- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/11653/24
Провадження №11-сс/991/786/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024000000000403.
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024 частково задоволено клопотання детектива, накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 02.10.2024 обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:
- Ноутбук MacBook Pro, serial FVFYG3X5HV22;
- Ноутбук MacBook Pro, serial C4547XJ0Y0;
- Мобільний телефон IPhone 15 Pro Max IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 ;
- Мобільний телефон IPhone 13 Pro Max сірого кольору;
- Мобільний телефон IPhone 12 Pro Max темно сірого кольору.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000403 за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 3685, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.3 ст.209 КК України, за фактами ймовірного вчинення кримінальних правопорушень службовими особами КП «Київський метрополітен», у тому числі при проведенні робіт щодо обслуговування ліній Київського метрополітену, зловживанні службовим становищем та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
Органом досудового розслідування здобуто дані про те, що ОСОБА_9 з 16.07.2014 є начальником КП «Київський метрополітен», а з жовтня 2020 року - депутатом Київської міської ради. Також отримано відомості про те, що з 22.12.2016 по 29.12.2017 ОСОБА_9 значився засновником ТОВ «ПАНТА РЕЙ СИСТЕМ», керівником якого на той час був ОСОБА_8, а з 2016 року ОСОБА_8 займає посаду заступника начальника КП «Київський метрополітен».
02.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС 06.09.2024 за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 детективами був проведений обшук, під час якого було вилучено низку майна, в тому числі, мобільні телефони та ноутбуки.
Під час обшуку ОСОБА_8 надав пароль від мобільного телефону IPhone 15 Pro Max. Втім оскільки за наслідком огляду мобільного телефона було встановлено наявність на ньому значного обсягу інформації, яка може свідчити про зв`язок ОСОБА_8 із представниками підконтрольних суб`єктів господарювання, детективом прийнято рішення про його вилучення.
Мобільні телефони IPhone 13 Pro Max та IPhone 12 Pro Max, а також два ноутбуки MacBook Pro були захищені системами логічного захисту інформації, для подолання яких та подальшого їх огляду їх також було вилучено.
Постановою детектива від 03.10.2024 назване майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024000000000403.
07-08.10.2024 детективом за участі спеціаліста проведений огляд мобільних телефонів IPhone 15 Pro Max та IPhone 13 Pro Max, під час яких не вдалося створити повні копії пам`яті мобільних телефонів, скопіювати дані ряду додатків, які були виявлені в пам`яті телефонів під час їх безпосереднього огляду з екрану (у томі числі Telegram, Signal, Пошта). Тому для попередження втрати відомостей досудового розслідування, наявних на телефонах, спеціалістом було рекомендовано збереження самих пристроїв.
Під час огляду 07-08.10.2024 детективом за участі спеціаліста мобільного телефону IPhone 12 Pro Max не вдалося створити копію відомостей та подолати систему логічного захисту.
Слідчий суддя прийшла до переконання, що вилучені за місцем проживання заступника начальника КП «Київський метрополітен» ОСОБА_8 ноутбуки та мобільні телефони, ймовірно, вміщують відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відтак вони відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та щодо них наявні умови для накладення арешту на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Водночас не було встановлено підстав для арешту трьох розписок, адже такі відповідають ознакам документа, що визначені у ст. 99 КПК України, та повинні зберігатися в матеріалах кримінального провадження без прийняття рішення про арешт.
2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, незаконність, необґрунтованість та невмотивованість ухвали, представник третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі із доповненнями до неї прохає ухвалу слідчого судді скасувати; постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про арешт майна.
Також адвокат прохає поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування чого зазначає, що повний текст ухвали від 10.10.2024 інший представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 отримала електронною поштою 16.10.2024. Відтак п`ятиденний строк на її оскарження слід рахувати від дня отримання копії повного тексту.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат зазначає, що слідчим суддею не наведено обґрунтування наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відомості за ч.5 ст.191 КК внесені до ЄРДР на підставі журналістського розслідування, що не може бути самостійною підставою для ініціювання провадження. Так само клопотання про арешт майна та розмір ймовірної шкоди внаслідок кримінального правопорушення детектив обґрунтовує виключно відомостями, оприлюдненими в ЗМІ, без надання інших доказів, отриманих органом досудового розслідування в ході слідства та шляхом проведення експертних досліджень.
Оскаржена ухвала постановлена слідчим суддею із порушенням гласності та відкритості у закритому судовому засіданні.
3. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_8, підтримав, наполягав на її задоволенні.
Власник майна ОСОБА_8 повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважні причини свого неприбуття суду не повідомив (т. 1 а.п. 245).
Прокурор САП у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги адвоката, вважав ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою.
4. Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи необхідність поновлення строків на апеляційне оскарження, адвокат посилався на неможливість формування правової позиції, необхідної для звернення із апеляційною скаргою, оскільки 10.10.2024 було оголошено лише резолютивну частину ухвали (а.п. 205), а повний текст отримано 16.10.2024 (а.п.215, 216, 231), що є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024, колегія суддів враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.05.2019 (справа №461/1434/18), відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. В той же час, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, причини пропуску строку на апеляційне оскарження за їх клопотанням можуть бути визнані поважними та бути підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_6 та поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги, які зводяться до порушення слідчим суддею засад гласності та відкритості внаслідок розгляду клопотання про арешт майна у закритому судовому засіданні, а також недоведеності прокурором обґрунтованої підозри у тому, що було вчинено кримінальне правопорушення, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Із матеріалів провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000403 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 3685, ч.5 ст.191 КК, за фактом набуття ОСОБА_9, який є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, а також за ознаками зловживання службовими особами КП «Київський метрополітен» службовим становищем, які діяли всупереч інтересам служби, за попередньою змовою із представниками підконтрольних їм суб`єктів господарювання, та упродовж 2017-2024 років забезпечили систематичне укладення господарських договорів на будівництво, ремонт та обслуговування ліній Київського метрополітену із підконтрольними їм суб`єктами господарювання, що призвело до розтрати коштів комунального підприємства в особливо великому розмірі. Поряд із цим, 10.10.2024 до ЄРДР внесено відомості за ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 209 КК України, а саме про те, що службові особи КП «Київський метрополітен» використали своє службове становище всупереч інтересам служби при укладенні та виконанні договорів із компанією «S END S Engineering» EOOD упродовж 2022-2024 років, з метою одержання неправомірної вигоди за договорами, оформленими із службовими особами КП «Київський метрополітен» та пов`язаними із ними особами, що спричинило тяжкі наслідки, та про те, що службові особи КП «Київський метрополітен» та пов`язані з ними особи упродовж 2020-2024 років вчинили легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом у особливо великому розмірі, здійснюючи фінансові операції з таким майном та дії, спрямовані на приховування, маскування походження такого майна.
02.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 06.09.2024 (т. 1 а.п. 100-103) за місцем фактичного проживання заступника начальника КП «Київський метрополітен» ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 детективами НАБУ проведений обшук, під час якого було вилучено низку майна, в тому числі: 1) ноутбук MacBook Pro, serial FVFYG3X5HV22, 2) ноутбук MacBook Pro, serial C4547XJ0Y0, 3) мобільний телефон IPhone 15 Pro Max IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2, 4) IPhone 13 Pro Max сірого кольору, 5) IPhone 12 Pro Max темно сірого кольору.
За змістом протоколу обшуку вбачається, що під час обшуку ОСОБА_8 надав пароль від мобільного телефону IPhone 15 Pro Max, під час огляду якого було встановлено наявність на ньому значного обсягу інформації, яка може свідчити про зв`язок ОСОБА_8 із представниками підконтрольних суб`єктів господарювання. А тому детективом прийнято рішення про його вилучення.
Оскільки мобільні телефони IPhone 13 Pro Max та IPhone 12 Pro Max, а також два ноутбуки MacBook Pro були захищені паролями, їх також було вилучено для подолання системи логічного захисту та їх подальшого огляду.
Постановою детектива від 03.10.2024 назване майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024000000000403 (т. 1 а.п. 107-117).
Відповідно до протоколу огляду від 07-08 жовтня 2024 року, проведеного детективом за участі спеціаліста, створити повні копії пам`яті мобільних телефонів, скопіювати дані ряду додатків, які були виявлені в пам`яті телефонів під час їх безпосереднього огляду з екрану (у томі числі Telegram, Signal, Пошта) мобільних телефонів IPhone 15 Pro Max та IPhone 13 Pro Max не вдалося. Тому для попередження втрати відомостей, наявних на телефонах, спеціалістом було рекомендовано збереження самих пристроїв (т. 1 а.п. 139-150, 151-162).
Під час огляду 07-08.10.2024 детективом за участі спеціаліста мобільного телефону IPhone 12 Pro Max не вдалося створити копію відомостей та подолати систему логічного захисту (т. 1 а.п. 163-170), що обумовило його подальше збереження органом досудового розслідування з метою подолання та дослідження вмісту всієї інформації.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ст. 98 КПК України).
