Документ № 124270955

Дата засідання: 07/01/2025
Дата винесення рішення: 07/01/2025
Справа №: 991/14060/24
Провадження №: 72022000310000009
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.

Справа № 991/14060/24

Провадження 1-кс/991/14153/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

представника скаржника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги представника ТОВ «Давос Групп» ОСОБА_4 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяв про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

18.12.2024 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_4 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Давос Групп» на бездіяльність прокурора САП, яка полягає у невнесенні посадовими особами САП відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді у судовій справі №991/14060/24 (провадження 1-кс/991/14153/24) визначено слідчого суддю ОСОБА_1

18.12.2024, до ВАКС надійшла друга скарга ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Давос Групп» (далі - скаржник) на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 КПК на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді в судовій справі №991/14063/24 (провадження 1-кс/991/14156/24) визначено слідчого суддю ОСОБА_1

18.12.2024 ухвалою слідчого судді об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/14060/24 (провадження 1-кс/991/14153/24) матеріали судової справи №991/14060/24 (провадження 1-кс/991/14153/24) і матеріали судової справи №991/14063/24 (провадження 1-кс/991/14156/24).

19.12.2024 слідчим суддею ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини 1 статті 75 КПК заявлено самовідвід від розгляду справи №991/14060/24 (провадження 1-кс/991/14153/24) через порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК порядку визначення судді, проте 23.12.2024 ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні цієї заяви.

Судовий розгляд скарг призначався на 19.12.2024 з перервою до 07.01.2025.

2. Короткий виклад скарг та позицій учасників судового провадження.

2.1. В скаргах скаржник просив: «1. Постановити ухвалу, якою зобов`язати повноважних посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві ТОВ «ДАВОС ГРУПП» від 13.12.2024 року за фактом вчинення кримінального правопорушення службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. 2. Постановити ухвалу, якою зобов`язати повноважних посадових осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві ТОВ «ДАВОС ГРУПП» від 13.12.2024 року за фактом вчинення кримінального правопорушення службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України»,

стверджуючи зокрема таке:

«1. 13.12.2024 року ТОВ «ДАВОС ГРУПП» звернулась із заявою у відповідності до ст.ст.60, 214 КПК України до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - САП) про скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 України службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

У своїй заяві ТОВ «ДАВОС ГРУПП» зверталось з проханням внести запис до ЄРДР, розпочати кримінальне провадження та вирішити питання згідно чинного кримінального процесуального законодавства.

Однак, станом на момент подання цієї скарги, жодного процесуального рішення за результатами розгляду заяви ТОВ «ДАВОС ГРУПП» прийнято не було, відомості до ЄРДР не внесені.

Так, у порушені вимог ч.1 ст.214 КПК України співробітниками Національного антикорупційного бюро України не прийнято процесуального рішення та не внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ТОВ «ДАВОС ГРУПП» не погоджується з вказаним рішенням САП та вважає, що вказана бездіяльність з боку співробітників САП є такою, що не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України», і

«2. 13.12.2024 року ТОВ «ДАВОС ГРУПП» звернулась із заявою у відповідності до ст.ст.60, 214 КПК України до Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) про скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 України службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

ТОВ «ДАВОС ГРУПП» не погоджується з вказаним рішенням НАБУ та вважає, що вказана бездіяльність з боку співробітників НАБУ є такою, що не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України»,

та що обґрунтовувалось таким:

«Головним підрозділам детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022000310000009 від 08.07.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України.

В період з 29.07.2022 по 11.08.2022 співробітниками Бюро економічної безпеки на підставі ч. 3 ст. 233, ст. 234 КПК України було проведено обшук за адресою: Одеська область, с. Лиманка, вул. Степова, буд. 5, під час якого вилучено обладнання для виробництва сигарет, що належить ТОВ "ДАВОС ГРУПП"

Після чисельних судових розглядів щодо арешту майна, 25.01.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 у справі № 761/1698/24 скасовано арешт майна. У рішенні суд чітко зазначив, що обладнання не містить доказової інформації для встановлення обставин виготовлення підроблених марок акцизного податку чи незаконно виготовлених тютюнових виробів.

01.03.2024 майно було повернуто власнику за актом приймання-передачі.

21.05.2024-22.05.2024 Бюро економічної безпеки України повторно вилучило те саме обладнання на підставі ухвали слідчого судді від 09.05.2024.

26.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у\ справі № 761/34917/24 АРМА передано для реалізації майно (обладнання для виробництва сигарет), що належить ТОВ "ДАВОС ГРУПП".

Наказом АРМА № 521 від 14.11.2024 оголошено про початок реалізації зазначених арештованих активів.

