- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідча суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/13414/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/14/25
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
09 січня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
прокурорки ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2024 року щодо обрання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52019000000000925,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у справі розпочато згідно з надходженням до суду 16.12.2024 від захисника апеляційної скарги, поданої відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, на ухвалу слідчої судді від 12.12.2024, постановлену згідно зі ст. ст. 183, 194, ч. 6 ст. 193 КПК (т. 4 а. с. 63, 78-97, 101-110, 113).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчої судді обрано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою із зазначенням, що після його затримання й не пізніш ніж через 48 годин з часу доставки до місця кримінального провадження слід розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
3. Наведена ухвала мотивована тим, що (1) детективами Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо обставин можливого заволодіння коштами Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» /далі - Поліграфкомбінат/ в особливо великих розмірах під час закупівлі матеріалів для виготовлення бланків документів упродовж 2013-2017 років; (2) ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного; (3) наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (4) існують ризики, зазначені в п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а наявність ризиків, передбачених п. п. 4-5 ч. 1 ст. 177 КПК, не доведено; (5) ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук, (6) наявні підстави для розгляду клопотання за процедурою, визначеною ч. 6 ст. 193 КПК.
ІІI. Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
4.1. Апеляційна скарга захисника обґрунтована тим, що (1) підозра необґрунтована, (2) ризики відсутні; (3) детективом не вжито заходів щодо належного повідомлення про підозру та вручення повісток ОСОБА_8 ; (4) уповноважені особи НАБУ не вчинили жодних дій щодо оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук.
4.2. Захисник у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Прокурорка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що:(1) наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення; (2) ОСОБА_8 належним чином повідомлено про підозру; (3) наявні ризики; (4) підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
6. В ході апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції виходить із такого.
(§1) Щодо набуття статусу підозрюваного у кримінальному провадженні
7. В оскаржуваній ухвалі зазначено про набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного.
7.1. Сторона захисту вказала, що детектив не вжив заходів щодо належного повідомлення про підозру та ОСОБА_8 не отримав тексту підозри, оскільки електронною поштою та номером телефону, за якими було направлено повідомлення про підозру, він не користується. Той, кому було вручено повідомлення про підозру поштою не родич ОСОБА_8 . Поруч з наведеним, у рішенні французького суду є адреса, за якою проживає ОСОБА_8 на території Франції.
7.2. Прокурорка, заперечуючи проти наведених доводів, зазначила, що повідомлення про підозру було здійснено належним чином всіма можливими засобами і методами, а тому ОСОБА_8 набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні.
7.3. Під час оцінки зазначеного доводу колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_8 набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні №52019000000000925.
7.4. Надаючи саме таку оцінку, колегія суддів ураховує, що правила, які визначають кого у кримінальному провадженні вважати підозрюваним, зазначені у ст. 42 КПК.
7.4.1. Так, підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, чи (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
7.4.2. Тобто кримінальний процесуальний закон визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.
7.4.3. За змістом оскаржуваного рішення вбачається, що у ситуації з ОСОБА_8 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК (підозрюваним є особа, щодо якого складено повідомлення про підозру, однак його не вручено йому внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень).
7.5. Вимоги, відповідність ситуації конкретної особи яким у третьому, зазначеному в ч. 1 ст. 42 КПК, випадку може вказувати на наявність у неї статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, включають три обов`язкові складові, відсутність хоча б однієї з яких свідчить про ненабуття такою особою відповідного процесуального статусу.
7.6. Елементами, наявність яких слугує критеріями за якими перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) невручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 278 КПК).
7.7. Так, якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення повідомлення про підозру їй можливо вручити таке повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК.
7.8. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК).
7.9. За загальним правилом повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).
7.9.1. Зазвичай особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду через вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсом, здійснення виклику по телефону чи телеграмою (абз. 1 ч. 1 ст. 135 КПК).
