- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/5573/22
Провадження 1-кп/991/20/23
У Х В А Л А
09 грудня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
цивільного позивача/потерпілого ОСОБА_6,
представника цивільного позивача ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
обвинуваченого ОСОБА_10,
представника відповідача ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_10 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 27 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168,
за обвинуваченням ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 62020100000002168 від 27.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Під час судового розгляду справи обвинуваченим ОСОБА_10 заявлено заяву про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у розгляді даного кримінального провадження.
Доводи заяви про відвід прокурора
В обґрунтування заявленого відводу захисник зазначив таке. 06.12.2024 стороні захисту з єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи стало відомо, що детектив Національного антикорупційного бюро України в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42024000050000014 від 10.05.2024 звернулася до Вищого антикорупційного суду з листом, в якому просила дозвіл на огляд матеріалів судової справи за обвинуваченням ОСОБА_10 . Необхідність огляду мотивувала проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом відмови свідка ОСОБА_12 від надання свідчень та ухиленням від відповідей під час його допиту в судовому засіданні у даній справі. До зазначеного листа детективом долучено копію клопотання сторони обвинувачення про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 42024000050000014. Клопотання стосувалося аналогічного питання про тимчасовий доступ до судової справи за обвинуваченням ОСОБА_10 . Вказане клопотання детективу погоджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, який є стороною обвинувачення у справі за обвинуваченням ОСОБА_10 . На переконання сторони захисту, вказані дії обвинувачення по відношенню до ОСОБА_12, який був захисником ОСОБА_10 на стадії досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000002168, свідчать про переслідування ОСОБА_12 з метою тиску на сторону захисту у зазначеному провадженні. Разом з цим, про спроби тиску на сторону захисту, на переконання обвинуваченого, також свідчать і дії прокурора ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000002168, а саме: не допущення захисника ОСОБА_12 до участі в слідчих та процесуальних діях за участю підозрюваного ОСОБА_10, заявлення відводу захиснику на стадії досудового розслідування та на стадії судового розгляду справи. В сукупності викладеного обвинувачений стверджує, що дії прокурора ОСОБА_5 викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, що є підставою для його відводу від участі у кримінальному провадженні № 62020100000002168.
Позиція учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні заяву про відвід підтримав та пояснив таке. На стадії досудового розслідування даного кримінального провадження прокурор ОСОБА_5 не допускав захисника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_12 до участі у справі та заявляв йому відводи. Вказані дії прокурор обґрунтовував обізнаністю адвоката з подіями, що є предметом доказування у даному провадженні. Будучи допитаним у якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_12 повідомив, що був звільнений з органів прокуратури до подій, які інкримінуються ОСОБА_10 та не є свідком у кримінальному провадженні. Всі обставини справи йому відомі у зв`язку з наданням правничої допомоги ОСОБА_10 і розголошувати їх він не має права через дію адвокатської таємниці. Водночас прокурор ОСОБА_5 під час допиту ОСОБА_12 в залі судових засідань ставив йому питання, що безпосередньо стосувалися адвокатської таємниці. На вказані питання ОСОБА_12 в силу вимог законодавства не міг давати відповіді. На теперішній час стороною обвинувачення проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000050000014, в якому перевіряються дії адвоката ОСОБА_12 через не надані ним свідчення у провадженні № 62020100000002168. Процесуальним керівником в такому провадженні є ОСОБА_5, як і в провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 . З огляду на вказане обвинувачений стверджує, що дії прокурора ОСОБА_5 направлені на здійснення тиску на сторону захисту в даному провадженні та такі дії викликають об`єктивні сумніви в неупередженості прокурора. Посилаючись на викладене просив заяву про відвід прокурора ОСОБА_5 задовольнити та відвести його від участі у кримінальному провадженні № 62020100000002168.
Захисник ОСОБА_9 підтримав заяву про відвід прокурора. Зазначив, що здійснення кримінального переслідування адвоката ОСОБА_12 до винесення рішення у даній справі вказує на тиск сторони обвинувачення на сторону захисту з метою досягнення власних результатів. З огляду на це сторона захисту має обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_5 . Просив заяву про відвід задовольнити.
Захисник ОСОБА_8 підтримав заяву про відвід прокурора ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяви. Пояснив, що здійснення повноважень прокурора в декількох справах одночасно не є свідченням неупередженості та не може бути підставою для відводу.
