Документ № 123450718

Справа № 991/13153/24

Провадження 1-кс/991/13237/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, в якому детектив просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці із можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 25 000 000 (двадцять п`ять мільйонів) гривень та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як безпосередньо, так і через третіх осіб, здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024, в рамках якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. 12.08.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.10.2024, включно, та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 000 000,00 (двадцять п`ять мільйонів) гривень, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. Згодом, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.10.2024 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.12.2024, включно, з визначенням застави в розмірі 25 000 000,00 (двадцять п`ять мільйонів) гривень та за умови внесення застави, на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України. При цьому, як зазначає сторона обвинувачення, внаслідок виняткової складності кримінального провадження завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024 неможливо, зокрема, через необхідність провести ряд слідчих та процесуальних дій. Як стверджує сторона обвинувачення, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та враховуючи, що строк запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, закінчується 01.12.2024, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_4, перебуваючи на волі може здійснити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, спотворення або приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальному правопорушення, у якому він підозрюється.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання, просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, при цьому просив визначити заставу у розмірі 25 000 000 грн, що був визначений слідчим суддею в ухвалі від 03.10.2024 та у разі внесення застави підозрюваним, покласти на нього обв`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. Зазначив, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні та у письмових запереченнях наголошував, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є необґрунтованою. У матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження злочинної змови ОСОБА_4 із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 за передачу на зберігання з можливістю використання вугільно-видобувного обладнання з шахт ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», а спілкування, яке зафіксоване в протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не підтверджує отримання чи вимагання ОСОБА_4 коштів від зазначених осіб. Крім цього, захисник наголосив, що грошові кошти, які ідентифіковані як неправомірна вигода, у ОСОБА_13 вилучені не були, а місцезнаходження 158 000 доларів США наразі не встановлено.

Поряд з цим, захисник зазначив, що ризики, наведені у клопотанні, не підтвердженні належними та допустимими доказами. Так, зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є надуманим та ґрунтується виключно на припущеннях, а не на матеріалах кримінального провадження. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, захисник вказав, що наявність згідно версії сторони обвинувачення співучасників злочину вказує на кваліфікуючу ознаку - вчинення кримінального правопорушення за попередньої змови групою осіб, а не свідчить про вжиття заходів конспірації, як способу вчинення злочину. У свою чергу, ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних нівелюється тим, що ОСОБА_4 з часу його затримання не перебуває на посаді заступника Міністра енергетики України, а отже не може здійснювати жодного впливу на таких осіб. Крім того, стороною обвинувачення вже допитані свідки та досліджені усі обставини передачі обладнання від ДП «Седидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», що вбачається з матеріалів кримінального провадження. Поряд з цим на переконання захисника, необґрунтованими є твердження сторони обвинувачення про можливість впливу з боку ОСОБА_4, завдяки своєму авторитету у сфері видобутку вугілля та через довірених осіб, безпосередньо на свідків у кримінальному провадженні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щоб спонукати їх змінити свої попередні показання. Захисник наголосив, що ОСОБА_4 усвідомлює, що незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань може бути розцінене як кримінальне правопорушення. Окрім того, захисник додав, що на обґрунтування продовження існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, сторона обвинувачення посилається на те, що у засобах масової інформації наявна інформація про зайняття ОСОБА_4 . господарською діяльністю на захоплених територіях України, що може свідчити про вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Однак при цьому, у клопотанні не зазначено в яких саме засобах масової інформації була розповсюджена така інформація. До того ж, при призначенні на посаду та перебуванні на посаді заступника Міністра енергетики України ОСОБА_4 проходив спеціальну перевірку відповідними компетентними органами України та мав доступ до державної таємниці, що спростовує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та вказує на відсутність самої події будь-якого кримінального правопорушення, пов`язаного із зайняттям ОСОБА_4 . господарською діяльністю на захоплених територіях України. Стосовно показань підозрюваного ОСОБА_9 про причетність ОСОБА_4 до систематичного отримання неправомірної вигоди, захисник зазначив, що такі твердження сторони обвинувачення обґрунтовуються виключно показаннями підозрюваного ОСОБА_9 в якого було вилучено 40 тисяч доларів США, ідентифікованих як предмет неправомірної вигоди, що на переконання сторони захисту, безумовно вказує на те, що ОСОБА_9 із метою уникнути кримінальної відповідальності дає неправдиві показання, оговорює та зводить наклеп на ОСОБА_4 . Окрім того, у клопотанні зазначено, що Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000862 від 07.10.2021 в межах якого перевіряється причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних корупційних злочинів, однак матеріали кримінального провадження, які додані до клопотання, не містять даних на підтвердження таких доводів сторони обвинувачення. Водночас, захисник наголосив, що твердження сторони обвинувачення про те, що підозрюваний ОСОБА_9 щомісячно передавав ОСОБА_4 та ОСОБА_8 грошові кошти у сумі від 300 до 400 тисяч гривень кожному, що може вказувати на те, що ОСОБА_4 отримував аналогічні суми коштів і від інших керівників державних підприємств, які займаються видобутком вугілля, - є надуманими і жодними об`єктивними доказами не підтверджуються. Окрім того за такими фактами ОСОБА_4 про підозру повідомлено не було.

