- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/13558/24
Провадження 1-кс/991/13643/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000001875 від 23.11.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду звернувся детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4, із клопотанням про арешт вилученого 03.12.2024 за результатами проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, мобільного телефона Іphone синього кольору з ІМЕІ, що вказано на лотку для сім-картки: « НОМЕР_1 », з сім-карткою оператора зв`язку ПрАТ «Київстар» (містить логотип) з написом « НОМЕР_2, НОМЕР_3 », що належить ОСОБА_5 .
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання повністю, із викладених у ньому підстав. Додатково зазначив, що ОСОБА_5 відмовилася повідомити пароль доступу до зазначеного мобільного телефона, у зв`язку з чим наразі існує потреба в подоланні системи логічного захисту, зокрема за допомогою експертного дослідження, та подальшого огляду вмісту такого телефона.
Власник майна ОСОБА_5, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не прибула, будь-яких заяв/клопотань/заперечень від неї не надійшло.
Заслухавши пояснення детектива, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
Як вбачається з матеріалів судової справи, 03.12.2024 у період часу з 07 год 11 хв по 11 год 42 хв на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024 у справі № 991/12956/24, проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_6 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 .
Перевіряючи дотримання строків звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя встановив, що клопотання детектива подано через канцелярію суду 04.12.2024 о 10.05 год, тобто в межах строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України.
Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч. 2 ст. 171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з клопотання, воно подане з додержанням вимог ст. 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення відсутні.
Детектив вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів.
Положеннями ст. 170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001875 від 23.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Як зазначив детектив у клопотанні та в судовому засіданні, за версією сторони обвинувачення службові особи ДП «ДГ «Іванівка» та ДС «МАЯК», діючи за попередньою змовою зі службовими особами суб`єктів підприємницької діяльності та іншими фізичними особами, забезпечили збір та вивезення у невідомому напрямку насіння соняшника та кукурудзи врожаю 2021-2022 років, що належало державному підприємству. При цьому зібраний врожай умисно не обліковано у бухгалтерському обліку державного підприємства, а договори купівлі-продажу або поставки вказаної сільськогосподарської продукції з ДП «ДГ «Іванівка» та ДС «МАЯК» не укладалися.
При цьому, детектив зазначає, що службові особи ТОВ «СП «Трейдагропостач-2015» у період 2022 року забезпечили оформлення товарно-транспортних документів, у тому числі товарно-транспортних накладних на перевезення насіння соняшника, зібраного на земельних ділянках ДП «Іванівка», в яких вантажовідправником значиться ТОВ «СП «Трейдагропостач-2015» (код ЄДРПОУ 39521755), а вантажоодержувачем - ТОВ «БВБ» - пункт розвантаження Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Костянтинівка, вул. Миколаївська, 1. В подальшому таке зерно оформлено на підконтрольні суб`єкти господарювання.
Єдиним засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «СП «Трейдагропостач-2015» є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане стверджується долученими детективом матеріалами.
Встановлені на підставі досліджених слідчим суддею матеріалів відомості у сукупності із доводами клопотання та поясненнями детектива у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, формують у слідчого судді переконання про наявність достатніх підстав вважати, що мало місце заволодіння врожаєм соняшника та кукурудзи ДП «ДГ «Іванівка» та ДС «МАЯК», які входять до відання Національної академії аграрних наук України, шляхом зловживання службовими особами державних підприємств своїм службовим становищем, внаслідок чого завдано шкоду державі на загальну суму близько 147 125 000 грн (ринкова вартість продукції, якою заволоділи).
Відтак, слідчий суддя погоджується, що вказані обставини можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Водночас слід зауважити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким вирішується питання про арешт майна.
03.12.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000001875 від 23.11.2023 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024 у справі № 991/12956/24, проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_6 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 .
Як вбачається з протоколу обшуку від 03.12.2024, ОСОБА_5 на прохання детектива добровільно надати свій мобільний телефон, надала мобільний телефон марки Apple у вимкненому стані, який знаходився у її спальній кімнаті. Оглядом телефона встановлено, що він візуально схожий на телефон Іphone 13 Pro або Іphone 12 Pro. У лотку сім-картки наявна фізично сім-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» (містить логотип) з написом « НОМЕР_2, НОМЕР_3 ». У ході пошукових дій ОСОБА_5 запропоновано повідомити пароль від мобільного телефона для його огляду, однак ОСОБА_5 відмовилася його повідомити.