Як встановлено під час апеляційного розгляду. органом досудового розслідування перевіряється причетність ОСОБА_8, який з 2016 року працює на посаді заступника директора КП «Київський метрополітен», щодо ймовірного зловживання службовими особами цього ДП та укладання господарських договорів на будівництво, ремонт та обслуговування ліній Київського метрополітену із підконтрольними їм суб`єктами господарювання за завищеними цінами, а при огляді вилучених під час обушку житла ОСОБА_8 мобільних телефонів та планшетів, захищених паролями, були виявлені облікові записи ОСОБА_8 та додатки (месенджери), на яких з достатньою ймовірністю можуть містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження. Відтак колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про відповідність на даному етапі досудового розслідування вилучених мобільних телефонів та планшетів ознакам речового доказу та доцільність призначення у даному кримінальному провадженні судової комп`ютерно-технічної експертизи з метою їх подолання та ймовірного виявлення тієї інформації, яка може мати значення на підтвердження версії слідства або її спростування.
Водночас, детектив фактично отримав доступ до двох мобільних телефонів, але через значний обсяг наявної на них інформації спеціаліст не зміг її скопіювати, а мобільний телефон IPhone 12 Pro Max та два планшети захищені паролями, для подолання яких необхідне проведення експерте дослідження разом із наданням самих комп`ютерних систем та мобільних пристроїв. Отже накладення арешту на них відповідатиме вимогам абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, а висновки слідчого судді про доведеність детективом наявності правової підстави для арешту майна ОСОБА_8, що визначена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, обґрунтовані.
Не оспорюючи правову підставу для арешту майна. а також приналежність мобільних телефонів та планшетів ОСОБА_8 ознакам речового доказу, адвокат в апеляційній скарзі посилається на недоведеність прокурором обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості, щоб обумовлювало арешт майна.
Такі доводи відхиляються колегією суддів, оскільки відповідно до положень ч.3 ст.170 КПК, у разі наявності такої правової підстави для арешту майна, як збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи. Тобто, в даному випадку, відношення ОСОБА_8 до ймовірного кримінального правопорушення не впливає на можливість арешту вилученого під час обшуку у нього майна, з підстав, визначених п.1) ч.2 ст.170 КПК, та не потребує наявності у особи статусу підозрюваного.
В той же час, з урахуванням вимог п.1) ч.3 ст.132 КПК, матеріали провадження переконують суд у існуванні ймовірності вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, безвідносно наявності чи відсутності у ОСОБА_8 відповідного процесуального статусу.
Твердження адвоката, що відомості, викладені у повідомленні ЗМІ, не можуть бути достатньою підставою для внесення до ЄРДР, а такі обставини мали бути підтвердженими процесуальними джерелами доказування, відхиляються колегією суддів, оскільки за приписами ч.1 ст.214 КПК України підставою для ініціювання кримінального провадження, внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування може бути як подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, так і самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Порядок формування та ведення ЄРДР визначений «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затверджений наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, одним із додатків до якого є Довідник, яким визначено перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (додаток 7 до Положення). Зокрема, одним з джерел, з якого можуть бути виявлені відомості про вчинення кримінального правопорушення, є повідомлення в засобах масової інформації.
Відтак можливість внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування на підставі публікації в ЗМІ цілком відповідає положенням процесуального законодавства.
Крім того адвокат стверджує про порушення гласності та відкритості судового розгляду, оскільки слідчий суддя розглянула клопотання детектива про арешт майна у закритому судовому засіданні.
Випадки, у яких слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини визначені ч. 2 ст. 27 КПК, в тому числі, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом (пункт 4).
Із матеріалів провадження вбачається, що детектив у клопотанні про арешт майна з метою захисту від розголошення інформації, що містить таємницю досудового розслідування, прохав про здійснення закритого судового засідання.
У судовому засіданні 10.10.2024 брали участь детектив та два представника ОСОБА_8 - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_10, які не були позбавлені можливості доведення своїх доводів та їх переконливості перед слідчим суддею, а сам судовий розгляду відбувався із додержанням правил судочинства. Відтак учасникам кримінального провадження був забезпечений доступ до правосуддя на рівні із змагальністю сторін, а гласність процесу була обмежена задля збереження відомостей досудового розслідування, що відповідало інтересам кримінального провадження. Крім того адвокатом не наведено яким чином сам факт розгляду клопотання про арешт майна у закритому судовому засіданні мав вплив на можливість реалізації учасниками провадження їх процесуальних прав, такого ступеню, що це ставило б під сумнів оскаржуване судове рішення.
Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині також відхиляються колегією суддів.
Інших доводів, які б свідчили про існування підстав для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024, в апеляційній скарзі не наведено.
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду повно та всебічно встановлено наявність підстав для арешту ноутбуку MacBook Pro, serial FVFYG3X5HV22; ноутбуку MacBook Pro, serial C4547XJ0Y0; мобільного телефону IPhone НОМЕР_3 Pro Max IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 ; IPhone 13 Pro Max сірого кольору; IPhone 12 Pro Max темно сірого кольору, що були вилучені під час обшуку у ОСОБА_8 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024 - поновити.
Апеляційну скаргу представника третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4