Пошук

Документ № 123599643

  • Дата засідання: 04/12/2024
  • Дата винесення рішення: 04/12/2024
  • Справа №: 991/1206/23
  • Провадження №: 52022000000000057
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.

Справа № 991/1206/23

Провадження №11-сс/991/898/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю адвоката ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000057,

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2023 задоволено клопотання детектива та накладено арешт, окрім іншого, на кошти в сумі 156 000 (сто п`ятдесят шість тисяч) доларів США та 6000 (шість тисяч) євро, вилучені під час невідкладного обшуку індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 у відділенні АТ «ОТП Банк», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, із позбавленням права користування та розпорядження цими коштами.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, частинами 3, 4 ст. 368 КК.

05 грудня 2022 року детективом НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС у справі № 991/6027/22 від 01 грудня 2022 року проведено обшук у відділенні АТ «ОТП Банк», розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Також 05 грудня 2022 року проведено невідкладний обшук в індивідуальному банківському сейфі № НОМЕР_1, за наслідком якого виявлені кошти в сумі 156 000 доларів США та 6000 Євро.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2022 року детективам Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057, надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень АТ «ОТП Банк» за адресою: АДРЕСА_1, з метою ідентифікації у сховищі цього відділення індивідуальних банківських сейфів №16 та №36 та відшукання і вилучення відповідних речей та документів.

Згідно з документами, вилученими 05 грудня 2022 року під час обшуку у відділенні банку АТ «ОТП Банк», банківським сейфом НОМЕР_1 користувався ОСОБА_15, з яким був укладений відповідний договір від 02 березня 2022 року. В свою чергу, пов`язаність ОСОБА_15 з ОСОБА_11 і, відповідно, з ОСОБА_9 підтверджується фактичними даними, які містяться у протоколі, складеному за результатами НС(Р)Д від 14 червня 2022 року.

02 грудня 2022 року договір оренди індивідуальним банківським сейфом НОМЕР_1 був укладений з ОСОБА_8, який цього ж дня видав довіреність на право користування цим сейфом ОСОБА_16, котрий є батьком ОСОБА_9 .

Слідчий суддя дійшов висновку, що кошти, які були виявлені під час невідкладного обшуку 05 грудня 2022 року в індивідуальному банківському сейфі № НОМЕР_1, могли належати злочинній організації, у створенні та керуванні якою підозрюється, зокрема, ОСОБА_9 та, відповідно, ці кошти ймовірно набуті кримінально протиправним шляхом, належать ОСОБА_9 та на них може бути накладений арешт з метою їх конфіскації як виду покарання.

2. Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.

Посилаючись на допущення слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 просить: поновити строк на апеляційне оскарження; оскаржувану ухвалу скасувати в частині задоволення клопотання старшого детектива про арешт майна у вигляді 1554 купюр по 100 доларів США, 12 купюр по 50 доларів, 60 купюр по 100 євро - загалом 156 000 доларів США та 6 000 Євро, вилучених у приміщенні, яке займає АТ «ОТП Банк» за адресою: АДРЕСА_1, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна в цій частині відмовити.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження адвокат ОСОБА_6 посилається на приписи ст. 395 КПК України та позицію, викладену у постанові Об`єднаної палати ККС від 04.11.2019 у справі №760/12179/16-к.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат зазначає, що законним володільцем вилучених грошових коштів є ОСОБА_17, оскільки такі були передані йому на відповідальне зберігання їх власником - громадянином Республіки Франція - ОСОБА_18, про що останній вчинив заяву відповідного змісту на підтвердження цих фактів.

Слідчий суддя обґрунтовуючи арешт, зокрема, цих грошових коштів, що зберігались в індивідуальному банківському сейфі НОМЕР_1 сховища у відділенні АТ «ОТР Банк» у АДРЕСА_1, встановив, що вони належали ОСОБА_9 або будь-якій іншій особі - членам злочинної організації. Втім такий висновок унеможливлює застосування можливої конфіскації як міри покарання до невстановленого кола осіб, яким повідомлено про підозру у цій справі.

Слідчий суддя помилково вказав в ухвалі, що ОСОБА_19 відвідувала банківські сейфи НОМЕР_2 та НОМЕР_1, оскільки така обставина не відповідає дійсності, адже ОСОБА_8 довіреність ОСОБА_19 не видавав.