18.11.2024 опубліковане відповідне оголошення на сайті АРМА, щодо відбору на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, зі строком прийому документів до 05.12.2024 до 16:00годин. Наразі триває прийом заяв від учасників, юридичних осіб, які будуть здійснювати реалізацію арештованих активів. Інформація щодо реалізації вище зазначених активів, а також результатів засідань Комісії буде опублікована на офіційному сайті АРМА за посиланням: https://arma.gov.ua/page/komisiya-z-pitan-provedennya-konkursnogo-vidboruyuridichnih- osib-yaki-zdiysnyuyut-realizatsiyu-areshtovanih-aktiviv.

14.11.2024 наказом АРМА № 521 оголошено про початок реалізації зазначених арештованих активів, а 18.11.2024 опубліковано оголошення про відбір на конкурсних засадах юридичних осіб для реалізації арештованого майна.

При цьому, згідно з офіційною відповіддю АРМА - лист від 09.12.2024 року №1578/6.1- 38-24/6.11 встановлено наступні юридично значущі обставини: 1) АРМА не приймало вказане майно за актом приймання-передачі; 2) Експертна оцінка вартості майна не проводилась; 3) Майно має статус речового доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно до Положення про АРМА, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2018 №613, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом. Як орган виконавчої влади, АРМА зобов`язане діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. Це означає, що будь-які дії щодо управління активами мають здійснюватися у чіткій відповідності до встановлених процедур.

Особливо важливим аспектом у даній справі є те, що виробниче обладнання, яке АРМА планує реалізувати, з травня 2024 року перебуває у заставі ТОВ "ТВК ФІНАНС ЕКСПЕРТ" (нині ТОВ «ТВК ЕКПЕРТ») як забезпечення виконання кредитних зобов`язань. Ці правовідносини належним чином оформлені нотаріально посвідченим Договором застави виробничого обладнання від 15.05.2024, який забезпечує виконання зобов`язань за кредитним Договором №С-15/05-01к. Загальна вартість заставного майна складає 2 781 057,00 гривень, а заставні обтяження зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Принципово важливим є те, що 5 грудня 2024 року як ТОВ "ДАВОС ГРУПП", так і ТОВ "ТВК ФІНАНС ЕКСПЕРТ" (нині ТОВ "ТВК ЕКСПЕРТ") направили до АРМА офіційні листи, в яких повідомили про наявність заставних прав на майно та неможливість його реалізації без урахування прав заставодержателя. Проте АРМА, маючи офіційне підтвердження існування законних обтяжень майна, ігнорує ці повідомлення та продовжує процедуру підготовки до реалізації майна.

Важливо наголосити, що всупереч листа ТОВ «ДАВОС ГРУПП» від 05.12.2024 та відповіді АРМА від 09.12.2024 року №1578/6.1-38-24/6.11, 12.12.2024 комісією АРМА з питань проведення конкурсного відбору юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів було прийнято рішення щодо уточнення в учасників документів інформації та про допуск їх в участі у конкурсі.

Крім того, згідно з відео-трансляцією засідання комісії АРМА від 12.12.2024 з веб сайту You Tube Засідання Комісії АРМА з питань проведення конкурсного відбору реалізаторів активів від 12.12.2024р. - YouTube (хвилина 7:37 відео), встановлено, що одним з учасників конкурсу, а саме ПП «ТЕНДЕР ОНЛАЙН» було подано відповідні документи для участі у даному конкурсі ще 11.11.2024, тобто задовго до офіційного опублікування оголошення про відбір на конкурсних засадах юридичних осіб для реалізації арештованого майна.

Таким чином, в таких діях службових осіб АРМА вбачається пряма, умисна зацікавленість в результатах конкурсу щодо відбору часників та подальшої реалізації майна, що належить ТОВ «ДАВОС ГРУПП» та перебуває у заставі у ТОВ «ТВК-ЕКСПЕРТ»…

Аналіз дій АРМА свідчить про системне та грубе порушення встановленого Положенням порядку управління активами. Не дотримано базових вимог щодо прийняття активів в управління, проігноровано обов`язкову процедуру оцінки, перевищено надані повноваження шляхом початку процедури реалізації без належних правових підстав. Такі дії не просто порушують адміністративний порядок, але й створюють реальну загрозу правам власника майна.

Зазначені порушення містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем».

2.2. В судове засідання 07.01.2025 прибула представник ТОВ «Давос Групп» ОСОБА_3 яка підтримала подані скарги та просила такі задовольнити.

Представники САП і НАБУ як органів досудового розслідування, гіпотетична бездіяльність яких оскаржувалась, попри здійснені належним чином повідомлення про час і місце судового засідання, в таке не прибули, що не перешкоджало судовому розгляду згідно з частиною 3 статті 306 КПК.

