- Головуючий суддя (ВАКС): Кравчук О.О.
Справа № 991/14109/24
Провадження 1-кс/991/14203/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000001875 від 23.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Зміст поданого клопотання та позиції сторін
19.12.2024 року поштою до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 від 17.12.2024 року про арешт майна, вилученого 16.10.2024 року за результатами обшуку квартири АДРЕСА_1, що використовується в якості офісного приміщення ТОВ «СГП «Настуся».
19.12.2024 року електронною поштою до суду надійшло клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, підписане кваліфікованим електронним підписом, про залишення клопотання про арешт майна без розгляду.
2.Оцінки та мотиви слідчого судді
Кримінальний процесуальний закон прямо не передбачає можливості залишення без розгляду клопотання про арешт майна, поданого слідчому судді за заявою детектива та відповідно, не визначає, яке рішення може ухвалити слідчий суддя у випадку надходження такої заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.
Стаття 26 КПК України, визначає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом.
Оскільки детективом, який входить до слідчої групи (т. 1, а.с. 7-8), подано до суду заяву, в якій він просить залишити клопотання про арешт майна без розгляду, мотивуючи це тим, що вилучену під час обшуку техніку на даний час скопійовано, слідчий суддя дійшов висновку, що необхідність у накладенні арешту на майно перелічене у клопотанні відпала. Відсутність необхідності у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження є підставою для скасування арешту майна, відповідно до ст. 174 КПК України.
За таких обставин, беручи до уваги принцип диспозитивності та враховуючи те, що детектив фактично не підтримує подане клопотання, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання необхідно залишити без розгляду.
Втручання в права людини на підставі клопотання про арешт майна, яке не підтримує орган досудового розслідування, не є можливим та становить порушення засади диспозитивності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 26, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, про арешт майна, вилученого 16.10.2024 року за результатами обшуку квартири АДРЕСА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1