Документ № 124360491

Справа № 991/196/20

Провадження 1-кп/991/75/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 січня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_13 (у режимі відеоконференції з Львівським апеляційним судом), ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів зв`язку),

представника потерпілого ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_17,

представника юридичних осіб щодо яких здійснюється провадження ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_18 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів зв`язку),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальні акти та реєстри матеріалів досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 за обвинуваченням:

- ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Новосілки Бережанського району Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (КК України);

- ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Львова, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України;

- ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Луцьк, проживає за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України;

- ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Любомиль Любомильського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України;

- ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Межиріччя, Жидачівського району, Львівської області, громадянин Укураїни, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду на етапі підготовчого судового засідання перебуває об`єднане кримінальне провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018.

1.Історія провадження.

23 липня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018.

Для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого ОСОБА_19, суддів ОСОБА_20, ОСОБА_21 як раніше визначеному складу суду. Підставою для цього стало те, що 09.01.2020 цю колегію суддів було визначено для розгляду подібного кримінального провадження - № 52018000000000856 від 06.09.2018.

30 серпня 2021 року прокурор у судовому засіданні заявив усне клопотання про об`єднання матеріалів кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 із матеріалами кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018.

14 грудня 2021 року під час засідання суд постановив відмовити в об`єднанні матеріалів кримінального провадження.

У зв`язку із рішенням про відмову в об`єднанні кримінальних проваджень, матеріали було передано для здійснення визначення іншого складу суду. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі головуючої ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Підготовче судове засідання у справі цим складом суду призначалось на 05.01.2022, 10.01.2022, 18.01.2022, 01.02.2022, 02.02.2022,14.02.2022, 15.02.2022, 16.02.2022.

У зв`язку з тривалою відпусткою члена колегії - судді ОСОБА_3 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями від 22.03.2022 на підставі ч. 3 ст. 35, ч. 1 ст. 319 КПК України, для розгляду справи було визначено іншу суддю колегії - ОСОБА_22 .

Підготовче судове засідання за цим складом суду призначалось на 04.04.2022, 05.05.2022, 25.05.2022.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.05.2022 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_15, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України було зупинено у зв`язку з його мобілізацією до Збройних Сил України. Матеріали в частині обвинувачення ОСОБА_15 було виділено з кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 в окреме кримінальне провадження, а підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 52018000000000547 відкладено на 04.07.2022.

04 липня 2022 року ухвалою Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_23 про направлення обвинувального акта (здійснення подання) у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності. Відповідне подання направлено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.07.2022 провадження за вказаним поданням було закрито.

В подальшому підготовчі судові засідання призначались на 24.08.2022, 26.08.2022, 01.09.2022, 14.09.2022, 28.09.2022, 04.10.22, 06.10.22, 12.10.2022.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.10.2022 задоволено клопотання прокурора про скасування арешту майна у кримінальному провадженні та скасовано арешт на три транспортні засоби, які входили до єдиного майнового комплексу ТОВ «Енергія-Новий Розділ». Надалі підготовче судове засідання відкладалось на 17.10.22, 18.10.2022, 26.10.22.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.10.2022 задоволено клопотання прокурора про скасування арешту майна у кримінальному провадженні та скасовано арешт на два транспортні засоби, які входили до єдиного майнового комплексу ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ». Підготовче судове засідання відкладено на 27.10.2022, 24.11.2022, 30.11.2022, 12.12.2022, 11.01.2023.

11.01.2023 Вищим антикорупційним судом постановлено ухвалу суду про об`єднання матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52018000000000547 від 12 червня 2018 року щодо ОСОБА_12, обвинуваченого за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_13, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_14, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_16, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України (справа № 991/4989/21, провадження 1-кп/991/42/21) з матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо ОСОБА_12, обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_16, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_14, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_13, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (справа № 991/196/20, провадження 1-кп/991/75/22).

Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний унікальний номер 991/196/20, провадження 1-кп/991/75/22. Підготовче судове засідання в об`єднаному кримінальному провадженні призначалось на 01.02.2023, 08.02.2023, 15.02.2023.

15.02.2023 Вищий антикорупційний суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні самовідводу від розгляду об`єднаного кримінального провадження № 52018000000000856 судді ОСОБА_1 та задовольнив самовідвід судді ОСОБА_22 .

Об`єднане кримінальне провадження за єдиним унікальним номером справи № 991/196/20, провадження 1-кп/991/75/22 було передано до управління документообігу та організаційного забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду для проведення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 35 КПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.02.2023 замість судді ОСОБА_22 визначено іншого члена колегії суддів - суддю ОСОБА_3 .

Підготовче судове засіданні у складі головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 призначалось на 22.02.2023, 15.03.2023, 29.03.2023, 04.04.2023, 10.04.2023, 17.05.2023, 29.05.2023, 07.06.2023, 14.06.2023, 19.06.2023, 21.07.2023, 31.07.2023, 14.08.2023, 23.08.2023, 28.09.2023, 18.10.2023, 03.11.2023, 23.11.2023, 19.12.2023, 08.01.2024, 24.01.2024, 02.02.2024, 07.02.2024, 13.03.2024, 29.03.2024, 15.04.2024, 24.04.2024, 19.06.2024, 08.07.2024, 15.07.2024, 22.07.2024, 14.08.2024, 09.10.2024, 23.10.2024, 30.10.2024, 27.11.2024.

