- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 листопада 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
їх захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
До суду від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Судове засідання, призначене для розгляду означеного клопотання на 16 год 30 хв 25.11.2024, знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням головуючого судді ОСОБА_1 у нарадчій кімнаті в іншій справі. Відповідно суд був позбавлений можливості розглянути клопотання прокурора до закінчення строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 ухвалою від 22.03.2024 у цій справі, а саме до 25.11.2024.
27.11.2024 прокурор ОСОБА_5, у зв`язку із закінченням 25.11.2024 строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, користуючись правом, передбаченим ч. 2 ст. 185 КПК України, подав до суду зміни до раніше поданого клопотання та просить суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 ряд додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Обґрунтування клопотання
Прокурор мотивував подане клопотання тим, що під час судового провадження виникла необхідність у покладенні на обвинуваченого ОСОБА_8, у рамках раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, на строк два місяці обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Необхідність покладення на обвинуваченого перелічених обов`язків прокурор обґрунтовує тим, що 1) ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, 2) встановлений під час досудового розслідування ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати та не зменшився, 3) забезпечити досягнення цілей кримінального провадження і достатньою мірою гарантувати недопущення настання означеного ризику можна лише шляхом застосування застави в комплексі із покладенням на обвинуваченого зазначених у клопотанні процесуальних обов`язків.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_12 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник зазначив, що прокурор не дотримався вимог Кримінального процесуального кодексу України, оскільки мав звернутись до суду із окремим клопотанням про покладення на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а не вносити зміни до попереднього клопотання.
Вважає, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень є необґрунтованою, а встановлений ризик кримінального провадження, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з плином часу зменшив свою інтенсивність. Про актуальність такого ризику не може свідчити лише тяжкість інкримінованого особі кримінального правопорушення. Твердження прокурора про наявність в його підзахисного можливості переховуватись від суду - лише припущення, яке не підтверджене фактичними даними.
Основною метою покладення на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків є забезпечення прибуття останнього за викликами до суду. Такий обов`язок є загальним та передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а його невиконання зумовлює ймовірність застосування до ОСОБА_8 відповідних процесуальних наслідків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема стягнення застави в дохід держави в порядку ч. 8 ст. 182 КПК України та застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Разом з тим ОСОБА_8 дотримується належної процесуальної поведінки протягом всього кримінального провадження.
На думку захисника, прокурор не довів, що менш суворий запобіжний захід, аніж застава із застосуванням додаткових обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, не може забезпечити належне виконання обвинуваченим своїх обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Інші учасники кримінального провадження підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_8, просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Мотиви та висновки суду
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Норма ч. 1 ст. 200 КПК України визначає, що прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Наведена норма означає, що прокурор наділений повноваженням подати суду клопотання, яке може містити вимогу:
- змінити раніше застосований щодо особи вид запобіжного заходу на інший запобіжний захід (більш м`який або більш суворий);
- скасувати додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився;
- змінити додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився, шляхом заміни одних обов`язків на інші;
- покласти додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України;
- змінити спосіб виконання додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився.
Тобто подання до суду клопотання, яке містить вимогу про покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків із передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України переліку, є окремим, самостійним правом прокурора.
Водночас ч. 2 ст. 185 КПК України передбачено, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
У цьому випадку порушення перед судом питання про покладення на ОСОБА_8 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, шляхом внесення прокурором відповідно до ч. 2 ст. 185 КПК України змін до клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, зумовлено тим, що суд із об`єктивних причин був позбавлений можливості розглянути первісне клопотання прокурора до закінчення строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8 ухвалою від 22.03.2024 у цій справі.
За таких обставин, враховуючи, що сторона захисту ОСОБА_8 отримала завчасно означені зміни до клопотання та мала можливість підготуватись до розгляду, суд не вбачає порушень прав чи свобод обвинуваченого, спричинених тим, що прокурор не подав до суду окреме клопотання в порядку ст. 200 КПК України про покладення на ОСОБА_8 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За змістом п. 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України застава та тримання під вартою є запобіжними заходами.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).
Ураховуючи положення ч. 2 ст. 200 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4495/23 до ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначено 60 днів, тобто до 20.07.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 26 840 000,00 грн, та у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування зокрема за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався. Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 у цій справі строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 14.03.2024 та зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до 991 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 000 748 грн.
На виконання вказаної ухвали 06.02.2024 ОСОБА_14 внесла на депозитний рахунок суду заставу в повному розмірі, у зв`язку з чим ОСОБА_8 звільнений з-під варти у той же день, що підтверджується платіжним дорученням від 06.02.2024 № 4037222207322294 та повідомленням Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 06.02.2024 № 2649.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 22.03.2024 у цій справі поклав на обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії вказаних обов`язків - до 22.05.2024.
Надалі суд чотири рази продовжував строк дії вказаних обов`язків, останній раз до 25.11.2024.
З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 000 748 грн, а додаткові процесуальні обов`язки, покладені в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).
