- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/14006/24
Провадження № 1-кс/991/14099/24
У Х В А Л А
17 грудня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5, у кримінальному провадженні № 52024000000000531,
в с т а н о в и в :
16.12.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52024000000000531 від 10.10.2024.
Обґрунтування клопотання
Відповідно до матеріалів клопотання, слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021172060000006 від 24.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 3652, ч. 2 ст. 233 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що займаючи посаду в.о. директора Полтавського обласного комунального виробнично?комерційного підприємства «Полтавапаливо» (далі - ПОКВКП «Полтавапаливо») ОСОБА_4, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Євробіт» та фізичними особами, які її контролюють, всупереч інтересам служби, у 2020 році він незаконно відчужив на користь вказаного товариства шість об`єктів нерухомого майна, що знаходилися у спільній (комунальній) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області та закріплювалися за ПОКВКП «Полтавапаливо» на праві господарського відання, чим завдав тяжких наслідків охоронюваним законом інтересам територіальної громади в особі Полтавської обласної ради у вигляді матеріальної шкоди (збитків) на суму 12 731 155 грн.
29.05.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В подальшому 10.10.2024 з матеріалів кримінального провадження № 42021172060000006 від 24.03.2021 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 52024000000000531.
Прокурор у клопотанні вказує про наявність обґрунтованої підозри, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами та подальшу необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом із покладенням на нього обов`язків.
Посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2024, якою підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 24.12.2024.
Крім того, зазначає, що 14.10.2024 досудове розслідування у кримінальному проваджені № 52024000000000531 від 10.10.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України завершено та надано доступ до матеріалів кримінального провадження стороні захисту та представнику потерпілого.
Прокурор зазначає про необхідність продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом та дії обов`язків, покладених на підозрюваного до 30.01.2025, оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують застосування покладених на підозрюваного судом обов`язків. Так, підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та (2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Позиція та доводи учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, з викладених в ньому підстав та зазначила, що до тепер продовжують існувати ризики, які були встановлені слідчим суддею при обранні підозрюваному запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням відповідних обов`язків.
Захисник ОСОБА_7, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув. До початку судового засідання подав клопотання, в якому зазначив, що не заперечує проти розгляду клопотання прокурора без його участі, оскільки він бере участь в іншому судовому засіданні, де його участь є обов`язкова.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти розгляду клопотання без захисника.
За таких обставин, враховуючи, що участь захисника під час розгляду цього клопотання не є обов`язковою, неприбуття до суду захисника ОСОБА_7 не перешкоджає розгляду клопотання.
Оцінка та висновки слідчого судді щодо обґрунтованості клопотання
Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора підлягають задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021172060000006 від 24.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 3652, ч. 2 ст. 233 КК України.
29.05.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (т. 2 а.с. 217).
В подальшому 10.10.2024 з матеріалів кримінального провадження № 42021172060000006 від 24.03.2021 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 52024000000000531 (т. 2 а.с. 210).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 890 000,00 грн (т. 3 а.с. 231).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.07.2024 змінено застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено на нього ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого від 24.10.2024 продовжено до 24.12.2024 (т. 4 а.с. 170, 175, 201).