У підготовчому судовому засіданні 09.10.2024 ухвалою суду матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52018000000000547 від 12 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України (судова справа № 991/1757/22, провадження 1 кп/991/23/22) та матеріали кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018 за обвинуваченням ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України (судова справа № 991/1542/22, провадження № 1 кп/991/15/22) об`єднано в одне провадження з матеріалами об`єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо ОСОБА_12, обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_16, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_14, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_13, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (судова справа № 991/196/20, провадження 1-кп/991/75/22). Об`єднаному кримінальному провадженню присвоїти єдиний унікальний номер 991/196/20 (провадження 1 кп/991/75/22).

У підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження ставилось питання, передбачені ст. 314, 315 КПК України.

2.Позиція сторін кримінального провадження, заявлені клопотання, скарги.

Прокурор вважав, що кримінальне провадження підсудне ВАКС, відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України та складання досудової доповіді. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Пропонував призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, оскільки матеріали кримінального провадження не містять відомостей, які становлять державну таємницю та які можуть бути підставою для проведення закритого судового засідання. Не заперечував проти прийняття цивільних позовів до розгляду у об`єднаному кримінальному провадженні. Також сторона обвинувачення повідомила, що має намір викликати в судове засідання свідків для допиту, перелік яких надасть на стадії вирішення питання щодо обсягу та порядку дослідження доказів у справі.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_17 підтримала позицію прокурора.

Обвинувачені, їх захисники, представник потерпілого ПАТ «НАК «Нафтогаз України», представник юридичних осіб щодо яких здійснюється провадження ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» не заперечували проти розгляду справи у відкритому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні стороною захисту та представниками юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, заявлені ряд клопотань, зокрема захисником обвинуваченого ОСОБА_16 - адвокатом ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження; захисниками ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_26 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12 червня 2018; захисниками ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_24, представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 про повернення обвинувальних актів прокурору в об`єднаному кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018; про долучення до матеріалів кримінального провадження ряду заперечень та скарг, про витребування документів, про виклик експертів та спеціалістів, про виклик свідків.

Також захисником ОСОБА_6 подано клопотання щодо направлення кримінального провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018, яке об`єднано з кримінальним провадженням № 52018000000000856 від 06.09.2018 для вирішення підсудності до АП ВАКС.

При цьому стороною захисту висловлено спільну позицію щодо задоволення заявлених клопотань сторони захисту та представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, та першочергового розгляду клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження, повернення обвинувального акта прокурору та прийняття рішення відповідно до вимог статті 314 КПК України після їх оголошення.

Прокурор заперечував проти закриття кримінального провадження та повернення обвинувальних актів, бо не вбачав для цього законних підстав. Також вважав, що не підлягає задоволенню клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення кримінального провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018, яке об`єднано з кримінальним провадженням № 52018000000000856 від 06.09.2018 для вирішення підсудності до АП ВАКС за необґрунтованістю. Вказав, що сторона захисту неодноразово направляла клопотання як самостійно до АП ВАКС для вирішення питання щодо визначення підсудності за іншим судом, так і заявляла відповідні клопотання в рамках цього кримінального провадження. Ухвалами АП ВАКС визначена підсудність кримінального провадження за ВАКС. Прокурор заперечував щодо задоволення усіх клопотань сторони захисту та представника юридичних осіб щодо витребування судом певних документів та інформації. Також вважав, що питання допиту експертів необхідно вирішувати після дослідження експертних висновків на відповідній стадії судового розгляду. Водночас заперечував про допит спеціалістів, бо такий допит не передбачений КПК України.

Сторона обвинувачення не заперечувала проти долучення скарг та заперечень сторони захисту, вважала, що доводи сторони захисту належить розглянути та надати оцінку висловленим у скаргах та в запереченнях доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_17 підтримала позицію прокурора.

Обґрунтування клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження в порядку п. 2 ч. 3 ст. 314 та п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Захисник обґрунтував своє клопотання тим, що положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України визначено право суду у підготовчому судовому засіданні закрити кримінальне провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Частиною 1 ст. 284 КПК України передбачено загальні підстави для закриття кримінального провадження, зокрема п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено таку підставу для закриття провадження як закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру (абз. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Отже, нормами процесуального законодавства визначено необхідність закриття судом кримінального провадження з підстав закінчення строку досудового розслідування. У цьому кримінальному провадженні строк досудового розслідування, який передбачений ст. 219 КПК України, закінчився ще до повідомлення жодній особі про підозру, з огляду на таке.

Відомості про дане кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені 12 червня 2018 року. 10 грудня 2019 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу у справі № 760/28660/19 (провадження 1-кс/991/2988/19) про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні на дванадцять місяців, тобто до 12.12.2020 включно.

Захисник зазначав, що розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування проводився слідчим суддею без участі детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, у зв`язку з відсутністю учасників провадження. Водночас, розгляд таких клопотань має відбуватися за обов`язкової участі слідчого або прокурора у відповідності до вимог ч. 3 ст. 295-1 КПК України, чого під час розгляду відповідного клопотання дотримано не було.

