- Головуючий суддя (ВАКС): Строгий І.Л.
Справа № 991/4509/22
Провадження № 1-кп/991/65/22
У Х В А Л А
11 грудня 2024 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією у складі:
головуючий - ОСОБА_1,
судді - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання - ОСОБА_4,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор - ОСОБА_5,
сторона захисту:
обвинувачені - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
захисники - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 52021000000000144 від 23.03.2021 (далі - кп № 52021000000000144), за обвинуваченням:
ОСОБА_16, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Буча Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК,
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК,
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7, проживаючого та адресою: АДРЕСА_8,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Ашхабад Туркменської РСР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9, проживаючого за адресою: АДРЕСА_10,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК,
у с т а н о в и в:
1.На розгляді у Вищому антикорупційному суді (далі - суд, ВАКС) перебуває зазначене кримінальне провадження.
2.Ухвалою ВАКС від 06.04.2023 це кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.
3.Судове провадження у цій справі здійснювалося колегією суддів у складі: головуючий ОСОБА_1, судді ОСОБА_2, ОСОБА_17 .
4.30.09.2024 на підставі службової записки головуючого ОСОБА_1 від 26.09.2024 № 1707/24 щодо необхідності здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 991/4509/22 (провадження № 1-кп/991/65/22) для заміни судді - члена колегії ОСОБА_17 у зв`язку з наданням їй довгострокової відпустки (наказ ВАКС від 27.09.2024 № 541/к) та розпорядження керівника апарату ВАКС від 30.09.2024 № 121 ав щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ Відділом забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення ВАКС здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної судової справи, за результатом якого замість судді ОСОБА_17 було визначено суддю ОСОБА_3 .
5.З огляду на це, суд з`ясував думку учасників судового провадження щодо можливості продовження судового розгляду кримінального провадження у новому складі колегії суддів.
6.Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просила продовжити судовий розгляд кримінального провадження.
7.Захисник ОСОБА_13, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_8, проти продовження судового розгляду заперечував та просив суд розпочати розгляд цього кримінального провадження з початку з проведенням підготовчого судового засідання, оскільки, на його переконання, тільки у такому випадку буде дотримано принцип незмінності складу суду та безпосередності дослідження судом доказів, що є складовою права на справедливий судовий розгляд. Також захисник покликався на те, що на розгляді в іншої колегії суддів ВАКС перебуває ще один обвинувальний акт, який необхідно об`єднати із цим провадженням. Зазначав, що суддя ОСОБА_3 безпосередньо не брала участі у дослідженні доказів, вирішенні клопотань сторін, у тому числі про повернення обвинувального акта.
8.Захисник ОСОБА_14 та обвинувачений ОСОБА_8, захисник ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_6, захисник ОСОБА_11, яка здійснює захист ОСОБА_16, підтримали позицію захисника ОСОБА_13 .
9.Захисник ОСОБА_15 та обвинувачений ОСОБА_18, захисник ОСОБА_12 та обвинувачений ОСОБА_7 просили суд продовжити судовий розгляд кримінального провадження, а не розпочинати його заново.
10.Суддя ОСОБА_3, яка замінила вибулу суддю, повідомила, що вона ознайомилась з перебігом судового провадження, усіма матеріалами кримінального провадження та відеозаписами усіх судових засідань, висловила свою згоду з ухваленими судом процесуальними рішеннями і вважала недоцільним нове проведення усіх процесуальних дій, що уже були проведені до заміни судді.
11.Суд, урахувавши позицію судді ОСОБА_3 та позиції учасників судового провадження, зазначає таке.
12.Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
13.Згідно із пунктами 1-3 ч. 3 ст. 28 КПК критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: (1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; (2) поведінка учасників кримінального провадження; (3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
14.Відповідно до п. 1 ч. 12 ст. 31 КПК (у редакції станом на день початку судового розгляду у цьому кримінальному провадженні) кримінальне провадження у першій інстанції ВАКС здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав.
15.Частиною 1 ст. 319 КПК визначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті та ст. 320 цього Кодексу.
16.Відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: (1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; (2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
17.На підставі матеріалів судового провадження установлено, що 11.10.2022 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кп № 52021000000000144 за обвинуваченням ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК.
18.11.10.2022 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цю справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий ОСОБА_19, судді ОСОБА_2, ОСОБА_17 .
19.12.10.2022 на підставі протоколу автоматичного визначення запасного судді для розгляду цієї справи запасним суддею визначено ОСОБА_1 .
20.17.02.2023 на підставі протоколу заміни основного судді запасним суддею було замінено основного суддю ОСОБА_19 на запасного - ОСОБА_20 .
21.У цьому складі колегії суддів 06.04.2023 було проведено підготовче судове засідання, за результатами якого призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта, та 06.04.2023 розпочато судовий розгляд цього кримінального провадження. Зокрема, прокурор оголосив обвинувальний акт, суд установив особи обвинувачених ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, заслухав вступні промови сторін, а також установив обсяг та порядок дослідження доказів, дослідив значну частину письмових доказів сторони обвинувачення.
