- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/12243/24
Провадження 1-кс/991/12318/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3
адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000164 від 08.04.2024, щодо:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця міста Липовець, Вінницької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
25.10.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі раніше визначеного складу суду було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У своєму клопотанні детектив просить надати дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні № 52024000000000164 від 08.04.2024 спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_6 .
В обгрунтування клопотання детектив вказав, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000164 від 08.04.2024, яке виділено з кримінального провадження № 42018000000002581 від 22.10.2018, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Слідством встановлено, що ОСОБА_6 не будучи забезпеченим житлом у м. Києві і місце його проживання, відповідно до його реєстрації, знаходилось на відстані понад 30 км від меж міста Києва, з метою отримання в користування готельного номера в державному підприємстві «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Верховної Ради України» (далі - ДП «Готельний комплекс «Київ») за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України, підписав та 27.11.2014 подав на ім`я Керівника Апарату Верховної Ради України три заяви, які були зареєстровані 08.12.2014 за вх. №222029 в Апараті Верховної Ради України. У таких заявах ОСОБА_6 просив розмістити його в готелі «Київ», у зв`язку з відсутністю власного житла в м. Києві, нараховувати йому кошти для винайму готельного номера та перераховувати такі кошти на рахунок Державного підприємства «Готельний комплекс «Київ» протягом усього строку виконання депутатських повноважень.
27.11.2014, ОСОБА_6 уклав договір з ДП «Готельний комплекс «Київ» № 121 про надання послуг, на підставі якого отримав у користування готельний номер, вартість винайму якого оплачувалась Управлінням справами Верховної Ради України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України. Надалі, 30.12.2015 до вказаного договору було укладено додаткову угоду № 310, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2016.
Розпорядженням Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України від 29.01.2016 № 12 затверджено новий Порядок видачі народним депутатам України коштів для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера, ознайомившись із яким, 21.03.2016 ОСОБА_6 підписав та подав до Апарату Верховної Ради України заяву про подальше перерахування грошових коштів, що нараховувались йому для компенсації вартості винайму готельного номера, на розрахункові рахунки ДП «Готельний комплекс «Київ» яка була зареєстрована 21.03.2016 вх. № 65592 в Апараті Верховної Ради України.
Надалі, 01.01.2017 ОСОБА_6 уклав договір з ДП «Готельний комплекс «Київ» № 19-Д про винайм готельного номера народним депутатом України, на підставі якого отримав у користування готельний номер, вартість винайму якого оплачувалась Управлінням справами Верховної Ради України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України. Після цього 01.09.2017 до вказаного договору укладено додаткову угоду № 1, якою вартість винайму готельного номера за добу встановлено у розмірі 650 грн, а строк дії договору продовжено до 31.12.2018.
Водночас, детектив зауважує, що 22.09.2017 ОСОБА_6 зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав до 04.10.2018, а саме до моменту зняття з реєстрації у зв`язку із вибуттям до нового місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Тобто, в ході досудового розслідування встановлено, що у період з 22.09.2017 по 04.10.2018 ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1, будучи таким чином забезпеченим житлом для проживання на відстані меншій, ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації.
Разом з тим, як стверджує детектив, з метою подальшого отримання в користування готельного номера в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України, 31.10.2017 ОСОБА_6 забезпечив подання на ім`я Керівника Апарату Верховної Ради України три заяви, в яких просив розмістити його з 01.11.2017 у готелі «Київ», у зв`язку з відсутністю власного житла в м. Києві (зареєстрована 01.11.2017 за вх. 248057), нараховувати йому кошти для винайму готельного номера (зареєстрована 01.11.2017 за вх. № 248086), належні йому кошти для винайму готельного номера перераховувати на рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Апарату Верховної Ради України протягом всього строку депутатських повноважень (зареєстрована 01.11.2017 за вх. № 248144).