Фіксування слідчим суддею судового засідання за допомогою технічних засобів є обов`язковим за будь-яких умов, у тому числі у разі не з`явлення до суду учасників судового процесу, як зазначено у абз. 1 ч. 4 ст. 107 КПК України. Наголосив, що розгляд питань на досудовому розслідуванні слідчим суддею не відноситься до судового провадження, тому умови, зазначені у абз. 1 ч. 4 ст. 107 КПК України щодо можливості не фіксування за допомогою технічних засобів судових засідань у разі неприбуття осіб, які беруть участь у судовому провадженні, не відносяться до розгляду клопотань на стадії досудового розслідування.

Вважає, що розгляд слідчим суддею клопотання про продовження строку досудового розслідування без участі слідчого або прокурора та без фіксування його технічними засобами свідчить про формальність такого розгляду, неналежне здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та як наслідок цього вказує на незаконність ухвали про продовження строків досудового розслідування.

Таким чином, на думку захисника, результати розгляду клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018, оформлені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 760/28660/19 є недійсними, а тому і продовження строків досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не відбулося.

Відтак, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018, визначений статтею 219 КПК України, закінчився після 12 грудня 2019 року, ще до повідомлення будь-якій особі про підозру. Всі процесуальні дії сторони обвинувачення щодо повідомлення про підозру, складання та направлення обвинувального акта до суду були здійснені поза межами строків досудового розслідування, і всі обвинувачені не набули вказаного процесуального статусу. З урахуванням цього просить на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закрити.

Обґрунтування клопотань сторони захисту, представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, про повернення обвинувального акта прокурору

Так, від захисників ОСОБА_6, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_8, ОСОБА_11 представника юридичних осіб щодо яких здійснюється провадження ОСОБА_26 надійшли клопотання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52018000000000547. Від представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, адвоката ОСОБА_18, захисника обвинуваченого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_6, захисника обвинуваченого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_24, захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_11, захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 надійшли клопотання про повернення обвинувального акта у об`єднаному кримінальному провадженні № 52018000000000856.

В судовому засіданні захисники підтримали свої клопотання, які подавали у кримінальному провадженні № 52018000000000547, просили їх розглянути в рамках об`єднаного кримінального провадження № 52018000000000856 та задовольнити.

Також захисники підтримали свої клопотання про повернення обвинувального акта у об`єднаному кримінальному провадженні № 52018000000000856.

Сторона захисту в поданих клопотаннях про повернення обвинувального акта прокурору свою правову позицію зводила до таких підстав: 1) невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України у зв`язку з некоректністю висунутого обвинувачення та невірною кваліфікацією дій обвинувачених, що унеможливлює здійснення належного захисту всіх обвинувачених; 2) складення і направлення обвинувального акта до суду здійснено неуповноваженими особами, оскільки розслідування даного кримінального провадження не відноситься до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, а постанова заступника Генерального прокурора - керівника САП про доручення здійснення розслідування за НАБУ є незаконною через її невідповідність ст. 216 КПК України; 3) порушено принцип презумпції невинуватості третіх осіб; 4) убачається упередженість органів досудового розслідування; 5) обвинувальний акт складений та направлений до суду після спливу строку досудового розслідування, оскільки рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування, прийняте за відсутності норм права, які наділяють його повноваженнями на ухвалення таких рішень, та за відсутності встановлених законом порядку і способу їх прийняття; 6) неповне та неконкретне викладення підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відсутність конкретизації часу діянь, незрозумілість щодо наявності або відсутності підстав для вжиття заходів кримінально-правового характеру стосовно ТОВ «Енергія-Новий Розділ»; 7) порушення правил підсудності.

1)Позиція сторони захисту, представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження щодо не конкретизації висунутого обвинувачення, неправильності правової кваліфікації дій обвинувачених за статтями КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_24 вказала, що обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 52018000000000547та № 52018000000000856 не відповідають вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містять конкретного обвинувачення ОСОБА_16, зокрема щодо залучення останнього до організованої групи; не містить обставин розподілу ролей та визначення ролі ОСОБА_16 ; не містить обставин досягнення мети діяльності організованої групи, форми умислу, корисливого мотиву та мети дій ОСОБА_16 ; не містить часу, місця, способу вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень; в ньому не вказана об`єктивна сторона інкримінованих ОСОБА_16 злочинів. Крім того, правова кваліфікація кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_16 за ч. 5 ст. 191 КК України зазначена прокурором невірно.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_6 зазначив, що виклад фактичних обставин в обвинувальному акті у кримінальних провадженнях № 52018000000000547 та № 52018000000000856 прокурором здійснено із повною невідповідністю часу вчинення злочину та його способу, що унеможливлює здійснення захисту обвинуваченого. Крім того, на думку захисника, прокурором таким чином викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, що сформовано обвинувачення у вчиненні шахрайства, а не в привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Не визначено умисел конкретної особи, в межах якого вчинялись кримінальні правопорушення. Також ОСОБА_13 в обвинувальних актах не сформульоване обвинувачення за ч. 3 ст. 209 КК України.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_14 адвокати ОСОБА_25 та ОСОБА_11 навели у своїх клопотаннях аналогічні міркування: обвинувальні акти не містять повного викладу фактичних обставин справи щодо події кримінального правопорушення, форми вини, мотиву та способу вчинення злочину. З тексту обвинувальних актів вбачається лише наявність викладу певних обставин, однак не описані всі складові злочину. В них відсутній опис кримінального правопорушення, спосіб та наслідки вчинення злочину, які підтверджуються конкретними доказами. Таким чином, зі змісту обвинувальних актів не вбачається формулювання обвинувачення щодо конкретних дій осіб.

Представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» адвокатом ОСОБА_26 в межах поданого клопотання зазначено, що відповідно до викладеної в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52018000000000547 фабули, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 забезпечили внесення неправдивої інформації до офіційних документів, що відповідно до диспозиції статті 366 КК України взагалі не утворює склад кримінального правопорушення. Таким чином, прокурор визначив склад злочину, який не передбачений КК України. Вказане позбавляє можливості визнати особу винною у вчиненні діяння, яке не визначене КК України як кримінально каране. Обвинувальний акт не містить розмежування дій кожного обвинуваченого по кожному із злочинів, що також свідчить про неконкретність обвинувачення та позбавляє суд можливості визначити межі судового розгляду стосовно кожної особи, з огляду на положення ч. 1 ст. 337 КПК України.

Аналогічна позиція викладена у клопотанні про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52018000000000856 прокурору, поданого представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» адвокатом ОСОБА_18 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_8 вказував на те, що обвинувальні акти у кримінальному провадженні не відповідають вимогам ст. 291 КПК України. Формулювання обвинувачення є некоректним: 1) не містить жодних посилань на факт того, що ОСОБА_12 є службовою особою та підпадає під визначення ч.3 ст.18 КК України, 2) не містить обставин розподілу ролей та відповідно визначення ролі ОСОБА_12 ; 3) не містить обставин досягнення мети діяльності організованої групи, форми, умислу, корисного мотиву та мети дій ОСОБА_12 ; 4) не містить часу, місця, способу вчинення кримінальних правопорушень; 5) не містить кваліфікації кримінального правопорушення, правова кваліфікація кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_12 за ч. 5 ст. 191 КК України зазначена прокурором штучно.

Таким чином, узагальнена позиція сторони захисту зводиться до того, що формулювання обвинувачення є неконкретним та не дає можливості суду для постановлення вироку, тому є підставою для повернення обвинувальних актів прокуророві. Крім того, сторона захисту позбавлена можливості реалізовувати право на захист від пред`явленого обвинувачення.

2)Позиція сторони захисту щодо порушення підслідності при проведенні досудового розслідування кримінального провадження та направлення обвинувального акта до суду неуповноваженими особами

Наступним мотивом для повернення обвинувального акта сторона захисту зазначала те, що його складено та затверджено неуповноваженими особами, поза межами їх компетенції, оскільки положення ст. 216 КПК України визначають перелік кримінальних правопорушень, по яким детективи НАБУ мають право здійснювати досудове розслідування. З переліку підстав, визначених у пунктах 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України вбачається, що дане провадження не відноситься до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, з урахуванням того, що:

-посадові особи ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» не належать до наведеного у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України переліку посадових осіб, злочини яких вправі розслідувати детективи Національного антикорупційного бюро України;

-у статутному капіталі ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» відсутня частка державної або комунальної власності у розмірі, що перевищує 50%, що, у свою чергу, могло бути підставою для підслідності детективів НАБУ (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України);

-обвинуваченим не інкримінуються злочини, передбачені ст. 369 та ст. 369-2 КК України (підстава, передбачена п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України).

Правовою підставою для здійснення досудового розслідування саме детективами Національного антикорупційного бюро України є постанова заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про доручення здійснення досудового розслідування, в якій реалізовані дискреційні повноваження, передбачені абз. 2 ч. 5 ст. 216 та ч. 6 ст. 36 КПК України. Водночас, при винесені вказаної постанови недотримано належну правову процедуру реалізації дискреційних повноважень щодо ситуативного визначення підслідності.

Тож, стаття 216 КПК України не містить положень, згідно з якими б це кримінальне провадження було б підслідне саме НАБУ, а відповідна постанова заступника Генерального прокурора - керівника САП про доручення здійснення досудового розслідування є незаконною.

Таким чином, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП та, відповідно, складення, затвердження і направлення до Вищого антикорупційного суду обвинувального акта є таким, що здійснено неуповноваженими особами.

3)Позиція захисту щодо обставин складання, підписання та направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування

Мотивом для повернення обвинувального акта прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України представник ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_18, захисники ОСОБА_6, ОСОБА_24 зазначили, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243 та у кримінальних провадженнях, що реєструвались в ЄРДР на підставі виділення з нього матеріалів №52018000000000856 і № 52019000000001208, сплив 16.07.2019, і відповідно процесуальні дії, що вчинялись у них після цієї дати, у тому числі складання, підписання і направлення до суду обвинувальних актів, не можуть вважатися правомірними, через відсутність у сторони обвинувачення відповідних прав на їх вчинення.

Адвокат ОСОБА_18 аргументував свою позицію таким. У кримінальному провадженні № 22016000000000243 повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - 16.01.2018, ОСОБА_16 - 19.01.2018. Відповідно до чинної на момент повідомлення про підозру норми ч. 1 ст. 219 КПК України, розпочався відлік двомісячного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243.

12.03.2018 (за 4 дні до спливу строку досудового розслідування) заступником Генерального прокурора - керівником САП, винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до 6 місяців - до 16.07.2018. Керівник САП діяв в межах повноважень, визначених ч.1, 2 ст. 294 КПК України, та у спосіб і порядок, визначений нормами ст. ст. 295-296 КПК України, чинними на час вчинення цієї процесуальної дії.