7.9.2. Але у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК). Фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 Цивільного кодексу України /далі - ЦК/).
7.9.3. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК).
7.9.4. Таким чином, під «вжиттям заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень» слід вважати вчинення стороною обвинувачення таких документально підтверджених дій, за наслідками яких особа об`єктивно мала можливість дізнатися про початок її кримінального переслідування.
7.10. Застосовуючи наведений підхід до оцінки «набуття особою статусу підозрюваної у кримінальному провадженні», колегія суддів ураховує нижченаведене.
7.10.1. 15.12.2019 ОСОБА_8, використовуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, перетнув державний кордон у пункті перетину «Бориспіль-D» для вильоту за межі України рейсом «1495 Київ-Франкфурт» та з того часу до України не повертався (т. 1 а. с. 146);
7.10.2. 04.09.2024 у кримінальному провадженні №52019000000000925 стосовно ОСОБА_8 детектив НАБУ склав повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, яке погодив прокурор САП (т. 1 а. с. 48-65);
7.10.3. 04.09.2024 о 09 год 57 хв за адресою проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_1, детектив вручив ОСОБА_9, яка представилася родичкою ОСОБА_8 по лінії дружини, примірник повідомлення про підозру ОСОБА_8 та 2 повістки про виклик до НАБУ на 09.09.2024 та 12.09.2024 для передачі ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 65-70, 86);
7.10.4. 04.09.2024 детектив за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, надіслав поштове відправлення із примірником повідомлення про підозру ОСОБА_8 та 2 повістки про виклик до НАБУ на 09.09.2024 та 12.09.2024 (т. 1 а. с. 65-68, 77-81);
7.10.5. 04.09.2024 об 11 год 58 хв детектив зі службової електронної пошти скерував лист на електронну пошту ОСОБА_8, у якому повідомив про скерування повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, та до якого долучив відповідне повідомлення про підозру та 2 повістки про виклик до НАБУ на 09.09.2024 та 12.09.2024 у форматі «.pdf», які підписано електронним цифровим підписом (т. 1 а. с. 65-68, 71; т. 3 а. с. 12-28);
7.10.6. 04.09.2024 детектив на мобільні додатки «WhatsАpp», «Telegram», які прив?язані до мобільного номера телефону, що використовується ОСОБА_8, скерував повідомлення про підозру ОСОБА_8 та 2 повістки про виклик до НАБУ на 09.09.2024 та 12.09.2024 у форматі «.pdf», які підписано електронним цифровим підписом (т. 1 а. с. 65-68, 72, 73, 86; т. 3 а. с. 28);
7.10.7. 04.09.2024 детектив вручив представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_8, - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва (мікрорайон «Нивки»)», яке обслуговує житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, примірник повідомлення про підозру ОСОБА_8 та 2 повістки про виклик до НАБУ на 09.09.2024 та 12.09.2024 (т. 1 а. с. 65-68, 74-76, 86).
7.11. Отже, зважаючи на неможливість з об`єктивних причин вручити ОСОБА_8 повідомлення про підозру особисто у сторони обвинувачення виникла необхідність вжиття заходів для вручення його у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.
7.12. Як вважає колегія суддів, сторона обвинувачення вжила достатньо необхідних заходів, направлених на інформування ОСОБА_8 про початок його переслідування у кримінальному провадженні №52019000000000925, оскільки повідомлення про підозру і повістки про виклик були йому 04.09.2024 (1) направлені за адресою відомого НАБУ місця його проживання та вручено особі, яка представилася родичкою ОСОБА_8, та яка знаходилася за цією адресою, (2) направлені на електронну пошту та на мобільні додатки «WhatsАpp», «Telegram», які прив?язані до мобільного номера телефону, належного ОСОБА_8 і (3) вручені житлово-експлуатаційній організації за місцем останнього відомого місця проживання особи.
