- Головуючий суддя (ВАКС): Крук Є.В.
Справа № 991/30/25
Провадження 1-кс/991/29/25
У Х В А Л А
06 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 12022100060001389 від 14.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, РНОКПП НОМЕР_1, українка, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До слідчого судді надійшло клопотання прокурора САП про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 12022100060001389 від 14.10.2022 р.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами НАБУ закінчено досудове розслідування кримінальному провадженні № 12022100060001389 від 14.10.2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, у якому підозрюваній ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді застави та покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
У зв`язку з тим, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, просить суд продовжити строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України на 2 місяці.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі.
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Як передбачено ст. 132 КПК України, встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України вказані обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.
Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК України, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають слідчому судді підстави вважати, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, необхідно перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов`язків.
Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100060001389 від 14.10.2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України (т. 1, а. с. 17-19).
Як встановлено слідчим суддею, 25.06.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України (т. 1, а. с. 20-49).
10.10.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України (т. 1, а. с. 138-166).
Таким чином, як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою осіб, та ч. 3 ст. 358 КК України - підроблення офіційних документів, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість такої підозри підтверджується фактичними даними, зібраними під час досудового розслідування.
Разом з цим, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Отже, слідчим суддею враховані вимоги ст. 8, 9 КПК України та усталена практика ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.07.2024 р. до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 211 200 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України (т. 1, а. с. 95-116).
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 18.09.2024 р. строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрювану ОСОБА_4, було продовжено на 2 місяці (т. 1, а. с. 129-137).
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 08.11.2024 р. строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрювану ОСОБА_4, було продовжено на 2 місяці - до 08.01.2025 р. (т. 1, а. с. 168-184).
Вирішуючи питання про наявність або відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б слугували підставою для продовження піодозрюваній строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, слідчим суддею встановлено наступне.
На переконання слідчого судді, існує ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.
Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення підозрюваної до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваної наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким, а кримінальне провадження, передбачене ч. 3 ст. 358 КК, санкція яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі.
Окрім того, згідно вимог ст. 69, 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину не передбачено. Таким чином, слідчий суддя вважає вірогідним переховування підозрюваної від органу досудового розслідування, з огляду на покарання, яке загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та враховуючи відсутність можливості уникнути відбування покарання.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна та реєстраційної картки у членів родини ОСОБА_4 наявні активи, достатні для переховування останньої від органу досудового розслідування, прокурора та суду (т. 1, а. с. 71-81).
Згідно з відомостями з Державної міграційної служби України ОСОБА_4 володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 та неодноразово перетинала державний кордон України, в тому числі під час введення воєнного стану в Україні, що може свідчити про можливості виїхати за несприятливих для неї обставин за межі України і переховуватися від органів досудового розслідування і суду (т. 1, а. с. 78).
Слідчим суддею ураховано, що надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні може підвищувати ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, адже, у відповідності до ч. 1 ст. 290 КПК України, відкриття матеріалів досудового розслідування може свідчити про наявність у сторони обвинувачення достатніх доказів для складання обвинувального акту та його подальшого направлення до суду з метою притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
Отже, вказані обставини свідчать про продовження існування ризику переховування підозрюваної ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, прокурора та суду, що обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу; не відлучатися за межі м. Черкас без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Також, на переконання слідчого судді, існує ризик знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи характер кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4, зокрема, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, пов`язаного з підробленням великого обсягу документів, існує ризик знищити, приховання або спотворення підозрюваною документів задля уникнення кримінальної відповідальності.
Окрім того, на думку слідчого судді, існує ризик незаконного впливу з боку підозрюваної на свідків у кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме - на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, з огляду на те, що ОСОБА_4 займає посаду економіста матеріально-технічного забезпечення ВСП достатньо довгий час, вона може здійснювати тиск на свідків та примушування їх до зміни показань або відмови від показань.
Водночас, надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування може також підвищувати ризик впливу на свідків, оскільки саме на цій стадії підозрювана має можливість дізнатися про всіх свідків, допитаних стороною обвинувачення, їхні анкетні дані, місця проживання та номери телефонів, зміст наданих показань.
Отже, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що продовження щодо ОСОБА_4 дії обов`язку, який полягає в уникненні спілкування зі свідками та підозрюваними є об`єктивно виправданим.
Вирішуючи питання щодо виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи, слідчий суддя ураховує, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення нею особливо тяжкого кримінального правопорушення та необхідність у забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваної, з метою виконання завдань кримінального провадження. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, слідчий суддя приходить до висновку про те, що, для виконання якого прокурор звернувся з цим клопотанням, зокрема, запобігти вчиненню підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, може бути виконане саме шляхом покладення відповідних обов`язків, які передбачені законодавцем для запобігання вказаним ризикам.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись 177, 184, 186, 194, 199, 201, 331, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, задовольнити.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 06.03.2025, строк дії обов`язків, а саме:
- прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу;
- не відлучатися за межі м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ;
- утримуватися від спілкування щодо обставин кримінального провадження з іншими підозрюваними: ОСОБА_18, а також свідками: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1