13.07.2018 (за 13 днів до завершення 6 місячного строку досудового розслідування) заступником Генерального прокурора - керівником САП, винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до 8 місяців, тобто до 16.09.2018. Станом на день винесення цієї постанови, керівник САП вже не мав визначених законом повноважень на продовження строку досудового розслідування до 8 місяців, оскільки 16.03.2018 року введені в дію положення статті 294 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017. Відповідно до них повноваженнями на продовження строку досудового розслідування на строк понад 3 місяці з дня повідомлення особі про підозру, наділені виключно слідчі судді, а ті норми, що діяли до 16.03.2018, втратили чинність.

Звертав увагу на те, що відповідно до п. 4 § 2 розділу 3 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 зміни щодо судового контролю не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Але, ці обмеження не наділяли прокурора автоматично повноваженнями на продовження строку досудового розслідування. Будь-які інші норми також відсутні.

Встановлення керівником САП на законних підставах дати завершення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243 до 16.07.2018, зумовило орган досудового розслідування завершити виконання всіх процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні до вказаної дати та мало б бути наслідком припинення у детективів права на вчинення процесуальних дій вже з 17.07.2018.

Для повернення обвинувального акта прокурору в об`єднаному кримінальному провадженні, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_24 зазначили у клопотаннях аналогічні підстави.

4) Позиція представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження щодо неповного та неконкретного викладення підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відсутність конкретизації часу діянь, незрозумілість щодо наявності або відсутності підстав для вжиття заходів кримінально-правового характеру стосовно ТОВ «Енергія -Новий Розділ»

Представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, адвокат ОСОБА_18, зазначав про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, не містить підстави застосування заходів кримінального-правового характеру щодо юридичної особи. Не вказується і не розкривається яка саме з визначених законом форм інтересу юридичної особи була досягнута внаслідок вчинення уповноваженими особами злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України. Не конкретизовано, чи був інтерес у вигляді отримання неправомірної вигоди або створення умов для її отримання, чи він стосувався ухилення від відповідальності.

5) Позиція захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта з підстав порушення правил підсудності

Вказував на те, що ухвалою від 14.12.2021 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі № 991/4989/21 вказав, що розгляд кримінального провадження Вищим антикорупційним судом порушить права обвинувачених на справедливий суд та матиме наслідком безумовне скасування будь-якого рішення.

В свою чергу Вищий антикорупційний суд, ухвалою від 24.12.2021 у справі 991/196/20, посилаючись на п.п. 1.2 та абз.1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, зазначив про непідсудність кримінального провадження №52018000000000856 від 06.09.2018 Вищому антикорупційному суду та звернувся з поданням до Апеляційної палати ВАКС про направлення кримінального провадження №52018000000000856 від 06.09.2018 до іншого суду.

30.12.2021 Апеляційна палата ВАКС, не зважаючи на позицію Верховного Суду прийняла ухвалу про закриття провадження за поданням ВАКС про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

Обґрунтування клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого

Захисник обґрунтував свою позицію тим, що об`єднання ухвалою суду від 11.01.2023 двох кримінальних проваджень № 52018000000000856 від 06.09.2018 та № 52018000000000547 від 12.06.2018 свідчить про те, що обвинувачені вчинили продовжуваний злочин, охоплений єдиним умислом, вчинення якого розпочалось з 2013 року та скінчилось у 2017 році.

Захисник вважав, що об`єднане кримінальне провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018 не підсудне ВАКС з огляду на те, що заходи кримінально-правового характеру до юридичних осіб ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» не можуть бути застосовані, оскільки лише 23.05.2013 року прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій ліберізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» № 314-VII, яким фактично введено відповідальність юридичних осіб та можливість застосування до них заходів кримінально-правового характеру. Однією з підстав застосування цих заходів визначено вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи злочину, передбаченого ст. 209 КК України. Цей закон набрав чинності з 01.09.2014.

15.04.2014 3У «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» N?1207-VII текст статті 96-3 викладено у іншій редакції, та розширено шляхи вчинення злочину уповноваженою особою, а саме: або за дорученням чи наказом, або за змовою та в співучасті, або іншим шляхом від імені та в інтересах юридичної особи, у т.ч., й щодо ст. 209 КК України. Вказаний ЗУ набирав чинності з 27.04.2014 (26.04.2014 опубліковано у офіційному виданні «Голос України»).

13.05.2014 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» N?1261-VII чітко визначено, що його дія поширюється на злочини та суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, які були вчинені після набрання чинності цим Законом. Заходи кримінально-правового характеру, передбачені цим Законом, в тому числі зміни до статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України, не мають зворотної дії і не поширюються на злочини та суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, вчинені до набрання чинності цим Законом. Цей ЗУ набирав чинності з 04.06.2014 (Голос України №105 від 03.06.2014).

На думку захисника, тільки із 27.04.2014 встановлена така підстава для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру як вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи злочину, передбаченого статтею 209 КК України.