7.13. Разом із цим, колегія суддів погоджується із висновками слідчої судді щодо відсутності підстав для застосування положень ч. 7 ст. 135 КПК при врученні повідомлення про підозру ОСОБА_8, враховуючи те, що (1) зазначений порядок застосовується у разі постійного проживання особи за кордоном, а не тимчасового перебування, в той час як (2) відсутні підстави вважати, що сторона обвинувачення володіла конкретними та достатніми відомостями саме про постійне місце проживання підозрюваного за кордоном; (3) лише 10.09.2024 стороні обвинувачення стало відомо про судові рішення Загального суду м. Париж від 26.07.2024 та від 05.08.2024, коли, відповідну інформацію було надано прокурору французькою стороною у межах діяльності спільної слідчої групи (т. 1 а. с. 110-114) і на цей час детектив НАБУ уже повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №52019000000000925.
7.13.1. Документи, які б містили відомості щодо наявності у ОСОБА_8 постійного місця проживання за кордоном (про що може свідчити факт перебування особи на постійному консульському обліку), у матеріалах справи відсутні. Також згідно з відповіддю Міністерства закордонних справ від 03.08.2024 ОСОБА_8 на консульському обліку в закордонних дипломатичних установах України не перебуває (т. 1 а. с. 172-173).
7.13.2. Крім цього, доводи сторони захисту щодо поінформування сторони обвинувачення відносно місцезнаходження ОСОБА_8 у Французькій Республіці, хоч і вказує про можливість сторони обвинувачення направити дипломатичний запит до Посольства України в Французькій Республіці з метою встановити факт перебування ОСОБА_8 у зазначеній країні, але кримінальний процесуальний закон не покладає на сторону обвинувачення обов`язку до або під час складання повідомлення про підозру вживати заходів щодо розшуку особи за кордоном з метою безпосереднього вручення їй повідомлення про підозру.
7.14. Ураховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновками слідчої судді стосовно набуття ОСОБА_8 із дотриманням вимог КПК статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52019000000000925.
(§2) Щодо обґрунтованості підозри
8. Слідча суддя вказала про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК.
8.1. Захисник зазначив, що повідомлена підозра та клопотання про обрання запобіжного заходу не містять будь-яких конкретних доказів, які підтверджували б вину ОСОБА_8, який діяв згідно з агентським договором.
8.2. Прокурорка заперечила проти доводів сторони захисту, зазначивши, що твердження захисника про необґрунтованість підозри спростовуються матеріалами розслідування, оскільки ОСОБА_8 розумів мету вчинюваних ним дій. Крім цього, син ОСОБА_8 працював багато років на ОСОБА_10 .
8.3. За наслідками перевірки доводів сторони захисту та заперечень сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчої судді щодо наявності обґрунтованої підозри.
8.4. Слід зауважити, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/.
8.5. Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).
8.6. Стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).
8.7. Отже, під час перевірки чи слідча суддя не безпідставно дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 злочину, про який йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення.