Таким чином, захисник вважав клопотання сторони обвинувачення необґрунтованим та безпідставним, просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000146 від 15.04.2024, за підозрою ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .

За версією сторони обвинувачення, упродовж 25.07.2024 - 10.08.2024 заступник Міністра енергетики України ОСОБА_4, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_9, а також ОСОБА_14 та ОСОБА_8 одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» за передачу вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10.08.2024 становить 12 297 000 грн та відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

Отже, у кримінальному провадженні №42024110000000146 орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 в одержанні ним, як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

10.08.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 11.08.2024 йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

12.08.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 08.10.2024 та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 млн грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.08.2024 залишено без зміни ухвалу слідчого судді від 12.08.2024.

03.10.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.10.2024, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 до 01.12.2024 включно та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 млн грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, закінчується 01.12.2024, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000146 до 6 місяців, тобто до 10.02.2025.

Ст.детектив у клопотанні та прокурор під час судового розгляду наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акта до суду до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування. Так, зокрема, у цьому кримінальному провадженні, з метою виконання завдань кримінального провадження, необхідно провести слідчі та процесуальні дії направлені на встановлення місцезнаходження частини ідентифікованих коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди або шляхів та способів їх укриття чи легалізації; перевірити показання підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_15 щодо ймовірного вчинення підозрюваними інших злочинів; завершити проведення 3 призначених експертиз комп`ютерної техніки та мобільних телефонів, вилучених під час затримання підозрюваних та в ході обшуків, проведених 10-11.08.2024 за місцями їх проживання, здійснити огляд інформації на вилученій техніці; завершити огляд відомостей від операторів мобільного зв`язку про телефонні з`єднання за мобільними телефонами підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні; провести огляд відеозаписів із ресторанів та інших закладів, де упродовж березня-серпня 2024 року проводили зустрічі підозрювані між собою, а також з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з метою обговорення злочинних планів та обставин одержання неправомірної вигоди; провести огляд інформації з відео реєстратора, вилученого під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 ; провести огляд розсекречених матеріалів, отриманих за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; провести інші процесуальні дії, необхідність в яких може виникнути за результатами проведення вищезазначених дій.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій. Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №42024110000000146 обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

У той же час, оскільки на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, а також, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, посилання сторони захисту на те, що до клопотання не долучено доказів вчинення інкримінованих правопорушень, є необґрунтованим.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Із наданих учасниками матеріалів вбачається, що наведені в повідомленні про підозру ОСОБА_4 від 11.08.2024 обставини та долучені до клопотання докази вказують на причетність ОСОБА_4 до подій, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження та відповідно до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що виправдовує подальше розслідування.

При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні. За такого, питання про те, чи утворюють зазначені в повідомленні про підозру дії ОСОБА_4 склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 4 ст. 368 КК України, знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

За наведених підстав слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами об`єктивно пов`язується можлива причетність ОСОБА_4 до вищевказаного кримінального правопорушення за обставин, викладених в тексті повідомленні про підозру від 11.08.2024.

