- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідча суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/12459/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/883/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
27 листопада 2024 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2024 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення,
В С Т А Н О В И Л А:
Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманою 21.11.2024, надісланою 20.11.2024, апеляційною скаргою, поданою на ухвалу слідчої судді, постановлену у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ (а. с. 22, 27-30, 34-35, 39, 55-58).
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги на невнесення відомостей про вчинення злочинів до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/, оскільки у заяві ОСОБА_6 не наведено інформації, достатньої для початку досудового розслідування стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва, а висловлені в ній доводи є суб`єктивними припущеннями про вчинення суддями протиправних дій через оцінку ухвалених ними рішень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти рішення, яким зобов`язати детективів НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України /далі - КК/, та розпочати досудове розслідування. Зазначає, що: (1) вказані в заяві відомості про вчинення кримінальних правопорушень є достатніми для їх внесення до ЄРДР; (2) суд належним чином не розглянув і не перевірив доводи скарги, не надав мотивованих та обґрунтованих відповідей на їх спростування.
ОСОБА_7, будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони заявника (а. с. 61).
Прокурор, будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду за його участі не звертався.
Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчою суддею, та її висновкам у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
За змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК). Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).
Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК зобов`язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18. Й оцінюючи обставини, вказані в заяві / повідомленні, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення КК, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Поруч із зазначеним, колегія суддів звертає увагу й на те, що із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи було скасовано, у зв`язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей, що містять ознаки кримінального правопорушення. Й відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких містяться відомості, згідно з якими певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Отже, при вирішенні справи за скаргою ОСОБА_6 слідчою суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
Застосовуючи наведений підхід до обставин цього судового провадження, колегія суддів ураховує таке:
(1) 25.10.2024 ОСОБА_6 подано до НАБУ заяву (повідомлення) про вчинення окремими суддями Печерського районного суду міста Києва кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 255 КК, зазначивши, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002261 від 24.11.2020 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 111 КК, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 111 КК. Під час досудового розслідування, 12.11.2023 єдиний свідок (помічник колишнього народного депутата України ОСОБА_12 ) ОСОБА_13 надав покази, із змісту яких чітко вбачається, що судді Печерського районного суду м. Києва отримували неправомірну вигоду від ОСОБА_12 за прийняття судових рішень, вигідних для можливої підривної діяльності в Україні (в інтересах рф). Зокрема, одна з суддів Печерського районного суду м. Києва зобов`язала Державне бюро розслідувань внести відомості до ЄРДР за фактом втручання ОСОБА_14 в діяльність Генерального прокурора ОСОБА_15, який розслідував ймовірну корупційну діяльність ОСОБА_16 та виведення коштів через «Burisma», де працював син ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ). На виконання вимог вказаної ухвали було розпочато досудове розслідування та внесено відомості до ЄРДР про кримінальне провадження №62020000000000236. Окрім цього, у квітні 2020 інший слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва зобов`язав відповідною ухвалою Офіс Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за фактом втручання громадянина США ОСОБА_17 в діяльність колишнього Генерального прокурора ОСОБА_19 . У подальшому, слідчі судді Печерського районного суду м. Києва розглядали скарги на бездіяльність слідчого, яка полягала у нездійсненні певних процесуальних дій. На думку заявника, такі судові рішення ймовірно ухвалювались за неправомірну вигоду та в інтересах організації групи осіб ( ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), з метою проведення підривної діяльності в Україні (а. с. 4-5);
(2) 01.11.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_6, на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення ЄРДР за заявою народного депутата України ОСОБА_6 від 25.10.2024 (зареєстрована в НАБУ за вхідним ЗГ №Д-14542 від 25.10.2024) (а. с. 1-3);
(3) 07.11.2024 до Вищого антикорупційного суду від представника НАБУ надійшли пояснення, у яких зазначено, що: (а) 25.10.2024 до НАБУ надійшла заява ОСОБА_6 (зареєстрована 25.10.2024 за №Д-14542) щодо можливих протиправних дій суддів Печерського районного суду міста Києва, які можуть містити ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 368, 111, 255 КК, за обставин, наведених у заяві, та з інших питань; (б) за результатами розгляду заяви, листом від 06.11.2024 №01-212/33263 заявнику повідомлено, що у його заяві не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР, ОСОБА_6 не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів; (в) факт бездіяльності уповноважених осіб НАБУ відсутній, а тому права та інтереси заявника не порушені (а. с. 13-14).
Із наведеного вбачається, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_6, вказують про його незгоду з окремими рішеннями суддів Печерського районного суду міста Києва, прийнятими в ході розгляду скарг, а також надання таким рішенням власної оцінки.
Однак виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається (висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01.07.2013 ). «Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних процедур, закладених у законодавстві», «за винятком рішень про амністію, помилування або подібних заходів, виконавча влада та законодавча влада не повинні ухвалювати рішення, що скасовують судові рішення» (§§16-17 додатку до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17.11.2010 №CM/Rec (2010) 12).
Остаточне судове рішення не може бути переглянуто, крім встановлених процесуальними законами випадків його перегляду відповідним судом, що виключає можливість оцінювання такого рішення слідчим, прокурором при вчиненні ними дій, які мають наслідком притягнення судді до кримінальної відповідальності (абз. 4 п. 2.6. рішення Конституційного Суду України у справі №7-р/2020 від 11.06.2020).
Тобто КПК правом оцінювати відповідне рішення при вчиненні дій, які мають наслідком притягнення суддів до кримінальної відповідальності, слідчого та прокурора не наділяє. Отже, висновок слідчої судді з приводу відсутності у заяві ОСОБА_6 об`єктивних даних, які свідчать про вчинення суддями Печерського районного суду міста Києва, зазначеними в заяві ОСОБА_6, кримінальних правопорушень, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Так, оцінка судових рішень, прийнятих суддями, може бути надана виключно у межах установленого законодавством процесуального перегляду.
Тому, ухвалення суддею у межах своїх повноважень судового рішення та вчинення дій з відправлення правосуддя у ході судового розгляду об`єктивно не може розглядатися як вчинення злочину. Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.
Із огляду на наведене в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 303, 304, 369, 370, 375, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4