8.8. В ході оцінки вагомості доказів, які можуть вказувати на наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуються наступні факти:
(1) згідно з контрактом від 16.12.2011 між Міністерством фінансів України та ОСОБА_10 і наказом Міністра фінансів України від 16.12.2011 №1257-о ОСОБА_10 призначено на посаду директора Поліграфкомбінату з 19.12.2011 (т. 2 а. с. 175-180);
(2) відповідно до наказу Голови Національного банку України від 09.01.2014 №33-к контракт від 16.12.2011 визнано переукладеним на умовах, викладених у контракті від 20.12.2013 №1 (т. 2 а. с. 182-187);
(3) згідно зі статутами Поліграфкомбінату, затвердженими 14.05.2010 та 07.11.2013, управління Поліграфкомбінату здійснює директор на підставі укладеного з ним контракту, який несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства (т. 2 а. с. 170-174);
(4) відповідно до положення про конкурсну комісію Поліграфкомбінату, затвердженого наказом від 12.07.2013 №72, комісія відповідає за обрання найбільш економічно вигідних пропозицій постачальників товарів, поданих на її розгляд керівниками відповідальних структурних підрозділів, а керівники відповідальних структурних підрозділів несуть відповідальність за повноту, достовірність інформації та документів, які подаються ними на розгляд комісії для обрання найбільш економічно вигідних комерційних пропозицій (т. 2 а. с. 205-208);
(5) згідно з документованими методиками «Управління придбанням товарів, робіт та/або послуг» від 17.09.2013, від 26.11.2013, від 25.12.2015, від 04.07.2016, від 26.10.2016, затвердженими на Поліграфкомбінаті, при підготовці комерційних пропозицій на товар відповідальна особа здійснює моніторинг ринку відповідних товарів та проводить роботи з вибору можливих постачальників. Процедура моніторингу ринку, а також отримання комерційної пропозиції може здійснюватися у будь-який спосіб на розсуд відповідальної особи (т. 2 а. с. 209-250);
(6) як убачається із супровідного листа Поліграфкомбінату від 25.11.2021 №48/4267 з документами - службовою запискою та протоколом засідання конкурсної комісії від 21.01.2016, ОСОБА_11 готував службову записку та 21.01.2016 запропонував конкурсній комісії провести закупівлі витратних матеріалів для ламінаційної лінії «Мельцер» в одного учасника - компанії «OU Feature» (т. 2 а. с. 162-169);
(7) відповідно до протоколу огляду інформації в корпоративному реєстрі щодо компанії «OU Feature» від 03.04.2023 та протоколу огляду речей і документів від 22.05.2023 засновником компанії «OU Feature» у 2014-2017 роках була компанія «Marifund LTD», 100% статутного капіталу якої належало ОСОБА_12, що вказує на одноособовий контроль останньої над компанією «OU Feature» (т. 3 а. с. 110-125);
(8) між Поліграфкомбінатом в особі директора ОСОБА_10 і компанією «OU Feature» укладено контракти №2014-04-10/26 від 10.04.2014, №2016-01-22/1 від 22.01.2016, до яких долучено специфікації підписані, зокрема, ОСОБА_10, рахунки-фактури, виставлені компанією «OU Feature» до сплати Поліграфкомбінату, та виставлені компаніями «Art-Line Projekt GmbH», «Hologram Industries» («SURYS») до сплати «OU Feature», які дозволяють порівняти ціну закупівлі товару компанією «OU Feature» з ціною продажу такого товару Поліграфкомбінату (т. 2 а. с. 1-81);
(9) відповідно до висновку експерта №51/23 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 16.05.2023 документально підтверджено завдання майнової шкоди (збитків) Поліграфкомбінату внаслідок закупівлі витратних матеріалів за завищеними цінами у розрізі контрактів та специфікацій. Зокрема, цим висновком встановлено завдання Поліграфкомбінату майнової шкоди у результаті закупівель витратних матеріалів до ламінаційної лінії «Мельцер» за контрактами №2013-09-30/56 від 30.09.2013, №2013-11-14/67 від 14.11.2013, №2013-12-12/70 від 12.12.2013, №2014-02-06/03 від 06.02.2014, №2014-02-19/11 від 19.02.2014, №2014-04-10/26 від 10.04.2014, №2016-01-22/1 від 22.01.2016 на загальну суму 20 437 424,89 євро, що становить 450 012 522,97 гривень, у тому числі за контрактами №2014-04-10/26 від 10.04.2014 та №2016-01-22/1 від 22.01.2016 на загальну суму 15 113 977,04 євро, що становить 379 211 107,295 гривень (т. 2 а. с. 82-161);