Оскільки доступ до мобільного телефона обмежується його власником, детективом прийнято рішення про вилучення зазначеного мобільного телефона.
Згідно з постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.12.2024 вилучений під час обшуку 03.12.2024 мобільний телефон Іphone синього кольору з ІМЕІ, що вказано на лотку для сім-картки: « НОМЕР_1 » з сім-карткою оператора зв`язку ПрАТ «Київстар» (містить логотип) з написом « НОМЕР_2, НОМЕР_3 », визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Положеннями абз. 1-3 ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Із наданих слідчому судді матеріалів дійсно вбачається, що ОСОБА_5 відмовилася повідомити пароль доступу до свого мобільного телефона, що унеможливлює його огляд, дослідження вмісту телефона та повне копіювання відомостей, які зберігаються в пам`яті телефона.
Таким чином, з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування на вилученому мобільному телефоні, у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні відповідного дослідження, у т.ч. вирішення питання щодо необхідності експертного дослідження, що потребує застосування спеціальної техніки, спеціальних знань та навичок фахівців з відповідних галузей знань, експертів, зокрема з питань подолання систем логічного захисту доступу та встановлення значення пароля доступу до мобільного телефона.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги, що вилучений мобільний телефон Іphone синього кольору з ІМЕІ, що вказано на лотку для сім-картки: « НОМЕР_1 », з сім-карткою оператора зв`язку ПрАТ «Київстар» (містить логотип) з написом « НОМЕР_2, НОМЕР_3 », міг використовуватися для комунікації між ОСОБА_5 та службових осіб ДП «ДГ «Іванівка», ДС «Маяк» з приводу подій, які є предметом досудового розслідування, таким чином, вказаний мобільний телефон міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можливо містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За наведеного, слідчий суддя погоджується з тим, що є доцільним накладення арешту на вилучений 03.12.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 мобільний телефон Іphone синього кольору, з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація, яка міститься в його пам`яті може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наразі в контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду мобільного телефона, що дозволить у повному обсязі скопіювати як вже наявні файли, так і ймовірно видалені. У такому випадку суттєвим для доступу до такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет відповідного дослідження.
Слідчий суддя також враховує, що з часу вилучення речей до часу розгляду клопотання про арешт майна минув досить незначний проміжок часу, що об`єктивно не давало органу досудового розслідування можливості подолати систему логічного захисту мобільного телефона, здійснити його огляд, провести копіювання наявної інформації та відновити ймовірно видалену.
На думку слідчого судді, досліджені під час судового розгляду матеріали свідчать про відповідність заявленого детективом у клопотанні майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, так як вилучений мобільний телефон може містити інформацію та відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З аналізу положень ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді під час розгляду не надані.
Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути безповоротну втрату відомостей, що містяться у вилученому електронному пристрої. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, зміни, зникнення, втрати, знищення, перетворення цього майна та інформації в ньому. Зважаючи на такі ризики, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону володіння, користування та розпоряджання вказаним майном.
Водночас слідчий суддя зауважує, що накладення арешту на відповідне майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.
На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено, що вилучений 03.12.2024 за результатами проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 мобільний телефон Іphone синього кольору з сім-карткою оператора зв`язку ПрАТ «Київстар», відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідно до постанови детектива від 03.12.2024 визнаний речовим доказом, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться у ньому за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, для встановлення кола фізичних осіб, які можуть бути причетні до його вчинення, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального правопорушення.
Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час є підстави для накладення арешту на вилучений в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 мобільний телефон Іphone синього кольору з сім-карткою оператора зв`язку ПрАТ «Київстар», що належить ОСОБА_5, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.
За наведеного, клопотання детектива підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання.
Накласти арешт шляхом заборони користуватися та розпоряджатися майном, вилученим 03.12.2024 за результатами проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон Іphone синього кольору з ІМЕІ, що вказано на лотку для сім-картки: « НОМЕР_1 » з сім-карткою оператора зв`язку ПрАТ «Київстар» (містить логотип) з написом « НОМЕР_2, НОМЕР_3 », що належить ОСОБА_5 .
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1