У поданому клопотанні прокурор порушує перед судом питання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, кількох обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4495/23 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 18.07.2023 у справі № 991/6338/23, від 22.08.2023 у справі № 991/7281/23, від 18.10.2023 у справі № 991/9009/23 про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про покладення на особу додаткових процесуальних обов`язків. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри стосуються фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими та які викладені в обвинувальному акті. Питання встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення у діях особи, вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості, а також вірності кваліфікації дій обвинуваченого суд має право вирішити у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
У поданому клопотанні прокурор стверджує, що встановлений під час досудового розслідування ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від суду), продовжує існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_8 ряду обов`язків.
Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_8 від суду є актуальним.
Злочини, передбачені ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8, є тяжкими та відповідно передбачають призначення покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_8 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Про наявність такого ризику свідчить не лише тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, але й сукупність інших обставин.
Так, майновий стан ОСОБА_8 є достатнім для існування в умовах переховування.
Обвинувачений є власником шести земельних ділянок, житлового будинку, розташованого на території Київської області, квартири, розташованої в АДРЕСА_5, транспортного засобу марки Toyota Camry, 2021 року випуску. Факт належності вказаних об`єктів обвинуваченому свідчить про його значні статки.
ОСОБА_8 є директором діючого підприємства - ТОВ «Ясунь Транс 27», яке надає логістичні послуги щодо перевезення залізничним транспортом, зокрема контрагентами його підприємства були такі мережі як БРСМ, ОККО, SOCAR.
Під час судового провадження обвинувачений зазначав, що знятий з військового обліку за станом здоров`я, тому наразі може виїжджати закордон. Тобто на обвинуваченого не розповсюджуються обмеження щодо перетину кордону, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.
Суд зауважує, що існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.
Зважаючи на викладене, є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів.
Разом з тим суд бере до уваги положення ч. 1 ст. 178 КПК України, якою передбачено, що однією із обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, є наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
У межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності свідчать, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати на доволі високому рівні, а зважаючи на стадію та тривалість кримінального провадження - відсутні підстави стверджувати про його істотне зменшення.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про нівелювання вказаного ризику з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого упродовж всього часу здійснення кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Застосування до ОСОБА_8 застави у розмірі 3 000 748 грн є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки.
Ті обставини, що обвинувачений раніше не судимий, не перебував у розшуку, має міцні соціальні, ділові зв`язки в Україні, на його майно накладено арешт, не свідчать про те, що встановлений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, перестав існувати.
Стосовно твердження сторони захисту про зменшення ризиків із плином часу, суд зазначає, що під час судового провадження суд двічі зменшував розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави (ухвали від 06.12.2023 та від 15.01.2024 у цій справі). Загалом розмір застави зменшено з 26 840 000 грн до 3 00 748 грн, тобто майже у 9 разів. Таким чином тривале обмеження прав обвинуваченого суд компенсовував за допомогою поступового ослаблення відповідного втручання у його права.
Не застосування до обвинуваченого запобіжного заходу в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 безумовно не свідчить пронівелювання встановленого ризику переховування в межах провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023, тому суд не погоджується із доводами захисту в цій частині.
Водночас суд переконаний, що застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави без покладення на нього окремих обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на даний час не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявному ризику.
Оцінюючи необхідність покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 певних додаткових процесуальних обов`язків, про які клопоче прокурор (прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну), суд вважає, що вони унеможливлять втілення встановленого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час судового провадження суд встановив, що обвинувачений, на виконання попередніх ухвал від 15.01.2024 та від 22.03.2024, здавав детективу Національного антикорупційного бюро України свій паспорт для виїзду за кордон.
Суд вважає, що відповідним органом державної влади, у розумінні п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, є певний територіальний орган Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.
Разом з тим, зважаючи на те, що: 1) попередньо як на стадії досудового розслідування, так і під час судового провадження на ОСОБА_8 вже покладався обов`язок здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон саме детективам Національного антикорупційного бюро України; 2) обвинувачений виконував такий обов`язок та він був дієвим у межах цього кримінального провадження і такий спосіб його виконання не порушував/обмежував прав чи свобод ОСОБА_8 ; 3) з метою уникнення надмірного формалізму, суд вирішив за доцільне покласти на обвинуваченого додатковий обов`язок, передбачений п. 8 ч. 4 ст. 194 КПК України, саме в такій редакції, у якій він був викладений раніше.
Аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України дає підстави стверджувати, що покладення на особу в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України певних додаткових процесуальних обов`язків пов`язане не лише із запобіганням ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, але й з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Частина із означених додаткових процесуальних обов`язків пов`язана не лише із запобіганням втіленню ризику переховування від суду, але й із забезпеченням ефективності кримінального провадження (організація судового процесу, здійснення викликів, вручення процесуальних документів у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку тощо) та дотримання його загальних засад, зокрема розумності строків під час судового провадження.
Покладення на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків не є надмірним втручанням у його права та є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 під час судового провадження, запобігання встановленому ризику та досягнення дієвості кримінального провадження.
З огляду на те, що обвинувальний акт надійшов до суду 05.12.2023, ухвалою від 14.08.2024 суд призначив судовий розгляд, тому строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8, доцільно продовжити на два місяці.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про покладення додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 194, 200, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про покладення додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Покласти на строк два місяці на обвинуваченого ОСОБА_8 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:
- прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом;
- не відлучатися із Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, визначити до 27.01.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3