(10) відповідно до протоколу огляду облікових записів користувачів «Google» (електронних пошт) від 25.04.-17.05.2023 (т. 3 а. с. 1-68) встановлено, що: (а) згідно зі змістом листів від ОСОБА_13, які містяться на поштовій адресі ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10 був обізнаним, що компанія «OU Feature» купує товари через компанію «Art-Line Projekt GmbH» за дешевшими у кілька раз цінами, ніж продає Поліграфкомбінату, а ОСОБА_14 була обізнана, що ОСОБА_10 є контролером компанії «OU Feature»; (б) листування, яке міститься на поштовій адресі ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), підтверджує те, що ОСОБА_10 комунікував з посадовими особами «Hologram Industries» («Surys») через ОСОБА_8 та іншу особу та через них висунув вимогу щодо продажу товарів на Поліграфкомбінат через компанію «OU Feature». Також наявні відомості про прохання ОСОБА_16, адресованого ОСОБА_10, визначитися з відпускною ціною «OU Feature» на оптичний захисний елемент, та наявні листи ОСОБА_16 на адресу представника компанії «Hologram Industries» ОСОБА_27, яким передано повідомлення від ОСОБА_10 про те, що ексклюзивним продавцем продукції компанії «Hologram Industries» для Поліграфкомбінату буде компанія «OU Feature»;
(11) згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 22.06.2023 у компанії «Hologram Industries» («SURYS») фінансові відносини з компанією «OU Feature» стосувалися лише проєкту українських паспортів, й постачання товарів для Поліграфкомбінату через естонську компанію запропонували ОСОБА_18 та ще одна особа, у яких були товариські відносини зі ОСОБА_10, а комунікація з керівництвом компанії «OU Feature» відбувалася також через вказаних осіб і ОСОБА_19, яка була у близьких відносинах зі ОСОБА_10, який обрав сина ОСОБА_8 своїм помічником під час роботи в м. Одесі (т. 3 а. с. 97-109);
(12) відповідно до протоколу огляду документів (електронних листів між компаніями «Surys», «OU Feature» і Поліграфкомбінатом), отриманих від правоохоронних органів Франції в межах спільної слідчої групи від 17.09.2024, наявне листування з липня 2013 щодо співпраці між Поліграфкомбінатом і «Hologram Industries» та активну залученість до комунікації, зокрема, ОСОБА_8 . Постачання матеріалів через компанію «OU Feature» запропонувало керівництво Поліграфкомбінату через ОСОБА_16 (т. 3 а. с. 69-96);
(13) 15.11.2024 під час надання показань ОСОБА_20 повідомила, що ОСОБА_18 разом ще з однією особою діяли в інтересах ОСОБА_10, забезпечували комунікацію між ОСОБА_10 і керівництвом «Hologram Industries» («SURYS»), а також вони повністю контролювали господарські взаємовідносин між компаніями «OU Feature» та «Hologram Industries» («SURYS») і процес постачання матеріалів для Поліграфкомбінату (т. 3 а. с. 126-151);
(14) згідно з рішеннями Загального суду м. Париж від 26.07.2024 та від 05.08.2024 щодо арештів майна ОСОБА_8, відповідно до яких: (а) 30.01.2015 між «Hologram Industries» та «Herschel Security» було укладено договір, який передбачав, що «Herschel Security» представлятиме «Hologram Industries» в Україні з метою сприяння замовленню голограм; (б) « ОСОБА_21 » виставляла «Surys» рахунки-фактури на комісійну винагороду в розмірі 5% від кожного продукту, проданого «Surys» Поліграфкомбінату; (в) у період з 15.01.2015 по 31.12.2022 компанія «Surys» сплатила 3 856 628,92 євро на користь «Herschel Security», яка у цей самий період сплатила 1 604 437 євро ОСОБА_22 та ще одній особі за контрактами, укладеними між «Herschel Security» та «Hologram Industries», а саме: 25 рахунків-фактур були виставлені в період з 23.03.2015 по 22.02.2016 ОСОБА_23 на суму 131 255,91 євро; (г) більшість з цих рахунків-фактур стосувалися безпосередньо рахунків-фактур між «Herschel Security» та «Hologram Industries», предметом яких є голограми, 87 рахунків-фактур були виставлені в період з 20.09.2016 по 19.02.2022 ОСОБА_24 на загальну суму 1 502 968,62 євро; (ґ) у рахунках-фактурах, виписаних на ім?