Документ № 123368004

Справа № 991/12753/24

Провадження 1-кс/991/12824/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, старшого детектива ОСОБА_3, представника власника майна - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52024000000000216 від 02.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення експертного дослідження просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що детективами Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000216 від 02.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (надалі - Регіональне відділення ФДМУ) умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ПП «РеніЛіс», всупереч інтересам служби здійснили зловживання владою чи службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Зокрема, на території ДП «Ренійський морський торговельний порт» розташовані два складських приміщення, що перебувають у державній власності, та здавалися в оренду ПП «РеніЛіс» згідно з відповідними договорами оренди, строк дії яких закінчився 23.08.2021.

Так, згідно з договором № 20984091026 від 23.08.2006 об`єктом оренди була нежитлова будівля складу № 3 на території 1-го вантажного району Ренійського морського торговельного порту загальною площею 2194,3 кв.м, що перебуває на балансі у ДП «Ренійський морський торговельний порт» та розташована за адресою: АДРЕСА_7, орендна плата за базовий місяць за договором становила 1382,59 грн без ПДВ. Згідно з договором № 20984091027 від 23.08.2006 об`єктом оренди була нежитлова будівля складу № 4 на території 1- го вантажного району Ренійського морського торговельного порту загальною площею 1450,0 кв.м, що перебуває на балансі у ДП «Ренійський морський торговельний порт» та розташована за адресою: АДРЕСА_7, орендна плата за базовий місяць за договором становила 913,46 грн без ПДВ.

20.07.2007 між Регіональним відділенням ФДМУ та ПП «РеніЛіс» укладений договір про внесення змін до договору оренди від 23.08.2006 № 20984091027, згідно з яким змінено (збільшено) розмір орендної плати, яка без урахування ПДВ, за місяць розрахунку склала 1 472,88 грн.

Прокурор посилається на те, що строк дії цих договорів оренди становив 15 років і вони могли бути продовжені лише за результатами проведення аукціону.

Службові особи Регіонального відділення ФДМУ у встановлені законодавством строки не вжили заходів щодо продовження строку дії зазначених договорів оренди, тому такі договори є припиненими з 23.08.2021 у зв`язку із закінченням строку їх дії.

Статтею 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктами 10.6, 10.7 цих договорів оренди встановлено, що у разі припинення Договору об`єкт оренди повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає об`єкт оренди балансоутримувачу відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством на момент повернення орендованого майна. Об`єкт оренди вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Отже, службові особи Регіонального відділення ФДМУ зобов`язані були вжити заходів щодо звільнення орендованих приміщень, підписання актів приймання-передачі (повернення з оренди) та повернення балансоутримувачу орендованого майна, що не було зроблено.

18.10.2022 Регіональним відділенням ФДМУ оголошено електронний аукціон № LLP001- UA-20221018-62323 щодо передачі в оренду державного нерухомого майна, а саме: будівлі складу № 3 на території 1-го вантажного району, площею 2 194,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 та електронний аукціон № LLP001- UA- 20221018-21333 щодо передачі в оренду державного нерухомого майна, а саме: будівлі складу № 4 на території 1-го вантажного району, площею 1 450,0 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, які перебувають на балансі ДП «Ренійський морський торговельний порт».

Переможцем аукціонів визначено ФОП ОСОБА_7, яка запропонувала найвищу ціну в розмірі 5 500 779,0 грн в місяць (наступні менші запропоновані ціни 5 500 778,00 грн та 5 500 777,00 грн) та ціну в розмірі 2 500 779,0 грн (наступні запропоновані ціни учасників: 2 500 778,00 грн та 2 500 777,00 грн).

03.11.2022 підписаний протокол електронного аукціону LLP001-UA-20221018-62323, переможцем у якому визначено ФОП ОСОБА_7 . Вказаний протокол затверджений наказом в.о. начальника Регіонального відділення ФДМУ № 948 від 03.11.2022.

Відповідно до п. 103 «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна», договір оренди мав бути підписаний не пізніше 01.12.2022.

Відповідно до п. 74 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна Регіональне відділення ФДМУ було зобов`язане звернутись до переможця аукціону ФОП ОСОБА_7 з запрошенням для підписання договорів оренди та акту приймання-передачі об`єктів оренди у визначений час і у визначеному місці або забезпечити переможцю аукціону в інший спосіб можливість для підписання таких документів протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, тобто до 30.11.2022, що не було зроблено.

Натомість, 08.12.2022 вказані аукціони були безпідставно відмінені Регіональним відділенням ФДМУ. У наслідок чого між Регіональним відділенням ФДМУ та переможцем аукціону ФОП ОСОБА_7 не були укладені відповідні договори оренди державного майна, що призвело до ненадходжень орендної плати, визначеної за результатами аукціонів та, як наслідок, призвело до нанесення збитків Державному бюджету України у виді упущеної (втраченої) вигоди, що за період з 30.11.2022 до 12.10.2023 становить 81 829 483,35 грн (з них Державному бюджету України - 57 280 638,35 грн, ДП «Ренійський морський торговельний порт» - 24 548 844,99 грн).

