- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/14168/24
Провадження 1-кс/991/14266/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
24.12.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42024000000000210,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Костянтинівка, Краснокутського району, Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, а також за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1.23.12.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор, САП), про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 500 000,00 грн, з покладенням обов`язків, визначених п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), у кримінальному провадженні № 42024000000000210.
1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків, підозрюваного у кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.10.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків, підозрюваного у кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам аніж застава;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.05.02.2024 було розпочато кримінальне провадження № 42024000000000210 за ч. 4 ст. 368 КК України. 12.04.2024 у цьому кримінальному провадженні до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України /а.с. 25, 26 т. 1/.
3.4.20.12.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України - пособництві у закінченому замаху на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, для себе та третіх осіб за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням /а.с. 1-18 т. 7/.
3.5.За змістом повідомленої підозри, не пізніше 06.03.2024 у народного депутата України ОСОБА_7 виник умисел, спрямований на організацію вчинення злочину, зокрема одержання неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням. З метою реалізації вказаного умислу, останній у цей же день зустрівся із головою Комишанська об`єднаної територіальної громади Охтирського району Сумської області (далі - Комишанська ОТГ) ОСОБА_8, яким, враховуючи статус народного депутата України та підтримання зв`язку із виборцями, перебував у ділових стосунках.
Під час цієї зустрічі ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 про те, що з боку контролюючих та правоохоронних органів, зокрема Сумської області, на нього та ДП ПАТ «СУМБУД» БМП «ЛЕБЕДИНПРОМБУД» здійснюється тиск та створюються штучні перешкоди у організації та забезпеченні будівництва. Водночас, ОСОБА_7, будучи обізнаним про вказану публічну закупівлю, про перешкоди, які виникли у підрядника, та про повноваження ОСОБА_8 як селищного голови, а саме укладати та розривати договори, вирішив залучити його як виконавця вчинення злочину, зазначивши останньому про необхідність одержання від представників підрядної організації ДП ПАТ «СУМБУД» БМП «ЛЕБЕДИНПРОМБУД» неправомірної вигоди у розмірі 14% від суми фінансування за договором 24 222 грн, що становить 3 391 151 грн, яку необхідно розподілити таким чином: частина неправомірної вигоди в розмірі 10 % від суми фінансування за договором про закупівлю призначалася особисто ОСОБА_7, 4% - службовим особам правоохоронних органів, а суму неправомірної вигоди, яка має бути надана безпосередньо на користь ОСОБА_8, він повинен визначити самостійно.
У подальшому, протягом березня - червня 2024 року, ОСОБА_7 організовував та координував дії ОСОБА_8 з метою отримання ним неправомірної вигоди, а також необхідності вжиття відповідних заходів, спрямованих на унеможливлення викриття злочинної діяльності. Зокрема, під час зустрічей, які відбулися між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 29.03.2024, 25.04.2024, останній зазначив: що у разі відмови представників ДП ПАТ «СУМБУД» БМП «ЛЕБЕДИНПРОМБУД» надавати неправомірну вигоду ОСОБА_8 може не підписуючи акти виконаних робіт за договорами та затримуючи, таким чином оплату за виконані роботи до кінця року, чим умисно створювати умови, за яких підрядники будуть вимушені надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам своїм правам та інтересам; що одержувати неправомірну вигоду від підрядників повинен ОСОБА_8, дотримуючись при цьому, вказівок, які буде надавати ОСОБА_7, а у разі відмови суб`єктів господарювання, у тому числі ДП ПАТ «СУМБУД» БМП «ЛЕБЕДИНПРОМБУД», надавати неправомірну вигоду, він буде ініціювати проведення перевірок діяльності цих суб`єктів господарювання правоохоронними та контролюючими органами; встановив строк її надання з моменту підписання відповідних актів виконаних робіт, а саме один - два тижні.
Так, за змістом повідомлення про підозру, Комишанською сільською радою 11.05.2024 здійснено оплату за виконані роботи на користь ДП ПАТ «СУМБУД» БМП «ЛЕБЕДИНПРОМБУД», у зв`язку з чим, ОСОБА_8 мав передати неправомірну вигоду ОСОБА_7, а саме у розмірі 10% від суми перерахування бюджетних коштів мало бути передано на користь ОСОБА_7, а також 4% від суми перерахування бюджетних коштів - на користь представників правоохоронних органів.
30.05.2024, орієнтовно з 14 год 15 хв до 15 год 45 хв відбулася зустріч між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у ресторані «Монплезір», розташованому за адресою м. Охтирка, вул. Незалежності, 1-А, під час якої ОСОБА_7 визначив, що неправомірну вигоду необхідно віддати людині, що буде у подальшому консультувати з юридичних питань та підтвердив, що це буде працівник Управління стратегічних розслідувань в Сумській області (далі - УСР в Сумській області). Водночас, зазначивши, що вжив заходів, завдяки наявної у нього влади щодо нездійснення представниками правоохоронних органів, зокрема Сумської області тиску на підрядників та сільську раду, зокрема неперешкоджання здійсненню ними їх законної господарської діяльності.
