- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
Справа № 991/11822/24
Провадження № 11-сс/991/823/24
Слідча суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
04 грудня 2024 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяви адвоката ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_7, про відвід колегії суддів та судді ОСОБА_2 від розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.10.2024 про арешт майна в межах кримінального провадження № 52024000000000178,
за участю:
представників ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
В С Т А Н О В И Л А:
До початку розгляду зазначеної вище апеляційної скарги від адвоката ОСОБА_6 на електронну пошту суду надійшли заяви про відвід колегії суддів та судді ОСОБА_2 .
За змістом заяв адвокат посилається на те, що визначення колегії суддів під час автоматизованого розподілу справи здійснювалось без додержання принципу випадковості, як того вимагає ст. 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Передача судової справи раніше визначеному складу суду та Засади використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду суперечать ст. 35 КПК України. Отже, на думку заявника, судді які постійно здійснюють правосуддя в межах одного кримінального провадження не можуть уважатися неупередженими.
Крім того, заявник окремо акцентує на тому, що суддя ОСОБА_2 є неупередженою, оскільки безпідставно відмовила в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Представники ОСОБА_7 адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали заявлений відвід, а прокурор заперечив проти його задоволення.
Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників судового провадження, обговоривши доводи заяв та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75 і 76 КПК України, до яких належить, зокрема, наявність сумніву у його неупередженості, а також порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи. Саме про наявність вказаних підстав стверджує адвокат ОСОБА_6 .
Аналізуючи доводи адвоката, колегія суддя виходить з того, що неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).
При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Наявність безсторонності для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за суб`єктивним критерієм, який передбачає оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
З вказаного вбачається, що заява про відвід має бути вмотивованою, тобто не формальною і не такою, що містить загальні чи абстрактні припущення про можливу упередженість поведінки та/або рішень судді в майбутньому. Така заява повинна містити посилання на достатні фактичні дані, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді при розгляді конкретної судової справи.
Разом з тим, на думку колегії суддів, заявлені адвокатом відводи не містить будь-яких належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді ОСОБА_2 .
Так, заявник, стверджуючи про упередженість судді ОСОБА_2 посилається на постановлення нею ухвали про відмову в задоволенні клопотання заявника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки вони ґрунтуються виключно на незгоді з прийнятим суддею ОСОБА_2 судовим рішенням, що саме по собі не свідчить про легітимні сумніви в неупередженості судді та не може бути підставою для її відводу. Протилежне трактування принципу неупередженості суду та інституту відводу суперечить засадам судочинства та незалежності судді, а також містить потенційні ризики з точки зору наслідків для судової практики.
До того ж за вказаної ситуації прослідковувалася б конкуренція між процедурами оскарження судових рішень та відводу, що є недопустимим для дотримання принципу справедливого судочинства.
Той факт, що адвокат ОСОБА_6 внаслідок суб`єктивних міркувань та особистого аналізу рішення судді ОСОБА_2 сумнівається в її неупередженості, не свідчить про її реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду судової справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, про відсутність обставин, які б свідчили про упередженість судді ОСОБА_2 .
Щодо твердження заявника в частині наявності сумнівів про здійснення автоматизованого розподілу справи відповідно до вимог законодавства колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 35 КПК України (в редакції 2012 року) закріплено, що визначення колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду, порядок функціонування якої визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (ч. 6 ст. 35 КПК України).
Надалі ст. 35 КПК України було викладено у новій редакції, відповідно до якої передбачено визначення судді Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою - ЄСІТС (пп. 5 п. 7 § 1 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII).
Водночас п. 2 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 цього Закону визначено, що вказані зміни (нова редакція ст. 35 КПК України) в частині здійснення автоматизованого розподілу справ ЄСІТС, вводяться в дію з дня початку функціонування її відповідних підсистем (модулів), що забезпечують автоматизований розподіл справ.
Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпортал судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Станом на сьогодні, оголошення про початок функціонування підсистеми (модулю) ЄСІТС, яка забезпечує автоматизований розподіл справ, не опубліковано.
Отже, положення ст. 35 КПК України в частині здійснення автоматизованого розподілу справ ЄСІТС не набули чинності, а тому на теперішній час такий автоматизований розподіл здійснюється відповідно до ст. 35 КПК України в редакції 2012 року, тобто автоматизованою системою документообігу суду, порядок функціонування якої визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Так, відповідно до п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі мінами), раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли в межах одного кримінального провадження.
Разом із тим, зазначене Положення закріплює можливість зборів суддів відповідного суду розглядати питання стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. За результатами розгляду таких питань рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду.
На підставі вказаного, збори суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду своїм рішенням від 03.09.2019 року № 5 затвердили Засади використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду (далі - Засади).
Згідно із п. 4.1 Глави 4 Розділу ІІ Засад раніше визначеному в кримінальній справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у межах одного кримінального провадження, в тому числі за номером кримінальних проваджень іноземних держав (за номером ЄРДР та з урахуванням виділених в окреме провадження та/або об`єднаних в одне кримінальне провадження) або відносно однієї і тієї ж особи (підозрюваного).
При надходженні до суду апеляційних скарг, які підлягають передачі раніше визначеному складу суду, такі скарги передаються раніше визначеному складу суду відповідальним працівником управління з організаційного забезпечення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, шляхом додавання інформації щодо такої апеляційної скарги в первинну картку ОСК (п. 4.4 Глави 4 Засад).
Отже, ураховуючи вищенаведене, у разі надходження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційних скарг на ухвалу слідчих суддів у межах одного кримінального провадження, вперше визначена колегія суддів здійснює розгляд усіх інших апеляційних скарг по цьому кримінальному провадженню.
Відповідно до звіту про автоматизований розподіл, який міститься у відкритому доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України», апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.10.2024 про арешт майна в межах кримінального провадження № 52024000000000178, зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду 29.10.2024. Судовій справі присвоєно № 991/11822/24 (провадження № 11-сс/991/823/24) та здійснено її автоматизований розподіл, за результатами якого справу передано колегії суддів: ОСОБА_2 (головуючий суддя), ОСОБА_4, ОСОБА_3, як раніше визначеній у поєднаній справі № 991/5740/24 (провадження № 11-сс/991/487/24).
Тобто, вперше зазначену колегію суддів визначено автоматизованою системою документообігу для розгляду справи № 991/5740/24 шляхом визначення колегії суддів за випадковим числом. Подальше її визначення, зокрема для розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 відбувалось за принципом передачі раніше визначеному складу суду, що відповідає як п. 2.3.44 Положення, так і п. 4.1 Глави 4 Розділу ІІ Засад.
Отже, посилання адвоката на порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення колегії суддів для розгляду справи, як на підставу відводу, є необґрунтованими та безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що заявлені відводи не містять належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для їх задоволення.
Керуючись ст. 75, 80-82, 372, 376, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Заяви про відвід колегії суддів та судді ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4