З огляду на вищевикладене є підстави стверджувати, що після закінчення 23.08.2021 строку дії вищезазначених договорів оренди, посадові особи Регіонального відділення ФДМУ умисно не вжили заходів щодо продовження строку дії зазначених договорів та/або повернення орендованого державного майна балансоутримувачу та умисно здійснювалась імітація підготовки до передачі в оренду вказаних об`єктів нерухомості і штучно затягувалась процедура електронних торгів з передачі в оренду вказаних об`єктів, шляхом безпідставного видання наказів про відміну електронних аукціонів, що створило для ПП «РеніЛіс» (орендаря) передумови для користування державним майном поза межами правового поля, а також призвело до нанесення збитків Державному бюджету України та ДП «Ренійський морський торговельний порт».

Вказана інформація та розрахунки підтверджується Актами про результати перевірки дотримання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях вимог законодавства від 27.02.2024 № 23-2/25, № 23-2/26, проведеними на виконання наказу Фонду державного майна України.

Таким чином, в діях службових осіб Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Керівництво Регіональним відділенням з 05.02.2021 по 25.02.2022 здійснював начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях ОСОБА_6 (призначений на посаду згідно з наказом Фонду державного майна України від 05.02.2021 № 26-р, звільнений згідно з наказом Фонду державного майна України від 09.03.2022 № 70-р.), а отже може бути причетним до кримінального правопорушення.

07.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук у житлі за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5, під час проведення якого детективами виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone в корпусі фіолетового кольору, ноутбук Apple в корпусі сірого кольору з позначенням моделі А2681, планшет Apple IPAD модель А1652, серійний номер DLXT91DMGMW4 .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 не надав пароль доступу до зазначеного телефону, ноутбуку та планшету є необхідність надання вказаного мобільного телефона, ноутбука та планшета експерту для подолання систем логічного захисту.

Старший детектив ОСОБА_3, який брав участь у судовому засіданні на підставі доручення прокурора, клопотання підтримав, просив задовольнити. Додатково зазначив, що оскільки у ході проведення обшуку у житлі ОСОБА_6 детективами відшукані документи щодо діяльності Регіонального відділення ФДМУ у паперовому вигляді, то є вірогідність, що на електронних носіях інформації, у тому числі ноутбуці, містяться також документи, однак в електронному вигляді.

Представник власника майна ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Пояснив, що ОСОБА_6 не має жодного відношення до кримінального правопорушення, який розслідується у межах цього кримінального провадження, оскільки у цей період не займав ніякої посади у Регіональному відділенні ФДМУ. Вилучений у ході проведення обшуку ноутбук не містить жодних документів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки був придбаний останнім 06.01.2023, тобто після можливої події злочину. Окрім цього вказав, що у разі виклику детективом ОСОБА_6, то останній готовий надати паролі доступу.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для їх застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2 та частиною 3 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Поряд з цим, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.

Щодо строку звернення з клопотанням

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного бюро 07.11.2024 проведено обшук у житлі за місцем проживання ОСОБА_6 та 08.11.2024 засобами поштового зв`язку клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з додатками направлено до суду (а.с. 165-166).

Процесуальні дії мають виконуватись у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку, зокрема на пошту (ст. 116 КПК України).

Отже, з урахуванням вимог кримінального процесуального закону прокурор звернувся до суду з клопотанням у встановлений абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України строк.

Щодо правової підстави для арешту майна.

Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000216 від 02.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження здійснюється, зокрема, за фактом того, що службові особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби не вжили законних заходів після закінчення строку дії договорів оренди державного майна від 23.08.2006 № 20984091026, № 20984091027 та сприяли ПП «РеніЛіс» користуватись державним майном всупереч вимог чинного законодавства за заниженою орендною платою після закінчення строку дії вказаних договорів оренди, що спричинило тяжкі наслідки у розмірі, що у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на час вчинення злочину.

Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з дослідженими матеріалами, доданими до клопотання формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2024 у справі № 991/12364/24 надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_6, за місцем проживання ОСОБА_6, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речей і документів, а саме: мобільних телефонів ОСОБА_6 з інформацією, яка стосується оренди складських приміщень на території ДП «Ренійський морський торговельний порт» за договорами від 23.08.2006 № 20984091026, № 20984091027, проведення відповідних аукціонів; паперових документів, електронних документів, чорнових записів, блокнотів, щоденників, нотаток, інших рукописних та печатних носіїв інформації, які містять інформацію щодо оренди складських приміщень на території ДП «Ренійський морський торговельний порт» за договорами від 23.08.2006 № 20984091026, № 20984091027, проведення відповідних аукціонів; комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації (комп`ютерів, планшетів, електронних накопичувачів та інших електронних цифрових пристроїв, які призначенні для створення, копіювання або зберігання інформації), якими користується ОСОБА_6, які містять інформацію щодо оренди складських приміщень на території ДП «Ренійський морський торговельний порт» за договорами від 23.08.2006 № 20984091026, № 20984091027, проведення відповідних аукціонів, що підтверджується копією судового рішення (т. 1 а.с. 140-149).