Окрім того, під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчими суддями неодноразово перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. До того ж такі ухвали слідчих суддів були переглянуті в апеляційному порядку та за результатами перегляду, колегії суддів дійшли висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.

За результатом дослідження наданих учасниками матеріалів, слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у повідомленні про підозру від 11.08.2024 ОСОБА_4 доказів, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акта по суті.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №42024110000000146, щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

На переконання слідчого судді, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, з огляду на: 1) пред`явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, тож у разі визнання його винуватим, йому може загрожувати покарання у виді реального позбавлення волі; 2) наявність в підозрюваного широкого кола зв`язків, в тому числі, і серед службових осіб державних органів, які можуть бути використані з метою залишення території України, зважаючи на те, що ОСОБА_4 займав посаду заступника Міністра енергетики України; 3) наявність у ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон; 4) невстановлення місцезнаходження частини ідентифікованих грошових коштів, які передавались як неправомірна вигода, у сумі 158 тис дол. США, які можуть перебувати у схованках підозрюваних або в їх довірених осіб та можуть бути використанні, у тому числі ОСОБА_4, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду; 5) майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї.

Хоч зазначені обставини самі по собі не є підставою для висновку про наявність ризику переховування, але вони враховуються в сукупності з іншими даними при оцінці встановлення такого.

При оцінці наявності цього ризику також підлягає застосуванню практика ЄСПЛ, згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, міра покарання, яка може бути призначена підозрюваному у випадку визнання його винуватим, хоча і не може бути визначальним фактором, але враховується при оцінці такого ризику.

Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Доводи сторони захисту на те, що ОСОБА_4, на виконання покладеного на нього процесуального обв`язку, здав свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон до відповідних органів, не свідчать про відсутність ризику, ураховуючи можливість його повернення власнику чи отримання ним нових паспортів.

Крім того, слідчий суддя вважає, що на даний час продовжує існувати і ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Про вказане свідчить, зокрема, вжиття учасниками заходів конспірації, що стверджується відомостями, отриманими в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Окрім того, підозрюваний володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього та про обставини, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому використовуючи свій авторитет, широке коло зв`язків, може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні. Таким чином, на цій стадії здійснення досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може вчиняти дії задля створення штучних доказів своєї невинуватості.

Продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Варте уваги і те, що після набуття статусу підозрюваного ОСОБА_4 стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них. При цьому, не може залишатися поза увагою те, що інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті з іншими особами, діями яких він безпосередньо керував та надавав їм вказівки, у тому числі щодо отримання неправомірної вигоди, отже вказане в свою чергу свідчить про можливість ОСОБА_4 координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на їх зміст, характер та обсяг. До того ж не можна виключати, що ОСОБА_4 завдяки своїй посаді заступника Міністра енергетики України має безпосередній вплив на роботу суб`єктів господарювання, засновником яких є Міністерство енергетики України та може випливати на осіб, які можуть бути допитані в межах даного кримінального провадження у якості свідків щодо обставин передачі обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля».

При цьому, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 з часу його затримання не перебуває на посаді заступника Міністра енергетики України, а отже не може здійснювати жодного впливу на вказаних фізичних та юридичних осіб - не спростовують викладених вище висновків, оскільки підозрюваний за час перебування на посаді набув широке коло зв`язків, які може використати з метою незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, інших осіб, яким може бути відома інформація яка становить інтерес для даного кримінального провадження.

Посилання сторони захисту на те, що стороною обвинувачення вже допитані свідки та досліджені усі обставини передачі обладнання від ДП «Седидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», не приймаються до уваги з огляду на таке.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України). В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім того не виключається на даний час і ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, на що вказують показання, надані підозрюваним ОСОБА_9, а саме щодо систематичного отримання ОСОБА_4 щомісяця неправомірної вигоди. Такі свідчення наразі перевіряються органом досудового розслідування.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного: одружений, має на утриманні малолітню дитину, яка має інвалідність, має постійне місце проживання, його майновий стан.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, яка стверджується доданими до клопотання матеріалами, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного та членів його родини, міцність соціальних зв`язків, майновий стан, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та/або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому вважає необхідність у продовженні застосованого щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтованою. Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування (продовження застосування) до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

У клопотанні ст.детектив просить визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25 млн грн.

