- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/13236/24
Провадження 1-кс/991/13320/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_2 про бездіяльність слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладених у заяві ОСОБА_2 від 11.06.2024 про вчинення кримінального правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана заява, у якій ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), викладених у заяві ОСОБА_2 від 11.06.2024 про вчинення суддями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області неправомірних дій під час розгляду кримінального провадження № 12019210010001360 (далі - Заява).
Дослідивши Заяву та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, може бути оскаржена заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
У кримінальному процесуальному праві підсудність характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, якимй суд буде розглядати дану справу.
У сучасному кримінальному судочинстві застосовується підсудність у трьох розрізах: територіальна, інстанційна, предметна.
З огляду на положення абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України Вищий антикорупційний суд здійснює кримінальні провадження щодо злочинів, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Статтею 33-1 КПК України визначена предметна підсудність Вищого антикорупційного суду.
Згідно положень статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються:
а) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
б) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
З огляду на зазначені норми закону, в даному випадку підлягає застосуванню саме предметна підсудність, відповідно до якої Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних корупційних злочинів, передбачених законом. Інші суди не можуть розглядати ці провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК на суддів, слідчих суддів, прокурорів керівників органів досудового розслідування, слідчих, інших службових осіб органів державної влади покладається обов`язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною, вимог інших актів законодавства, що є реалізацією принципу законності.
Таким чином, системне тлумачення ч. 1 ст. 33-1 КПК доводить до висновку про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відповідну позицію зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Richert v Poland» (п. 41).
З огляду на зазначене, розгляд судом, зокрема, Вищим антикорупційним судом, справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Вихід за ці межі підсудності Вищого антикорупційного суду, які встановлені статтею 33-1 Кримінального процесуального кодексу України та п. 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України та є безсумнівними, суперечитиме загальним засадам кримінального провадження і вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 1 статті 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Так, ОСОБА_2 звернувся із Заявою у відповідності, у тому числі, до вимог ч.1 ст. 306 КПК України, яка регулює порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування, та у своїй Заяві фактично оскаржує бездіяльність слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, викладених у заяві ОСОБА_2 від 11.06.2024. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що подана Заява фактично є скаргою на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення згідно заяви ОСОБА_2 від 11.06.2024 (далі - Скарга).
ОСОБА_2 у Скарзі оскаржує бездіяльність слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення до ЄРДР відомостей, викладених у заяві ОСОБА_2 від 11.06.2024 про вчинення суддями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області неправомірних дій під час розгляду кримінального провадження № 12019210010001360.
Разом з цим, у матеріалах Скарги відсутня заява ОСОБА_2 від 11.06.2024 про вчинення кримінального правопорушення. За такого, слідчий суддя позбавлений можливості встановити про вчинення якого саме кримінального правопорушення у цій заяві викладені відомості.
Зі змісту Скарги вбачається наявність достатніх підстав вважати, що викладені у ній відомості про можливе вчинення суддями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області неправомірних дій під час розгляду кримінального провадження № 12019210010001360 не є корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до положень ст. 33-1 КПК України та Примітки ст. 45 КК України.
Таким чином, Скарга відповідно до положень статті 33-1 КПК України непідсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки не відповідає критеріям, визначеним у статті 33-1 КПК України з урахуванням Примітки ст. 45 КК України, а тому Скарга не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Зі свого боку, з огляду на те, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (частина сьома статті 100, частина друга статті 132, частина перша статті 184, частина перша статті 192, частина друга статті 199, частина перша статті 201, частина третя статті 244, частина десята статті 290 КПК України), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг/клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена кримінальним процесуальним законом, зокрема, згідно ч.1 ст. 306 КПК України, яка, серед іншого, встановлює порядок розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадження щодо кримінальних правопорушень, не віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Таким чином, скарга на бездіяльність слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві ОСОБА_2 від 11.06.2024, має розглядатися слідчим суддею місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться відповідний орган досудового розслідування.
Згідно п.2 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається особі, яка із нею звернулась, у разі, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що Скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду, то вона підлягає поверненню суб`єкту звернення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33-1, 303-304 КПК України, слідчий суддя ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_2 про бездіяльність слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, викладених у заяві ОСОБА_2 від 11.06.2024, повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії такої ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1