Представник позивача, представник відповідача та потерпілий заперечували проти задоволення заяви про відвід.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення заявленої заяви
Ознайомившись із заявою про відвід, вислухавши думки учасників судового засідання, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини 3, 4 статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Частиною 5 цієї статті визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Підстави для відводу прокурора визначені ст. 77 КПК України.
Так, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Враховуючи доводи заявника, викладені в заяві про відвід, ним визначено правову підставу для відводу прокурору, наведену в п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, - існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Поряд з цим частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею третьою Закону України «Про прокуратуру» визначено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Відповідно до статті 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів встановлено, що прокурор зобов`язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об`єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством
Водночас відповідно до Керівних принців ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють суб`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, 13).
Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування й в судовому провадженні (ст. 36 КПК), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).
Так, значення неупередженого ставлення сторони обвинувачення варто розцінювати в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).
Разом з цим, існування неупередженості повинно встановлюватися на підставі суб`єктивного критерію, який має визначатися на підставі особистих переконань та поведінки конкретного прокурора у конкретній справі - тобто, прокурор не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у прокурора достатні гарантії для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість, що може бути перевірена.
Як зазначив ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковский проти росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн-учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Водночас норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості та давали виключний перелік вказаної поведінки. Наведене дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.
У судовому засіданні встановлено, що підставою для звернення обвинуваченого із заявою про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від кримінального провадження № 62020100000002168 став факт підтримання прокурором державного обвинувачення у вказаному провадженні та одночасно з цим здійснення ОСОБА_5 нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024000050000014, досудове розслідування в якому здійснюється за фактом перевірки наявності в діях ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України. На переконання сторони захисту виконання функцій прокурора в обох цих провадженнях однією особою свідчить про тиск сторони обвинувачення на сторону захисту у кримінальному провадженні № 62020100000002168 та є підтвердженням упередженості прокурора ОСОБА_5 .
Оцінивши наведені доводи, колегія суддів не може погодитися з позицією сторони захисту про наявність ознак упередженості в вищевказаних діях прокурора ОСОБА_5 з огляду на приписи Кримінального процесуального законодавства України.
Частиною 1 статті 37 КПК України визначено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. З тексту наведеної норми вбачається очевидним, що рішення про залучення певного прокурора до здійснення повноважень прокурора в конкретному кримінальному провадженні приймає не сам прокурор, а його керівник.
Водночас, відповідно до ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; затверджувати обвинувальний акт; звертатися до суду з обвинувальним актом; підтримувати державне обвинувачення в суді. Участь прокурора в суді є обов`язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені норми законодавства в своїй сукупності, беручи до уваги, що залучення прокурора до певного провадження не є його власним волевиявленням, а залежить від рішення керівника прокуратури, та у зв`язку з таким рішенням керівника у відповідного прокурора виникає необхідність у виконанні певного кола процесуальних обов`язків, покладених на нього законодавцем, та сам факт виконання даних обов`язків прокурором у кримінальному провадженні, на переконання колегії суддів, не може визнаватися упередженістю по відношенню до певної особи.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що визначення ОСОБА_5 прокурором у кримінальному провадженні № 42024000050000014 не є підставою для твердження про його упередженість у кримінальному провадженні № 62020100000002168 та спробу останнього чинити тиск на обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисників.
З приводу тверджень сторони захисту про недопущення ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_12 у якості захисника ОСОБА_10 до слідчих та процесуальних дії за участю останнього та спроби ОСОБА_5 відвести захисника від участі у справі на стадії досудового розслідування колегія суддів зазначає, що вказані обставини вже були предметом судового контролю у даній справі та не є тією підставою, що стала відома стороні захисту після початку судового розгляду. Тому Суд не приймає її до уваги, як підсилюючи підставу з тверджень захисту про упередженість прокурора ОСОБА_5 у даному провадженні.
Підсумовуючи викладене колегія суддів констатує, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання сторони захисту на наявність заінтересованості прокурора ОСОБА_5 у результатах кримінального провадження, і як наслідок наявність обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Тому заява обвинуваченого ОСОБА_10 про відвід прокурора ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 75 -80, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні заяви про відвід прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження № 62020100000002168 від 27.10.2020 (справа № 991/5573/22, провадження 1- /991/20/23 ) за обвинуваченням ОСОБА_10 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_13
Судді ОСОБА_14
ОСОБА_15