- Головуюча суддя (ВАКС): Криклива Т.Г.
- Суддя (ВАКС): Криклива Т.Г., Михайленко В.В., Саландяк О.Я.
- Секретар : Тарасової А.Д.
Справа № 991/12632/24
Провадження 2-з/991/10/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2024 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крикливої Т.Г.суддів Михайленко В.В. Саландяк О.Я.за участю: секретаря судового засідання Тарасової А.Д.
розглянувши у судовому засіданні заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мирко Олени Олегівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
1.1. 06.11.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів на суму 2 635 802,00 грн та їх стягнення у дохід держави шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору, а саме:
- житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554588921040);
- земельну ділянку загальною площею 0,0611 га, кадастровий номер 2110400000:01:016:0018, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554590521040).
1.2. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що походження цих активів з огляду на видатки та доходи родини відповідачів, викликає обґрунтовані сумніви. При цьому, невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову, тому позивач прохав суд вжити заходів із забезпечення позову.
1.3. У зв`язку з тим, що відповідачі мають можливість в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у власності ОСОБА_2, яке є предметом спору у цій справі, прокурор просила розглядати заяву без повідомлення відповідачів.
2. Порядок розгляду заяви та позиції учасників справи
2.1. Щодо звернення із заявою одночасно з пред`явленням позову
2.1.1. Заяву про забезпечення позову подано одночасно із з пред`явленням позову у порядку передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
2.1.2. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позивач може звернутися до суду із заявою про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
2.1.3. Позивачем у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави є прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).
2.1.4. Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦПК України справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави підсудні Вищому антикорупційному суду.
2.1.5. Таким чином, із заявою про забезпечення позову у цивільній справі про визнання необґрунтованими активів звернувся належний позивач, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, до належного суду у встановленому законом порядку.
2.2. Щодо розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення відповідачів
2.2.1. У заяві про забезпечення позову прокурор прохала здійснити розгляд заяви без повідомлення відповідачів.
2.2.2. Частина п`ята статті 153 ЦПК України надає право суду прийняти рішення про розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведене у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.
2.2.3. Мотивуючи необхідність розгляду такої заяви без повідомлення відповідачів, позивач зазначила, що відповідачі мають можливість в будь-який момент відчужити майно, яке є предметом спору у цивільній справі, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
2.2.4. Перевіривши доводи, викладені у заяві про забезпечення позову, дослідивши надані прокурором матеріали, суд дійшов висновку про достатність підстав для висновку, що повідомлення відповідачів про розгляд згаданої заяви, може поставити під загрозу ефективність забезпечення позову у вигляді накладення арешту на активи.
2.2.5. Крім того, зі змісту комунікації з Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) випливає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже обізнані про можливий інтерес антикорупційних органів до їх активів, оскільки направило запити 21.05.2024 ОСОБА_1 та 14.06.2024 ОСОБА_2 про надання пояснень щодо джерел походження коштів на придбання таких активів. Таким чином відповідачі, усвідомлюючи наслідки пред`явлення позову про визнання активів необґрунтованими, розуміючи процедуру виконання судового рішення та звернення стягнення на майно, у разі повідомлення їх про дату та час розгляду заяви про забезпечення, можуть вжити заходів з швидкого відчуження таких активів.
2.2.6. З огляду на викладене, судом прийнято рішення про розгляд заяви про забезпечення позову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави без повідомлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
2.3. Позиція позивача
2.3.1. Позивач, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направила до суду заяву про проведення судового засідання у її відсутність, заяву про забезпечення позову підтримала та прохала її задовольнити.
2.3.2. У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та прийняттям судом рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення відповідачів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
3. Обґрунтування заяви про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та оцінка суду
3.1. Суб`єкт, обґрунтованість активів якого може ставитися під сумнів
3.1.1. За змістом ч. 4 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено:
- до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті;
- до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
3.1.2. Прокурор у своїй заяві наводить двох відповідачів:
- ОСОБА_1, який, на думку прокурора, набув необґрунтовані активи перебуваючи на посаді голови Верхньокоропецької сільської ради Закарпатської області, тобто будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»;
- ОСОБА_2, яка є дружиною ОСОБА_1 та за його дорученням набула у власність будинок та земельну ділянку.