Надалі, за змістом повідомлення про підозру, у період часу з 30.05.2024 по 03.06.2024 ОСОБА_7, залучив до отримання неправомірної вигоди, як пособника, колишнього начальника УСР у Сумській області ОСОБА_3, який на момент залучення до вчинення вказаного кримінального правопорушення обіймав посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3-го відділу (супроводження особливо важливих кримінальних проваджень в органах державної влади) 9-го управління (протидії корупційним організованим групам та організаціям) Департаменту стратегічних розслідувань.
Так, ОСОБА_3, діючи як пособник, мав: 1) забезпечувати опосередкований контакт із залученням третіх осіб між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди, тобто між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; 2) забезпечувати через третіх осіб доведення до ОСОБА_8 умов і порядку надання неправомірної вигоди ОСОБА_7 та представникам правоохоронних органів, зокрема Сумської області, в тому числі і для себе безпосередньо, згідно з обумовленим планом із ОСОБА_7 ; 3) здійснювати посередницькі дії з використанням третіх осіб з отримання та подальшої передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_8 до ОСОБА_7 та представників правоохоронних органів, зокрема Сумської області; 4) координувати взаємодію між Комишанською сільською радою, підрядником за договором та представниками правоохоронних органів з питань, що будуть виникати у правоохоронних органів по вказаній публічній закупівлі та одержання ним за це неправомірної вигоди.
03.06.2024 о 22 год 40 хв ОСОБА_7 за допомогою месенджера «Threema» попрохав у абонента «ОСОБА_22» «Threema» «id НОМЕР_7», яким користується ОСОБА_3, контакти особи, роль якого полягала у безпосередньому спілкуванні з ОСОБА_8 та в отриманні від останнього неправомірної вимоги, назвавши таку особу завуальовано «консультантом».
У свою чергу, 06.06.2024 о 13 год 56 хв ОСОБА_3, на виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_7, в месенджері «Threema» надіслав останньому повідомлення такого змісту: « НОМЕР_1 ОСОБА_9 . Юридический консультант. На телеграмм!!!», тим самим ОСОБА_3 виконував свою роль пособника, шляхом надання контакту невстановленої на даний час особи, яка в подальшому повинна була забезпечувати доведення до ОСОБА_8 умов і порядку надання неправомірної вигоди. У цей же день, о 13 год 57 хв, ОСОБА_7 за допомогою месенджера «Threema» продублював зазначене повідомлення ОСОБА_8 .
07.06.2024 ОСОБА_8 здійснив виклик за допомогою додатка «Telegram» на мобільний номер абонента, що використовує номер « НОМЕР_1 », якого до вчинення вказаного кримінального правопорушення залучив ОСОБА_3 . Під час вказаної розмови ОСОБА_8 зазначив, що телефонує за вказівкою ОСОБА_7, та узгодив зі співрозмовником зустріч 10.06.2024 у м. Суми та у цей же день повідомив про таку ОСОБА_7,
Поряд з цим, у повідомленні про підозру зазначається, що не пізніше 06.06.2024 ОСОБА_3 залучив до вчинення злочину свого колишнього підлеглого ОСОБА_10 .
10.06.2024 ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_8, під час якої повідомив останньому, що « ОСОБА_11 » - це він, при цьому останній, дотримуючись заходів конспірації та з метою унеможливлення викриття злочинної діяльності повідомив, що прийшов забрати неправомірну вигоду, завуалювавши це під словом «документи». Водночас, на запитання ОСОБА_8 щодо деталей зустрічі, ОСОБА_10 повідомив про особисту необізнаність і його мета забрати «документи», однак не отримавши підтвердження від ОСОБА_8 про можливість їх надання, ОСОБА_10 покинув місце зустрічі, не отримавши неправомірну вигоду.
Цього ж дня, приблизно о 13 год 47 хв ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 щодо проведеної зустрічі з «консультантом» та на запитання останнього зазначив, що не передав неправомірну вигоду.
11.06.2024 приблизно о 22 год 29 хв ОСОБА_7 зателефонував за допомогою месенджера «Threema» ОСОБА_8 . Під час розмови у вказаному месенджері ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8, що «консультанта», маючи на увазі ОСОБА_12, налякало те, що ОСОБА_8 під час зустрічі 10.06.2024 тримав в руках мобільний телефон, що могло привести до викриття їх злочинної діяльності. Після чого, ОСОБА_7, надав ОСОБА_8 вказівку про те, що під час майбутніх зустрічей він не брав з собою телефон та не задавав багато питань «консультанту».
Надалі, 16.06.2024 під час наступної зустрічі із ОСОБА_10, ОСОБА_8 намагався з`ясувати, за які саме дії має бути надана неправомірна вигода на користь представників правоохоронних органів, на що ОСОБА_10, використовуючи заходи конспірації з метою унеможливлення викриття злочинної діяльності повідомив, що він не уповноважений повідомляти цю інформацію, його завдання полягає лише в тому, щоб забрати «документи», а також запевнив, що його питання буде вирішене, після надання «документів».