Таким чином, на переконання захисника, з огляду на положення ЗУ №?1261-VII від 13.05.2014, а також на те, що злочин у об?єднаному кримінальному провадженні з єдиним унікальним номером 991/196/20 (провадження 1-кп/991/75/22) вчинено у 2013 році, заходи кримінально правового характеру до юридичних осіб ТОВ «Енергія-Новий» та ТОВ «НВП «Енергія Новояворівськ» не можуть бути застосовані.

Крім того, захисник вважав, що лише з 04.03.2015 кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України віднесено до корупційних злочинів, а враховуючи, що вчинення злочину мало місце у 2013 році, відповідно до особи, яка його вчинила могли бути застосовані положення ст. 69 КК України «Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом» та ст. 74 КК України. Натомість, у зв`язку з прийняттям ЗУ № 1698-VII від 14.10.2014 та № 198- VIII від 12.02.2015 можливості більш м`якого покарання та звільнення від його відбування обвинувачені позбавлені, тому застосування такої категорії як корупційний злочин посилює кримінальну відповідальність та погіршує становище обвинувачених.

Також вказав, що у зв`язку з відсутністю кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких проведено щодо ТОВ «Енергія Новий Розділ» та ТОВ «НВП» Енергія-Новояворівськ», підстави для застосування заходів кримінально-правового впливу до юридичних осіб відсутні.

Послався на те, що органом досудового розслідування внесено до ЄРДР відомості та проведено досудове розслідування за ч. 3 ст. 209 КК України щодо незаконної діяльності ТОВ НВП «Енергія Новояворівськ» в розрізі незаконної діяльності за 2014-2015 роки директора ТОВ НВП «Енергія Новояворівськ» ОСОБА_16 щодо легалізації спільно із невстановленими особами та бенефіціарними власниками ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ», «КРТ», «Домус Альянс» доходів від незаконного використання 75826,788 тис кубічних метрів придбаного за пільговими цінами у НАК «Нафтогаз України». Іншим особам чи підприємствам за інший період часу відомості про вчинення кримінального правопорушення за ст. 209 КК України не внесено до ЄРДР. Відповідно, досудове розслідування за ст. 209 КК України щодо ТОВ «Енергія Новий-Розділ» не розпочиналось та не проведено, як і щодо діяльності ТОВ НВП «Енергія Новий Розділ» за 2013 рік.

Тому на переконання захисника у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 могло бути висунуто обвинувачення лише в межах кримінальних правопорушень, за якими внесено відомості до ЄРДР та здійснювалось досудове розслідування, а саме тільки щодо діяльності ТОВ «НВП «Енергія Новий-Розділ» за 2014 та 2015 роки за ч. 3 ст. 209 КК України.

Захисник послався на ст. 33-1 КПК України, яка передбачає, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Однак ст. 45 КК України в редакції, яка передбачала віднесення інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень за вчинені у 2013 році злочини до корупційних та ст. 96-3 КК України, яка визначала як підставу для застосування заходів кримінального правового характеру до ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» - вчинення злочину, передбаченого ст. 209 КК України їх уповноваженими особами, не має зворотної дії у часі. Тому висунуте обвинувачення не містить у своєму складі «корупційні» злочини, що виключає можливість розгляду справи Вищим антикорупційним судом.

Разом з тим, обвинувальним актом визначено, що останнім за часом кримінальним правопорушенням є злочин, передбачений ч. 3 ст. 209 КК України, який є більш тяжким у розумінні статті 12 КК України, а саме проведення фінансової операції - платежу за договором № 22/11-15 від 23.02.2017 ТОВ «Енергія-Новий Розділ», яке зареєстровано за адресою: АДРЕСА_8, тобто за адресою розташування ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», що відноситься до територіальної юрисдикції Миколаївського районного суду Львівського суду.

На підставі викладеного, враховуючи, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням принципу предметної підсудності, просив внести подання до Апеляційної палати ВАКС про направлення кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018, об`єднаного в одне провадження з матеріалами кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018 з Вищого антикорупційного суду до Миколаївського районного суду Львівської області.

Оцінка та висновки суду щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувальних актів та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Дослідивши обвинувальні акти у об`єднаному кримінальному провадженні №52018000000000856, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, детально дослідивши клопотання сторони захисту та представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, суд дійшов до таких висновків.

За змістом ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України; 3) повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Мотиви суду щодо клопотання захисника ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018

Захисники та обвинувачені та представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, підтримали клопотання захисника ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження.

Прокурор та представник потерпілого/цивільного позивача заперечували щодо його задоволення.

Колегія суддів, дослідивши доводи клопотання захисника про закриття кримінального провадження у зв`язку зі спливом строків досудового розслідування, заслухавши думку захисників, обвинувачених та прокурора, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 05 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_27 про продовження строків досудового розслідування у цьому кримінальному у провадженні. До початку судового розгляду детектив подав заяву з проханням провести розгляд клопотання без його участі, свої доводи, викладені у клопотанні підтримав та просив його задовольнити.

Захисник вказує, що згідно з 3 ст. 295-1 КПК України розгляд такого клопотання має відбуватись за обов`язкової участі слідчого та прокурора, чого дотримано не було. КПК України не регламентовано можливість подання заяв про розгляд таких клопотань без участі осіб, що ініціюють їх розгляд, їх розгляд має відбуватися за безпосередньої участі детектива або прокурора.