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Домашній арешт, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. При цьому сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів):
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу;
3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінка та висновки слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри
Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів. Так, прокурор обґрунтовує підозру ОСОБА_4 такими доказами:
- положеннями Статуту ПОКВКП «Полтавапаливо» (в редакції від 17.08.2016), в яких визначено обмеження щодо відчуження засобів виробництва, а також отримання коштів від будь?яких фінансово?кредитних установ або підприємств, визначено мету діяльності підприємства (т. 2 а.с. 31);
- протоколом огляду від 19.04.2024 матеріалів судової справи № 917/1150/20 Господарського суду Полтавської області за позовом ТОВ «Євробіт» до ПОКВКП «Полтавапаливо», в якому зафіксовано обставини розгляду вказаної судової справи, а також умови укладених між ПОКВКП «Полтавапаливо» та ТОВ «Євробіт» договору про надання поворотної фінансової допомоги, мирової угоди, переписки з приводу повернення отриманих раніше коштів, інші деталі можливого вчинення злочину (т. 2 а.с. 90);
- протоколом огляду від 22.04.2024 «Єдиного державного реєстру судових рішень», під час якого встановлено наявність: постанови Східного апеляційного господарського суду (справа № 917/1429/21) від 06.06.2023, якою визнано недійсним договір про надання поворотної фінансової допомоги від 09.06.2020, укладений між ТОВ «Євробіт» та ПОКВКП «Полтавапаливо»; постанови Східного апеляційного господарського суду (справа № 917/1150/20) від 27.05.2021, якою скасовано ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.08.2020 у справі № 917/1150/20 про затвердження Мирової угоди між ТОВ «Євробіт» та ПОКВКП «Полтавапаливо» (т. 2 а.с. 163);
- інформацією, що міститься у листі Управління майном обласної ради від 21.04.2021 № 538/01?14, де зазначено про те, що Полтавською обласною радою не надавався дозвіл ПОКВКП «Полтавапаливо» на відчуження комунального майна (т. 2 а.с. 197);
- інформацією, що міститься у листі Полтавської обласної військової адміністрації від 02.04.2024 № 01-16/235/2024, з доданими до нього матеріалами листування між структурними підрозділами обласної державної адміністрації та ПОКВКП «Полтавапаливо», які свідчать про обізнаність ОСОБА_4 щодо процедури відчуження комунального майна Підприємства та не надання з цього приводу дозволу Полтавської обласної ради та погодження Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залученням інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації (т. 2 а.с. 200);
- інформацією, що містить у листі Полтавської обласної ради від 21.03.2024 № 01?28/641/28/1113, з доданими до нього матеріалами засідань постійної комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр, за участю ОСОБА_4, які свідчать про те, що під час вказаних засідань розглядалося питання щодо включення трьох паливних складів ПОКВКП «Полтавапаливо», які розташовані на території смт Козельщина, м. Лубни та м. Решетилівка до переліку об`єктів, що підлягають продажу у 2020 році, та здійснювалася підготовка документів для проведення даної процедури, передбаченої чинним законодавством. Водночас, розгляд питання щодо надання дозволу на відчуження 6?ти паливних складів ПОКВКП «Полтавапаливо» на користь ТОВ «Євробіт» не здійснювався (т. 3 а.с. 3).
- протоколом тимчасового доступу від 25.06.2021 до документів, що перебувають у володінні державного реєстратора ОСОБА_8, з доданими до нього документами, що стали підставою реєстрації права власності на комунальне майно за ТОВ «Євробіт», зокрема актами приймання-передачі нерухомого майна (т. 3 а.с. 30);
- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи від 23.12.2022 № 26505/22-42/26506/22-72/32139?32143/22-42/32617?32710/22-42/32711?32759/22-72/32760?32810/22-71, яким встановлено, що внаслідок передачі об`єктів нерухомого майна ТОВ «Євробіт» завдана матеріальна шкода територіальній громаді в особі Полтавської обласної ради в сумі 12 731 155 грн (т. 3 а.с. 71);
- висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 13.08.2021 № СЕ-19/117-21/8664-ПЧ, яким встановлено, що підписи у відповідних графах: договору про надання поворотної фінансової допомоги від 09.06.2020; заяви про затвердження Мирової угоди від 21.08.2020; Мирової угоду на стадії судового провадження по справі розпочатої Господарським судом Полтавської області від 21.08.2020 №917/1150/20; акта приймання?передачі нерухомого майна від 28.10.2020; акта приймання-передачі нерухомого майна від 02.11.2020, виконані ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 142);
- показаннями свідка - головного бухгалтера ПОКВКП «Полтавапаливо» ОСОБА_9, відповідно до яких вона повідомляла виконувача обов`язків директора ПОКВКП «Полтавапаливо» про те, що комунальне підприємство не зможе розрахуватися з ТОВ «Євробіт» протягом одного місяця, як це було передбачено у договорі про надання поворотної?фінансової допомоги (т. 3 а.с. 174);
