- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/13155/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/949/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
16 грудня 2024 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2024 року щодо продовження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №42024110000000146,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі здійснюється Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у зв`язку з отриманням апеляційної скарги захисника підозрюваного, поданої відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчого судді, постановлену згідно зі ст. 199 КПК (т. 2 а. с. 48, 51-54, 63-68, 79).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді продовжено підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 12.01.2025 із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40 000 000 (сорок мільйонів) грн. Зазначено, що у разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування за фактом того, що упродовж 25.07. - 10.08.2024 заступник Міністра енергетики України за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора Державного підприємства /далі - ДП/ «Селидіввугілля», а також ОСОБА_8, ОСОБА_10 одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» за передачу вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України /далі - НБУ/ станом на 10.08.2024 становить 12 297 000 грн та відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України /далі - КК/ є особливо великим розміром; (2) наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК; (3) завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливе з огляду на необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, направлених на: (а) відшукання частини коштів; (б) перевірки показань підозрюваного ОСОБА_11 ; (в) завершення трьох експертиз; (г) огляд вилученої техніки, відомостей операторів мобільного зв`язку, відео з ресторанів, інших закладів, та реєстратора, вилученого під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_12, розсекречених матеріалів, отриманих в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій /далі - НС(Р)Д/; (4) продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК; (5) застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дозволить здійснити дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, виконанням ним процесуальних обов`язків і не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку; (6) застава у розмірі 40 000 000 грн, враховуючи майновий стан підозрюваного, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та є для нього помірною.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою
4. В апеляційній скарзі зазначено прохання поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або будь-який інший запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою із застосуванням електронних засобів контролю та визначенням ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а також зменшити розмір застави до рівня, визначеного КПК.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) доводи клопотання не підтверджені належними доказами; (2) наявність ризиків не доведено; (3) не враховано особистих даних ОСОБА_8 ; (4) не доведено неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу; (5) визначений розмір застави є непомірним та необґрунтованим.
4.2. В судовому засіданні захисник підтримав доводи своєї апеляційної скарги.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 та просили її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
5.2. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін як законну та обґрунтовану, оскільки ризики наявні, застава є помірною.
V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
6. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.
7. На цій стадії суд не може надавати іншу оцінку тому чи наявна обґрунтована підозра, чи визначений розмір застави помірний, якщо на момент апеляційного перегляду не надано нових доказів, які не подавалися раніше, чи не змінилися обставини, котрі мали місце на момент прийняття первісного рішення про застосування запобіжного заходу, оскільки в протилежному випадку вказане по суті буде повторним переглядом первісного рішення про застосування запобіжного заходу, що суперечить принципу поваги до остаточного судового рішення.
(§1) Щодо дотримання строку на апеляційне оскарження
8. В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повний текст оскаржуваної ухвали був виданий стороні захисту лише 06.12.2024.
8.1. Прокурор не заперечував проти поновлення строку на апеляційне оскарження.
8.2. Вирішуючи питання своєчасності подання апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).
8.3. В ч. 5 ст. 115 КПК вказано, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день (ч. 7 ст. 115 КПК).
8.4. У ході оцінки зазначеного доводу сторони захисту встановлено, що апеляційну скаргу захисник подав із пропуском строку на апеляційне оскарження.
8.4.1. Адже слідчий суддя постановив та оголосив резолютивну частину оскаржуваної ухвали 25.11.2024 за участі в тому числі і захисника ОСОБА_6 (т. 2 а. с. 48), тому перебіг строку на апеляційне оскарження для сторони захисту розпочався з наступного дня (26.11.2024) та завершився 30.11.2024 (субота), а оскільки субота є неробочим днем, останнім днем для подання апеляційної скарги є наступний за нею робочий день - понеділок 02.12.2024.
8.4.2. Отже, звернення до суду з апеляційною скаргою 11.12.2024 відбулося з пропуском строку на апеляційне оскарження (т. 2 а. с. 63-69, 79).
8.5. Однак пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (ч. 1 ст. 117 КПК).
8.5.1. Переліку обставин, які вказують на наявність поважних причин, через які звернення з апеляційною скаргою відбулося не своєчасно, кримінальний процесуальний закон не містить.
8.5.2. Однак необізнаність особи з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, коли отримано лише його резолютивну частину, а повний текст вручено після спливу строків на апеляційне оскарження, може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
8.6. Застосовуючи наведений підхід до тлумачення норм кримінального процесуального закону в контексті обставин цієї справи, колегія суддів виходить із того, що (1) повний текст оскаржуваної ухвали проголошено 02.12.2024 без участі сторони захисту (т. 2 а. с. 50), (2) 06.12.2024 захисник ОСОБА_7 отримав повний текст оскаржуваної ухвали (т. 2 а. с. 57), після чого (3) 11.12.2024 захисник ОСОБА_6 подав на неї апеляційну скаргу (т. 2 а. с. 63-68, 79).
8.6.1. Тобто захисник реалізував право на апеляційне оскарження упродовж п`яти днів після отримання стороною захисту повного тексту оскаржуваної ухвали.
8.6.2. Оскільки захисник оскаржує рішення в частині підстав часткового задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою, то до проголошення та отримання стороною захисту повного тексту оскаржуваної ухвали, захисник ОСОБА_6 не міг знати про мотиви прийнятого рішення, що об`єктивно унеможливило своєчасне звернення з апеляційною скаргою.
8.6.3. Отже, підстава несвоєчасного звернення з апеляційною скаргою є поважною, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити.