я ОСОБА_25 та ОСОБА_16, в якості рахунків бенефіціарів були вказані два французькі банківські рахунки, відкриті в BRED/SBE 1 закриті в 2022 році (номери рахунків НОМЕР_1 ); (д) ці дві українські особи, таким чином, виявилися посередниками, які працювали в Україні в рамках комерційних відносин між «SURYS» та Поліграфкомбінатом, що підтверджується зокрема листуванням електронною поштою між керівниками «Surys» та ОСОБА_23 і ще однією особою, і ОСОБА_26 ; (е) розслідування виявило схему привласнення державних коштів, створену керівниками Поліграфкомбінату в рамках комерційних контрактів, підписаних, зокрема, з французькою компанією «Surys» на виготовлення захищених документів із залученням естонської компанії, ймовірно, фіктивної, під назвою « OU Feature », яка була введена з метою штучного завищення ціни на продукцію; (є) у рамках контрактів на виробництво захищених голограм для виготовлення нового українського паспорта французька компанія «Herschel Security», як видається, також виступала посередником між компаніями «Surys» та Поліграфкомбінатом без обґрунтування його ролі в цих тристоронніх комерційних відносинах; (ж) у період з 2015 по 2022 « ОСОБА_21 » виставляла «SURYS» рахунки на комісійну винагороду в розмірі 15% від кожного товару, проданого Поліграфкомбінату; (з) загалом суми, сплачені «Surys» на користь «Herschel Security», склали 3 856 628,92 євро; (и) за той самий період «Herschel Security» сплатила загальну суму 1 604 437 євро двом українським посередникам, зокрема ОСОБА_22 (т. 1 а. с. 110-145).
8.9. Із наведених обставин вбачається, що вище зазначено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_8 сприяв директору Поліграфкомбінату, а також іншим особам, у заволодінні за попередньою змовою між собою коштами Поліграфкомбінату, а саме різницею між ринковою вартістю закупки витратних матеріалів, які використовувалися для виготовлення паспортів громадян України для виїзду за кордон, у реальних постачальників та завищенням вартості, яке відбувалося через перепродаж з використанням компанії посередника.
8.10. Таким чином, вище наведено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується.
8.11. Вказане спростовує доводи сторони захисту про відсутність достатніх доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 .
8.12. Але вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні злочину, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.
(§3) Щодо наявності/відсутності ризиків
9. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку про наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
9.1. Захисник не погодився із висновками слідчої судді, зазначивши про відсутність ризиків, оскільки: (1) жоден із способів повідомлення ОСОБА_8 про процесуальні дії та рішення у кримінальному провадженні не був надійним; (2) стороні обвинувачення відоме точне місце проживання ОСОБА_8 ; (3) ОСОБА_8 виїхав з родиною за межі України за багато років до повідомлення йому про підозру, тобто він постійно проживає поза межами України, а не переховується за кордоном; (4) свідки, які мають відношення до справи, вже допитані та не надали жодних компрометуючих даних щодо ОСОБА_8 .
9.2. Прокурорка вказала на наявність ризиків.
9.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок про доведеність існування ризиків, які правильно встановила слідча суддя.
9.4. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
9.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
9.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).
9.7. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
9.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», який є нижчим за стандарти доведення «обґрунтована підозра» і «поза розумним сумнівом» (п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №11-132сап21).