Водночас, на переконання детектива, ОСОБА_6 усвідомлював, що не повідомляючи Керівника Апарату Верховної Ради України, Управління справами Верховної Ради України чи інший уповноважений підрозділ Верховної Ради України про його забезпеченість житлом придатним для проживання на відстані меншій, ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва, з метою безпідставного отримання у користування готельного номеру в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, його дії явно суперечать інтересам служби, цілям і завданням гарантій депутатської діяльності, що визначені в ЗУ «Про статус народного депутату України», а співробітники Апарату Верховної Ради України не уповноважені здійснювати перевірку наявності підстав для отримання компенсації відповідно до ст. 35 ЗУ «Про статус народного депутату України» і лише внаслідок висунутої народним депутатом України вимоги зобов`язані відшкодувати вартість винайму готельного номера за рахунок бюджетних коштів.
Також встановлено, що 04.10.2018 ОСОБА_6 вибув до нового місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, де і був зареєстрований, внаслідок чого він перестав бути забезпеченим житлом придатним для проживання на відстані меншій, ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації, а тому з метою подальшого отримання у користування готельного номеру у ДП «Готельний комплекс «Київ», 11.12.2018 останній забезпечив підписання і укладення договору з ДП «Готельний комплекс «Київ» № 021 про винайм готельного номера народним депутатом України, на підставі якого отримав у користування готельний номер.
Отже, за версією слідства, ОСОБА_6, будучи службовою особою і зловживаючи владою, зокрема можливостями та гарантіями, пов`язаними із займаною посадою, всупереч інтересам служби у період з 22.09.2017 по 04.10.2018 отримав неправомірну вигоду для себе у вигляді продовження користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів без законних на те підстав, передбачених ст. 35 ЗУ «Про статус народного депутата України».
При цьому, внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_6 на підставі поданих ним заяв від 27.11.2014, 21.03.2016 та 31.10.2017, Управління справами Верховної Ради України в період з 22.09.2017 по 04.10.2018 (включно) нараховувало йому грошові кошти для компенсації вартості винайму готельного номера в сумі 225 550 грн, які в подальшому на підставі його ж заяв перераховувало на розрахунковий рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ» як оплату за користування ОСОБА_6 готельним номером, чим охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки.
Детектив зазначає, що з огляду на встановлені слідством обставини, 02.04.2024 у кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22.10.2018 у порядку ст. 278, 135 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі. На переконання детектива, зібрані докази є вагомими та дають обгрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, детектив стверджує, що ОСОБА_6 перебуває поза межами території України, враховуючи, що за даними з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», 29.04.2023 ОСОБА_6 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Бронниця» у напрямку Республіки Молдова. Після цього, користуючись належними йому діючими паспортами громадянина України для виїзду за кордон, до України не повертався.
При цьому, ОСОБА_6 неодноразово викликався для проведення слідчих дій (на України на 12 год. 00 хв. 04.04.2024 року; на 12 год. 00 хв. 05.04.2024 року та на 12 год. 00 хв. 09.04.2024 року), однак жодного разу не прибув на вказані виклики.
Враховуючи, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, підозрюваний ОСОБА_6 виїхав за межі України і перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, будучи належно повідомленим про такий виклик, керуючись ст. ст. 2, 110, 281 КПК України постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 09.04.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000164 від 08.04.2024 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 16.04.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000164 від 08.04.2024 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, а саме у зв`язку з оголошенням у розшук підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Аналогічним чином 07.10.2024 з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 та виклику останнього до Національного бюро на 11.10.2024, 14.10.2024 та 17.10.2024 останньому було вручено відповідні повістки про виклик у спосіб, що передбачений ст. 135 КПК України, однак на вказані виклики підозрюваний ОСОБА_6 також не з`явився.
Враховуючи зазначені обставини, детектив вважає наявними підстави для здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_6 .
2.Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі. На обгрунтування свого клопотання та спростування доводів сторони захисту, детектив надав відомості про зареєстроване місце проживання на території України, а також процесуальні матеріали на підтвердження дотримання строку досудового розслідування.