Водночас, орієнтовно о 10 год 10 хв 16.06.2024 ОСОБА_3 за допомогою месенджера «Threema» надіслав ОСОБА_7 повідомлення у якому висловив своє невдоволення тим фактом, що ОСОБА_8 намагається з`ясувати, для кого саме з представників правоохоронних органів повинна бути надана неправомірна вигода.
У цей же день, після того як передача неправомірної вигоди не відбулася, особа, яку завуальовано називали «консультант» та ОСОБА_8 засобами телефонного зв`язку домовились про зустріч на 18.06.2024, про що ОСОБА_8 у цей же день засобами телефонного зв`язку повідомив ОСОБА_7 .
18.06.2024 ОСОБА_8 на повідомив ОСОБА_7, що йому не вдалося зв`язатися з «консультантом». Після чого, ОСОБА_7 за допомогою месенджера «Threema» надіслав ОСОБА_3 повідомлення наступного змісту: «Там голова не може додзвонитися до консультанта Хоче сьогодні передати документи на вивчення», маючи на увазі, що ОСОБА_8 готовий передати неправомірну вигоду. На що ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7 про неможливість зустрічі «консультанта» з ОСОБА_8, оскільки наразі вказані особи перебувають в м. Києві. Таку інформацію ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 .
Надалі, 05.07.2024 в месенджері «Threema» відбулася розмова між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, під час якої, останній повідомив ОСОБА_8 про те, що «консультанти» виїхали з м. Києва до м. Суми і 06.07.2024 ОСОБА_8 повинен передати «консультанту» неправомірну вигоду. Окрім того, під час вказаної розмови ОСОБА_7 надав ОСОБА_8 вказівку під час зустрічі з «консультантом» надати код від месенджеру «Threema».
Цього ж дня, за допомогою додатка «Telegram» між ОСОБА_8 та особою, яку завуальовано називали «консультант», що використовує номер «НОМЕР_1», відбулася розмова під час якої співрозмовники домовились про зустріч 06.07.2024.
06.07.2024 приблизно об 11 год 03 хв ОСОБА_8 прибув на попередньо обумовлене місце зустрічі біля парку «Кнєжа» в м. Охтирка Сумської області. Орієнтовно о 11 год 25 хв в месенджері «Telegram» між ОСОБА_8 та невстановленою на даний час особою чоловічої статі, відбулася розмова під час якої останній попрохав ОСОБА_8 змінити місце зустрічі та прибути на АЗС «БРСМ-НАФТА» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 202.
Водночас, 06.07.2024, приблизно об 11 год 28 хв, ОСОБА_13, якого до вчинення вказаного кримінального правопорушення залучив ОСОБА_3, та ОСОБА_10 на автомобілі Volkswagen Golf, яким користується останній, використовуючи реєстраційні номерні знаки прикриття: « НОМЕР_2 », прибули на АЗС «БРСМ-НАФТА» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 202. Після чого, ОСОБА_10, здійснюючи заходи контрспостереження, перемістився через дорогу від вказаної АЗС та здійснював спостереження за поведінкою ОСОБА_8 та обстановкою навколо нього, з метою уникнення викриття їх злочинної діяльності.
У свою чергу, ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_8 та, як працівник правоохоронного органу, будучи обізнаним про форми і методи розкриття кримінальних правопорушень та викриття злочинної діяльності, не маючи жодних правових підстав, здійснив поверхневий огляд ОСОБА_8, виявивши технічні засоби фіксації, на які здійснювалося документування вказаного кримінального правопорушення, відмовився від отримання неправомірної вигоди з причин, що не залежали від його волі і покинув територію АЗС «БРСМ-НАФТА», не отримавши неправомірну вигоду від ОСОБА_8 .
3.6.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.7.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.8.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.9.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.10.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.11.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:
-заяви ОСОБА_14 від 31.01.2024 про вчинення кримінального правопорушення та протоколів його допиту у якості свідка від 10.02.2024, 08.04.2024, 10.05.2024, 07.06.2024, відповідно до яких ОСОБА_15 повідомив, що народний депутат України, який позиціонує себе як «куратор» Охтирського району Сумської області, створює умови для вимагання у свідка неправомірної вигоди. Зокрема, свідок зазначив, що під час його зустрічі із ОСОБА_7, яка відбулась 29.03.2024, останній повідомив щодо необхідності отримання свідком від підрядників неправомірної вигоди за укладання ними договорів підряду, частина якої у розмірі 10 відсотків від обсягу оплати за договором повинна була бути передана свідком ОСОБА_7, а частина у розмірі 4 відсотків - працівникам правоохоронних органів. Також свідок зазначив обставини його спілкування із ОСОБА_7 під час особистих зустрічей та за допомогою засобів мобільного зв`язку /а.с. 3, 12-16, 42-56 т. 2/;
