- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
Справа № 991/13360/24
Провадження №11-сс/991/922/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2024 року, якою продовжено строк відсторонення підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, від посади заступника керівника Запорізької обласної прокуратури у межах кримінального провадження № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2024 року, задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року; продовжено строк відсторонення підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, від посади заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на два місяці, тобто до 02.02.2025 включно.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 звернулися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду 02.12.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора САП у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 про продовження строку відсторонення підозрюваної ОСОБА_5 від посади заступника керівника Запорізької обласної прокуратури.
11 грудня 2024 року захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали доповнення до своїх апеляційних скарг.
Апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є необгрунтованою, незаконною, висновки суду, викладені у вказаному судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, зважаючи на наступне:
- задекларований прокурором в клопотанні про продовження відсторонення підозрюваної ОСОБА_5 від посади заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ризик знищення чи підроблення речей і документів, які мають суттєве значення для досудового розслідування, повністю нівельований обраним відносно ОСОБА_5 запобіжним заходом у вигляді застави та покладеними на неї обов`язками, які продовжено слідчою суддею Вищого антикорупційного суду у встановленому законом порядку;
- продовження відсторонення ОСОБА_5 від посади, яка для неї є єдиною роботою та джерелом доходу, майно якої арештовано у цьому кримінальному провадженні, з метою недопущення ризику, який вже і так нівельовано застосованим запобіжним заходом, є очевидно надмірним і невиправданим втручанням у права людини;
- протягом всього часу з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру сторона обвинувачення не вказує про будь-які ознаки впливу підозрюваною на свідків, перешкоджання збиранню доказів, їх спотворення чи іншого протиправного впливу на кримінальне провадження, не надає жодних доказів вчинення підозрюваною дій, направлених на знищення чи підроблення речей і документів, які мають суттєве значення для досудового розслідування, зокрема, що є важливим для даного судового розгляду, пов`язаними з її перебуванням на займаній посаді.
Апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є такою, що постановлена внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України), зважаючи на наступне:
-ризики повністю нівельовані обраним запобіжним заходом відносно ОСОБА_5 у вигляді застави та покладеними на неї обов`язками;
-відсторонення від посади є недієвим та не необхідним, а з урахуванням усіх досліджених обставин справи - не направлене на корегування поведінки підозрюваної та не може сприяти досягненню завдань кримінального провадження;
-підозрюваній ОСОБА_5 не заборонено відвідувати приміщення Запорізької обласної прокуратури, зокрема, приміщення свого службового кабінету та спілкуватись із іншими особами, в тому числі, працівниками правоохоронних органів, за виключенням декількох осіб;
-доводи слідчого судді про те, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5, було вчинено з використанням повноважень заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, не підтверджуються матеріалами справи. Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів того, що інкриміновані ОСОБА_5 дії було вчинено саме з використанням службового становища заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, а лише констатовано факт перебування ОСОБА_5 на вказаній посаді, що суперечить доводам слідчого судді про використання службових повноважень для вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 ;
-відсторонення ОСОБА_5 від посади, без наведення додаткових ґрунтовних та достатніх підстав, є прямим порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки є необґрунтованим втручанням у право ОСОБА_5 на мирне володіння своїм майном у вигляді можливості отримувати заробітну плату за основним місцем роботи.
В судове засідання з`явились підозрювана ОСОБА_5, її захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 та прокурор ОСОБА_8 .
Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваної ОСОБА_5, її захисників, які підтримали подані апеляційні скарги та просили задовольнити їх в повному обсязі, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (том 1, а.с. 17).
У межах вказаного кримінального провадження, 23 вересня 2024 року ОСОБА_5 затримано співробітниками Національного антикорупційного буро України (далі - НАБУ) на підставі п. 1, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України (том 2, а.с. 217-221).
Після чого, 24 вересня 2024 року їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в проханні надати неправомірну вигоду та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища (том 2 а.с 123-130).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 жовтня 2024 року (яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2024 року) задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9, погоджене прокурором САП ОСОБА_8, у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року; відсторонено підозрювану ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, від посади заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на два місяці, тобто до 04.12.2024, включно, але в межах строків досудового розслідування.
28 листопада 2024 року прокурор САП ОСОБА_8 звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про продовження строків відсторонення підозрюваної ОСОБА_5 від посади заступника керівника Запорізької обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2024 року, зазначене клопотання прокурора САП було задоволено. Згідно ухвали, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та про те, що продовжують існувати ризики знищення чи підроблення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування та незаконного впливу на свідків. Продовження строку відсторонення підозрюваної ОСОБА_5 від займаної посади може запобігти зазначеним ризикам
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.
Згідно із ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є відсторонення від посади (п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
За положеннями ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Згідно ч.1 ст. 157 КПК України, підставою для відсторонення від посади є наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно вимог частин 1-2 ст. 158 КПК України, прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що:
1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати;
2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
За результатом розгляду клопотання прокурора слідчий суддя дійшла мотивованого висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри щодо вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за викладених у клопотанні та повідомленні про підозру обставин. Такого висновку слідчий суддя дійшла на підставі безпосередньо досліджених матеріалів провадження у судовому засіданні (пункт 3.8 оскаржуваної ухвали).
