Документ № 124347866

Справа № 991/12874/24

Провадження № 11-сс/991/8/25

Слідчий суддя ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2024, якою відмовлено в задоволенні скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 31.10.2024 про закриття кримінального провадження № 42024050000000574 від 06.08.2024,

за участю:

особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

02.12.2021 ОСОБА_6 звернувся до Генерального прокурора із заявою, в які указав, що судді Донецького апеляційного суду ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), чим спричинили заявнику значної моральної та матеріальної шкоди у розмірі 5 000 000 грн.

06.08.2024 на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2022 (у справі № 757/65162/21?к) викладені в зазначеній вище заяві ОСОБА_6 відомості стосовно незаконних, на його думку, діянь суддів Донецького апеляційного суду внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато два кримінальні провадження:

- № 42024050000000574 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;

- № 42024050000000575 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366 КК України.

Матеріали досудових розслідувань у вказаних кримінальних провадженнях об`єднані в одне кримінальне провадження за № 42024050000000574 (постанова прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 28.08.2024).

31.10.2024 старший детектив НАБУ ОСОБА_11 своєю постановою закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку з відсутністю в діяннях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Не погодившись із зазначеним рішенням детектива НАБУ, ОСОБА_6 15.11.2024 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя) зі скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову детектива НАБУ.

За результатами розгляду, слідчий суддя ухвалою від 06.12.2024 відмовив у задоволені скарги, оскільки дійшов висновку, що детектив у достатньому обсязі провів необхідні процесуальні та слідчі дії та, виходячи із зібраних доказів, дійшов об`єктивного висновку про необхідність закриття кримінального провадження, з приводу чого прийняв умотивовану постанову.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою скасувати постанову детектива НАБУ від 31.10.2024 про закриття кримінального провадження № 42024050000000574.

ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, суперечать та не відповідають фактичним обставинам справи. На його переконання, постанова детектива НАБУ є необґрунтованою та постановлена без усебічного з`ясування відомостей, що були викладені в заяві. Детектив в цій постанові дійшов неправильних висновків, не провів всі необхідні слідчі (розшукові) дії, безпідставно обмежився лише допитом потерпілого, а тому передчасно прийняв рішення про закриття кримінального провадження.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні ОСОБА_6 у повному обсязі підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив задовольнити.

Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули, свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає проведенню розгляду.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, а також матеріали закритого кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

При цьому, ст. 24 КПК України законодавчо передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, на досудовому провадженні за п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів у передбаченому цим Кодексом порядку для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється внаслідок наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).

Однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

Відповідно до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим досудовим розслідуванням, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють відмову, зазначене є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Своєю чергою слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Отже, з матеріалів судової справи та закритого кримінального провадження колегія суддів встановила, що ОСОБА_6 звернувся до Генерального прокурора із заявою від 02.12.2021, в якій зазначив, що судді Донецького апеляційного суду ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України, чим спричинили заявнику значної моральної та матеріальної шкоди у розмірі 5 000 000,00 грн (що є тяжкими наслідками у розумінні п. 4 Примітки до ст. 364 КК України).

На думку ОСОБА_6, скоєння таких кримінальних правопорушень полягало (виразилось) у тому, що згадані судді незаконно, без поважних і фактичних підстав систематично повертали його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області (у справі № 234/9743/20), чим свідомо позбавили його доступу до правосуддя та сприяли уникненню від кримінальної відповідальності колишнього начальника та слідчих Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, прокурора Артемівської міської прокуратури, стосовно яких здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62010050000000625 від 31.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.

Також згаданими суддями ігнорувались та залишені без задоволення його заяви про відвід від участі у кримінальному провадженні № 62010050000000625, подані у зв`язку з порушенням вимог ч. 3 ст. 35 КПК України, тобто засад автоматизованого визначення судді?доповідача для розгляду його апеляційної скарги.

06.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2022 (у справі № 757/65162/21?к) викладені в заяві ОСОБА_6 відомості стосовно незаконних, на його думку, діянь суддів Донецького апеляційного суду внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато два кримінальні провадження: № 42024050000000574 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та № 42024050000000575 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366 КК України.

Матеріали досудових розслідувань у вказаних кримінальних провадженнях об`єднані в одне кримінальне провадження за № 42024050000000574 (постанова прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 28.08.2024).

31.10.2024 старший детектив НАБУ ОСОБА_11 своєю постановою закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку з відсутністю в діяннях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України.

З вказаної постанови слідує, що під час досудового розслідування здійснено допит ОСОБА_6 як свідка, який надав показання аналогічні до тих відомостей, що викладені в його заяві, та наголошував на тому, що вважає себе потерпілим у кримінальному провадженні, однак не надав доказів того, що діяння суддів завдали йому істотної шкоди.

