- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/1692/24
Провадження 1-кп/991/19/24
У Х В А Л А
18 грудня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202 за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 за № 52023000000000202, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою Суду від 20.08.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
Засобами електронного зв`язку до початку судового засідання, призначеного на 18.12.2024, прокурором до суду скеровано клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .
2. Доводи клопотання
Як свідчить зміст клопотання прокурора ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2023 до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався.
30.01.2024 рішенням слідчого судді ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 18 168 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього покладалися додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
31.01.2024 за ОСОБА_8 внесено заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків.
Востаннє 09.09.2024 ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 продовжено строк на два місяці, тобто до 28.12.2024, такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У зв`язку з тим, що, на переконання прокурора, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування ОСОБА_8 від суду та ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні) продовжують існувати, останній зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .
3. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у клопотанні. Зазначив, що судове провадження неможливо закінчити до моменту спливу строку дії ухвали, якою попередньо продовжено діюобов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 . У зв`язку з викладеним, з огляду на те, що ризики, встановлені попереднім судовим рішенням, продовжують існувати, а обов`язки гарантують належну процесуальну поведінку обвинуваченого, прокурор наполягав на наявності підстав для продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 . При цьому прокурор звернув увагу на те, що обов`язки покладені на ОСОБА_8 не є занадто обтяжливими для обвинуваченого та не перешкоджають йому у повсякденному житті. Зважаючи на це просив клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Наполягав на тому, що ризики, на наявності яких наполягає прокурор, відсутні. Жоден свідок окрім одного, який пішов на угоду, не надав викривальних показань щодо ОСОБА_8 . У зв`язку з чим у обвинуваченого відсутній мотив для впливу на таких свідків. За наведених обставин ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні, за твердженням адвоката, відсутній. Крім цього, зважаючи на те, що на території України введений воєнний стан обвинувачений позбавлений можливості вільно покидати територію України. У зв`язку з чим, на переконання захисника, ризик переховування ОСОБА_8 від суду так само відсутній. Додатково звернув увагу на те, що за весь період досудового розслідування ОСОБА_8 демонстрував належну процесуальну поведінку. З огляду на вищевикладене у сукупності просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника. Наполягав на наявності у нього соціальних зв`язків на території України, адже проживає спільно з донькою та матір`ю.
Захисник ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
4. Оцінка та висновки суду
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисників та обвинуваченого, колегія суддів встановила таке.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
30.01.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до нього ухвалою слідчого судді від 18.05.2023. Одночасно з цим ОСОБА_8 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 18 168 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_8 з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, на нього покладалися такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
31.01.2024 за ОСОБА_8 внесено заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави у відповідному розмірі з одночасним покладенням на нього вищеназваних обов`язків.
Надалі строк обов`язків, покладених на ОСОБА_8, неодноразово продовжувався. Востаннє такі обов`язки як:1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, в тому числі застави, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цього ч. 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Правила розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу унормовані ст. 194 КПК України. Згадана норма зобов`язує суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_8, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не є вочевидь необґрунтованою.
Крім цього, Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та його продовження. Також встановлені слідчими суддями обставини щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення переглядалися колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Розглядаючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми судовими рішеннями встановлене існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду та ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні. Названі ризики, за змістом клопотання та твердженням прокурора у судовому засіданні, не втратили своєї актуальності.
Оцінюючи вірогідність вчинення обвинуваченим дій із переховування, Суд враховує такі обставини:
1) тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 . Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Зазначений злочин у відповідності до положень ст. 12 КК України є особливо тяжким. При цьому згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин належить до корупційних, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються. За наведених обставин, у разі визнання ОСОБА_8 винуватим в інкримінованому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі.
2) характер посади, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_8, наявність широкого кола знайомств серед службових осіб правоохоронних та інших державних органів. Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_8 за певних умов може використати ці зв`язки з метою переховування від суду за межами території України.
3) наявність соціальних зв`язків за межами території України. Адже дружина обвинуваченого та його син проживають за кордоном. При цьому Суд звертає увагу, що наявність у обвинуваченого доньки та матері, які проживають на території України, не може абсолютно свідчити про відсутність ризику переховування обвинуваченого за кордоном. Адже ані на доньку, ані на матір не поширюються обмеження щодо перетину державного кордону України під час дії воєнного стану.
4) наявність дійсних паспортів для виїзду за кордон, а також значний досвід перетину державного кордону.
Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності вони є достатньо вагомими, а тому переконують Суд у актуальності ризику можливого переховування обвинуваченого від суду. Адже повернення обвинуваченому паспортів для виїзду за кордон у сукупності з тягарем можливого покарання, наявністю соціальних зв`язків за межами України та знайомств серед службових осіб правоохоронних і державних органів, свідчить про достатню ймовірність позапроцесуальних дій обвинуваченого.
При цьому, з огляду на характер обставин, якими обумовлений ризик переховування від суду, належна процесуальна поведінка ОСОБА_8 не спростовує існування високої вірогідності вчинення ним дій із переховування. Водночас може свідчити про те, що застосований запобіжний захід разом з покладеними на обвинуваченого обов`язками у достатній мірі забезпечують належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 та виконання ним процесуальних обов`язків.
За наведених обставин Суд вважає доведеною прокурором необхідність продовження обов`язків, спрямованих на мінімізацію ризику переховування обвинуваченого від суду, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Оцінюючи ризик впливу на свідків Суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ба більше, на переконання Суду, із направленням обвинувального акта до суду ризик незаконного впливу на свідків актуалізується, оскільки за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувачена особа стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також із змістом наданих ними показань. За наведених обставин Суд погоджується із прокурором, що обвинувачений, будучі обізнаним про перелік свідків, за відсутності обмеження у спілкуванні із ними, може здійснити на свідків вплив з метою спонукання їх до ненадання або зміни вже наданих показань, перекручування або спростування обставин, які їм можуть бути відомі.
При цьому Суд зазначає, що твердження захисника про ненадання свідками показань, які доводять вину ОСОБА_8, не є беззаперечним доводом відсутності ризику можливого впливу на свідків з боку обвинуваченого. Адже наявність або відсутність у показаннях свідків будь-яких відомостей, що викривають або виправдовують обвинуваченого буде вирішуватися судом у нарадчій кімнаті після безпосереднього сприйняття наданих ними показань.
За наведених обставин, з метою мінімізації ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні, Суд вважає за необхідне продовжити покладений на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язок утримуватись від спілкування ОСОБА_9, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202.
У зв`язку з цим Суд доходить висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити у повному обсязі.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202;
5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 18 лютого 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_30
Судді ОСОБА_31
ОСОБА_32