Захисники ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, грунтуючи свою позицію на таких доводах:
-повідомлення про підозру складено поза межами строку досудового розслідування, адже ухвалою АП ВАКС у справі №991/1466/23 від 15.03.2023 було констатовано факт закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року.
-істотно порушено належну правову процедуру вручення складеного повідомлення про підозру ОСОБА_6, оскільки ОСОБА_6 повідомляв НАБУ та САП про постійне проживання у Республіці Корея у зв`язку з виконанням функцій дипломата із серпня 2021 року. Такі відомості створювали обов`язок для сторони обвинувачення використати порядок для повідомлення про підозру, передбачений ч.7 ст. 135 КПК, а застосовані детективом заходи не відповідають законодавству.
-матеріали справи не містять достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 . Захисники зауважують, що надані документи, які були подані до Апарату ВРУ, а також укладені договори про надання послуг відповідають чинному законодавству та не підтверджують про вчинення злочину. Адвокати вважають неправильною кваліфікацію діяння, оскільки народний депутат не є службовою особою у розумінні примітки ст. 364 КК України і не може використовувати владу при поданні заяви на компенсацію витрат за винайм готелю. Використання депутатських гарантій не може тлумачитися як використання службового авторитету і останній не має можливостей впливати на Апарат ВРУ. Порядок одержання народним депутатом України компенсації вартості за проживання у готелі не був з належною чіткістю встановлений законодавством, а тому притягнення до відповідальності за його недотримання є неприпустимим.
Адвокат наголошує на тому, що ОСОБА_6 не був забезпечений житлом у місті Києві, а мав лише формальну реєстрацію у будинку батька, що викликано сімейними обставинами. Натомість, факт проживання у готелі спростовує будь-яку мету на одержання неправомірної вигоди. Також сторона захисту ставить під сумнів суму імовірної шкоди, вважаючи, що вона не досягає розміру, передбаченому для ч.2 ст. 364 КК України.
-рішення про оголошення в міжнародний розшук є формальним і необгрунтованим. Такий висновок сторони захисту сформований на підставі того, що детективу було відомо про перебування ОСОБА_6 в Республіці Кореї (детектив обізнаний про місце роботи в Республіці ОСОБА_6, такі відомості відомості відображені у декларація за 2021-2023 роки, ОСОБА_6 особисто направляв підтверджуючі документи детективу); сторона обвинувачення не вчиняла будь-яких заходів, направлених на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
Особливості спеціального досудового розслідування врегульовано главою 24-1 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, статті 364 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
При цьому, згідно з ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
З огляду на зазначені положення кримінального процесуального закону, слідчому судді під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування необхідно встановити:
1)чи набула особа статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні;
2) чи передбачає КПК України здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, який розслідується в межах кримінального провадження, в якому подане клопотання;
3) чи наявні достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення;
4) чи переховується підозрювана особа від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або чи оголошена підозрювана у міжнародний розшук.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного
Питання про здійснення спеціального досудового розслідування може вирішуватися виключно до підозрюваного.
За змістом ч.1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Тобто, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - шляхом вручення підозрюваному повідомлення про підозру, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, а у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення про підозру для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Слідчий суддя встановив, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 02.04.2024 складено старшим детективом Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 та погоджено прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 .