-протоколів огляду від 10.02.2024, 07.06.2024, 07.07.2024 з додатками, відповідно до яких детективами оглянуто мобільний телефон ОСОБА_8, у якому виявлено листування з абонентом ОСОБА_7 (номером телефону « НОМЕР_3 » у застосунку «WhatsApp», змість якого узгоджується із повідомленими свідком під час його допитів обставинами щодо зустрічей із ОСОБА_7 .. Також виявлено листування у застосунку «Threema» із користувачем з ім`ям « ОСОБА_21 », яке, як зазначим ОСОБА_8, належить ОСОБА_7 . Також оглянуто листування з абонентом « ОСОБА_11 » /а.с. 17-28, 56-82 т. 2, а.с. 14-50 т. 3/;
-інформації веб-порталу «Prozorro» щодо закупівлі, де замовником виступає Комишанська сільська рада, а переможцем визначено ДП ПАТ «СУМБУД» БМП «ЛЕБЕДИНПРОМБУД» /а.с. 29-41 т. 2/;
-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) від 04.04.2024, відповідно до якого зафіксовано розмову ОСОБА_7 з ОСОБА_8, яка відбулася, під час якої ОСОБА_7 написав на аркуші паперу «10+4», який показав ОСОБА_8 та зазначив: «десь отак виходить», «друга частина це як раз з тим, щоб не кошмарили». Також під час цієї розмови ОСОБА_7 зазначив: «ну тут же дивись це, що я тобі показував оцих два томи, перший том це грубо кажучи, ти, адміністративний, як адміністративна одиниця. За це відповідаєш. А друга частина там просто маякну куди «документи відвезти, ким передати» /а.с. 100-114 т. 2/;
-протоколу результатами проведення НС(Р)Д від 02.05.2024, відповідно до якого зафіксовано розмову ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яка відбулась 29.03.2024, під час якої співрозмовники обговорювали звільнення «начальника ДСР. ОСОБА_3 », зокрема ОСОБА_17 на запитання ОСОБА_8 про те, що напевно ОСОБА_18 «трохи ображається», зазначив: «ну образився звичайно, я йому намагався пояснити, що ти дарма ображаєшся, я ж те, що ти говорив, йому ж і передав» /а.с. 115-119 т. 2/;
-протоколу за результатами проведення НС(Р)Д від 02.05.2024, відповідно до якого зафіксовано розмову ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яка відбулась, 25.04.2024, під час якої ОСОБА_7 обумовленого ним раніше розміру неправомірної вигоди та встановлено необхідний для її надання строк - один тиждень з моменту підписання замовником і підрядниками актів виконаних робіт, а саме зазначив: «ну тут якщо ок і ти тоді займаєшся цим адмініструванням, то я просто скажу де, куди, кому як, це потом уже технічне питання», «Ось, якщо він там ок, це добре, я тоді теж помаякую шоб». Також під час цієї розмови на запитання ОСОБА_8 : «значить ми тоді з Вами перебалакали, що 11 і 4 так?» ОСОБА_7 зазначив: «десять і 4», а на запитання «це ми берем від вартості проекта?» відповів ствердно. Окрім того, у продовження розмови ОСОБА_7 зазначив: «там дивись, якщо все «ОК», да, то потім…», «це все там разом, все разом», а на уточнююче запитання: «ну прокуратура, та, та…, а хто четвертий? Ну прокуратура, міліція і СБУ…», ОСОБА_7 відповів: «І УСР», «…це допомога…» /а.с. 120-130 т. 2/;
-протоколу за результатами проведення НС(Р)Д від 30.05.2024 із ОСОБА_8, під час якої ОСОБА_7 повідомив, що людина, яка буде «консультувати по юридичним питанням» у відрядженні і що він можливо номер телефону відправить. Водночас, на питання ОСОБА_8 чи «це він буде УСРовець, чи хто, він, да?», ОСОБА_7 відповів «Ну типу того. Ну вони вже всі плюслонуті»», а також ОСОБА_7 ствердно відповів на запитання ОСОБА_8 «Тобто він буде один за всіх нормально вирішувати?». номер телефона працівника УСР, який буде «вирішувати питання». Окрім цього, ОСОБА_7 зазначив, що паролем буде фраза «консультант з юридичних питань» і також на запитання ОСОБА_8 щодо того, що робити з грошима, зазначив віддати йому, у контексті розмови - консультанту з юридичних питань. Також ОСОБА_7 під час цієї розмови вказав ОСОБА_8 про необхідність налаштувати на мобільному телефоні додаток «Threema» як «безпечний» /а.с. 153-152 т. 2/;
-роздруківки листування у застосунку «Threema» із користувачем з ім`ям « ОСОБА_21 », яке, як зазначим ОСОБА_8, належить ОСОБА_7, де останній після 30.05.2024 надсилає ОСОБА_8 повідомлення такого змісту: « НОМЕР_1 ОСОБА_9 . Юридический консультант. На телеграмм!!!» /а.с. 82 т. 2/;
-протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо - відеоконтроль особи від 11.06.2024, яким зафіксовано повідомлення, що було надіслане ОСОБА_7 із контактним номером абонента « ОСОБА_11 » та розмова 07.06.2024 ОСОБА_8 зі згаданим абонентом щодо узгодження зустрічі. Під час зазначеної розмови абонент « ОСОБА_11 » підтвердив, що він може «проконсультувати з економічних питань» /а.с 186-190 т. 2/;
-протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіоконтроль особи від 11.06.2024, яким зафіксовано 07.06.2024 розмову ОСОБА_8 із ОСОБА_7, якому ОСОБА_8 повідомив, що зв`язався із « ОСОБА_19 » та домовився про зустріч /а.с. 183-185 т. 2/;
-протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо - відеоконтроль особи від 13.06.2024, де зафіксовано зустріч, яка відбулась 10.06.2024 між ОСОБА_8 та « ОСОБА_19 », який повідомив, що він за «документами» /а.с. 196-199 т. 2/;
-протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо - відеоконтроль особи від 24.06.2024, відповідно до якого зафіксовано розмову від 16.06.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, під час якої ОСОБА_7 на обурення ОСОБА_8 на те, що «людина нічого не знає, нічого не розуміє» співрозмовник зазначив: «… дивись, якщо треба питання це закрити й консультація, то документи віддай, там все, ну навряд людина прийде розкаже, розкладе все на місці, як вони будуть діяти»/а.с. 200-203 т. 2/;
-протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіоконтроль особи від 24.06.2024, відповідно до якого зафіксовано розмови (1) ОСОБА_8 із особою, підписаною в Телеграм як « ОСОБА_11 » щодо майбутньої зустрічі; (2) ОСОБА_8 із ОСОБА_7, які обговорюють зустріч ОСОБА_8 та « ОСОБА_20 »; (3) ОСОБА_8 із ОСОБА_7, під час якої ОСОБА_8 обурюється, що знову на зустріч прийшла некомпетентна людина, яка не знала подробиць справи. У свою чергу, ОСОБА_7 під час розмови повідомив, що питанням буде займатись «Департамент стратегічних юристів». (4) ОСОБА_8 з особою, що представилась « ОСОБА_19 », під час якої на запитання ОСОБА_8 чи вирішується питання з прокурором області, ОСОБА_11 відповідав ствердно. Також обговорюється питання способу передачі неправомірної вигоди. (5) ОСОБА_8 із ОСОБА_7, у якій ОСОБА_8 повідомив про домовленість зустрітися у вівторок, щоб віддати 14% /а.с. 207-220 т. 2/;
-протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо - відеоконтроль особи від 24.06.2024, відповідно до якого зафіксовано розмову 16.06.2024 ОСОБА_8 з « ОСОБА_19 », під час якої останній запитував, чи є можливість повернутись для передачі, на що ОСОБА_8 повідомив: «Та віддача ж в мене не з собою, я віддав їх, значить, я ж їх з собою не зберігаю…, «боязно трохи зберігати таку «Котлету». У цьому ж протоколі зафіксовано розмову із ОСОБА_7 в додатку «Threema», під час якої ОСОБА_8 зазначив, що має у вівторок зустрітись, щоб віддати усі 14%, на що ОСОБА_7 відповів «документи віддаси на ознайомлення та й…» /а.с. 221-223 т. 2/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 06.07.204, відповідно до якого, свідок повідомив деталі його зустрічей та розмов із « ОСОБА_19 », - ОСОБА_10, а також розмов із ОСОБА_7, які узгоджуються із розмовами, зафіксованими за результати наведених вище НС(Р)Д /а.с. 2-13 т. 3/;
-протоколу пред`явлення особи для впізнання від 13.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_8 впізнав на фото ОСОБА_10 як особу, з якою він зустрічався 10.06.2024 біля ТЦ «Мануфактура» в м. Суми /а.с. 242-247 т. 2, а.с. 29-34 т. 5/;
-протоколу огляду від 08.07.2024, відповідно до якого, оглянуто вилучений у ОСОБА_7 телефон, та окрім іншого, встановлено, що у застосунку «Threema» використовується ім`ям « ОСОБА_21 » /а.с. 60 т. 3/, а також виявлено листування із абонентом « ОСОБА_22 », у якому, окрім іншого обговорюється питання, щодо того, що «ніхто не вийшов на зв`язок. Також у ньому наявне повідомлення від абонента «ОСОБА_22» від 06.06.2024 такого змісту: « НОМЕР_1 ОСОБА_9 . Юридический консультант. На телеграмм!!!», яке надалі користувач з ім`ям « ОСОБА_21 » надішле ОСОБА_8 .. Також у названому листуванні наявне повідомлення ОСОБА_7 від 16.06.2024: «Хоче сьогодні документи передати на вивчення», на яке абонент «ОСОБА_22» повідомив: «Всі в столиці зараз. Закінчу після 15))) поліграфи проходимо». Надалі наявне листування між зазначеними абонентами у період 16-25 червня, під час якого співрозмовники узгоджують дні зустрічей /а.с. 56-111 т. 3/;
-наказів від 18.06.2024 про переведення ОСОБА_10, ОСОБА_13 до Департаменту карного розшуку Національної поліції України /а.с. 51, 52 т. 5/;
-протоколу огляду від 13.06.2024 з додатками, відповідно до якого оглянуто інформацію Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та за результатами огляду декларацій, поданих ОСОБА_3 та ОСОБА_10, встановлено, зокрема, що останні у 2023 році працювали в УСР в Сумській області ДСР НПУ /а.с. 145-167 т. 3/;
-протоколів за результатами проведення НС(Р)Д від 10.07.2024 та від 18.07.2024 відповідно до яких зафіксовано розмову 05.07.2024 ОСОБА_8 з ОСОБА_7 під час якої останній повідомив, що «хлопці повернулись з відрядження», а також розмову з абонентом « ОСОБА_11 » та, під час якої співрозмовники обговорювали майбутню зустріч. Також зафіксовано розмову ОСОБА_8 із абонентом « ОСОБА_11 » 06.07.2024, під час якої останній повідомляє про необхідність їхати не на попереднє місце зустрічі, а на АЗС «БРСМ». Надалі зафіксовано, як ОСОБА_8 об 11 год 33 хв 06.07.2024 під`їхав на зазначену АЗС, де до нього підійшов чоловік, вказав залишити телефон в машині, а також оглянув ОСОБА_8, після чого чоловік відмовився від подальшого спілкування та покинув місце зустрічі. Надалі ОСОБА_8 повідомив про таку ситуацію ОСОБА_7 /а.с. 135-138, 150-158, 160-163, 175-183 т. 4/;