- показаннями свідка - начальника управління майном обласної ради ОСОБА_10, відповідно до яких виконувач обов`язків директора ПОКВКП «Полтавапаливо» протягом 2020?2021 років до Полтавської обласної ради та Управління майном обласної ради з приводу погодження отримання фінансової допомоги від приватних юридичних осіб та відчуження нерухомого майна не звертався, вказані питання на сесію не виносилися. Згідно показів, ОСОБА_4 у вересні 2020 року звертався до Управління майном обласної ради щодо ініціювання створення комісії для передачі нерухомого майна в рахунок погашення боргу перед ТОВ «Євробіт», на що йому було повідомлення про відсутність підстав для створення такої комісії та передачі майна, а також роз`яснено порядок відчуження майна шляхом приватизації (т. 3 а.с. 180);
- показаннями свідка - заступника начальника управління майном обласної ради ОСОБА_11, відповідно до яких ОСОБА_4 з приводу погодження отримання фінансової допомоги від приватних юридичних осіб та відчуження комунального майна до Управління майном обласної ради та Полтавської обласної ради не звертався (т. 3 а.с. 185);
- показаннями свідка - т.в.о. директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залученням інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) ОСОБА_12, відповідно до яких Департаментом не надавалося погодження на відчуження на користь ТОВ «Євробіт» комунального майна, яке перебувало у господарському віддані ПОКВКП «Полтавапаливо» (т. 3 а.с. 195);
- показаннями свідка - начальника відділу Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залученням інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_13 відповідно до яких останній не відомо про вчинення виконувачем обов`язків директора ПОКВКП «Полтавапаливо» ОСОБА_4 будь?яких дій, направлених на погашення заборгованості перед ТОВ «Євробіт» шляхом сплати коштів на банківський рахунок вказаного товариства. Також, відповідно показів, ОСОБА_4 не звертався до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залученням інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації з приводу надання погодження на відчуження на користь ТОВ «Євробіт» комунального майна (т. 3 а.с. 210);
- показаннями свідка - заступника голови постійної комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр ОСОБА_14, відповідно до яких рекомендації, прийняті 21.08.2020 Постійною комісією обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр (далі - Постійна комісія) щодо погодження підписання ПОКВКП «Полтавапаливо» мирової угоди з ТОВ «Євробіт» мали виключно рекомендаційний характер. Постійна комісія, приймаючи вказані рекомендації, в жодному разі не надавала згоду на відчуження нерухомого майна ПОКВКП «Полтавапаливо», яке могло бути здійснено виключно на підставі рішення сесії Полтавської обласної ради (т. 3 а.с. 203) та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання обґрунтована підозра.
Водночас, звертаю увагу, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час апеляційного розгляду скарги захисника на ухвалу слідчого судді від 31.05.2024 у справі № 991/4642/24, за результатом чого колегія суддів погодилася з висновком щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення (т. 3 а.с. 243).
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
За вказаних вище обставин, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України обґрунтованою, докази ймовірної причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, яким завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 12 731 155 грн, достатніми, що зумовлює виправдане продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Оцінка та висновки слідчого судді щодо наявності ризиків
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Прокурор у поданому клопотанні зазначила про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та покладення на нього процесуальних обов`язків, а саме: (1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду та (2) незаконний вплив на свідків.
Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та суду
Обґрунтовуючи вказаний ризик, стороною обвинувачення зазначено про тяжкість покарання за інкримінований підозрюваному злочин, зокрема санкцією ч. 2 ст. 364 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слідчий суддя погоджується з даними твердженнями прокурора, оскільки така обставина як тяжкість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тим більш, що положення ст. 69 та 75 КК України не передбачає можливості призначення за вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину покарання не пов`язаного з позбавленням волі з реальним його відбуттям (крім випадку укладання угоди у кримінальному провадженні). Відтак зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Вказане узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь?які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Надаючи правову оцінку доводам сторін, виходжу з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Попередньою ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.10.2024 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора до тепер продовжує існувати.
Водночас, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, зокрема паспорт НОМЕР_1 (дата видач 16.05.2024, дійсний до 16.05.2034) оформлений підозрюваним після проведення обшуку у його домоволодінні та вилучення належних йому мобільного телефону та ноутбука (т. 2 а.с. 11).