Так, під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, відповідно до вимог частини 3 ст. 295-1 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Колегія суддів зазначає, що цією нормою прямо не передбачено обов`язкової участі слідчого або прокурора під час розгляду клопотання. КПК України використовує словосполучення «за участі» у разі, якщо неявка осіб не перешкоджає розгляду клопотання, у разі ж імперативного обов`язку присутності осіб в судовому засіданні КПК України використовує поняття «за обов`язкової участі» (ч. 4 ст. 201-1, ч. 3 ст. 306, ч. 2 ст. 374 КПК України).

Як вже вказувалось, старший детектив НАБУ ОСОБА_27 подав до суду заяву з проханням провести розгляд клопотання без його участі, свої доводи, викладені у клопотанні підтримав та просив задовольнити. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого (ч. 5 ст. 40 КПК України).

Статтями 22, 26 КПК України встановлені такі загальні засади кримінального провадження як змагальність сторін та диспозитивність.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК України). Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК України).

Таким чином, як сторона захисту, так і сторона обвинувачення мають право підтримувати або не підтримувати вказане клопотання, подавати будь-які заяви до суду, в тому числі щодо розгляду поданого клопотання без участі такої особи.

Відтак, неявка детектива для розгляду такого клопотання не перешкоджає його розгляду слідчим суддею і винесення ним законного і вмотивованого рішення.

Ухвалою слідчого судді від 10 грудня 2019 року у справі № 760/28660/19 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12 червня 2018 року, на дванадцять місяців, до 12.12.2020 включно. При цьому, виходячи зі змісту ухвали, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось, відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 107 КПК України та враховуючи відсутність учасників під час судового розгляду клопотання.

Сторона захисту стверджує, що кримінальне провадження має бути закрите у зв`язку із тим, що строки досудового розслідування закінчились після 12 грудня 2019 року у зв`язку з незаконністю ухвали слідчого судді від 10 грудня 2019 року про продовження строків досудового розслідування через не фіксування судового засідання по розгляду клопотання детектива про таке продовження за допомогою технічних засобів.

В цьому аспекті суд звертає увагу на загальні положення КПК України, які регулюють необхідність забезпечення повного фіксування технічними засобами судових засідань.

Ч. 5 ст. 27 КПК України передбачено, що під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Позиція сторони захисту зводиться до того, що, відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином, виняток встановлений другим реченням частини 4 статті 107 КПК України щодо не обов`язковості фіксування судового засідання за відсутності учасників судового провадження не застосовується до судових засідань на етапі проведення досудового розслідування. Таким чином, в будь-якому разі розгляд клопотань слідчим суддею повинен повністю фіксуватись технічними засобами. Незастосування цього правила в аспекті розгляду цього кримінального провадження свідчить про недійсність ухвали слідчого судді та сплив строків досудового розслідування.

Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 219/828/18 вказав, що для з`ясування питання про те, як неповне фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів вплинуло на законність ухваленого судом рішення, необхідно виходити з «рівня істотності» відхилень від вимог норми кримінального процесуального права. При цьому, вказано на необхідність обґрунтування яким чином відсутність технічного запису вищезазначеного судового засідання вплинула на законність і обґрунтованість судових рішень.

Хоча вказана правова позиція сформована Верховним Судом в контексті відсутності фіксування за допомогою технічних засобів одного із судових засідань при розгляді кримінального провадження по суті, вказані висновки можуть братись до уваги і бути застосовані до судових рішень, постановлених слідчим суддею.

Захисник у клопотанні вказує на те, що не фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів свідчить про формальність такого розгляду, неналежне здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, водночас не зазначає в чому саме, на думку захисника, полягає формальність розгляду та яким чином це вплинуло на законність і обґрунтованість рішення слідчого судді про продовження строку досудового розслідування.

Так, щодо відповідності вимогам КПК порядку розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку досудового розслідування, колегія суддів зазначає про те, що: (1) клопотання детектива розглянуте компетентним слідчим суддею; (2) відсутність учасників відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК була підставою для слідчого судді не фіксувати процес за допомогою технічних засобів; (3) розгляд клопотання здійснено із веденням журналу судового засідання.

Посилання захисника, що, оскільки до судового провадження у відповідності до вимог п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України не відноситься розгляд клопотань слідчим суддею на етапі досудового розслідування, то положення ч. 4 ст. 107 КПК України не застосовується і в будь-якому разі необхідно було здійснювати повне фіксування судового процесу з допомогою технічних засобів, тому результати такого розгляду клопотання детектива, оформлені ухвалою слідчого судді є недійсними, не знаходить свого підтвердження в нормах кримінального процесуального законодавства.

Так, КПК України розділяє вимоги до повного фіксування судових засідань за їх наслідками.

До прикладу, процесуальне законодавство вказує на недопустимість доказів, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання (пункт 4 частини 3 статті 87 КПК України).

В даному випадку обов`язковості технічної фіксації судового засідання кореспондують встановлені КПК України наслідки порушення процесуальних вимог - визнання доказів недопустимими.

В нашому випадку не визначено такого наслідку не здійснення фіксації судового засідання за допомогою технічних засобів як визнання незаконної ухвали слідчого судді про продовження строків досудового розслідування або встановлення недійсними результатів розгляду клопотання детектива, оформленого такою ухвалою слідчого судді, про що зазначає захисник у своєму клопотанні.