-протоколу огляду від 08.08.2024 з додатками, відповідно до якого оглянуто запис з камер відеоспостереження, встановлених на АЗС «БРСМ», на яких виявлено інформацію щодо прибуття 07.06.2024 об 11:28:33 на вказану АЗС автомобілі Volkswagen Golf, р.н.з « НОМЕР_2 » /а.с. 58-77 т. 5/;
-протоколу огляду від 02.10.2024, відповідно до якого детективом за результатами огляду інформації операторів мобільного зв`язку встановлено перебування мобільних телефонів ОСОБА_7 і ОСОБА_3 в дії одних базових станцій /а.с. 2-28 т. 5/;
-наказів про працевлаштування та про звільнення ОСОБА_10 та ОСОБА_13 до УСР в Сумській області /а.с. 40, 42, 43, 47, 48 т. 5/;
-наказів про призначення та звільнення ОСОБА_3 з посади начальника УСР в Сумській області /а.с. 45, 49 т. 5/;
-протоколу огляду від 28-29.11.2024, відповідно до якого оглянуто інформацію операторові мобільно зв`язку та встановлено, окрім іншого, реєстрацію абонента з номером, який використовує ОСОБА_10 16.06.2024 в зоні дії базових станцій, що відносяться до адреси, за якою у цей день відбулась зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_10, також зафіксовано реєстрацію номерів телефонів, якими користуються ОСОБА_13 та ОСОБА_10 06.07.2024 в зоні дії базових станцій в м. Охтирка неподалік АЗС «БРСМ», де відбулась зустріч ОСОБА_8 та невстановленого чоловіка /а.с. 1-59 т. 5/.
3.12.Наведені дані можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.13.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.14.А всі заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри, вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
3.15.Слідча суддя з цього приводу звертає увагу на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.
3.16.Нині ж слідчій судді надано достатньо фактичних даних, які зв?язують ОСОБА_3 із кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого він підозрюється, та виправдовують подальше розслідування.
Щодо наявності ризиків
3.17.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.18.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному злочин.
3.19.Так, кримінальне правопорушення, визначене ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким та карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна.
3.20.Водночас, слідча суддя враховує, що підозрюваному інкримінується замах на вчинення відповідного правопорушення, а тому відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
3.21.Поряд з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.
3.22.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у виді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.
3.23.Тому слідча суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що ця обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
3.24.Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з наступними обставинами.
3.25.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 поширюються на підозрюваного.
3.26.Натомість, підозрюваний після запровадження на території України воєнного стану, виїжджав з України /а.с. 65 т. 6/. Отже, самим фактом такого перетину слідчій судді доведена наявність у ОСОБА_3 можливостей покинути територію України навіть в умовах загальної заборони такого для чоловіків, якими підозрюваний може скористатись і в майбутньому.
3.27.Водночас, покликання сторони захисту на те, що підозрюваний виїздив за межі території України у відрядження, пов`язане з навчанням /а.с. 98 т. 8/, лише підтверджує висновки слідчої судді про наявність у підозрюваного можливості виїхати за межі території України, зокрема, у службове відрядження. Адже наразі він продовжує нести службу у Департаменті карного розшуку /а.с. 56-59 т. 6/.
3.28.Поряд з цим, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.29.На підставі викладеного, враховуючи також наявність дійсного паспорта громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 12 т. 8/, підозрюваний може безперешкодно покинути територію України. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить підозрюваному протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.30.Водночас, той факт, що ОСОБА_3, будучи щонайменше з липня 2024 року обізнаним про зазначене кримінальне провадження та про повідомлення про підозру ОСОБА_7, не вжив заходів щодо переховування та повернувся на територію України після навчання /а.с. 91-93 т. 8/, на що покликалась сторона захисту, не спростовує наявності ризику переховування. Адже ОСОБА_3 лише 20.12.2024 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а отже, наразі притягується до кримінальної відповідальності, що підсилює імовірність настання такого ризику.
3.31.Вирішуючи щодо можливостей підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, слідча суддя бере до уваги також відомості про його майновий стан.
3.32.З цього приводу, слідча суддя враховує його офіційно відображені доходи, які за період за 1998-2024 років склали 3 604 000 грн /а.с. 15 (з) т. 8/.