З огляду на неможливість вручення зазначеного повідомлення про підозру у день його складення внаслідок невстановлення, станом на 02.04.2024 місцезнаходження ОСОБА_6, органом досудового розслідування вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме повідомлення про підозру, а також пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, повістки про його виклик, надіслані шляхом:
- 02.04.2024 вручено уповноваженим представникам Вишневої міської ради за місцем реєстрації ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою про отримання Вх. №301-2308 від 02.04.2024 на супровідному листі (т. 2, а/с 211). Реєстрація місця проживання ОСОБА_6 підтверджується інформацією наданою Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 02.04.2024 №3/02-1010 (т. 2, а/с 243), а також особовою карткою, складеною Державною міграційною службою України (т. 3, а/с 32);
- 02.04.2024 об 11:45 надіслано поштовим відправленням за адресою місця реєстрації ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 (т. 2, а/с 210);
- 02.04.2024 о 12:24 надіслано поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2, а/с 208-209). Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 27.12.2023 №3/02-4134 ОСОБА_6 повідомляв вказану адресу як місце свого проживання (т. 2, а/с 162-163);
- 02.04.2024 о 12:23 надіслано поштовим відправленням за відомим місцем роботи ОСОБА_6 - на адресу Міністерства закордонних справ України (т. 2, а/с 206, 213-214, т. 3, а/с 99-100);
- 02.04.2024 із застосуванням мобільних застосунків «WhatsApp», «Telegram» та «Viber» направлено на абонентський номер НОМЕР_1, який використовується ОСОБА_6, що вбачається з інформації відображеній в особовій картці, яка складена Державною міграційною службою України, а також з листа останнього, від 01.04.2024, який був ним направлений на електрону пошту Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України (т. 2, а/с 215-222);
- 02.04.2024 о 15:13 направлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, якою користується ОСОБА_6 (т. 2, а/с 223-231).
Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, отже, за змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22.10.2018, після чого, а саме 08.04.2024 матеріали щодо нього були виділені в окреме провадження, якому присвоєно номер 52024000000000164.
З системного аналізу положень ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна зробити висновок, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел.
При цьому, слідчий суддя не відступаючи від свого висновку, не погоджується з доводами сторони захисту, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 мало бути направлене органом досудового розслідування за правилами ч. 7 ст. 135 КПК України, тобто з використанням інструментів міжнародного співробітництва, оскільки ОСОБА_6 з серпня 2021 року постійно проживає у Республіці Корея у зв`язку з виконанням функцій дипломата, про що особисто повідомляв сторону обвинувачення 01.04.2024, тобто до складення повідомлення про підозру, шляхом направлення листа на електронну пошту Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України. Слідчому судді не надано матеріалів не вбачається, що станом на 02.04.2024 існували переконливі та достатні об`єктивні обставини для висновку сторони обвинувачення, що ОСОБА_6 у встановленому законодавством України порядку змінив своє місце проживання, виїхав на постійне місце проживання до Республіки Корея та має офіційно зареєстровану адресу, за якою могло бути скеровано письмове повідомлення про підозру.
Зокрема, як вбачається з вказаного листа від 01.04.2024 ОСОБА_6 дійсно повідомляв орган досудового розслідування про те, що він постійно проживає у Республіці Корея за адресою: АДРЕСА_3, водночас на підтвердження зазначеного до листа не долучено жодного офіційного документу.
Так, за даними Відомчої інформаційної системи Міністерства закордонних справ України наявна інформація про перебування ОСОБА_6 на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Республіці Корея, водночас відсутні дані про оформлення останнім документів для залишення на постійне місце проживання за кордоном. Окрім цього, із листа МЗС від 23.01.2024 детективом було з`ясовано, що довготермінове відрядження ОСОБА_6, який був на посаді радника з економічних питань Посольства України в Республіці Кореї, було закінчено та підозрюваний перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Такі відомості вказували на можливість ОСОБА_6 перебувати у будь-якій країні, враховуючи перебування у довготривалій відпустці та закінчення відрядження за місцем роботи.
Тобто, станом на дату складання повідомлення про підозру, у сторони обвинувачення були відомості, які вказували лише на факт відсутності ОСОБА_6 на території України, але жодним чином не свідчили про наявність офіційно підтверджених відомостей про залишення останнього на постійне проживання за кордоном. Отже, у відповідності зі ст. 135 КПК України, ОСОБА_6 тимчасово відсутній за місцем свого проживання, а тому, станом на дату складення повідомлення про підозру, правових підстав для його вручення у порядку міжнародної правової допомоги не було.
Разом з тим, необхідно зауважити, що визначений КПК України порядок здійснення повідомлення про підозру особі, у разі її тимчасової відсутності за місцем проживання, не має самоціллю здійснення направлення повідомлення про підозру у певний спосіб та на всі можливі адреси ймовірного проживання такої особи, натомість відповідний порядок покликаний гарантувати особі її право бути поінформованою про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел.