Разом з тим, 02.01.2025 до ВАКС надійшло заперечення на скаргу, підписане старшим детективом НАБУ ОСОБА_7, де такий просив розглянути скаргу ТОВ «Давос Групп» без його участі, у зв`язку із залученням до проведення невідкладних процесуальних дій в кримінальних провадженнях, та відмовити у задоволенні скарги, зазначивши таке:

«1. До Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро) надійшла заява (вх. 288/33762-00 від 13.12.2024) щодо фактів можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 службовими особами АРМА при здійсненні реалізації арештованих активів ТОВ «Давос Групп».

2. За результатами розгляду зазначеної заяви Національним бюро надано відповідь від 02.01.2025 вих. № 533-288/74 щодо відсутності підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України.3. ..Заперечуємо проти задоволення скарги враховуючи наступне. Відповідно до частини першої стані 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі Закон) АРМА є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. Правову основу діяльності АРМА становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, Закон та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону, управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу АРМА, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необгрунтованими.

Згідно до пункту 4 частини першої етапі 9 Закону, АРМА виконує функцію з організації здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами.

Відповідно до частин другої статті 21 Закону, управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється АРМА шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Частиною другою етапі 21 Закону визначено, що Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті АРМА в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

4. Відповідно до інформації наявній в заяві та додатках наданих ТОВ «Давос Групп», станом на 18.11.2024, тобто на дату оприлюднення оголошення про відбір на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, а саме розібраної виробничої лінії для виготовлення тютюнових виробів, АРМА мала законні права і підстави щодо проведення конкурсу з відбору управителя арештованим майном ТОВ «Давос Групп» відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2024 у справі № 761/3491/24.

5. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2024 у справі № 761/19150/24 у кримінальному провадженні №72022000310000009 від 08.07.2022 накладено арешт на речові докази, а саме розібраної виробничої лінії для виготовлення тютюнових виробів, вилученої 22.05.2024 в ході проведеного обшуку.

6. 23.05.2024 вилучене в ході обшуку майно постановою детектива БЕБ визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2024 у справі № 761/34917/24 вказане вище майно (актив) передано в АРМА для реалізації.

Відтак наказ АРМА авд 14.11.2024 №521 про оголошення початку реалізації зазначеного вище арештованих активів, прийнятий в межах компетенції на в силу виконання службовими особами своїх посадових обов`язків.

7. В свою чергу, відповідно до Постанови Верховного суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 23.12.2020 у справі № 299/2144/17, Верховний суд підкреслив, що зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчиненні! такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК.

Таким чином, одним з елементів об`єктивної сторони зловживання владою або службовими становищем всупереч інтересам служби є наслідок у вигляді завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ч. і ст. 364 КК).

Пунктом 3 примітки до ст. 364 КК визначено, що істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 цього Кодексу вважається така шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Верховний суд зазначив, що у постанові Верховного Суду України від 27 жовтня 2016 року № 5-99кс16 зазначено, що диспозиція ч. 1 ст. 364 і ч. 1 ст. 365 КК, якими передбачено відповідальність за заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або громадським чи державним інтересам, чи інтересам юридичних осіб, може становити не лише майнову шкоду, а й включати прояви немайпової шкоди, але тільки ті, які можуть одержати майнове відшкодування (як істотна шкода може враховуватися будь-яка за характером шкода, якщо вона піддається грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягла встановленого розміру.

Згідно звернення ТОВ «Давос Групп» не встановлено факту заподіяння ТОВ «Давос Групп» істотної шкоди. Звергаючи увагу на зазначене, за відсутності істотної шкоди, у діях службових осіб АРМА за результатами здійснення заходів з управління майном ТОВ «Давос Групп», не встановлено складу злочину, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України.

Крім того, доводи ТОВ «Давос Групп», щодо не можливості реалізації речових доказів у кримінальному провадженні №72022000310000009 від 08.07.2022, спростовуються положеннями ст. 100 КПК України, за якою речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

8. Крім того, з метою перевірки інформації наданої ТОВ «Давос Групп» детективами Національного бюро направлено запит від 30.12.2024 № 533- 045/38656 до АРМА щодо надання відомостей стосовно здійснення заходів з управління вищевказаними активами.

В свою чергу, листом АРМА від 01.01.2025 вих. № 2/24-19-25/6.11, надано відповідь на зазначений запит Національного бюро. Отже результатами розгляду звернення ТОВ «Давос Групп» - не встановлено підстав щодо внесення відомостей, викладених в заяві ТОВ «Давос Групи» до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України, а також підтверджено наявність законних підстав щодо здійснення АРМА заходів з управління майном ТОВ «Давос Групп» з додатками-копіями: листа Національного бюро від 30.12.2024 № 533-045/38656 до АРМА на 2 арк. листа АРМА від 01.01.2025 вих. № 2/24-19-25/6.11 на 4 арк.; звернення ТОВ «Давос Групп» із додатками (вх. 288/33762-00 від 13.12.2024) на 51 арк., листа Національного бюро від 0^.01.2025 № 533- 288/74 на 1 арк. зазначалось зокрема таке:

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 13.12.2024 скаржник направив до САП і НАБУ заяви про кримінальні правопорушення, хоча і не надав відомостей на підтвердження факту отримання таких. Відтак, враховуючи норми частини 1 статті 304 КПК скаржником не пропущений строк на подання скарг

3.4. Правові підстави, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено:

- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;

- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;

- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

3.5. КК в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, а саме, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2,366-3 цього кодексу.