3.33.Водночас, підозрюваному на праві власності належить квартира, загальною площею 32,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3 та 1/3 частина квартири, загальною площею 47,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_4 /а.с. 16 (з) т. 8/, а також автомобіль Volkswagen Passat, 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 /а.с. 18 т. 8/.
3.34.Поряд з цим, той факт, що ОСОБА_3 не проживає у належній йому на праві власності квартирі, не спростовує його можливості використовувати правомочності як власника щодо розпорядження такою, зокрема її продажу, здачі в оренду.
3.35.Окрім цього, згідно з декларацією за 2023 рік, поданою ОСОБА_3, останній задекларував 700 000 грн готівкових коштів /а.с. 152-161 т. 5/.
3.36.Наведені обставини свідчать про те, що офіційні матеріальні ресурси підозрюваного не є значними.
3.37.Разом з цим, слідча суддя переконана, що підозрюваний володіє активами, які перевищують його офіційні доходи.
3.38.Так, у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наразі його дохід складає близько 52 тис. грн на місяць, водночас, його співмешканка доходу не отримує.
3.39.Між тим, підозрюваний наразі проживає у квартирі, загальної площею 105,1 кв. м., яка розташована у центральній частині м. Києва, орендна плата за яку станом на 24.09.2022 складала 40900 грн /а.с. 48(з), 49 т. 8/, тобто більшу частину місячного доходу підозрюваного. Водночас, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на неактуальність інформації щодо вартості орендної плати, з огляду відсутність у матеріалах кримінального провадження актуальних відомостей щодо орендної плати. З цього приводу слідча суддя першочергово зауважує на те, що стороною захисту не надано слідчій судді об`єктивних даних щодо актуального розміру орендної плати за житло, у якому проживає підозрюваний. Водночас, відкриті дані щодо цін на оренду житла з подібними характеристиками на ринку нерухомості, свідчать про те, що наведена орендна плата є ймовірно актуальною.
3.40.Поряд з цим, у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що на його утриманні перебуває малолітній син, а також допомагає батькам.
3.41.Окрім того, слідча суддя зауважує, що співмешканці ОСОБА_3 належить транспортний засіб BMW X5, д.н.з. НОМЕР_5, зареєстрований за нею 23.11.2023 /а.с. 27, 30(з), 31 т. 8/, водночас, як уже зазначалось, у судовому засіданні підозрюваний повідомив, що ОСОБА_23, яка є лікарем у Харківській обласній лікарні, з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України не отримує доходу.
3.42.Отже, з наведених у сукупності обставин, а саме розміру доходу підозрюваного, відсутність доходу у його співмешканки, наявність витрат, пов`язаних із забезпеченням малолітнього сина, допомогою батькам, орендною платою на житло, а також інших витрат, необхідних для задоволення життєво-необхідних соціально-побутових потреб, слідча суддя доходить висновку, що рівень життя підозрюваного не відповідає його офіційним доходам.
3.43.Також, слідча суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, а саме, що зі змісту розмов, зафіксованих за результатами здійснення НС(Р)Д, наведених вище, ОСОБА_7 мав намір отримувати систематичну неправовірну вигоду у розмірі 14% від ціни угод, укладених Комишанською сільською радою, 4 % з яких призначались представникам правоохоронних органів. Водночас, ОСОБА_3, як представник правоохоронного органу, підозрюється у пособництві такому.
3.44.За таких обставин, слідча суддя переконана, що підозрюваний має достатні ресурси для переховування.
3.45.Також, з цього приводу слідча суддя враховує міцність соціальних зв`язків підозрюваного на території України.
3.46.Так, підозрюваний, хоча і не одружений, проте спільно проживає із ОСОБА_23, має малолітнього сина /а.с. 12 (з) т. 8/, а також батьків пенсійного віку, які мають проблеми зі здоров`ям /а.с. 78-90 т. 8/ та, яким, як він зазначив, допомагає матеріально, працевлаштований та має численні подяки та нагородження, пов`язані із несенням служби /а.с. 94-96 т. 8/, а також нагороджений медаллю «За визволення Харківської області» /а.с. 97 т. 8/.
3.47.За наведеного, слідча суддя доходить висновку, що соціальні зв`язки підозрюваного на території України є досить міцними та знижують ймовірність переховування від органу досудового розслідування та суду, однак не виключають таку.
3.48.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Ризик незаконного впливу на свідків, підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні
3.49.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.50.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.51.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.52.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.53.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.54.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.55.Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
3.56.Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. і з матеріалами цього клопотання, стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.
3.57.Також, слідча суддя зауважує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинені злочину у співучасті з іншими особами, зокрема ОСОБА_7, який є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, а отже може вдатись до засобів впливу і на підозрюваного, зокрема з метою узгодження процесуальної поведінки, спрямованої на уникнення кримінальної відповідальності. До того ж, зі змісту виявленого у мобільному телефоні ОСОБА_7 листування із ОСОБА_3 висновується, що між ними склались давні відносини /а.с. 98-111 т. 3/, якими підозрюваний може скористатись з метою впливу на останнього.