В контексті цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 неодноразово особисто направляв детективу та прокурору листи (заяви, клопотання) зі змісту яких вбачається, що він обізнаний про здійснення щодо нього досудового розслідування та суті повідомленої йому підозри.
На думку слідчого судді, сторона обвинувачення вжила всі можливі та необхідні заходи для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, і останній був дієво ознайомлений з її змістом, тобто стороною обвинувачення виконаний обов`язок щодо інформування останнього про характер і причину підозри.
Щодо повідомлення про підозру поза межами строку досудового розслідування, то слідчий суддя вважає такі твердження необґрунтованими, враховуючи, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.10.2023 у справі №991/9296/23 було продовжено строк досудового розслідування до 22.04.2024 у кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22.10.2018, в межах якого здійснено повідомлення про підозру та з якого було виділено матеріали кримінального провадження № 52024000000000164 від 08.04.2024. Висновки Апеляційної палати ВАКС від 15.03.2023 (справа №991/1466/23) у межах кримінального провадження №42018000000002581 від 22.10.2018 не заперечують дійсність та законність вказаної вище ухвали, яка є нескасованою та чинною.
Окрім цього, слідчий суддя зауважує, що позиція захисників про вручення такої підозри поза межами строків грунтується виключно на висновках вищевказаної ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Втім, слід відмітити, що колегією того ж складу суду у межах розгляду судової справи №991/3071/24, провадження 11-сс/991/420/24 про перегляд рішення про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6, було сформовано висновок про здійснення повідомлення про підозру у межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 у межах строку досудового розслідування та стороною обвинувачення дотримано порядок вручення повідомлення про підозру.
3.2.Щодо наявних та достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого може здійснюватися спеціального досудове розслідування
Згідно з наданих детективом матеріалів, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000164 від 08.04.2024 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У відповідності до положень абз. 1 ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове провадження може здійснюватися, зокрема, щодо злочинів, зокрема передбачених ч. 2 ст364 КК України.
Таким чином, спеціальне досудове розслідування може здійснюватися щодо інкримінованого ОСОБА_6 .
При вирішенні питання про наявність підстав для здійснення спеціального досудового розслідування відносно особи, слідчий суддя має встановити достатність доказів для підозри, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.
Водночас, вказане клопотання ініційоване детективом на стадії досудового розслідування та чинне законодавство не містить критерії за якими можливо визначити рівень достатності доказів, які б вказували на вчинення конкретною особою інкримінованого їй злочину, тому слідчий суддя вирішує керуватися стандартом доказування «обґрунтованої підозри» та враховувати вагомість доказів.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, тобто у зловживанні службовою особою владою, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам в особі юридичної особи публічного права - Управлінню справами Апарату Верховної Ради України.
Зі змісту клопотання, долучених до нього матеріалів вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини отримання народним депутатом України, передбаченої ст. 35 ЗУ «Про статус народного депутата України», грошової компенсації за винайм готельного номера без наявності законних підстав.
Так, за версією слідства народний депутат України VIII скликання ОСОБА_6, будучи забезпеченим житлом для проживання, на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва у зв`язку із реєстрацією місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, використав надані йому владні повноваження з метою отримання для себе неправомірної вигоди у виді надання йому в користування готельного номера за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України та без наявності законних підстав у період з 22.09.2017 по 04.10.2018 отримав кошти для винайму готельного номера, які на підставі його заяв перераховувалися на рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ».
Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено, що на підставі поданих ОСОБА_6 заяв від 27.11.2014, 21.03.2016 та 31.10.2017 Управління справами Верховної Ради України в період з 22.09.2017 по 04.10.2018 (включно) нараховувало йому грошові кошти для компенсації вартості винайму готельного номера в сумі 225 550 грн, чим державним інтересам завдано майнову шкоду, яка відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КПК України є тяжкими наслідками, оскільки більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений станом на 01.01.2018.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а описані вище дії ОСОБА_6, їх характер та послідовність, з достатньою імовірністю свідчать, що останній міг бути причетний до його вчинення.
Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, а саме завданні шкоди майновим інтересам держави. У подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
- присяги народного депутата України VIII скликання ОСОБА_6 від 27.11.2014;
- заяви народного депутат ОСОБА_6 від 27.11.2014 про нарахування коштів для винайму готельного номера зареєстрована в Апараті ВРУ від 08.12.2014 вх. № 222029;
- заяви народного депутат ОСОБА_6 від 27.11.2014 про перерахування грошових коштів за винайм готельного номера на рахунок ДП «Готельного Комплексу «Київ» зареєстрована в Апараті ВРУ від 08.12.2014 вх. № 222029;
- заяви народного депутат ОСОБА_6 від 27.11.2014 про розміщення в готелі «Київ» зареєстрована в Апараті ВРУ від 08.12.2014 вх. № 222029;
- заяви народного депутата України ОСОБА_6 адресована керівнику апарату ВРУ від 21.03.2016 про перерахування грошових коштів за винайм готельного номера на рахунок ДП «Готельного Комплексу «Київ» Управління справами Апарату Верховної Ради України зареєстрована в Апараті ВРУ від 21.03.2016 вх.№ 65592;
- заяви народного депутат ОСОБА_6 від 31.10.2017 про нарахування коштів для винайму готельного номера зареєстрована в Апараті ВРУ від 01.11.2017 вх. № 248086;
- заяви народного депутат ОСОБА_6 від 31.10.2017 про перерахування грошових коштів за винайм готельного номера на рахунок ДП «Готельного Комплексу «Київ» Управління справами Апарату Верховної Ради України зареєстрована в Апараті ВРУ від 01.11.2017 вх. № 248144;
- договору № 121 про надання послуг від 27.11.2014 та додаткової угоди № 310 від 30.12.2015 до нього;
- договору № 19-Д про винайм готельного номера народним депутатом України від 01.01.2017 та додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 до нього;
- договору № 021 про винайм готельного номера народним депутатом України від 11.12.2018;
- висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 03.02.2023 №2266/22/187/23-23, яким документально підтверджується розмір перерахування коштів для компенсації вартості винайму готельного номеру ОСОБА_6 ;
- висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 16.11.2020 № 647/648/1411-1422, яким підтверджується виконання підписів ОСОБА_6 у заявах та договорах;
- показань свідків ОСОБА_10 від 28.11.2018; ОСОБА_11 від 12.12.2018; ОСОБА_12 від 15.08.2019; ОСОБА_13 від 15.08.2019; ОСОБА_14 від 13.03.2019; ОСОБА_15 від 28.12.2023; ОСОБА_16 від 19.01.2024;
- розпорядження Голови ВРУ №248 від 08.04.2014 Про затвердження положень «Про порядок виплати народним депутатам України щомісячної компенсації для оренди житла» із додатками;
- розпорядження Першого заступника Керівника Апарату ВРУ №12 від 29.01.2016 Про затвердження порядків видачі народним депутатам України коштів для компенсації вартості житла та порядком видачі народним депутатам України коштів для компенсації вартості житла, затвердженого розпорядженням №12 від 29.01.2016;
- рішення Комітету з питань регламенту та організації роботи ВРУ про листи Керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_17 відповідно до протоколу №7 від 04.02.2015;
- розпорядження №186 від 23.04.2017 про внесення змін до Порядку видачі народним депутатам України коштів для компенсації вартості оренди житла;
- листа Київської обласної державної адміністрації №11-11/12224 від 17.04.2014 щодо надання інформації відносно населених пунктів які розташовані на відстані менше ніж 30 км від зовнішніх меж м. Києва з додатками, яким підтверджується перелік населених пунктів, які розташовані на відстані менше ніж 30 км від зовнішніх меж м. Києва;
- листів Київобленерго від 22.01.2019 №20-1-47, 22.02.2019 № 417-лв-2625-0219 та 24.01.2019 № 810-лв-1092-0119 із додатками, якими підтверджується отримання комунальних послуг за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6 ;
- декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру ОСОБА_6 за 2014 рік, якою підтверджуються об`єкти нерухомого майна, які знаходились у користуванні та володінні ОСОБА_6 ;
- інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якою підтверджується право власності на майно за місцем реєстрації і проживання ОСОБА_6 ;
- щорічними деклараціями особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_6 за 2015, 2016, 2017, 2018, 2022, 2023 роки, якими підтверджуються об`єкти нерухомого майна, які знаходились у користуванні та володінні ОСОБА_6 ;
- листів Вишневої міської ради від 22.11.2022 №3/02-2613 та від 22.12.2023 №3/02-4134;
- листа ДП «Готельний комплекс «Київ» від 28.03.2024;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій підозрюваного, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Водночас, слідчий суддя не погоджується з доводами захисту про необґрунтованість підозри, оскільки при подачі заяви на компенсацію, ОСОБА_6 не мав у власності квартири у м. Києві, а будинок за місцем реєстрації належить батькові останнього. Така позиція сторони захисту не ґрунтується на положеннях законодавства та помилково приводить до висновку щодо відсутності ознак складу злочину.
Умови, за яких народний депутат має право отримувати кошти на оренду житла або винайм готельного номера і вимагати як представник влади нарахування і виплати відповідної компенсації, визначені в ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про статус народного депутата», відповідно до якої право на отримання таких коштів мають народні депутати, не забезпечені житлом у місті Києві, і місце їх проживання, відповідно до його реєстрації, знаходиться на відстані понад 30 км від меж міста Києва.
Тобто, закон не вимагає, щоб відповідне жило було у власності народного депутата, разом з тим має значення факт забезпеченості відповідним житлом у встановлених межах, оскільки право проживати в готелі і компенсація відповідних витрат спрямовані на забезпечення нормальних умов для здійснення народним депутатом його повноважень.
При цьому, доданими до клопотання матеріалами підтверджується, що 22.09.2017 ОСОБА_6 зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 за якою останній проживав до 04.10.2018, а саме до моменту зняття з реєстрації у зв`язку із вибуттям до нового місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Тобто, у період з 22.09.2017 по 04.10.2018 ОСОБА_6 був забезпеченим житлом для проживання на відстані меншій, ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації, а отже, не мав підстав користуватися пільгами, передбаченими ст. 35 ЗУ «Про статус народного депутата».
Доводи сторони захисту про відсутність ознак складу злочину, у зв`язку з відсутністю ознак зловживання владою, мети отримання неправомірної вигоди, відсутності шкоди, обернення коштів не на власний рахунок, є необґрунтованими та не відповідають висновкам, сформованим Об`єднаною Палатою ККС ВС у справі 991/3966/20 від 27.11.2023.
Розгляд ОП ККС ВС відповідної справи було викликане різними підходами до розуміння об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення у ситуації з компенсації народними депутатами і покликане на уніфікацію судової практики та дотримання правової визначеності. Справа, яка розглянута об`єднаною палатою, має тотожні обставини з цим кримінальним провадженням, за виключенням деяких відмінностей, які не впливають суттєво на можливість застосування висновку вищого суду до розглядуваної справи та не спростовують висновків про наявність ознак складу злочину.
Так, об`єднана палата ККС ВС визначила, що зміст зловживання владою становить безпідставне використання представником влади гарантії, наданої державою для здійснення ним своїх повноважень, безпідставне користування майновим благом, що безпосередньо пов`язана зі здійсненням владних функцій. Кримінально-правова оцінка безпідставного отримання народним депутатом такого майнового блага як проживання у готельному номері становить собою зловживання владою і таке діяння має кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 364 КК України.