(§2) Щодо продовження існування ризиків
9. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку, що наявні ризики (а) переховування від органів досудового розслідування та суду, (б) знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (в) незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, (г) вчинення іншого кримінального правопорушення.
9.1. Сторона захисту зазначила про недоведеність існування ризиків, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків. Підозрюваний вказав, що в нього та його дружини погіршився стан здоров`я.
9.2. Прокурор вказав про законність та вмотивованість рішення слідчого судді.
9.3. На думку колегії суддів, установлені при застосуванні запобіжного заходу ризики продовжують існувати й надалі.
9.4. Надаючи саме таку оцінку, суд зауважує, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
9.5. Існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику повинно підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
9.6. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК вбачається, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними, тобто такими, що продовжують існувати, якщо встановлено обґрунтовану ймовірність можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, але вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
9.7. У ході застосування наведеного підходу судом враховується наступне.
9.7.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати, враховуючи: (1) обставини затримання ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 34-42); (2) підозру ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого його може очікувати покарання, пов`язане з позбавленням волі (т. 1 а. с. 43-52); (3) наявність в підозрюваного зв`язків у найвищих органах державної влади, які можуть бути використані для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування й суду (т. 1 а. с. 43-52, 196-197, 205-214); (4) наявність у ОСОБА_8 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який дійсний до 21.04.2027 (т. 1 а. с. 33) та чотирьох неповнолітніх дітей (т. 2 а. с. 29-31), що дає йому змогу безперешкодно залишити територію України, незважаючи на введення на території України воєнного стану та встановлення обмежень для виїзду за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років; (5) вилучення під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 чорнових записів, які вказують про його операції з криптовалютою (т. 1 а. с. 72-96); (6) задокументований факт одержання ОСОБА_8 у співучасті з іншими особами коштів у загальній сумі 300 тис дол. США, з яких виявлено та вилучено лише 142 тис дол. США, а місцезнаходження іншої частини коштів не встановлено (т. 1 а. с. 72-115, 188-195, 227-232) та вони продовжують перебувати у схованках підозрюваних або в їх довірених осіб та можуть бути використанні, у тому числі ОСОБА_8, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду. Наведені факти не самі по собі, а у їх взаємозв`язку свідчать про продовження існування зазначеного ризику.
9.7.2. Продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що: (1) ОСОБА_8 запропонував іншим особам, які перевіряються на причетність до кримінального правопорушення, під час обговорення їх діяльності прибрати телефони (т. 1 а. с. 200-201); (2) не віднайдена частина заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди, які можуть перебувати саме у цього підозрюваного (т. 1 а. с. 72-115, 188-195, 227-232); (3) ОСОБА_8 приховує інформацію про реальне його майнове становище, зважаючи на відсутність у нього офіційно задекларованих доходів, з одночасною реєстрацією на праві власності за його дружиною двох квартир і трьох машиномісць у м. Києві, земельної ділянки та часток у статутному капіталі чотирьох товариств з обмеженою відповідальністю на суму загалом понад 3 млн грн (т. 1 а . с. 33, 235-274).
9.7.3. Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні продовжує існувати, враховуючи: (1) його обізнаність, після набуття статусу підозрюваного, з інформацією про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них (т. 1 а. с. 43-50); (2) вчинення ймовірного злочину у співучасті з іншими особами, діями яких він безпосередньо керував та надавав їм вказівки, у тому числі щодо отримання неправомірної вигоди, що свідчить про можливість ОСОБА_8 координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на їх зміст, характер та обсяг (т. 1 а. с. 18-19, 43-50); (3) можливість підозрюваного неофіційно впливати на роботу суб`єктів господарювання, засновником яких є Міністерство енергетики України, оскільки він має довірливі стосунки з керівництвом Міністерства енергетики України (т. 1 а. с. 196-201, 205-214, 221-226).
9.7.4. Також продовжує існувати ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується показаннями підозрюваного ОСОБА_13, який стверджував про причетність ОСОБА_8 до систематичного отримання іншим підозрюваним ОСОБА_12 щомісяця неправомірної вигоди (т. 1 а. с. 68-71).
9.8. Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими доказами, продовження існування встановлених при застосуванні та продовженні запобіжного заходу ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована. Й сторона захисту не навела фактів, які б вказували, що ймовірність настання ризиків відсутня.
9.8.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_8 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.
9.8.2. Тому, колегія суддів відхиляє аргументи щодо недоведеності продовження існування ризиків, наявність яких правильно встановив слідчий суддя.
(§3) Щодо інших доводів
10. Також в ході апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено нових обставин, які не були відомі під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 слідчому судді Вищого антикорупційного суду та колегії суддів суду апеляційної інстанції, котрі б дозволяли на цій стадії дійти висновку про необхідність зменшення розміру застави.
11. Із огляду на тривалість кримінального провадження (з 15.04.2024), дати повідомлення ОСОБА_8 про підозру (11.08.2024) (т. 1 а. с. 18-19, 43-50), не тривалий період знаходження його під вартою (трохи більше 4 місяців) (т. 1 а. с. 34-42), зменшення розміру застави з 65 млн. грн до 40 млн. грн (т. 1 а. с. 53-67, 292-299; т. 2 а. с. 48, 51-54), продовження існування раніше встановлених ризиків, помірність розміру застави, колегія суддів вважає, що підстави для зменшення розміру застави чи зміни виду запобіжного заходу відсутні.
(§4) Висновки
12. Оскільки судом не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4