Так само є нелогічним зберігання ОСОБА_9 коштів одночасно у двох скриньках НОМЕР_2 та НОМЕР_1.

Лише сам по собі факт надання ОСОБА_8 довіреності батьку підозрюваного ОСОБА_16 не може бути підставою вважати, що грошові кошти, що зберігались у сейфі, належать саме ОСОБА_9, бо ОСОБА_8 може мати спільні інтереси та справи із ОСОБА_16, а також не можна виключати спільну правомірну діяльність ОСОБА_8 та ОСОБА_16 з організації управління та використання благодійних коштів, що зберігались у банківській комірці.

У детектива були відсутні підстави на вилучення коштів із посиланням у протоколі невідкладного обшуку, що ОСОБА_15 є наближеною особою до ОСОБА_9 . Проте грошові кошти вилучались із володіння зовсім іншої особи - ОСОБА_20 .

На відміну від банківського сейфу НОМЕР_2, у сейфі НОМЕР_1 були відсутні будь-які речі та документи, в тому числі «понятійні» угоди, які б могли ставити під сумнів пояснення ОСОБА_8 щодо походження коштів.

3. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_8 підтримав та наполягав на її задоволенні. Зазначив, що клопотання про поновлення строку подавалось ним на випадок, коли суд вирішить, що строк на оскарження ухвали слідчого від 03.03.2023 пропущений. В той же час, повний текст оскаржуваної ухвали ним дотепер не отриманий, відтак відлік строку на апеляційне оскарження ухвали від 03.03.2023 не розпочався, і коли колегія суддів погоджується з такою позицією, апелянт не заперечує проти того, щоб клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження було залишено без розгляду. Також апелянт зазначив, що ОСОБА_8 обізнаний про дату, час та місце апеляційного розгляду, доручив йому представляти його інтереси у даному судовому засіданні, а відтак не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_8 .

Прокурор прохав апеляційну скаргу адвоката залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, як таку, що відповідає принципу законності та обґрунтованості.

4. Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2023, колегія суддів враховує висновки, викладені в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 07.11.2024 у цій справі, якою задоволено касаційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6, скасовано ухвалу АП ВАКС від 14.03.2024 про відмову у поновленні строку на оскарження ухвали слідчого судді ВАКС від 03.03.2023 про арешт майна та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Так, суд касаційної інстанції вказав, що для належного вирішення питання про поновлення строку апеляційному суду при новому розгляді слід з`ясувати дату отримання ОСОБА_8 чи його представником копії оскаржуваної ухвали, від якої слід відраховувати початок перебігу строку на апеляційне оскарження.

У судовому засіданні адвокат пояснив, що ОСОБА_8 не був повідомлений про дату та час розгляду клопотання про арешт майна, копію ухвали слідчого судді ВАКС від 03 березня 2023 року не отримував. Стверджує, що її копію не отримав і дотепер, відтак з огляду на приписи абз. 2) ч. 3 ст. 395 КПК строк на апеляційне оскарження ухвали ще не розпочався. Із клопотанням про поновлення строку адвокат звернувся виключно з тією метою, щоб суд апеляційної інстанції його розглянув у випадку, якщо вважатиме, що процесуальний строк на оскарження ухвали ним пропущений.

За змістом п. 3) ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що оскаржувану ухвалу слідчим суддею постановлено 03.03.2023 без виклику ОСОБА_8 . Доказів отримання її копії ОСОБА_8 чи його представником матеріали не містять. Відтак з огляду на наведені приписи п. 3) ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК України та правові висновки ОП ККС ВС, викладені у постанові від 04.11.2019 року у справі № 760/12179/16-к, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ВАКС від 03.03.2023 не розпочався, а відтак адвокатом не пропущений.

З огляду на позицію адвоката ОСОБА_6, висловлену у судовому засіданні, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слід залишити без розгляду.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132, 170-173 КПК України.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).

