- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/13153/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/920/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
05 грудня 2024 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2024 року щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №42024110000000146,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Зміст оскаржуваного рішення
1. Ухвалою слідчого судді продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 24.01.2025 із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) 00 грн. Зазначено, що у разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/.
2. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні №42024110000000146 проводиться розслідування обставин одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення дій щодо передачі вугільно видобувного обладнання від Державного підприємства /далі - ДП/ «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», засновником та органом управління яких є Міністерство енергетики України; (2) наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам; (5) існують обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акта до суду до закінчення строку дії застосованого запобіжного заходу; (6) застава у розмірі 15 000 000,00 грн є помірною для підозрюваного, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
ІІ. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою
3. В апеляційній скарзі підозрюваний просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
3.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) слідчим суддею не враховано невідповідність клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою вимогам ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК; (2) матеріали клопотання не містять доказів обґрунтованості підозри та не підтверджують обставин, що заявлені ризики не зменшилися й продовжують існувати; (3) визначена застава є непомірною; (4) обов`язок утримуватися від спілкування з підозрюваними є формальним та не виконується, оскільки в судовому засіданні 30.09.2024 ОСОБА_7 та інший підозрюваний ОСОБА_9 перебували в одному приміщенні ДУ «Київський слідчий ізолятор»; (5) зважаючи на стан здоров`я ОСОБА_7 та його особисті дані, доцільно буде обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
3.2. Захисник у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
III. Узагальнені позиції інших учасників
4. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
4.1. Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу захисника та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
4.2. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
IV. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
5. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.
6. На цій стадії суд не може надавати іншу оцінку тому чи наявна обґрунтована підозра, чи визначений розмір застави помірний та чи є підстави для скасування обов`язків, якщо на момент апеляційного перегляду не надано нових доказів, які не подавалися раніше, чи не змінилися обставини, котрі мали місце на момент прийняття первісного рішення про застосування запобіжного заходу, оскільки в протилежному випадку вказане по суті буде повторним переглядом первісного рішення про застосування запобіжного заходу, що суперечить принципу поваги до остаточного судового рішення.
7. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку, що продовжують існувати ризики (а) переховування від органів досудового розслідування та суду, (б) знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (в) незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, (г) вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
7.1. Сторона захисту зазначила про відсутність вказаних ризиків, мотивуючи це тим, що: (1) відсутні докази на їх підтвердження; (2) ОСОБА_7 : (а) хоч і має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, однак діючі обмеження, пов`язані із воєнним станом на території України, разом із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, роблять неможливим безперешкодне переміщення розшукуваної особи; (б) з часу затримання не перебуває на посаді заступника Міністра енергетики України; (3) не встановлення місця знаходження 158 тисяч доларів США, які нібито передані раніше як неправомірна вигода, не є підставою вважати, що ОСОБА_7 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (4) детектив і прокурор не ідентифікують державні та правоохоронні органи, у яких за їх доводами ОСОБА_7 має широке коло знайомих; (5) доводи детектива, зазначені у клопотанні, щодо кваліфікації дій ОСОБА_7 відрізняються від тих обставин, про які вказано в повідомленні йому про підозру; (6) наявність, за версією сторони обвинувачення, співучасників злочину вказує на кваліфікуючу ознаку вчинення кримінального правопорушення, а не про вжиття заходів конспірації як способу вчинення злочину; (7) стороною обвинувачення вже допитані свідки та досліджені усі обставини передачі обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля»; (8) матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів на підтвердження обставин впливу ОСОБА_7 на ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також на свідків; (9) не зазначено в яких засобах масової інформації була розповсюджена інформація щодо зайняття ОСОБА_7 протиправною господарською діяльністю, що є недостовірною інформацією, враховуючи також і те, що перед призначенням ОСОБА_7 на посаду заступника Міністра він проходив спеціальну перевірку; (10) ОСОБА_10 із метою уникнути кримінальної відповідальності дає неправдиві показання щодо ОСОБА_7 ; (11) жодних достовірних фактів систематичного отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_10 неправомірної вигоди встановлено не було; (12) твердження, що ОСОБА_7 має схильність до приховування відомостей про певні факти, що можуть свідчити про можливість вчинення ним дій, спрямованих на знищення та спотворення документів, не відповідає дійсності та не підтверджується показаннями свідків; (13) у кримінальному провадженні №62021000000000862 досліджуються фінансово-господарські взаємовідносини між юридичними особами за період 2023-2024, які не мають стосунку до ОСОБА_7 .
7.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши про продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
7.3. За підсумками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідчий суддя правильно встановив існування чотирьох ризиків, зазначених в ухвалі.
7.4. Надаючи саме таку оцінку, суд апеляційної інстанції ураховує те, що обов`язковою умовою, за наявності якої щодо особи може бути застосовано запобіжний захід, у т. ч. продовжено його застосування, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
7.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
7.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).
7.7. Під час розгляду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
7.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу в частині встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків суд керується стандартом доведення «достатні підстави».
