- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/1692/24
Провадження 1-кп/991/19/24
У Х В А Л А
11 грудня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
представника володільця майна ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в місті Києвіклопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202 за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 за № 52023000000000202, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою Суду від 20.08.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
У судовому засіданні 11.12.2024 вирішувалось клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, поданого у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
2. Доводи клопотання
Як свідчить зміст клопотання, стороною захисту на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 09.09.2024 отримано тимчасовий доступ до електронних документів в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо об`єднаного кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023.
За наслідками ознайомлення з названими документами встановлено обставини, які дають підстави стверджувати про недопустимість значної частини доказів обвинувачення, якими прокурор доводитиме винуватість ОСОБА_8 .
Так, обвинувальний акт, яким ОСОБА_8 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, затверджений прокурором та скерований до суду у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Водночас електронні документи з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо об`єднаного кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023, свідчать про те, що до суду фактично був направлений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000205 від 01.05.2023.
3. Позиція учасників судового засідання
Захисник ОСОБА_6 клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів підтримав. Наголосив на тому, що зважаючи на отриману стороною захисту інформацію за наслідками тимчасового доступу до електронних документів в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, наявні підстави для твердження, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8, скерований до суду у кримінальному провадженні, надалі продовжує розслідуватись. Про вказане також свідчить те, що згідно з даними з Єдиного реєстру досудових розслідувань обвинувальний акт, яким ОСОБА_8 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, скерований до суду не у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023, а у кримінальному провадженні № 52023000000000205 від 01.05.2023.
Таким чином тимчасовий доступ до електронних документів в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 52023000000000205 від 01.05.2023 надасть змогу встановити у якому ж провадженні складено та скеровано обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 до суду.
Додатково звернув увагу на те, що перекваліфікація дій ОСОБА_8 була здійснена у день направлення обвинувального акта до суду, тобто після того як стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування. Вказане, за твердженням захисника, свідчить про те, що до суду надійшов обвинувальний акт щодо кримінального правопорушення, відносно якого здійснені процесуальні дії після завершення досудового розслідування.
Посилаючись на вищевикладене у сукупності, захисник просив клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_7 пояснив, що позиція сторони захисту є спільною.
Представник володільця майна ОСОБА_9 у вирішенні питання щодо надання дозволу на тимчасовий доступ поклався на розсуд суду. Звернув увагу на рішення Верховного Суду, в якому містяться висновки про те, що відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань не можуть бути доказом у кримінальному провадженні. Надав пояснення про особливості доступу до інформації, що міститься у Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо об`єднаних та виділених кримінальних провадженнях. Зауважив, що оскільки кримінальне провадження № 52023000000000205 від 01.05.2023 об`єднане з кримінальним провадженням № 52023000000000202 від 01.05.2023, то доступ можна отримати до вкладки «Рух провадження». Водночас до вкладок «Кримінальні правопорушення» (із відображенням вкладки «Зміни кожної вкладки «Правопорушення» розділу «Кримінальні правопорушення») отримати доступ неможливо.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 заперечував. Свою позицію обґрунтував невідповідністю клопотання захисника вимогам ст. 132 КПК України.
4. Оцінка та висновки Суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ КПК України з урахуванням особливостей, встановлених розділом ІV КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 5 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий захід забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.
Особливості розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів під час судового провадження унормовані ч. 2 ст. 333 КПК України. Названа норма зобов`язує суд під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів враховувати причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
З огляду на зазначене Суд дійшов висновку, що перед тим, як встановлювати наявність підстав для надання дозволу на тимчасовий доступу до речей та документів, визначених ч. 5, 6 ст. 163 КПК України, необхідно встановити причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
За наслідками ознайомлення з матеріалами судової справи в обсязі, необхідному для вирішення питання про надання тимчасового доступу до речей і документів, Судом встановлено, що сторона захисту інформацію, яка стала підставою для цього клопотання, отримала за наслідками доступу до електронних документів в інформаційній системі Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі ухвали Суду від 09.09.2024. Тобто на стадії судового розгляду. Таким чином підстави для відповідного клопотання під час досудового розслідування були відсутні.
Зазначене, на думку Суду, зумовлює необхідність перевірки наявності підстав для надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, визначених ст. 163 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 6 ст. 163 КПК України).
Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього регулюється Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 06.2020 № 298 (зі змінами, внесеними Наказом Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231) (далі - Положення).
Реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом (Пункт 3 Глави 1 Розділу 1 Положення).
Пунктом 4 Глави 1 Розділу 1 Положення закріплено, що Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог КПК України з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.
Власником і розпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генерального прокурора. Крім цього Офіс Генерального прокурора є володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі (Пункти 1, 2 Глави 2 Розділу 1 Положення).
Офіс Генерального прокурора як власник має право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, у повному обсязі з урахуванням повноважень структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, для забезпечення виконання покладених на них завдань (Абзац 2 Пункт 4 Глави 3 Розділу 1 Положення).
