- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/13399/24
Провадження 1-кс/991/13749/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника (адвоката) ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3
про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 в справі №991/13399/24 (провадження 1-кс/991/13483/24) від розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків в кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
02.12.2024 до ВАКС надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, у кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду в справі №991/13399/24 (провадження №1-кс/991/13483/24) визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_4 .
06.12.2024 в судовому засіданні в такій справі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 (далі - заявник) - усно та письмово заявив відвід слідчому судді ВАКС ОСОБА_4, для розгляду якого на підставі протоколу про автоматизований розподіл судової справи між суддями визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1, яким невідкладно здійснено судовий розгляд 06.12.2024.
2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.
2.1. Заявник на підставі пункту 5 частини 1 статті 75 КПК просив задовольнити відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4, зокрема стверджуючи таке:
«Сторона захисту вважає, що наявні підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду справи №991/13399/24, виходячи з наступного.
Так, зі звіту про автоматизований розподіл справи №991/13399/24 (роздруківка додається) вбачається, що вказану справу поєднано зі справою №991/2690/24 [4910;62055355] з типом поєднання Подання (клопотання, скарга) по кримінальній справі (кримінальному провадженню). Крім цього, при виборі доповідача по справі №991/13399/24 знову ж таки обрано з поєднаної справи СУН 991/2690/24, № провадження 1-кс/991/2717/24 [4910;62055355] ОСОБА_4 період з 01.01.2024 до 02.12.2024; Відпрацьовано: 192; Справ розподілено (приведена вага): 15450,00; КН 80,47; Інтервал 0-0; КАП 1,00.
Відповідно до вимог підпункту 2.3.45 п. 2.3 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26 листопада 2010 року, зі змінами: «Клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів».
Сторона захисту ОСОБА_6 у веб-порталі «Судова влада України» та Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі по тексту - «ЄДРСР») віднайшла справу №991/2690/24.
Так, з ухвали ВАКС від 19.04.2024 у справі №991/2690/24 (роздруківка з ЄДРСР додається) вбачається, що 02.04.2024 захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_3, звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - детектив, НАБУ) у кримінальному провадженні №52017000000000841, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яка полягає у нерозгляді його клопотання про допит свідка ОСОБА_5 за участі підозрюваного та його захисника, у якій просив, з урахуванням уточнень, наданих у судовому засіданні, зобов?язати детектива розглянути відповідне клопотання у порядку, встановленому ст. 220 КПК України.
Вважаємо за необхідне зазначити, що сторона захисту ОСОБА_6 не брала участь в розгляді справи №991/2690/24, при цьому не зрозуміло яке відношення до даної справи має ОСОБА_6 та/або його захисники.
Водночас вважаємо за необхідне звернути увагу на наступне.
В кінці квітня 2024 року захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000841 від 29.11.2017, звертався до слідчого судді ВАКС з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПрАТ «Київстар» (справа №991/3681/24 провадження №1-кс/991/3718/24), ТОВ «Лайфселл» (справа №991/3682/24 провадження №1-кс/991/3719/24), ПрАТ «ВФ Україна» (справа №991/3683/24 провадження №1-кс/991/3720/24).
Справи №№991/3681/24, №991/3682/24, №991/3683/24 були розподілені на слідчого суддю ВАКС ОСОБА_7 (роздруківка ухвали ВАКС від 15.05.2024 у справі №991/3681/24 додається).
Крім цього, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000841 від 29.11.2017, звертався до слідчого судді ВАКС зі скаргою в інтересах ОСОБА_6, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52017000000000841.
Вказані скарги були зареєстровані як справи №№991/4779/24 і 991/6227/24 та розподілені на слідчого суддю ВАКС ОСОБА_8 (роздруківки ухвал ВАКС від 12.06.2024 у справі №991/4779/24 та від 30.07.2024 у справі №991/6227/24 додаються).
Також вважаємо за необхідне зазначити, що 12.08.2024 слідчий суддя ВАКС ОСОБА_9 розглядав справу №991/7192/24 за клопотанням прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017 (роздруківка ухвали ВАКС додається).
Після цього, 07.10.2024 слідчий суддя ВАКС ОСОБА_8 здійснював розгляд справи №991/11547/24 за клопотанням прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, у кримінальному провадженні №52017000000000841 (роздруківка ухвали ВАКС додається).
За таких обставин вважаємо, що автоматизований розподіл клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, у кримінальному провадженні №52017000000000841 мав відбуватися у кримінальному провадженні за №52017000000000841 або в загальному порядку шляхом здійснення його автоматизованого розподілу між усіма суддями, або між слідчими суддями ВАКС, які раніше здійснювали розгляд клопотань та/або скарг сторони захисту чи клопотань сторони обвинувачення відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52017000000000841, тобто слідчими суддям ВАКС: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .
У зв`язку з чим, сторона захисту ОСОБА_6 переконана про наявність порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, оскільки передача клопотання (судової справи) прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 (яке надійшло у кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017) не була здійснена раніше визначеному слідчому судді, а була безпідставно приєднана до справи №991/2690/24, до якої ОСОБА_6 немає жодного відношення».
2.2. В судовому засіданні заявник підтримав подану заяву про відвід та просив її задовольнити.
Інші учасники судового провадження та слідчий суддя ВАКС ОСОБА_4, попри здійснені належним чином судові повідомлення, не прибули в судове засідання, що не перешкоджало розгляду цього питання.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
3.2. Статтею 8 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд) встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частиною 4 статті 15 того ж Закону №1402-VIII, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому за частиною 5 статті 15 того ж Закону №1402-VIII, справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. При цьому частиною 2 статті 18 Закону №1402-VIII визначено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Чинною частиною 3 статті 35 КПК визначено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Згідно з чинною частиною 12 статті 35 КПК, особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)..
Рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначило порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згодом рішенням ВРП від 25.01.2022 № 83/0/15-22 (із змінами згідно з рішенням ВРП від 22.02.2022 №166/0/15-22) затверджено зміни до Положення про ЄСІТС у формі доповнення новим розділом IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ».
Однак рішенням ВРП від 28.02.2023 №162/0/15-23 набрання чинності такими змінами до Положення про ЄСІТС наразі відтерміновано на невизначений час, тому згідно з пунктом 121 Положення про ЄСІТС, до початку функціонування підсистеми електронного документообігу у складі ЄСІТС реєстрація документів, які надходять на адресу суду (в тому числі процесуальних документів, що можуть бути предметом судового розгляду), здійснюється в АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами), та інструкції з діловодства. Реєстрація документів в інших органах та установах системи правосуддя здійснюється за правилами, передбаченими відповідними документами та інструкціями з діловодства, чинними до затвердження цього Положення.
В підпункті 1.2.1 чинної редакції зазначеного Положення про АСДС наведено визначення терміну «засади використання автоматизованої системи документообігу суду» - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України.
Згідно із пунктом 2.3.2 Положення про АСДС, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Пунктом 2.3.13 Положення про АСДС визначено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, які підлягали передачі раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) у випадках відсутності такого судді, якщо це призведе до неможливості розгляду цих справ та матеріалів у розумні строки (підпункт 2.3.47 пункту 2.3 цього Положення).
Пунктами 2.3.40, 2.3.41 Положення про АСДС встановлено, що визначення слідчого судді здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, згідно з вимогами підпункту 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення. Результатом визначення слідчого судді є протокол автоматичного визначення слідчого судді, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Пунктом 2.3.45 Положення про АСДС визначено, що клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів, та згідно з пунктом 2.3.47 цього Положення, у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 2.3.44-2.3.46 пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.
Наразі у ВАКС чинними є Засади використання АСДС (далі - Засади), затверджені рішенням зборів суддів від 03.09.2019 №4 (із численними подальшими змінами).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ цих Засад, судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів; визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді; недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи; перебування судді у відпустці, у відрядженні, у нарадчій кімнаті; відсутності судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; інших передбачених законом обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ; а також складу постійних колегій у разі колегіального розгляду справи та складу судових палат (за їх наявності).
Пунктом 12.7 Засад визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо заяв, клопотань, скарг по одному кримінальному провадженню. У випадку неможливості передати процесуальні документи слідчому судді, який був раніше визначений АСДС, такі заяви, клопотання, скарги по одному кримінальному провадженні розподіляються АСДС на іншого слідчого суддю із збереженням принципу подальшої передачі справ раніше визначеному слідчому судді. Клопотання про надання дозволу на проведення обшуку по одному кримінальному провадженню, у випадку надходження таких клопотань в один день у кількості більше десяти, та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по одному кримінальному провадженню, у випадку надходження в один день у кількості двох і більше таких клопотань, розподіляються між усіма слідчими суддями без урахування правил поєднання судових справ. Запровадити принцип застосування розподілу раніше визначеному слідчому судді таким чином: раніше визначений суддя обирається за принципом хронології (перший слідчий суддя, на якого було розподілено кримінальне провадження, за номером і датою реєстрації такого провадження), а у разі його відсутності - наступний раніше визначений слідчий суддя за принципом хронології.
3.3. З огляду на вищенаведені норми, розгляд слідчим суддею будь-яких клопотань, заяв та скарг, поданих в межах певного кримінального провадження, обумовлений лише хронологічною прив`язкою до номера і дати реєстрації такого провадження (у Єдиному реєстрі досудових розслідувань) та будь-яким чином не пов`язаний із суб`єктним складом учасників такого провадження, що вочевидь покликано забезпечити ефективність здійснення судового контролю у розумні строки, рівномірність навантаження суддів, та жодним чином не порушує принципів автоматизованого розподілу справ.
Визначення слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 для розгляду клопотання у справі №991/13399/24 (провадження 1-кс/991/13483/24), поданого в межах кримінального провадження №52017000000000841 від 29.11.2017, обумовлювалось її попередньою участю в розгляді скарги іншого учасника цього провадження від 02.04.2024 на «бездіяльність детектива НАБУ у кримінальному провадженні №52017000000000841, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яка полягає у нерозгляді його клопотання про допит свідка ОСОБА_5 за участі підозрюваного та його захисника, у якій просив, з урахуванням уточнень, наданих у судовому засіданні, зобов`язати детектива розглянути відповідне клопотання у порядку, встановленому ст. 220 КПК України», оскільки «17.04.2024, згідно з протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1».
Тобто визначення слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 для розгляду цієї справи як раніше визначеному слідчому судді прямо передбачено наведеними вище нормами законодавства, й такий розподіл здійснено відповідно до вимог процесуального закону.
3.4. Дослідивши заяву про відвід, слідчий суддя встановив відсутність обставин, які свідчили б про порушення норм Положення про АСДС, чи унеможливлювали б прийняття слідчим суддею об`єктивного судового рішення, тоді як доводи заявника щодо нібито протиправного визначення певного слідчого судді не з числа інших слідчих суддів ВАКС, які брали участь в розгляді клопотань і скарг заявника у кримінальному провадженні №52017000000000841, ґрунтуються винятково на суб`єктивних хибних припущеннях та є неспроможними.
Тому заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення, й тому належить відмовити у його задоволенні.
Керуючись статтями 75-81 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 в справі №991/13399/24 (провадження 1-кс/991/13483/24) від розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків в кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 09.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1