7.9. Так, існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику повинно підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
7.10. Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, але вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
7.11. Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
7.12. У ході застосування наведеного підходу щодо продовження існування чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
7.12.1. Продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується у сукупності та взаємозв`язку: (1) підозрою ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого корупційного кримінального правопорушення за вчинення якого його може очікувати покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (т. 1 а. с. 43-48); (2) обставинами одержання ОСОБА_7 у співучасті з іншими особами коштів у сумі 300 тис дол. США, місцезнаходження частини з яких органом досудового розслідування не встановлено, а тому вони можуть бути використані підозрюваним з метою переховування від органу досудового розслідування та суду (т. 1 а. с. 70-115, 119-130, 161-170, 182-229); (3) наявністю в підозрюваного широкого кола зв`язків, в тому числі, і серед службових осіб державних органів, зокрема правоохоронних, які можуть бути використані з метою залишення території України, зважаючи на те, що ОСОБА_7 займав посаду заступника Міністра енергетики України (т. 1 а. с. 34, 171-176); (4) наявністю у ОСОБА_7 паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, який дійсний до 15.01.2028. Наведені факти не самі по собі, а у їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про продовження існування зазначеного ризику. Водночас здача паспорта для виїзду за кордон не свідчить про відсутність ризику, ураховуючи можливість його повернення власнику чи отримання ним нових паспортів.
7.12.2. Про продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчать: (1) вчинення кримінального правопорушення із залученням до одержання неправомірної вигоди співучасників (т. 1 а. с. 43-48); (2) вжиття заходів конспірації вчинення кримінального правопорушення (про це свідчать відомості, отримані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій /далі - НС(Р)Д/ - аудіо-, відеоконтролю особи, за результатами якого зафіксовано розмову 18.07.2024 у ресторані між ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, у ході якої ОСОБА_9, який фактично підконтрольний підозрюваному, надавав вказівку всім забрати телефони); (3) наявність в підозрюваного широкого кола зв`язків, зважаючи на те, що ОСОБА_7 займав посаду заступника Міністра енергетики України (т. 1 а. с. 34, 171-176).
7.12.3. Також слідчий суддя правильно встановив продовження існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки: (1) КПК встановлена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК); (2) ОСОБА_7 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, а тому він може, використовуючи певні важелі випливу на осіб, які він міг отримати, займаючи посаду заступника Міністра енергетики України, впливати як на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, так і на інших осіб, які можуть надати показання щодо важливих для кримінального провадження обставин (т. 1 а. с. 34, 171-176); (3) ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, скоєного у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції (т. 1 а. с. 43-48).
7.12.4. Продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що інший підозрюваний у цьому кримінальному провадженні ( ОСОБА_10 ) у своїх показаннях зазначає про причетність ОСОБА_7 до систематичного отримання неправомірної вигоди (т. 1 а. с. 43, 66-69).
7.13. Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими доказами, продовження існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована. Сторона захисту не навела фактів, які б вказували, що ймовірність настання ризиків зменшилася.
7.13.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.
7.13.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності продовження існування ризиків, наявність яких правильно встановив слідчий суддя.
8. Крім того, в ході апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено нових обставин, які не були відомі під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 слідчій судді та колегії суддів суду апеляційної інстанції, котрі б дозволяли на цій стадії дійти висновку про необґрунтованість підозри чи про необхідність зменшення розміру застави або потребу скасувати обов`язок утримуватися від спілкування з іншим підозрюваними.
9. Із огляду на тривалість кримінального провадження (з 15.04.2024), дату повідомлення ОСОБА_7 про підозру (11.08.2024), період знаходження його під вартою (т. 1 а. с. 53-65) й продовження існування ризиків та високий ступінь ймовірності їх настання колегія суддів вважає, що підстави для зміни виду запобіжного заходу (з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід) відсутні.
10. Слід зауважити, що слідчим суддею розмір суми застави, яка є альтернативним видом запобіжного заходу, підозрюваному зменшено більш ніж в півтора рази (з 25 000 000,00 грн, визначених на 12.08.2024, до 15 000 000,00 грн - на 26.11.2024) з наведенням достатніх аргументів здатності ОСОБА_7 зібрати необхідні кошти для внесення застави. Надаючи саме таку оцінку, колегія суддів також враховує, що ОСОБА_7 не заперечив показання ОСОБА_12, не побажавши на цій стадії пояснювати причини своєї присутності під час укладення договору щодо купівлі третьою особою ( ОСОБА_13 ) нерухомості, якою, як він повідомив в судовому засіданні, наразі на праві оренди користуються його мати та сестра, та які перебували за адресою його знаходження на момент проведення обшуку 10.08.2024. Наведене може свідчити про наявність у підозрюваного прихованих активів, оформлених на третіх осіб, а отже здатність у тому числі за їх рахунок внести визначену судом суму застави. Тому, підстав для зменшення її розміру не встановлено.
11. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.
12. Оскільки судом не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 7-9, 132, 176-178, 182-183, 193, 194, 309, 370, 376, 393, 395, 404-407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4