Крім того, у постанові детектив зауважив, що під час досудового розслідування не встановлено факту завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, або ж спричинення тяжких наслідків внаслідок того, що судді суду апеляційної інстанції у своїх судових рішеннях виклали обставини конкретної справи, відповідну правову позицію та результати розгляду (вирішення) численних скарг ОСОБА_6 .

Також під час досудового розслідування встановлено, що ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.01.2022 (у справі № 234/9743/20) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 04.10.2021, на протиправності якої, наряду з іншими, наполягав заявник.

З огляду на наведене, мотивами для закриття кримінального провадження відповідно до постанови стало те, що під час досудового розслідування не здобуто відомостей, які б підтверджували протиправність діянь суддів Донецького апеляційного суду та наявності в їх діях ознак стверджуваних ОСОБА_6 кримінальних правопорушень.

У контексті доводів апеляційної скарги колегія суддів встановила, що положення кримінального процесуального закону при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження, а також при перевірці слідчим суддею доводів ОСОБА_6, викладених у скарзі, та ухваленні судового рішення, були дотримані.

На думку колегії суддів, слідчий суддею під час розгляду скарги правомірно встановив, що винесена детективом постанова про закриття кримінального провадження відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а його висновок про закриття кримінального провадження є обґрунтованим, законним та таким, що відповідає фактичним даним.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді стосовно того, що наведені як у заяві про вчинення кримінального правопорушення, так і в скарзі доводи, не містять відомостей про існування ознак кримінальних правопорушень. Загалом наведені ОСОБА_6 у заяві та скарзі доводи зводяться до його незгоди з низкою процесуальних рішень, прийнятих послідовно відповідно до процедури оскарження: з рішенням слідчого про закриття кримінального провадження № 62020050000000625, з рішенням слідчого судді, який відмовився скасувати цю постанову, з рішеннями апеляційного суду, який відмовився поновити строк апеляційного оскарження, убачаючи зловживання процесуальним правом, та врешті із закриттям кримінального провадження № 42024050000000574, порушеного за його заявою стосовно суддів апеляційного суду, з механізмом проведеного детективом досудового розслідування, його методами, обсягом матеріалів, який був використаний під час розслідування та проведених слідчих (розшукових) дій, та з наданою детективом оцінкою повідомлених заявником обставин.

У цьому контексті слідчий суддя також правильно зауважив, що, виходячи із закріплених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, держава не наділяє заявників правом припису до правоохоронних органів щодо конкретних норм кримінального матеріального або процесуального законів, у межах яких, на їх думку, повинно здійснюватися провадження.

Ба більше, слідчий (у цьому випадку - детектив), здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України).

Наведене цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні по справі «Аль Фаєд проти Франції» від 02.10.2007 зазначив, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з`ясувати ці обставини. Окрім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями?слідчими під час провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У силу ч. 2 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Основним засобом збирання доказів, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих (розшукових) дій.

Своєю чергою, ч. 1 і 2 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Виходячи з наведеного, незгода ОСОБА_6 з проведеними слідчими (розшуковими) діями під час досудового розслідування, їх видом (видами) та обсягом не є безумовним свідченням неповноти чи неправильності слідства.

Водночас у постанові про закриття кримінального провадження детектив обґрунтовано зауважив, що ОСОБА_6 не надав доказів та не пояснив, яким чином та у чому виразилось завдання йому шкоди у розмірі 5 000 000,00 грн внаслідок прийнятих суддями рішень, позаяк її наявність є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

За таких обставин категорична позиція ОСОБА_6 стосовно обов`язку органу досудового розслідування доводити розмір шкоди у поєднанні з його категоричним небажанням обґрунтувати факт її наявності у визначеному ним розмірі, по?перше, не узгоджується з нормами ст. 128 КПК України (стосовно можливості вирішення питань, пов`язаних зі шкодою у кримінальному провадженні, шляхом подання цивільного позову), та, по-друге, свідчить лише про те, що доводи його заяви та скарги у такій завуальованій формі зводяться виключно до незгоди з судовими рішеннями, до бажання здійснити переоцінку певних обставин та доказів, з якими він не погоджується, що своєю чергою суперечить принципу остаточності судового рішення («res judicata»), що є складовою конституційного принципу верховенства права.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що детектив у достатньому обсязі провів необхідні процесуальні та слідчі дії та, виходячи із зібраних доказів, дійшов об`єктивного висновку про необхідність закриття кримінального провадження, з приводу чого прийняв умотивовану постанову. Висновки слідчого судді в цій частині є правильними, законними, обґрунтованими й вмотивованими. Доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4