22.До заміни судді ОСОБА_17 на суддю ОСОБА_3 судом у цій справі було призначено 42 судові засідання, з яких проведено 26, а загальний обсяг витраченого часу на розгляд цієї справи склав 38 год 03 хв (2 283 хв).
23.Мотивуючи необхідність розпочати розгляд цього кримінального провадження з проведення підготовчого засідання, сторона захисту покликалася на необхідність дотримання вимог щодо незмінності складу суду та безпосередності дослідження доказів, що є забезпеченням права на справедливий суд.
24.Суд погоджується з тим, що засада безпосередності дослідження доказів є основоположною для кримінального провадження, що передбачає можливість для сторін проводити допити свідків, а також досліджувати інші докази перед судом, який ухвалюватиме рішення.
25.Окрім цього, незмінність складу суду є важливим проявом дії засади безпосередності дослідження та оцінки доказів. Суддя не може належним чином оцінити докази, сформувати повне й об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження, якщо він безпосередньо їх не сприймав.
26.Проте очевидним є й те, що принцип безпосередності дослідження доказів не є абсолютним, істотність його порушення слід оцінювати виключно в контексті обставин конкретної справи.
27.Так, засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах, що повністю відповідає законодавству та судовій практиці, яка склалася в Україні.
28.Так, цей принцип зазнає певних легітимних обмежень у випадках, прямо передбачених КПК: (1) використання як доказу результатів допиту особи під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225 КПК); (2) у разі допиту особи, до якої застосовані заходи безпеки або яка відсутня безпосередньо в залі судового засідання (ст. 232 КПК).
29.Окрім того, у судовій практиці сформовані позиції про допустимі обмеження цього принципу:
(1) показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду (постанови ККС ВС від 19.11.2019 у справі № 750/5745/15-к, від 02.02.2022 у справі № 127/19452/16-к та від 01.06.2022 у справі № 206/6584/19);
(2) допускається використання результатів допиту потерпілої за відсутності обвинувачених, оскільки він сприяв захисту її інтересів, усував будь-який вплив з боку обвинувачених, а так само сприяв захисту обвинувачених, оскільки забезпечував можливість отримати покази потерпілої в судовому засіданні та більш в повній мірі дослідити обставини провадження (постанова ККС ВС 18.01.2022 у справі № 404/2468/17);
(3) у більшості випадків допускається обґрунтування судами апеляційної та касаційної інстанцій своїх висновків на показаннях, які були надані в суді першої інстанції (тобто без безпосереднього їх сприйняття судом вищої інстанції), оскільки багаторазовий допит особи в судах різних інстанцій без вагомих причин не тільки був би обтяжливим для такої особи, учасників і суспільства, але й суперечив би самому змісту інстанційності (наприклад, постанова ККС ВС від 17.10.2023 у справі № 638/18452/17);
(4) не викликає в практиці сумніву підхід, за яким суд апеляційної інстанції може повністю підтвердити висновки суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин без повторного безпосереднього дослідження доказів, а ґрунтуючись лише на матеріалах, які сприймав суд першої інстанції;
(5) допускається безпосереднє дослідження у судовому засіданні не всього обсягу доказів-документів (письмових матеріалів, електронних доказів тощо), а лише тих їх частин, на які звертають увагу учасники провадження. Водночас суд першої інстанції у вироку на обґрунтування своїх висновків може посилатися навіть на ті частини таких доказів, на які не звертали увагу учасники і які ним вивчалися у нарадчій кімнаті (наприклад, постанови ККС ВС від 03.06.2020 у справі № 686/4267/15-к, від 03.09.2020 у справі № 571/215/16-к, від 03.09.2020 у справі № 129/2268/18, від 22.04.2021 у справі № 173/1411/19, від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17 тощо).
30.Наведені випадки допустимих обмежень принципу безпосередності дають підстави для висновку, що і при зміні складу суду необхідним є дослідження конкретних обставин справи для висновку про порушення цього принципу тим, що суд у новому складі продовжив судовий розгляд, попри заперечення однієї зі сторін.
31.На переконання суду, жодних підстав для розгляду цього кримінального провадження спочатку не установлено з огляду на: (1) дію принципу безпосередності при зміні складу суду в сучасних умовах детальної аудіо-, відеофіксації судового провадження; (2) інші конкретні обставини цієї справи.
32.Норма, за якою судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів, а після заміни судді цей розгляд мав розпочатися спочатку, виникла у часи, коли фіксація кримінального провадження в суді здійснювалася лише протоколом без повної технічної фіксації.
33.Поряд з цією нормою, як і сьогодні, була передбачена можливість залучення запасного судді, який мав перебувати в залі судового засідання протягом судового розгляду і якщо під час судового засідання суддю замінював запасний суддя, судовий розгляд продовжувався без будь-яких додаткових умов (навіть якщо запасний суддя не згоден з ухваленими судом процесуальними рішеннями).
