- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
Справа № 991/14013/24
Провадження №11-сс/991/30/25
Слідчий суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 січня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2024 про арешт майна в межах кримінального провадження № 52024000000000473 від 16.09.2024,
за участю:
особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, ОСОБА_7 та його представника адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_8,
У С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000473 від 16.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-3 та ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за обставинами неподання ОСОБА_7 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік та привласнення ним військового майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1, шляхом шахрайства, вчиненого в умовах воєнного стану.
12.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя) від 29.11.2024 (у справі № 991/13321/24) за місцем проживання ОСОБА_7 (у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 ) детективи НАБУ провели обшук, під час якого виявили та вилучили мобільний телефон іРhone 11 Pro Max. Цього ж дня вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (постанова детектива НАБУ ОСОБА_9 від 12.12.2024).
Надалі, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор САП ОСОБА_10 звернулася до слідчого судді з клопотання, в якому просила накласти арешт на мобільний телефон вилучений 12.12.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 .
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя своєю ухвалою від 25.12.2024 задовольнив його в повному обсязі та наклав арешт на мобільний телефон шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 25.12.2024, адвокат ОСОБА_6, як представник ОСОБА_7, звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову про залишення без задоволення клопотання про арешт майна та зобов`язання НАБУ повернути його клієнту майно, вилучене під час обшуку 12.12.2024.
Адвокат посилається на те, що його клієнт не обмежував доступу до телефону та надав пароль до нього. Виявлена в мобільному телефоні папка/розділ під назвою «Сховані» є стандартним розділом мобільних телефонів марки iPhone та не свідчить про його наповненість будь-якою інформацією чи застосунками. Відсутність під час обшуку спеціаліста не може бути підставою для вилучення в особи мобільного телефону. До того ж акцентує на тому, що під час обшуку та огляду телефону детективи вказували про недоступність інформації та необхідність автентифікації за біометричними показниками (Face ID). Втім надалі, коли ОСОБА_7 запропонував провести повторний огляд з автентифікацією, йому було відмовлено. Адвокат вважає, що орган досудового розслідування передчасно призначив експертизу та подав клопотання про арешт майна, оскільки спершу мав здійснити повторний огляд мобільного телефону із залученням власника майна і спеціаліста, та у випадку виникнення дійсної необхідності у проведенні експертизи, надати відповідні докази слідчому судді.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 у повному обсязі підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив задовольнити. ОСОБА_7 підтримав позицію свого представника.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Уважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування - відсутні.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Поряд із тим, згідно зі ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3 та 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Колегія суддів встановила, що слідчий суддя вирішив правильно усі питання, які підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, у межах доводів апеляційної скарги з метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити чи є правова підстава для арешту майна, оскільки особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що слідчий суддя безпідставно наклав арешт на мобільний телефон вилучений у його клієнта 12.12.2024 під час проведення обшуку, оскільки відсутні підстави вважати, що він відповідає ознакам речових доказів.
Колегія суддів із такими доводами не погоджується та звертає увагу на таке.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів встановила, що детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000473 від 16.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-3 та ч. 4 ст. 410 КК України, за обставинами неподання ОСОБА_7 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік та привласнення ним військового майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1, шляхом шахрайства, вчиненого в умовах воєнного стану.
12.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2024 детективи НАБУ провели обшук за місцем проживання ОСОБА_7 .
З протоколу обшуку слідує, що під час обшуку було оглянуто зміст інформації, що міститься в мобільних телефонах ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .
Під час огляду мобільного телефону ОСОБА_11 у застосунку «Viber» виявлено бесіду з контактом « ОСОБА_12 » (номер НОМЕР_1 ), у тому числі за період з грудня 2021 року по листопад 2022 року. Аналогічне листування виявлено у застосунку «WhatsApp».
Також, під час обшуку встановлено, що ОСОБА_7 користується мобільним телефоном іРhone 11 Pro Max, до якого він надав пароль. У застосунках «Viber» та «WhatsApp» виявлено листування з ОСОБА_11, у тому числі за період з грудня 2021 року по листопад 2022 року.
