- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
справа № 991/12031/24
провадження №11-сс/991/822/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5,
представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000210 від 30 квітня 2024 року,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді від 22 жовтня 2024 року з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на вилучене майно під час обшуку 15 жовтня 2024 року у транспортному засобі BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, а саме на мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, планшет IPAD Model A2232 Serial: DMPDK1MLPV1P.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді від 22 жовтня 2024 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Як вважав представник, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що полягають в наступному.
Ні прокурор у клопотанні, ні детектив у засіданні не навели сукупності підстав чи розумних підозр про те, що вилучене майно є доказом у кримінальному провадженні. Отримання доступу до інформації, яка міститься на телефоні чи планшеті в даному конкретному випадку не могла бути підставою для арешту майна, оскільки ані прокурор, ні детектив не надали суду відомостей про те, що на цих носіях інформації містяться чи можуть міститися дані, які можуть бути доказами в даному кримінальному провадженні, відповідно не дотримано положення ч.1 ст.170 КПК.
Слідчий суддя не надав належної оцінки доводам ОСОБА_5 щодо причин ненадання доступу до вказаних носіїв інформації, а саме: ОСОБА_5 є процесуальним керівником в іншому кримінальному провадженні, зареєстрованому за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК, в якому на 15 жовтня 2024 року було заплановано проведення слідчих дій за участю ОСОБА_5, однак слідчі дії не були проведені у зв`язку з тим, що по дорозі до місця їх проведення детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) затримали ОСОБА_5, провели обшуки в його автомобілі та домоволодінні, безпідставно вилучили мобільний телефон дружини.Така поведінка детектива на момент обшуку обґрунтовано давала підстави вважати, що метою отримання доступу до інформації, яка міститься на вилучених у ОСОБА_5 носіях, є не отримання даних, які стосуються та можуть бути використані в цьому кримінальному провадженні, а відшукання відомостей щодо іншого кримінального провадження, процесуальним керівником якого є ОСОБА_5 . Оскільки детективи НАБУ не мають доступу до матеріалів кримінального провадження, у якому ОСОБА_5 є процесуальним керівником, відповідно отримання такої інформації може бути розцінене як порушення таємниці слідства. З урахуванням цих обставин ОСОБА_5 не надав доступу до телефону та планшету.
Також побудова слідчим суддею своїх висновків на підставі припущень щодо неможливості наявності службової інформації в телефоні не ґрунтується на вимогах закону та фактичних обставинах, оскільки ОСОБА_5 свій телефон використовував в тому числі і в службових цілях.
Позиції учасників провадження.
Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні подану апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу представника без задоволення.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду в судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив, а тому суд з урахуванням позиції його представника згідно з положеннями ч.4 ст.405 КПК вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Мотиви та висновки суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За ч.2 ст.168 КПК тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
При перегляді оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступних висновків.
Не погоджуючись з доводами скарги щодо відсутності підстав для накладення арешту, суд виходив з наступного.
Підставами для задоволення клопотання про арешт майна слідчим суддею в оскаржуваному рішенні зазначено необхідність збереження речових доказів, що відповідає змісту положень п.1 ч.2 ст.170 КПК, які передбачають мету застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК).
З матеріалів провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) -процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52024000000000210 від 30 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК. Так, за версією сторони обвинувачення, під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні установлено, що ОСОБА_5, перебуваючи на посаді начальника управління Київської обласної прокуратури, у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік зазначив право користування об`єктом незавершеного будівництва - житловим будинком, площею 180 кв.м та земельними ділянками з кадастровими номерами 3222487000:03:001:0053, 3222487000:03:001:5976, загальною площею 890 кв.м. Ці об`єкти на праві власності належать батькові ОСОБА_5 - ОСОБА_8 Дата набуття права користування - 29 травня 2023 року. Місцезнаходження об`єктів: АДРЕСА_1 (котеджне містечко «Вітаград»). Відповідно до відомостей, зазначених у декларації ОСОБА_5, загальна вартість земельних ділянок склала 198 029 грн. Згідно з профільними сайтами з продажу нерухомості, вартість тотожної нерухомості у цьому котеджному містечку починається від 20 млн грн. Ринкова вартість земельних ділянок такої площі у с. Ходосівка Обухівського району Київської області, згідно з відомостями, отриманими від ТОВ «Інтернет - Реклама РІА» у 2023 році складала від 35 000 до 50 000 доларів США.