З огляду на вищезазначені законодавчі положення, на переконання колегії суддів, частина інформації (про рух кримінального провадження № 52023000000000205 від 01.05.2023), до якої захисник просить надати тимчасовий доступ, може перебувати у володінні Офісу Генерального прокурора. Водночас, зважаючи на пояснення представника володільця майна про особливості доступу до інформації, що міститься у Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо об`єднаних та виділених кримінальних провадженнях, Суд вважає недоведеним перебування у володінні Офісу Генерального прокурора відомостей по вкладкам «Кримінальні правопорушення» (із відображенням вкладки «Зміни кожної вкладки «Правопорушення» розділу «Кримінальні правопорушення») у названому кримінальному провадженні. У зв`язку з чим у задоволенні клопотання у цій частині не підлягає задоволенню.
Оцінюючи значимість запитуваної стороною захисну інформації самої по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, серед іншого, є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Дотримання належної правової процедури означає, що дії уповноважених суб`єктів мають відповідати вимогам закону, вони мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед слідчим чи прокурором на певному етапі кримінального провадження. Дотримання належної правової процедури забезпечує відповідність кримінального провадження стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, реалізацію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цілей і вирішення завдань кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Закінчується досудове розслідування, в тому числі направленням обвинувального акта до суду (ст. 283, 291 КПК України). Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 283 КПК України).
Аналіз вищевикладених законодавчих положень свідчить про те, що факт направлення обвинувального акта у певному кримінальному провадженні до суду припиняє стадію досудового розслідування у такому провадженні. При цьому таке направлення обвинувального акта можливе виключно у межах кримінального провадження, яке не припинило своє існування, зокрема, внаслідок його об`єднання. В іншому випадку матиме місце порушення належної правової процедури.
З огляду на вищезазначені законодавчі положення, колегія суддів дійшла висновку, що з`ясування питання щодо кримінального провадження, у межах якого обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 скеровано до суду, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо можливості використання стороною захисту запитуваних документів як доказів у кримінальному провадженні, Суд враховує, що згідно із ст. 84 КПК України доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких, зокрема суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи (в тому числі електронні), висновки експертів.
З огляду на вищезазначені законодавчі положення, враховуючи приписи ч. 3 ст. 93 КПК України, отримані на підставі дозволу на тимчасовий доступ документи можуть бути використані стороною захисту як доказ на підтвердження обставин, котрі мають значення для кримінального провадження, про які йшлось вище.
При цьому в інший спосіб неможливо довести обставини, які передбачається довести стороною захисту за допомогою запитуваної інформації. Адже відповідно до ст. 214 КПК України та Положення єдиною електронною інформаційно-комунікаційною системою, в якій здійснюється реєстрація кримінальних правопорушень (проваджень), є Єдиний реєстр досудових розслідувань. До Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідності до положень ч. 3 ст. 283 КПК України прокурор має внести відомості про закінчення досудового розслідування.
З огляду на те, що у долученій до матеріалів кримінального провадження інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань наявні відомості, що потребують перевірки з точки зори додержання належної правової процедури та впливають на обраний захисниками спосіб захисту, Суд вважає, що одним із його завдань є сприяння сторонам реалізувати гарантовані права, з урахуванням того, що запитуване втручання не є надмірним, є пропорційним легітимній меті. Тому клопотання з цих підстав підлягає задоволенню.
За наведених обставин Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосовування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів. У зв`язку з чим клопотання захисника в частині надання дозволу на тимчасовий доступ підлягає задоволенні. Водночас, зважаючи на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164 КПК України, яка зобов`язує в ухвалі про тимчасовий доступ до речей і документів зазначати прізвище, ім`я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів, Суд не вбачає підстав надавати право тимчасового доступу представникам сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_8, які неперсоніфіковані у клопотанні.
Ухвала Суду про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів повинна містити відомості, зокрема, про строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали (п. 7 ч. 1 ст. 164 КПК України). З огляду на характер та обсяг відомостей, до яких надається дозвіл на тимчасовий доступ, Суд вважає за можливе встановити строк дії ухвали у межах шістдесяти днів. На думку Суду, зазначений строк дії ухвали забезпечить належне її виконання та досягнення дієвості кримінального провадження.
Керуючись статтями 159-166, 372, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити частково клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202.
Надати обвинуваченому ОСОБА_8 та/або ОСОБА_6 тимчасовий доступ до електронних документів в інформаційній системі Єдиний реєстр досудових розслідувань, які перебувають у володінні і розпорядженні Офісу Генерального прокурора, адреса: 01001, Україна, вул. Різницька, 13/15, щодо кримінального провадження № 52023000000000205 від 01.05.2023, по розділу «Рух провадження» з правом отримання належним чином їх засвідчених копій.
Визначити строк дії ухвали тривалістю шістдесят днів, який обраховувати з дня постановлення ухвали судом.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями Кримінального процесуального Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3