3.58.Поряд з цим, слідча суддя зважає на те, що підозрюваний тривалий час несе службу у правоохоронних органах, зокрема, УСР в Сумській області, а отже набув певного авторитету серед колег, яким може скористатись з метою впливу на свідків, зокрема ОСОБА_10, а також свідків, які наразі не встановлені та не допитані органом досудового розслідування.
3.59.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
3.60.З цього приводу слідча суддя враховує, що з огляду на період своєї роботи та займані посади в правоохоронних органах ОСОБА_3 набув широке коло знайомств і зв?язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які вона може використати з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
3.61.До того ж, очевидно, що підозрюваний обізнаний з методам роботи органів досудового розслідування та прокуратури, а отже може використати такі знання з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
3.62.Поряд з цим, слідча суддя враховує, ОСОБА_3, під час вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, проявив схильність до конспірації та укриття своєї протиправної діяльності. Так спілкування між ОСОБА_3 та іншим підозрюваним відбувалось у месенджері «Threema», що ускладнює ідентифікацію мобільного телефону особи, з якою здійснюється спілкування. Водночас, до вчинення злочину було залучено особу, якій змінено ім`я, для ідентифікації якої свідком ОСОБА_8 використовувалось кодолове слово «консультант», а грошові кошти, які свідок мав передати, завуальовано називали «документи».
3.63.Про схильність підозрюваного до конспірації свідчать і його розмови, зафіксовані за результатами проведення НС(Р)Д щодо нього, зокрема, під час таких розмов ОСОБА_3 робив зауваження своїм співрозмовникам про те, що вони телефонують на «прямий зв`язок», а також зазначав про необхідність спілкування за допомогою месенджерів, які ускладнюють ідентифікацію власника пристрою, на якому такі використовуються /а.с. 162-167 т. 5/.
3.64.Також, слідча суддя зважає на те, що чоловік, який прибув 06.07.2024 на зустріч з ОСОБА_8, яка останнім попередньо була обумовлена з ОСОБА_10, провів поверхневий огляд свідка після чого відмовився від подальшого спілкування з ним та покинув місце зустрічі.
3.65.Наведене переконує слідчу суддю у тому, що ОСОБА_3 не лише володіє знаннями щодо методів роботи правоохоронних органів, а і застосовував такі з метою невикриття протиправної діяльності.
3.66.Отже, слідча суддя вважає доведеним ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам
3.67.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.
3.68.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи: особиста порука та зобов`язання, - не зможуть запобігти визначеним ризикам. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.
3.69.Також, на переконання слідчої судді, домашній арешт, у тому числі цілодобовий, хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим. Адже лише обмежує пересування особи, що з усіх встановлених слідчою суддею ризиків може усунути лише ризик переховування. Натомість, порушення цього запобіжного заходу може зумовити тільки ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
3.70.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.
Щодо розміру застави
3.71.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.72.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.73.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.74.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.75.Слідча суддя переконана, що застава застосовується задля належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється пособництві у закінченому замаху на вчинення особливо тяжкого корупційного злочину.
3.76.При визначенні розміру застави слідча суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі, зокрема, його вік, сімейний стан, міцність соціальних зв`язків та відсутність відомостей про наявність судимостей.
3.77.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.78.З огляду на викладене у цій ухвалі, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.79.За таких обставин, майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 1 500 000 гривень.
3.80.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.81.Оскільки встановлено існування чотирьох ризиків і слідчою суддею вирішено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, то на останнього слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, з огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, а саме: (1) не відлучатись за межі м. Києва та Київської області, без дозволу слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді або суду; (2) повідомляти слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) утримуватися від спілкування у кримінальному провадженні із ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_13 ; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю.
3.82.Сторона захисту заперечувала проти покладення на підозрюваного обов`язків не відлучатись за межі м. Києва та Київської області, без дозволу слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді або суду та носити електронний засіб контролю, покликаючись на необхідність для підозрюваного безперешкодного пересування територією України у зв`язку з виконанням службових завдань, а також настання негативних репутаційних наслідків у зв`язку із носінням електронного засобу контролю.
3.83.Однак, слідча суддя відхиляє заперечення сторони захисту, адже такі обов`язок покликаний унеможливити переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
3.84.Водночас, у випадку наявності обґрунтованих підстав для виїзду за межі м. Києва та Київської області, підозрюваний на це може отримати дозвіл слідчого (детектива) чи прокурора.
3.85.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вочевидь тягне обмеження певних прав та свобод підозрюваного. Однак, таке зумовлене обґрунтованістю його підозри у вчиненні кримінального правопорушення та потребою запобігти реалізації встановлених ризиків.
3.86.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.87.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.88.З огляду на здійснення досудового розслідування НАБУ, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків необхідно покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
3.89.Отже, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання.
3.90.Водночас, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторони захисту, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 194-196, 372, 480-481, 483 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн 00 коп.
Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_6, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 виконання таких обов`язків:
-не відлучатись за межі м. Києва та Київської області, без дозволу слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування у кримінальному провадженні із ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_13 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків визначити до 24.02.2025 включно.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1