Окрім цього, як стверджує сторона обвинувачення, установлено, що з 06 липня 2022 року ОСОБА_5 користується автомобілем BMW X5 2022 року випуску, який на праві власності належить його батьку - ОСОБА_8 . Вартість автомобіля 2 297 000 грн.
Прокурор стверджував, що згідно з інформацією, розміщеною у відкритих реєстрах, установлено, що навіть сукупний дохід ОСОБА_5 та його батька ОСОБА_8 не був достатнім для придбання всix вищезазначених об`єктів.
Наразі органом досудового розслідування перевіряється версія, що набуття ОСОБА_8 активів здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, тобто за дорученням ОСОБА_5, та можливого вчинення таким чином кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК.
15 жовтня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 жовтня 2024 року проведено у транспортному засобі BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_8 та який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5, у ході обушку виявлено і вилучено мобільний телефон Iphone 15 Pro Max та планшет IPAD Model A2232 Serial: НОМЕР_3, які мають систему логічного захисту, яку неможливо було подолати під час проведення обшуку. ОСОБА_5 відмовився надавати паролі доступу.
Як встановлено з протоколу обшуку від 15 жовтня 2024 року до початку проведення обшуку в автомобілі ОСОБА_5 було здійснено перезавантаження мобільного телефону, який має систему логічного захисту, на прохання детективів повідомити пароль для входу у телефон, ОСОБА_5 відмовився. Окрім цього, ОСОБА_8 добровільно надав детективам планшет, який був розряджений, пароль для входу у який ОСОБА_8 також відмовився повідомляти.
Таким чином, з огляду на наявність на вказаних мобільному телефоні та планшеті системи логічного захисту, вилучення таких технічних пристроїв узгоджується із положеннями абз.3 ч.2 ст.168 КПК.
В обґрунтування клопотання про накладення арешту на мобільний телефон та планшет в ході його розгляду слідчим суддею, детектив звернув увагу на процесуальну необхідність проведення експертного дослідження. Так, постановами детектива від 17 жовтня 2024 року призначено судові комп?ютерно-технічні експертизи щодо вилучених під час обшуку мобільного телефону та планшету.
Зазначене обумовлює потребу органу досудового розслідування у проведенні детального огляду мобільного телефона та планшета, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в них міститься, у тому числі відновити можливо видалену інформацію.
Враховуючи встановлені на підставі досліджених доказів обставини, а саме що ОСОБА_8, який імовірно може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення за викладених прокурором у клопотанні та детективом у судовому засіданні обставин, користувався вилученими засобами зв`язку - мобільним телефоном та планшетом, огляд яких необхідно провести із залученням спеціалістів для подолання системи логічного захисту, паролі від яких відмовився надавати, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що вилучені при проведенні зазначеного обшуку мобільний телефон та планшет могли зберегти у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже, вони є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст.98 КПК.
Відтак, з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація, яка міститься в них може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК, колегія суддів констатує наявність правової підстави для арешту вищезазначеного майна та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
При цьому, встановлення правомірності або вірогідності самого факту наявності у вилученому мобільному телефоні службової інформації не відноситься до предмету питань, які вирішуються під час розгляду клопотання про арешт майна та жодним чином не впливає на правильність висновків слідчого судді щодо наявності правових підстав для його вилучення при проведенні обшуку та подальшого арешту.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слід визнати непереконливими, слідчим суддею відповідно до ст.132, 170, 173 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності осіб завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб. Доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано та під час розгляду останньої не встановлено.
Крім того, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого колегія суддів вважає, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження в даному випадку є виправданим і необхідним у цьому кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3