Статтею 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до ст.22 КПК України, принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості полягає у самостійному обстоюванні сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

В статті 26 КПК України викладено зміст принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 стверджує, що ОСОБА_17 є законним володільцем вилучених грошових коштів, які були йому передані на відповідальне зберігання їх власником - громадянином Республіки Франція ОСОБА_18 . На підтвердження наведеного адвокат надав нотаріально посвідчену копію заяви ОСОБА_18 (т. 3 а.п. 162-163).

Зі змісту наведеної заяви вбачається, що ОСОБА_18 до початку війни в України, тобто до 24.02.2022, передав на зберігання грошові кошти у сумі 156 000 доларів США та 6000 євро ОСОБА_8, який є його другом та керівником релігійної організації в місті Умані. Після 24.02.2022 ОСОБА_18 доручив ОСОБА_8 зберігати належні йому кошти в безпечному місці за межами міста Умані та Уманського району.

Водночас, під час апеляційного перегляду представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 повідомив, що ймовірно ОСОБА_8 проживає у місті Одесі, більш точною інформацією він не володіє, хоча місцем реєстрації ОСОБА_8 є місто Умань. Адвокат не зміг повідомити обставини передачі грошових коштів ОСОБА_18 ОСОБА_8 (місце та дата, можливі свідки, порядок ввезення цих коштів в Україну іноземним громадянином та їх декларування тощо). Так само адвокат не зміг пояснити де ОСОБА_8 зберігав грошові кошти до відкриття банківської комірки у АТ «ОТП Банк» у м. Одесі та надати документальні докази передачі коштів відОСОБА_18 ОСОБА_8 на кшталт договір позики, відповідального зберігання тощо.

В зв`язку із чим версія апелянта викликає обґрунтовані сумніви з огляду на те, що «безпечним містом» для зберігання та оперативного доступу до грошових коштів ОСОБА_18 під час повномасштабного вторгнення рф в Україну ОСОБА_8 було обрано місто Одеса, оскільки, відповідно до відомостей, що містяться у відкритих джерелах (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) громадська та трудова діяльність останнього як директора низки господарських підприємств та керівника релігійної організації пов`язана із містом Уманню Черкаської області.

Крім того у правовому розумінні відомості, що містяться в заяві ОСОБА_18 від 23.05.2023, з огляду на приписи ч. 8 ст. 95 КПК, є поясненнями, відтак, не є джерелом доказів, а тому не сприймаються судом апеляційної інстанції як переконливі. Автор заяви не попереджався про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК за надання завідомо неправдивих відомостей, а її нотаріальна форма засвідчує лише те, що таку заяву підписала певна особа, а не достовірність відомостей, що у ній викладені.

Крім того, з пояснень апелянта, наданих під час апеляційного перегляду, раніше він звертався до слідчого судді ВАКС з клопотанням про повернення вищезазначених грошових коштів, оскільки не були зрозумілі підстави їх утримання стороною обвинувачення. Однак, дізнавшись, що на грошові кошти слідчим суддею накладений арешт, адвокат прохав клопотання залишити без розгляду. У подальшому, з клопотанням про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК, апелянт не звертався.

А тому колегія суддів приходить до переконання, шо доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 не містять переконливих доводів того, що ОСОБА_8 є саме тією особою, законні права якої порушені оскаржуваною ухвалою.

Більшість доводів апеляційної скарги зводиться до незгоди з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі щодо встановлених обставин кримінального провадження, та ґрунтується на припущеннях, що вилучені з індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 у відділенні АТ «ОТР Банк» у м. Одеса грошові кошти ймовірно не належали ОСОБА_9 або будь-якій іншій особі - фігуранту кримінального провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою АП ВАКС від 07.04.2023 у справі № 991/1206/23, провадження №11-сс/991/224/23, судом вже надавалась оцінка висновків слідчого судді, викладених в оскаржуваній ухвалі від 03.03.2023, щодо наявності правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, що були вилучені 05.12.2022, зокрема з індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 у відділенні АТ «ОТР Банк» у м. Одеса. За наслідками апеляційного перегляду оскаржувана ухвала судом апеляційної інстанції була залишена без змін.

Враховуючи викладене, а також те, що апелянтом не було доведено наявності у ОСОБА_8 правомочностей щодо вказаних грошових коштів, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни ухвали слідчого судді ВАКС від 03.03.2023.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали - залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2023 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4