Документ № 123630325

Справа № 991/2380/24

Провадження № 22-ц/991/5/24

Головуючий суддя в суді першої інстанції Крикливий В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючої судді Калугіної І. О.,

суддів Михайленка Д. Г., Семенникова О. Ю.,

секретар судового засідання Шубіна М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» Шкурата Олександра Миколайовича на окрему ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17.09.2024,

за участю:

представника Банку - Шкурата О. М.,

представника відповідачів - адвоката Слюсара В. В.,

У С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини

Вищий антикорупційний суд (далі - суд першої інстанції) розглядав цивільну справу за позовною заявою Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара О. І. до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

У межах розгляду цієї справи, суд першої інстанції виявив порушення законодавства в частині регулювання роботи банківської системи у період запровадження воєнного стану та фінансового моніторингу, у зв?язку з чим 17.09.2024 постановив окрему ухвалу, якою повідомив Національний банк України та Державну службу фінансового моніторингу України про допущені ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (далі також Банк) порушення, для проведення перевірки та вжиття відповідних заходів.

Порушення полягає в тому, що всупереч встановленим постановою Правління Національного банку України № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 (далі - Постанова № 18) обмеженням у вигляді заборони видачі в Україні готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта в іноземній валюті в обсязі, що перевищує еквівалент 100 000 грн у день (без урахування комісії банку), ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» 19.08.2022 видав ОСОБА_3, з його рахунку, кошти у готівковій формі в сумі 417 000 доларів США (в еквіваленті 15 249 106,23 грн).

Разом із тим, матеріали справи та показання свідка ОСОБА_3 ставлять під сумнів здійснення суб`єктом первинного фінансового моніторингу - відділенням Банку, фінансового моніторингу порогової фінансової операції, пов`язаної із внесення ОСОБА_3 на банківський рахунок НОМЕР_1 доларів США готівкою, як того вимагає Закон України № 361-ІХ від 06.12.2019 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції станом на 19.08.2022) (далі - Закон № 361?ІХ).

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись з окремою ухвалою від 17.09.2024, представник Банку Шкурат О. М. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного з апеляційною скаргою. За змістом вимог просить скасувати оскаржуване судове рішення та компенсувати Банку витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Представник посилається на те, що Банк здійснив належний фінансовий моніторинг при внесенні ОСОБА_3 коштів у сумі 417 000 доларів США на його рахунок, зокрема: Банк отримав від ОСОБА_3 документи для підтвердження джерел походження коштів; належним чином був заповнений Опитувальник клієнта - фізичної особи ОСОБА_3 ; Банк повідомив про таку фінансову операцію Державну службу фінансового моніторингу України.

Видача Банком 19.08.2022 ОСОБА_3 коштів у готівковій формі в сумі 417 000 доларів США була правомірною, адже на день проведення такої фінансової операції п. 5 Постанови № 18 допускалася видача коштів понад встановлений ліміт у банківських установах розташованих на територіях, що перебувають під загрозою окупації державою-агресором/державою окупантом. Банк вважав, що місто Одеса на той час було розташоване у зоні близькій до зони активних бойових дій і була об`єктивна загроза окупації. Крім того, 19.08.2022 видача готівкових коштів в Банку здійснювалася згідно з рішенням Оперативного штабу (Протокол № 77 від 01.06.2022), яким продубльовано п. 5 Постанови № 18.

Також, представник наголошує, що фінансова операція з видачі 19.08.2022 коштів ОСОБА_3 вже перевірялася Національним банком України за напрямом «Дотримання Банком вимог п. 3, 5, 5-2, 12-5, 15, 19-3 Постанови № 18», за період діяльності Банку з 24.02.2022 по 30.09.2022, за результатом чого складена довідка про перевірку.

Заперечення на апеляційну скаргу та узагальнені доводи особи, яка їх подала

Прокурор САП Макар О. І. подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу. Уважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Посилається на те, що доводи представника Банку та долучені до апеляційної скарги докази не спростовують встановлені судом можливі порушення, які викладені в окремій ухвалі.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представники Банку та відповідачів у повному обсязі підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просили задовольнити.