Водночас відповідно до витягів із бази даних «Інтегрована міжвідомча інформаційно?телекомунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон» протягом 2020-2024 років ОСОБА_4 неодноразово (всього 10 разів) здійснював перетини державного кордону в різних напрямках, із яких 6 разів перетинав державний кордон України після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, тобто після 24.02.2022, що свідчить про його можливість здійснити виїзд за межі України, незважаючи на обмеження введені у зв`язку з воєнним станом (т. 4 а.с. 13).
Окрім того, дружина підозрюваного - ОСОБА_15 протягом 2020-2024 років також здійснила 10 перетинів кордону та оформила паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 (дата видачі 16.0,5.2024, дійсний до 16.05.2034) після проведення обшуку в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 (т. 4 а.с. 2, 14).
Син та невістка ОСОБА_4 тривалий проміжок часу знаходяться за кордоном (т. 4 а.с. 14).
Також, із наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 здійснював пошукові запити щодо можливості отримання громадянства іншої країни, придбання нерухомості та можливості працевлаштування за кордоном (т. 4 а.с. 29, 48, 56, 60, 65).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна та інших матеріалів справи у ОСОБА_4 та членів його родини наявні активи, достатні для переховування від органу досудового розслідування, прокурора та суду, а також наявна можливість підозрюваного як на території України, так і за кордоном певний час матеріально забезпечувати та утримувати себе, членів своєї сім`ї, а відтак і певний час переховуватися.
Дослідивши матеріали досудового розслідування, вважаю обґрунтованими доводи прокурора у тій частині, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.
Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження релевантним йому обов`язків, а саме: (1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді або суду за кожною вимогою; (2) не відлучатися Полтавської області без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд, при розгляді справи по суті, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На існування такого ризику, за твердженням прокурора вказує те, що ОСОБА_4 обізнаний, хто є свідками у цьому кримінальному провадженні та відповідно має знайомих осіб серед працівників ПОКВКП «Полтавапаливо», які в минулому були його підлеглими та яким можуть бути відомі обставини незаконного відчуження комунального майна на користь ТОВ «Євробіт», а також будучи обізнаним про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, підозрюваний зможе узгоджувати та координувати дії таких осіб, з метою викривлення значимих даних для кримінального провадження, шляхом висловлення прохання, підкупу, погроз, тиску для примушування їх до зміни раніше наданих показань, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання.
При цьому, із моменту ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про повний обсяг і зміст матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, всіх осіб, що допитувалися у цьому кримінальному провадженні та встановлені обставини, що додатково підтверджує наявність вказаного ризику.
Отже, заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з іншими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні йому про підозру у цьому кримінальному провадженні, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.
Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ;
Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії запобіжного заходу з урахуванням вищезазначених обставин.
Тому, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, вважаю, що з метою нівелювання перерахованих вище ризиків, на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, оскільки вони можуть запобігти цим ризикам.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв`язків - одружений, має повнолітнього сина, постійне місце проживання на території України, пенсіонер.
Продовжуючи строк дії запобіжного заходу, слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження не є занадто обтяжливим для нього та не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад підозрюваного,а продовження дії покладених обов`язків зможе запобігти реалізації існуючим ризикам кримінального провадження, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Враховуючи стадію кримінального провадження, на якій ставиться питання про продовження запобіжного заходу, подальша тривалість кримінального провадження залежить від добросовісності сторони обвинувачення при виконанні вимог ст. 290 КПК України і сторони захисту при реалізації прав, передбачених цією ж статтею.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 181 КПК України сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Враховуючи, що до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом з 30.07.2024, строк дії якого продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, відтак граничний термін застосування такого запобіжного заходу становить 30.01.2025 .
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу та задоволення клопотання прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194 КПК України,
п о с т а н о в и в:
1. Клопотання прокурора про продовження застосованого запобіжного заходу та дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
2. Продовжити до 30.01.2025 строк дії запобіжного заходу стосовно підозрюваного
ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рудка, Лохвинцького району, Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вигляді домашнього арешту із забороною у період з 22.00 год до 06.00 год залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду.
3. Продовжити до 30.01.2025 строк дії покладених на ОСОБА_19 обов`язків, а саме:
- прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
- не відлучатися Полтавської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52024000000000531.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_20