34.Очевидно, що в умовах фіксації перебігу судового розгляду лише письмовим протоколом судового засідання лише запасний суддя, який весь час перебував у залі судового засідання, міг: (1) сприйняти показання допитаних в суді осіб у повному обсязі, слідкувати за їх невербальними реакціями; (2) чути дискусію щодо значення та допустимості тих чи інших доказів; (3) сприйняти процес у цілому тощо. Новий суддя (не запасний) за такої фіксації об`єктивно не міг, ознайомившись із матеріалами справи та протоколами судових засідань, повною мірою заглибитись у судовий розгляд. Саме тому за таких умов у разі зміни складу суду слід було розпочинати судовий розгляд з самого початку.
35.Наразі ця ситуація суттєво змінилася, адже перебіг усього судового розгляду описується не тільки у журналі судового засідання, але й (що є в цьому контексті особливо важливим) повністю фіксується за допомогою аудіо-, відеозапису. Водночас така фіксація судового розгляду дозволяє детально сприйняти процес, який вже відбувся.
36.У разі належної фіксації судового розгляду на аудіо-, відеозаписі новий суддя, який ознайомився з такою детальною фіксацією, на переконання суду, не буде відрізнятися від запасного судді, який весь час перебував в залі судового засідання і сприймав те саме, що зафіксовано технічними засобами.
37.У зв`язку із цим розпочинати з початку судовий розгляд при зміні складу суду необхідно, зокрема, тоді, коли із зафіксованого технічними засобами перебігу судового розгляду новий суддя об`єктивно не може сприйняти весь процес на тому ж рівні, що і запасний суддя.
38.У цій справі суддя ОСОБА_3 ознайомилася із усіма матеріалами кримінального провадження та відеозаписами судових засідань, на яких, у тому числі зафіксовано дослідження доказів сторони обвинувачення, висловила свою згоду із попередньо ухваленими судом процесуальними рішеннями, а безпосереднє дослідження усіх доказів у судовому засіданні було здійснене двома іншими суддями зі складу колегії.
39.Водночас про будь-які недоліки технічної фіксації судового розгляду цієї справи суду не повідомлялось, вагомих аргументів про об`єктивну неможливість судді ОСОБА_3 повністю та детально сприйняти перебіг судового розгляду стороною захисту не наведено, а двоє із чотирьох присутніх обвинувачених висловили свою згоду на продовження розгляду справи у цьому складу суду.
40.Ба більше, наполягаючи на цьому, стороною захисту (у частині, яка заперечувала проти продовження розгляду справи) не наведено жодних аргументів з посиланням на фактичні обставини цієї справи (окрім покликання на необхідність дотримання вимог щодо незмінності складу суду та безпосередності дослідження доказів), котрі унеможливлювали б продовження її розгляду, зокрема, які саме на їх думку, докази були неправильно оцінені колегією суддів до заміни судді.
41.Тому, сторона захисту не переконала суд, що продовження судового розгляду може істотно позначиться на їх можливості відстоювати свою позицію у справі та/або може призвести до порушення права обвинувачених на справедливий суд, зокрема, може мати наслідком істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Сторона захисту не змогла повідомити суду, якою є легітимна мета нового дослідження раніше досліджених доказів, для чого і, для з`ясування яких питань це необхідно здійснити. Сторона захисту не змогла також повідомити суду і перелік частини доказів, які на її думку підлягають повторному дослідженню.
42.Водночас сторона захисту має можливість заявити клопотання про повторне дослідження тих чи інших доказів, зокрема і тих, які були досліджені судом до зміни судді у складі колегії, належним чином мотивувавши таке клопотання.
43.Суд також ураховує, що принцип безпосередності спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з`ясувати усі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13.06.2023 у справі 461/5454/14-к). У цьому контексті спостереження судді щодо поведінки свідка можуть мати важливі наслідки, проте у цьому проваджені допит свідків ще не відбувався.
44.Окрім цього, вимога розпочинати судовий розгляд з початку сформульована як принцип, яким має керуватися суд ухвалюючи процесуальні рішення, у конкретному кримінальному провадженні (конкретних обставинах). Поряд із цим, суд також зобов`язаний забезпечити і дотримання розумного строку розгляду справи, зокрема, забезпечити право обвинувачених на отримання судового рішення протягом такого строку, що може бути порушеним у разі розгляду кримінального провадження з початку.
45.З огляду на це, суд вважає відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, та переконаний, що це цілком буде відповідати завданням кримінального провадження, ст. 2 КПК, і не спричинить істотних порушень прав обвинувачених.
З цих підстав, керуючись статтями 369-372, 375, 376, 392 КПК, суд
п о с т а н о в и в:
Визнати відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно усі або частину процесуальних дій, які уже здійснені під час судового розгляду до заміни судді, у кримінальному провадженні № 52021000000000144 від 23.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3