07.11.2024 детективами Національного бюро проведено обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_5 . У ході проведення обшуку детективами відшукано мобільний телефон фіолетового кольору Apple iPhone, ноутбук Apple сірого кольору з позначенням на корпусі моделі А2681 та планшет Apple IPAD модель А1652, серійний номер DLXT91DMGMW4, які належать ОСОБА_6 . На прохання детективів останній паролі доступу не надав, у зв`язку з чим електронні носії інформації вилучено, що підтверджується копією протоколу обшуку від 07.11.2024 (т. 1 а.с. 150-154).

Слідчим суддею враховано, що проспект Олександрівський у місті Одеса був перейменований на проспект Українських Героїв, що підтверджується протоколом огляду від 07.11.2024 (т. 1 а.с. 155-156).

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 07.11.2024, вилучені у житлі за місцем проживання ОСОБА_6 електронні носії інформації, визнано речовими доказами у кримінальному № 52024000000000216 від 02.05.2024, що підтверджується копією постанови від 07.11.2024 (т. 1 а.с. 158-159).

У цей же день, постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, що підтверджується копією постанови від 07.11.2024.

Вилучення органом досудового розслідування мобільного телефона, ноутбука та планшета, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на їх відшукання, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у якому передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Враховуючи зазначене, а також зважаючи на те, що власник майна не надав пароль доступу до мобільного телефона, ноутбука та планшета слідчий суддя вважає, що рішення детектива про необхідність їх вилучення, з метою проведення експертного дослідження та подолання системи логічного захисту, є виправданим.

Також, слідчий суддя враховує, що істотне значення для кримінального провадження має саме інформація, яка міститься на пристроях, а не сам матеріальний носій інформації. Однак, необхідність фіксації інформації, яка на них міститься, відновлення вже видаленої інформації обумовлює подальше їх утримання з метою проведення експертних досліджень. Саме шляхом залучення осіб (спеціалістів, експертів), які володіють спеціальними технічними знаннями, можливе належне копіювання інформації.

З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту на майно, якщо воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також на комп`ютерні системи чи їх частин у разі, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор довів необхідність арешту мобільного телефона, ноутбука та планшета, вилучених під час обшуку у житлі за місцем проживання ОСОБА_6, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Доводи представника власника майна про те, що оскільки ноутбук був придбаний 16.01.2023, тобто після можливого вчинення кримінального правопорушення, тому відсутні підстави вважати, що у ньому міститься інформація, яка має значення для досудового розслідування, слідчим суддею оцінюються критично. З урахуванням того, що власник майна не надав пароль доступу, неможливо однозначно стверджувати про наявність чи відсутність на ноутбуці будь-якої інформації. Водночас, варто звернути увагу, що в техніці (мобільні телефони, ноутбуки, планшети) зокрема марки Apple представлена функція резервного копіювання даних, які зберігаються в iCloud (хмарне сховище). При зміні пристроїв, під час першого входу абонента у свій обліковий запис в iCloud на новому пристрої, програмне забезпечення електронних носіїв інформації дозволяє автоматичне перенесення файлів, створених на іншому електронному носії інформації, у новий інтерфейс гаджету.

Посилання адвоката ОСОБА_4 на те, що ОСОБА_6 не має жодного відношення до кримінального правопорушення, який розслідується у межах цього кримінального провадження, оскільки у цей період не займав ніякої посади у Регіональному відділенні ФДМУ, слідчий суддя вважа є безпідставними, оскільки, арешт майна з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи (ч. 3 ст. 170 КПК України). У той же час, відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_6 при звільненні, зазначено період з 01.01.2023 по 19.06.2023, а відповідно до матеріалів справи подія кримінального правопорушення відбулася у 2022 році.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя враховує, що арешт мобільного телефона, ноутбука та планшета є необхідною умовою проведення експертного дослідження та подальшого їх огляду, фіксації відомостей, які на них містяться та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування заходу забезпечення у виді арешту майна, існують ризики приховування, знищення, втрати або спотворення інформації, яка має значення для досудового розслідування.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Накласти арешт на майно, вилучене 07.11.2024 під час проведення обшуку житла ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5, а саме: мобільний телефон Apple iPhone в корпусі фіолетового кольору, ноутбук Apple в корпусі сірого кольору з позначенням моделі А2681, планшет Apple IPAD модель А1652, серійний номер DLXT91DMGMW4, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1