9.9. Існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких повинно бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
9.10 У ході застосування наведеного підходу щодо наявності чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
9.10.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) тяжкістю кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 48-62); (2) перебуванням підозрюваного з 15.12.2019 поза межами території України (т. 1 а. с. 146); (3) не оновленням підозрюваним своїх контактних даних через застосунок «Резерв+» (т. 1 а. с. 177-180); (4) не перебуванням згідно з відповіддю Міністерства закордонних справ від 03.08.2024 ОСОБА_8 на консульському обліку в закордонних дипломатичних установах України (т. 1 а. с. 172-173); (5) не повідомленням ОСОБА_8 компетентним органам України про фактичне місце свого проживання чи перебування на території іноземної держави; (6) наявністю у ОСОБА_8 фінансових ресурсів для тривалого перебування за кордоном (т. 1 а. с. 110-145, 147-156, 158).
9.10.2. Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні підтверджується обізнаністю ОСОБА_8 про осіб, які давали чи можуть надати показання у кримінальному провадженні, оскільки він забезпечував комунікацію та координацію дій між ОСОБА_10 та іншими співучасниками з представниками компанії «Hologram Industries» («SURYS») та які перебувають за межами території України і з якими у ОСОБА_8 існує можливість під час комунікації впливати на них, спонукаючи надавати свідчення, спрямовані на уникнення його відповідальності (т. 1 а. с. 17-19; т. 3 а. с. 97-109, 126-147). Також, зважаючи на те, що при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
9.11. Тому, ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідча суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначила достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими нею доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.
9.11.1. Однак вказане не свідчить, що ОСОБА_8 поза всяким сумнівом, крім ризику переховування, здійснюватиме інші відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту в ході апеляційного перегляду не було спростовано.
9.11.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановила слідча суддя.
(§4) Щодо оголошення підозрюваного в міжнародний розшук
10. Слідча суддя дійшла висновку, що ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук.
10.1. Проте сторона захисту в апеляційній скарзі стверджує, що постанова про міжнародний розшук необґрунтована та орган досудового розслідування фактично не здійснює розшук ОСОБА_8, а також уповноважені особи НАБУ не вчинили жодних дій щодо його оголошення у міжнародний розшук з мотиву очевидної відмови зі сторони Генерального Секретаріату Інтерполу, у зв`язку із тим, що ОСОБА_8 не переховується.
10.2. Прокурорка погодилася із висновками слідчої судді.
10.3. За підсумками апеляційного перегляду зроблено висновок про те, що підозрюваний ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук.
10.3.1. Порядок оголошення особи в розшук (внутрішньодержавний, міждержавний чи міжнародний) урегульовує ст. 281 КПК.
10.3.2. Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження (ч. 1 ст. 281 КПК).
10.3.3. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до ЄРДР (ч. 2 ст. 281 КПК).
10.3.4. Згідно з п. 3 розділу 2 Положення про ЄРДР /далі - Реєстр/, порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 /далі - Положення/, до Реєстру вносяться відомості про оголошення розшуку підозрюваного (ст. 281 КПК). Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК та цим Положенням, а саме про: оголошення розшуку (ст. 281 КПК) - протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови (підп. 1 п. 3 Положення).
10.3.5. Єдиним елементом, який може свідчити, що «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук», є наявність процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у вигляді: (а) окремої постанови, якщо досудове розслідування не зупиняється; (б) постанови про зупинення досудового розслідування, якщо досудове розслідування зупиняється (в ній зазначається про оголошення особи у розшук).
10.4. Ураховуючи наявність у матеріалах цієї справи копії постанови про оголошення ОСОБА_8 у розшук та міжнародний розшук (т. 1 а. с. 170-173), за стандартом доказування «достатні підстави» цього достатньо для висновку, щоб вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук.
10.5. Із огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що ОСОБА_8 є особою, яка оголошена у міжнародний розшук, що надавало слідчій судді підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного. Тому твердження про порушення його права на участь в судовому розгляді безпідставні.
(§5) Висновки
11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
11.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
11.2. Із огляду на відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4