Прокурор у судове засідання не прибув. До суду подав письмові заперечення, за змістом яких просив розглядати апеляційну скаргу за його відсутності.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, у судове засідання не з`явились, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Виходячи з положень ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом подати відзив/заперечення на апеляційну скаргу та визначити свою участь в судовому засіданні.

Зважаючи на вимоги ст. 128, 130, 360, 372 ЦПК України колегія суддів визнає повідомлення (усіх учасників справи) про розгляд справи у суді апеляційної інстанції належним, а неявку осіб та відсутність відзиву на апеляційну скаргу, такими, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Мотиви суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті оскаржуваного судового рішення та поданої апеляційної скарги, вислухала пояснення учасників справи, провела судові дебати, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, та дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Питання про постановлення окремих ухвал регламентується ст. 262 ЦПК України. Частинами 1, 5, 6 цієї статті передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення, чи запобігти їх повторенню.

Право суду постановляти окрему ухвалу також ґрунтується на положеннях ч. 1 ст. 68 Конституції України, яка передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.

Наведені норми вказують на те, що в суду є право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (п. 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 990/131/22 (провадження № 11-137заі23)).

Обґрунтовуючи необхідність у постановленні окремої ухвали, суд першої інстанції першої інстанції зазначив, що всупереч встановленим пунктом 5 Постанови № 18 обмеженням у вигляді заборони видачі в Україні готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта в іноземній валюті в обсязі, що перевищує еквівалент 100 000 грн у день (без урахування комісії банку), ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» 19.08.2022 видав ОСОБА_3 з його рахунку кошти у готівковій формі в сумі 417 000 доларів США (в еквіваленті 15 249 106,23 грн).

Разом із тим, матеріали справи та показання свідка ОСОБА_3 ставлять під сумнів здійснення суб`єктом первинного фінансового моніторингу - відділенням Банку, фінансового моніторингу порогової фінансової операції, пов`язаної із внесення ОСОБА_3 на банківський рахунок НОМЕР_1 доларів США готівкою, як того вимагає Закон № 361-ІХ (згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 20 цього Закону фінансові операції є пороговими, якщо вони здійснюються з готівкою та дорівнюють чи перевищують 400 000 грн).

Проаналізувавши обставини справи та дослідивши відповідні матеріали, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо допущених ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» порушень законодавства в частині регулювання роботи банківської системи у період запровадження воєнного стану та фінансового моніторингу. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для скасування оскаржуваної окремої ухвали.

Окремо колегія суддів зазначає, що твердження представника Банку на те, що фінансова операція з видачі 19.08.2022 коштів ОСОБА_3 вже перевірялася Національним банком України, спростовуються самою ж довідкою, в якій відсутня будь-яка інформація про перевірку саме фінансової операції щодо ОСОБА_3, а здійснення Банком фінансового моніторингу при внесенні ОСОБА_3 коштів у сумі 417 000 доларів США на його рахунок, в розумінні ст. 262 ЦПК України, не є перешкодою для постановлення судом першої інстанції окремої ухвали.

Крім того, колегія суддів акцентує на тому, що окремою ухвалою не вирішувався спір, який виник між учасниками справи, та в ній не вирішувалися питання, які б вплинули на вирішення цього спору. Постановлена окрема ухвала є лише інструментом реагування суду першої інстанції на певні порушення ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», допущені ним при здійсненні банківської діяльності, та в ній визначені обставини, які можуть містити ознаки такого порушення, а не сам його факт. Встановлення ж факту правопорушення належить до компетенції відповідного органу.

Отже, враховуючи наведені обставини, колегія суддів уважає, що в суду першої інстанції були підстави для постановлення окремої ухвали відповідно до вимог ст. 262 ЦПК України. Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування судового рішення в оскаржуваній частині, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану окрему ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у зв`язку з переглядом судового рішення в оскаржуваній частині перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст. 259, 262, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а окрему ухвалу Вищого антикорупційного суду від 28.09.2024 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 09.12.2024.

Головуючий суддя І. О. Калугіна

Судді Д. Г. Михайленко

О. Ю. Семенников