Посилання сторони захисту на той факт, що заяви народного депутата не містять форму-вимоги, а рішення про надання у користування готельного номеру надається комітетом, не спростовують факту використання особою за відсутності потреби наданою гарантією, що свідчить про корисливість дій.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
3.3.Щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук
За змістом та законодавчою конструкцією ч. 1 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування може здійснюватися за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) переховування особи на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 2) переховування особи на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 3) оголошення особи у міжнародний розшук.
У поданому клопотанні та у судовому засіданні детектив зазначає, що підставою для здійснення відносно ОСОБА_6 спеціального досудового розслідування є оголошення останнього у міжнародний розшук.
Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.
Із наданих матеріалів встановлено, що 09.04.2024 постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Із змісту постанови вбачається, що підставами для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_6 стали:
- неявки ОСОБА_6 за викликами органу досудового розслідування;
- наявність інформації про те, що ОСОБА_6 29.04.2023 виїхав за межі України та на територію України більше не повертався;
- відсутність даних щодо місцезнаходження ОСОБА_6 .
Відповідно до долучених до клопотання матеріалів, ОСОБА_6 неодноразово викликався до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій, а саме на 12 год 00 хв 04.04.2024, 12 год 00 хв 05.04.2024, 12 год 00 хв 09.04.2024 (т. 2, а/с 199-201), такі виклики здійснювалися шляхом:
- 02.04.2024 вручення уповноваженим представникам Вишневої міської ради за місцем реєстрації ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 02.04.2024 об 11:45 направлення поштою за адресою місця реєстрації ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 ;
- 02.04.2024 о 12:24 направлення поштою за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 02.04.2024 о 12:23 направлення поштою за місцем роботи ОСОБА_6 - на адресу Міністерства закордонних справ України;
- 02.04.2024 із застосуванням мобільних застосунків «WhatsApp», «Telegram» та «Viber» направлено на абонентський номер НОМЕР_1, який використовується ОСОБА_6 ;
- 02.04.2024 о 15:13 направлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, якою ймовірно користується ОСОБА_6 .
Проте, на жоден із викликів органу досудового розслідування ОСОБА_6 не з`явився. Більше того, із надісланих листів на адресу детектива вбачається обізнаність підозрюваного про виклики та усвідомлення виклику з метою допиту, однак він не прибув до представників НАБУ, що може свідчити про свідоме ігнорування обв`язку прибути на виклик детектива.
Згідно з відомостями з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно- телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» ОСОБА_6 29.04.2023 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Бронниця» у напрямку Республіки Молдова та на момент оголошення розшуку на територію України не повертався (т. 2, а/с 244).
Наведене у сукупності свідчить про наявність правових підстав для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_6 та відповідно про законність постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 09.04.2024.
Отже, вказані обставини у своїй сукупності свідчать, що ОСОБА_6 09.04.2024 оголошено у міжнародний розшук.
Також детектив повторно викликав ОСОБА_6 для проведення слідчих дій. Аналогічно на вказані вище адреси були направлені повістки про виклик на 11.10.2024, 14.10.2024 та 17.10.2024.
При цьому, доводи сторони захисту щодо здійснення виклику ОСОБА_6 неналежним способом з порушенням ч. 7 ст. 135 КПК України, без використання інструментів міжнародного співробітництва, відхиляються з мотивів, аналогічних тим, які вже були наведені слідчим суддею, під час оцінки процедури здійснення повідомлення про підозру.
Однак, на вказані виклики ОСОБА_6 не з`явився та будь-яких відомостей про причини неприбуття не повідомив.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено факт оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
За таких обставин, беручи до уваги, що кримінальне процесуальне законодавство передбачає спеціальне досудове розслідування щодо кримінальних правопорушень, яке розслідується у межах кримінального провадження 52024000000000164 від 08.04.2024, ОСОБА_6 набув процесуального статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, та детективом надано достатньо доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, враховуючи, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки стороною обвинувачення належним чином доведено всі обставини, які обумовлюють застосування спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 135, 278, 297-1-297-4, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000164 від 08.04.2024, - задовольнити.
2.Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000164 від 08.04.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1