Тобто кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК, належить до корупційних кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ та підсудних ВАКС.

Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (далі - НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Також згідно з пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (далі - БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п`ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи НАБУ.

Враховуючи вищенаведене, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення такого кримінального правопорушення конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), Бюро економічної безпеки України (розмір предмета або завданої шкоди 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Відтак підслідність кримінальних проваджень НАБУ та відповідно можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК, окрім іншого, обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення або розміром завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру.

При цьому слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 Касаційного кримінального суду ВС у справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.

3.6. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 в справі № 359/2636/19 навів таку правову позицію:

«Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є мета одержати будь-яку неправомірну вигоду - отримати матеріальні блага або уникнути матеріальних витрат - для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, та корисливий (егоїстичний) мотив. У разі отримання вигоди іншою особою необхідно довести існування в особи, яка обвинувачується у службовому зловживанні, мотивів, з яких вона була зацікавлена в отриманні вигоди цією особою. Недоведеність цих елементів злочину, навіть за умови встановлення помилок або порушень, допущених при виконанні службових повноважень, виключає кваліфікацію вчиненого за ст. 364 КК України. Наявність у службової особи мети отримати неправомірну вигоду та/або її зацікавленості у отриманні такої вигоди іншою особою є ознакою, яка дозволяє відмежувати зловживання службовим становищем від інших порушень, допущених при виконанні повноважень, і яка запобігає можливості притягнення до кримінальної відповідальності лише за прийняття рішення або вчинення дій, правомірність яких може бути поставлено під сумнів або навіть скасовано в ході подальших юридичних процедур.».

3.7. Судом встановлено, що скаржник вбачав ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, виключно в тому, що службові особи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) здійснювали заходи щодо підготовки до реалізації вилученого майна, яке ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.09.2024 у справі № 761/34917/24 передано в АРМА для реалізації у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» речові докази у кримінальному провадженні № 72022000310000009, а саме: Частина обладнання із серійним номером № 50118790003 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № W0062791C в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № 5Р-210245 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 2 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 3 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 3 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № 5Р-210279 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № 2102186 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № DS2102187 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 2 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № W0062784C в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 2 шт., Частина обладнання із серійним номером № 5Р-210278 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № 5Р-210246 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 2 шт., Частина обладнання із серійним номером № 5Р-210280 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № 5Р-210247 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № 210248 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № DS2102185 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 2 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 3 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № б/н в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № 5Р-210277 в кількості 1 шт., Частина обладнання із серійним номером № 5Р-210244 в кількості 1 шт.

Вищенаведені обставини свідчать про відсутність ознак зловживання службовим становищем та про заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам скаржника, тобто в діях службових осіб АРМА відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК.

Також, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлено у 2024 році такий прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 3028 гривень.

Відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, або розмір завданої ним шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ, а в подальшому здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у 2024 році в будь-якому разі повинен становити не менше 6 056 000 грн. (3028 грн. х 2000).

Однак в заявах скаржника до САП і НАБУ зазначено, що розмір нібито завданої шкоди визначено через вартість переданого АРМА виробничого обладнання у розмірі 2 781 057 грн, при цьому таке не підтверджено будь-яким належним чином.

Окрім іншого, в заявах скаржника про вчинення кримінального правопорушення відсутні відомості про будь-яких осіб, перелік яких наведено в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК та не зазначено відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 чи частиною 1 статті 369-2 КК.

Таким чином, у цьому випадку відсутні будь-які умови підслідності НАБУ, передбачені пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Загалом слідчий суддя вважає, що ініціювання скаржником кримінального переслідування службових осіб АРМА має ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи таких осіб, винятково із метою тиску на них, хоча скаржник має право на оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства.

3.8. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Дослідивши та оцінивши відомості, наведені у скаргах та заявах про вчинення кримінального правопорушення, судом не встановлено будь-яких об`єктивних та суб`єктивних ознак складу корупційного кримінального правопорушення, передбаченого статті 364 КК, тому скаржником не доведено обов`язок посадових осіб САП і НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяв про кримінальні правопорушення, й тому в задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарг представника ТОВ «Давос Групп» ОСОБА_4 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами САП і НАБУ відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяв про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 07.01.2025.

Слідчий суддя________________________ ОСОБА_1

Пошук

Документ № 124270955