Сторона захисту зауважила, що у ОСОБА_4 та його дружини відсутні матеріальні активи, які б дозволили внести заставу у розмірі 25 млн грн.

Захисник наголошував, що на обґрунтування розміру застави в 25 млн грн, сторона обвинувачення посилається на наявність у ОСОБА_4 наступного нерухомого і рухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 1423385400:06:000:1440 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1512549314233); гаражу за адресою: АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер майна: 1512549314233); квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2590407780000); автомобіля VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, державний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску. Проте, на даний час місто Курахове, Донецької області, де знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1423385400:06:000:1440 та місто Селидове, Донецької області, де розташований гараж АДРЕСА_1, знаходяться в зоні активних бойових дій, а тому вказане майно, на даний час, не має жодної матеріальної цінності, а автомобіль VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, державний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску є не новим автомобілем і його вартість незначна.

Окрім того, вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2, не є достатньою для того щоб забезпечити внесення застави у розмірі 25 000 000, 00 (двадцять п`ять мільйонів) гривень. До того ж, на вказане майно ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 накладено арешт, а тому це майно не може бути відчужене із метою отримання коштів для внесення застави.

Поряд з цим захисник додав, що доходи дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_16 не є достатніми для того, щоб забезпечити внесення застави у розмірі, про який просить сторона обвинувачення. Окрім того, у ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 було вилучено гроші у іноземній валюті «долар США» готівкою - 32 500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) доларів США на які, відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.08.2024 накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Таким чином, на даний час у родини ОСОБА_4 відсутні матеріальні активи, які б дозволили внести заставу у розмірі 25 млн грн.

Окрім того, сторона захисту наголошувала на безпідставності тверджень сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 щомісячно отримував від підозрюваного ОСОБА_9 грошові кошти у сумі від 300 до 400 тисяч гривень, що може вказувати на те, що ОСОБА_4 аналогічні суми коштів отримував і від інших керівників державних підприємств, які займаються видобутком вугілля. Такі твердження, на переконання сторони захисту, є надуманими і жодними об`єктивними доказами не підтвердженими. Поряд з цим, за такими фактами про підозру ОСОБА_4 не повідомлено, а тому такі твердження сторони обвинувачення не можуть братися до уваги.

Слідчий суддя враховує такі аргументи сторони захисту.

Поряд з цим, варте уваги те, що розмір застави, визначений ухвалами слідчого судді від 12.08.2024 та від 03.10.2024 до цього часу за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави може бути непомірним для ОСОБА_4 ..

Водночас, не може залишатися поза увагою те, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_4 із 10.08.2024, тобто з моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України, з того часу він безперервно утримується в слідчому ізоляторі.

Окрім того, нових вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано.

Поряд з цим варті уваги і висновки, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 у справі №991/3711/23, зокрема, щодо того, що стандарт доказування стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: встановлення попереднього розміру застави базувалось серед іншого на припущенні про можливість володіння нею значними активами на підставі непрямих доказів; а також факту тривалого невнесення застави в раніше визначеному розмірі.

За наведених обставин суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу у меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід, слідчий суддя доходить висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто виходити із можливості внесення такої застави. Водночас, розмір застави має надавати впевненість у тому, що вона зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, тобто має бути достатнім стримуючим фактором, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Тож з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин слідчий суддя приходить до переконання, що застава у розмірі 15 000 000 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4, тож вбачаються підстави вважати такий розмір помірним для підозрюваного, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Також, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як безпосередньо, так і через третіх осіб; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання ст.детектива про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Отже запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити підозрюваному ОСОБА_4 до 24.01.2025 включно, тобто в межах строку досудового розслідування у кримінальному проваджені №42024110000000146.

Водночас обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, покладаються на підозрюваного строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти, у зв`язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Слід зазначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 24.01.2025 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 000 000 грн (п`ятнадцять мільйонів гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як безпосередньо, так і через третіх осіб.

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, у такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1