000023 від 04.04.2024, у якому 08.08.2024 ОСОБА_10 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, а 19.08.2024 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 3 ст. 307 КК України, а саме направлення його до одного з районних відділів поліції у Дніпропетровській області; скасування арешту майна, а саме автомобіля «Toyota Land Cruiser», д.н.з. « НОМЕР_5 », вилученого під час обшуку 07.08.2024 у ОСОБА_10 ; не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_10 за злочини, передбачені статтями 332, 369-2, 190, 358 КК України.
Крім того, під час цієї телефонної розмови, ОСОБА_5 зазначила, що у разі згоди ОСОБА_10 на надання неправомірної вигоди, її безпосередню передачу необхідно здійснити до 23.09.2024, аргументуючи це необхідністю повідомити Офіс Генерального прокурора до 24, 25 вересня 2024 року про визначення підслідності у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 307 КК України до органу досудового розслідування іншої області, зокрема, Дніпропетровської, на виконання відповідного відомчого розпорядження, обов`язкового до виконання прокуратурами усіх рівнів.
У подальшому, 23.09.2024 ОСОБА_10, за попередньою домовленістю із ОСОБА_5, через визначену нею особу, а саме заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_11, під вигаданим ім`ям « ОСОБА_11 », перебуваючи біля кафе « AfterTaste Coffee Place » за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, 133, на виконання вказівки ОСОБА_11, поклав неправомірну вигоду до багажного відділення автомобіля білого кольору марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_6, що належить ОСОБА_11, який виконуючи вказане прохання ОСОБА_5, не був обізнаний про обставини одержання нею неправомірної вигоди від ОСОБА_10 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 19.09.2024 висловила, а 23.09.2024 одержала від ОСОБА_10 на свою користь та користь третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 40 000 (сорок тисяч) доларів США за вжиття нею завдяки займаній посаді зазначених вище заходів у кримінальному провадженні № 42024082030000023 (том 2 а.с 123-130).
За результатом розгляду клопотання прокурора слідчий суддя дійшла мотивованого висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри щодо вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин. Відповідний висновок слідчого судді сторонами не оспорюється, а тому колегією суддів не перевіряється.
У той же час слідчим суддею встановлено наявність достатніх підстав вважати, що з огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає такий додатковий обов`язковий вид покарання як конфіскація майна, у підозрюваної є вагомі підстави для вчинення дій щодо відчуження майна, на яке детектив просить накласти арешт.
Слідчим суддею встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 :
-володіє на праві власності автомобілем AUDI Q3 (VIN: НОМЕР_2 ), реєстраційний номер НОМЕР_3, 2019 року випуску (том 2, а.с. 78, 84);
-має банківські рахунки, відкриті в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 21133352), АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 00032112) (том 2. а.с. 69-83).
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження носить тимчасовий характер, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким корупційним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Тобто санкція передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Згідно вимог ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у виді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду.
Тобто, у випадку визнання винуватою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, суд може призначити їй покарання у виді конфіскації майна.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що не накладення арешту на майно, зазначене детективом НАБУ у клопотанні, може призвести до його можливого відчуження на користь третіх осіб або настання інших наслідків, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження.
Щодо доводів сторони захисту про те, що на безготівкові грошові кошти на банківських рахунках ОСОБА_5 не може бути накладено арешт з метою конфіскації, то колегія суддів відзначає наступне.
Згідно абз. 4 ч. 3 ст. 170 КПК України, забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання» і статті 181 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки».
В матеріалах провадження відсутні відомості та докази того, що банківські рахункиОСОБА_5, відкриті в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 21133352), АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 00032112), є рахунками щодо коштів, на яких абз. 4 ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено заборону накладення арешту.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що згідно долучених стороною захисту:
-інформаційної довідки АТ КБ «Приватбанк» від 11.10.2024 року № CGH9IVKC8NAOB38L з 13.04.2024 по 05.10.2024 на банківський рахунок НОМЕР_7 у АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) зараховувалася саме заробітна плата ОСОБА_13 ;
-інформаційної довідки АТ КБ «Приватбанк» від 11.10.2024 року № LK52NBUOORQ4C18Q на банківському рахунку НОМЕР_7 станом на 11.10.2024 року знаходиться залишок - 67620,00 грн.
У зв`язку з наявністю достатніх підстав вважати, що зазначений залишок грошових коштів (67620,00 грн.) на вказаному рахунку є заробітною платою ОСОБА_13, то колегія суддів вважає за можливе скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду 01 жовтня 2024 року в частині накладення арешту на безготівкові грошові кошти в сумі 67620,00 грн, що знаходяться на рахунку НОМЕР_7 у АТ КБ Приватбанк (код ЄДРПОУ 14360570).
Інші доводи щодо скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, зазначені у поданій до суду апеляційній скарзі, не спростовують висновків слідчого судді та не можуть бути підставою для скасування ухвали.
Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 309, 395, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду 01 жовтня 2024 року, якою накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у межах кримінального провадження № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року, скасувати в частині накладення арешту на кошти в сумі 67620,00 грн, що знаходяться на рахунку НОМЕР_7 у АТ КБ Приватбанк (код ЄДРПОУ 14360570).
В решті оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3