3.1.3. Колегія суддів, не надаючи оцінку доведеності тверджень про необґрунтованість активів, яке може бути здійснене під час розгляду позовної заяви по суті, констатує належність суб`єктів, до яких може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та заяву про його забезпечення.
3.2. Дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими
3.2.1. Прокурор заявляє, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтовано набули у власність активи на суму 2 635 802,00 грн, а саме:
- житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554588921040);
- земельну ділянку загальною площею 0,0611 га, кадастровий номер 2110400000:01:016:0018, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554590521040).
3.2.2. На підтвердження інформації про необґрунтованість вказаних активів прокурор надала такі докази: повідомлення НАЗК від 06.09.2023 № 404-04/20460-23 та від 31.05.2024 № 41-01/39536-24; запит та відповідь Верхньокоропецької сільської ради Закарпатської області; декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021-2023 роки та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані за 2022 рік; договір купівлі-продажу від 11.01.2022 з додатками; відомості з Державного реєстру речових прав; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми отриманих доходів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; скрини та Інформація з Державного реєстру речових прав актуальних та деталізованих (за весь період) відомостей щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; відомості з Державного реєстру речових прав та технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 ; запит та відповідь КНДІСЕ; технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 ; таблиця розрахунку доходів подружжя за період 1998-2022 років; запити до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідь ОСОБА_1 ; довідка повної перевірки декларації за 2022 рік від 17.05.2024 №111/24 з додатками.
3.2.3. Пункт 1-1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
3.2.4. Досліджені додатки до позовної заяви дають підстави для висновку про існування спору між сторонами щодо визнання необґрунтованими активів на суму 2 635 802,00 грн.
3.2.5. Вказане дає можливість вважати, що ці активи можуть бути визнані необґрунтованими і стягнуті в дохід держави. Отже є правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову в цій категорії справ (вимоги ч. 3 ст. 151 ЦПК України). Але питання щодо обґрунтованості цього твердження та вимог прокурора вирішуватиметься за результатами розгляду справи відповідно до ст. 291 ЦПК України.
3.3. Щодо обґрунтування накладення арешту на оспорювані активи
3.3.1. Згідно з ч. 5 ст. 290 ЦПК України Спеціалізована антикорупційна прокуратура вживає заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.
Як зазначила у заяві про забезпечення позову прокурор, при виконанні Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» за результатами опрацювання матеріалів НАЗК щодо моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання місцевого самоврядування ? голови Верхньокоропецької сільської ради Закарпатської області Химича В.І, встановлено відомості, що можуть свідчити про набуття ним необґрунтованих активів.
3.3.2. Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов, серед іншого, забезпечується накладенням арешту на активи відповідача, які є предметом спору.
Враховуючи, що активами, які є предметом спору та щодо обґрунтованості набуття яких відповідачами у прокурора існує обґрунтований сумнів є нерухоме майно (будинок та земельна ділянка), отже існують законні підстави для накладення арешту на це майно.
3.4. Висновки суду
3.4.1. З огляду на доведення існування між сторонами спору, доведення позивачем зв`язку між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги та доведення існування ризику неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору.
3.4.2. Суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Однак, в цьому випадку суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки власник не обмежується у праві володіння та користування майном та, як наслідок, не вбачається наявності жодних збитків, пов`язаних із забезпеченням позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 268, 290-292, 353-354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мирко Олени Олегівни про забезпечення позову за цивільним позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави - задовольнити.
2. Накласти арешт на активи, які є предметом спору та перебувають у власності ОСОБА_2, а саме:
- житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554588921040);
- земельну ділянку загальною площею 0,0611 га, кадастровий номер 2110400000:01:016:0018, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554590521040).
3. Арешт накладається без заборони користування майном.
4. Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, відповідачам, а також органам реєстрації прав на нерухоме майно для негайного виконання.
5. Ухвала набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення (підписання) незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
6. Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
7. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
8. Роз`яснити, що згідно зі ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Головуючий суддя Т.Г. Криклива Судді В.В. Михайленко О.Я. Саландяк