На переконання слідчого судді, з чим погоджується і колегія суддів, сукупність наявних у матеріалах провадження доказів свідчить про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та формує внутрішнє переконання щодо вірогідної причетності підозрюваної до вчинення відповідного кримінального правопорушення. При цьому колегія суддів бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження.
Колегія суддів відхиляє доводи захисту стосовно відсутності у кримінальному провадженні будь-яких відомостей, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, було вчинено з використанням службового становища заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних із встановленням остаточної кваліфікації дій підозрюваної, а також оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, що службова особа одержала її за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Якщо службова особа, виконуючи будь-які дії, не використовує можливості, пов`язані з її посадою, то в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 368 КК України.
За нормативними приписами щодо заборони на одержання незаконної винагороди, визначення яких міститься у ст. 368 КК України, службова особа не вправі одержувати будь-яку винагороду у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Указане законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає у тому разі, коли особа, яка дає хабар службовій особі, усвідомлює, що дає його саме такій особі й у зв`язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує незаконну винагороду (хабар), розуміє (не може не розуміти) значущість займаної нею посади, її статусність і можливості; ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті її хабародавцем, мета, яку переслідує останній, та його переконаність у тому, що цієї мети буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає ця службова особа.
Поняття «з використанням наданої їй влади чи службового становища» з погляду кваліфікації за ст. 368 КК України не обмежується лише діями (бездіяльністю) у межах службової компетенції особи і також включає в себе використання нею можливостей, обумовлених займаною посадою (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08 червня 2023 року в справі № 398/1278/22 та від 21 березня 2024 року в справі № 570/3355/15к).
На переконання колегії суддів, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки перебуваючи на посаді заступника керівника Запорізької обласної прокуратури остання, використовуючи надані їй повноваження, безумовно могла вжити заходів з метою вчинення викладених у повідомленні про підозру дій. Однак, на цьому етапі колегія суддів не вирішує питання про доведеність винуватості ОСОБА_5 та остаточність кваліфікації її дій.
Перевірити наявність або відсутність кваліфікуючої ознаки, як і складу злочину в цілому, можливо лише за результатом збирання доказів та їх оцінки під час досудового розслідування та судового розгляду, а не простим аналізом законодавства і даних, таких як займана посада, посадова інструкція, функціональні обов`язки, статут тощо (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 листопада 2023 року у справі № 405/2175/18).
Водночас слід зауважити, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься попередня кваліфікація вчиненого правопорушення, і лише після проведення низки слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій можна надати остаточну кримінально-правову оцінку тим чи іншим діянням.
Кваліфікація певного правопорушення не є статичною, це динамічний процес, який розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і лише на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Колегія суддів критично оцінює доводи сторони захисту про те, що ризики знищення чи підроблення речей і документів, які мають суттєве значення для досудового розслідування, повністю нівельований обраним відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави та покладеними на неї обов`язками, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч. 2 ст. 131 КПК України, відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються незалежно один від одного. Саме по собі застосування запобіжного заходу не може нівелювати ризики кримінального провадження, пов`язані з займаною посадою підозрюваної, якщо вони об`єктивно існують. Перебування особи на певній посаді може додатково створювати ризики кримінального провадження, запобігання яким здійснюється шляхом її відсторонення від займаної посади.
З огляду на це, застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу не виключає можливості відсторонення її від посади за наявності для того відповідних підстав.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді, що органом досудового розслідування доведені обставини, що перебування ОСОБА_5 на посаді заступника керівника Запорізької обласної прокуратури може призвести до негативних наслідків та перешкоджати здійсненню досудового розслідування. Запобігання ризикам знищення чи підроблення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженню № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року може бути здійснене саме шляхом продовження строку відсторонення підозрюваної ОСОБА_5 від займаної посади.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Настання негативних наслідків від продовження строків відсторонення ОСОБА_5 від посади для інших осіб ні слідчим суддею, ні колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Надані із клопотанням прокурора матеріали доводять наявність правових підстав для продовження строку відсторонення підозрюваної ОСОБА_5 від посади заступника керівника Запорізької обласної прокуратури.
Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційних скарг про те, що продовження строків відсторонення ОСОБА_5 від посади є необґрунтованим втручанням у право на мирне володіння майном, та погоджується із висновком слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, про який ідеться в клопотанні прокурора, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого не завершене.
При цьому відсторонення від посади не є абсолютним позбавленням права на працю, а є тимчасовим обмеженням особи займати певну посаду, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження.
Як вбачається, відсторонення ОСОБА_5 від займаної посади не призведе й до негативних наслідків у роботі Запорізької обласної прокуратури і не матиме негативних наслідків для інших осіб, оскільки, як встановлено слідчою суддею, керівник зазначеного органу має чотирьох заступників (том 2, а.с. 18, 19).
Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене нею рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 154, 155, 157, 309, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2024 року, якою продовжено строк відсторонення підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, від посади заступника керівника Запорізької обласної прокуратури у межах кримінального провадження № 52024000000000474 від 16 вересня 2024 року, залишити без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3