З посилання на те, що зазначене листування має доказове значення для досудового розслідування та оскільки обшук проводився за відсутності спеціаліста, що унеможливило створення копії інформації з телефонів, детектив вирішив їх вилучити.
Цього ж дня вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (постанова детектива НАБУ ОСОБА_9 від 12.12.2024).
Крім того, у період часу з 12:13 год 12.12.2024 до 14:40 год 13.12.2024 (з перервами) детективом НАБУ за участі спеціаліста проведено огляд вилучено мобільного телефону ОСОБА_7 . За змістом відповідно протоколу, створено копію доступних (не всіх) комп`ютерних даних, які зберігаються на вбудованому носії пам`яті телефона.
Водночас попри повідомлення власником телефону під час обшуку пароля, цього недостатньо для повного подолання системи логічного захисту. На головному екрані виявлено групу застосунків «Сховані», доступ до якої можливий лише після автентифікації за біометричними показниками (FaceID), доступ лише з використанням пароля неможливий.
Окрім того, у застосунку «WhatsApp» детектив виявив листування з низкою користувачів, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_7 також користувався месенджером «Signal». Однак, цей застосунок на телефоні відсутній, що може свідчити про його віднесення до схованих застосунків.
У зв`язку із тим, наданий ОСОБА_7 пароль лише частково дозволяє подолати систему логічного захисту інформації, що міститься на його мобільному телефоні, постановою детектива ОСОБА_9 від 13.12.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно?технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій. Експерту на дослідження переданий мобільний телефон для здійснення копіювання інформації, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2?4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, а також на комп`ютерні системи чи їх частин у разі, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, колегія суддів доходить висновку, що орган досудового розслідування навів, а слідчий суддя перевірив доводи, які дають підстави вважати, що вилучені матеріальні об`єкти відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо правомірності вилучення мобільного телефону, оскільки є необхідність у проведенні експертного дослідження. На сьогодні така експертиза вже призначена та її проведення триває.
Отже, орган досудового розслідування мобільний телефон вилучив відповідно до приписів ч. 2 ст. 168 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на його вилучення, що дослідив та врахував слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна.
Також, колегія суддів встановила, що слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно в цій частині, перевіривши розумність та співрозмірність обмеження права власності із завданням кримінального провадження.
Твердженнями особи, яка подала апеляційну скаргу, про те, що незалучення детективом до проведення обшуку саме по собі не може бути підставою для вилучення мобільного телефону, колегія суддів вважає слушними. Однак, з огляду на: встановлення детективом під час обшуку листування між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у період після розірвання шлюбу, яке, на думку слідства, було здійснено формально та з метою набуття у власність службової квартири; встановлення детективом за участі спеціаліста наявності в телефоні групи прихованих застосунків, у тому числі наявність підстав вважати схованим месенджер «Signal», та необхідності подолання іншої системи логічного захисту інформації, окрім Face ID; необхідність здійснення експертного дослідження телефону з метою копіювання усієї інформації, що міститься на вбудованому носії пам`яті телефону, - вважає виправданим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою перешкоджання можливості втрати та знищення важливої для нього інформації.
Погоджується колегія суддів і з висновком слідчого судді щодо обґрунтованості детектива у відмові в проведенні повторного огляду мобільного телефону за клопотанням ОСОБА_7, оскільки розблокування телефону з використанням автентифікації за біометричними показниками (FaceID) дозволить лише оглянути інтерфейс користувача, однак не надасть можливості скопіювати всю інформацію, що міститься на карті пам`яті, та яка може мати значення для обставин кримінального провадження. До того ж слідчий суддя правильно зауважив, що відповідного змісту інформація уже була виявлена в телефоні ОСОБА_7 під час обшуку. Зазначене обумовлює наявність достатніх підстав вважати, що оглядом телефону слідство виявило лише частину відомостей, дотичних до розслідуваних обставин. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не спростовують зазначеного.
Отже, враховуючи вищенаведене, а також те, що слідчий суддя ретельно перевірив майно, на яке орган досудового розслідування просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Колегія суддів уважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2024 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4