Колегія суддів за результатами підготовчого судового засідання не уповноважена скасовувати або визнавати недійсною ухвалу слідчого судді про продовження строків досудового розслідування. Більше того, КПК України не містить визначення поняття «недійсний», тому визнання ухвал слідчого судді недійсними не передбачено КПК України.

Неможливість ж оскарження і скасування такої ухвали прямо встановлена частиною 9 ст. 295-1 КПК України, відповідно до якої ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскарженню не підлягає.

Відтак колегія суддів не уповноважена кримінальним процесуальним законом вдаватись до оцінки ухвали слідчого судді від 10 грудня 2019 року, скасовувати її, визнавати недійсною або не брати її до уваги при обчисленні строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України.

Нормами КПК України визначено вичерпний перелік рішень, які може прийняти суд за результатами підготовчого судового засідання, одним з яких є рішення про закриття кримінального провадження.

Вказане рішення про закриття кримінального провадження може бути прийнято лише у випадку встановлення однієї з підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Так згідно з п. 4-8, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі якщо:

-набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

-помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

-існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

-потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством;

-стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

-після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається:

-у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

-з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, а саме у разі якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;

-якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;

-досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Вказаний перелік підстав для закриття кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Таким чином, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено закриття кримінального провадження в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Щодо вимоги, передбаченої абзацом 2 частини 1 ст. 284 КПК України про те, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, то в цьому випадку КПК України визначено вичерпний перелік суб`єктів, які можуть прийняти таке процесуальне рішення - слідчий, дізнавач, прокурор.

При буквальному тлумаченні цієї норми також варто звернути увагу на те, що таке рішення може бути прийнято лише до повідомлення будь-якій особі про підозру після спливу строку досудового розслідування.

При розгляді цього кримінального провадження чотирьом особам в ньому було повідомлено про підозру, а обвинувальні акти щодо них направлені до суду. Відтак кримінальне провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 не є фактовим і до нього не може бути застосована вказана норма.

З огляду на зазначене, клопотання захисника ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги долучений адвокатом ОСОБА_10 в судовому засіданні висновок науково-правової експертизи від 23 листопада 2002 року № 126/105-е в якості додатку до клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки він не містить фактичних даних, підтверджуючих будь-які обставини кримінального провадження, не є доказом у розумінні статті 84 КПК України та є власним тлумаченням кандидатом юридичних наук, науковим співробітником відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою інституту Держави і права імені В. Н. Корецького НАН України ОСОБА_28 кримінальних процесуальних норм.

Мотиви суду щодо клопотань сторони захисту, представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження про повернення обвинувальних актів прокурору

Захисники, обвинувачені, представники юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, заявили про наявність підстав для повернення обвинувальних актів, бо вони не відповідають вимогам ст. 290 КПК України.

Прокурор зазначив, що обвинувальні акти відповідають всім вимогам, передбаченим ст. 290 КПК України, так як у них саме ті обставини, які були встановлені у ході досудового розслідування. У задоволенні клопотань про повернення обвинувальних актів просив відмовити.

Представник потерпілого/цивільного позивача підтримала прокурора.

Щодо клопотань захисників про повернення обвинувальних актів у зв`язку з неконкретизацією обвинувачення та невідповідністю правової кваліфікації кримінального правопорушення фактичним обставинам.

На виконання вимог статей 314-315 КПК України після отримання обвинувального акта суд призначає підготовче судове засідання, у якому вирішуються питання щодо можливості призначення судового розгляду та здійснюється відповідна підготовка.

Повернення обвинувального акта є одним із рішень, яке суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні у випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України).

З урахуванням задач підготовчого провадження суд здійснює перевірку обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному-процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу (ч. 4 ст. 110 КПК України).

У ч. 2 ст. 291 КПК України визначено відомості, які має містити обвинувальний акт, серед яких виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).

У ч. 4 ст. 291 КПК України визначено перелік додатків до обвинувального акта.

Оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень, наявність яких обумовлює повернення обвинувального акту, стаття 291 КПК України надає можливість визначити порушення, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування, а саме:

-порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акта (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо);

-порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування; не долучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо) (Постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.11.2021 у справі N 161/7092/20).

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52018000000000856 підписаний старшим детективом Другого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_29 та прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 . Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52018000000000547 підписаний старшим детективом Другого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_27 та прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, тобто стороною обвинувачення виконані приписи ч. 3 ст. 291 КПК України.

Обвинувальні акти містять усі відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості потерпілого; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження.

Сторона захисту, вказуючи на невідповідність обвинувальних актів вимогам закону, посилається на неконкретизованість формулювання обвинувачення та невідповідність правової кваліфікації кримінального правопорушення фактичним обставинам.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту, суд виходить з такого.

У обвинувальних актах зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України).

Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17).

Пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі N 273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи сторона захисту) вважає встановленими.

До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (частина 2 статті 337, статті 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина 3 статті 337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдувальний вирок.

Отже, саме прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 15 ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 337, ст. ст. 338, 339, 340 КПК України).

Прокурор доводить перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України). В свою чергу обвинувачення є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Вказані положення кримінального процесуального закону свідчать про те, що в обвинувальному акті задача прокурора полягає у наведенні обставин та даних, які б давали уявлення про те, яке кримінальне правопорушення було вчинено, за яких обставин, якою особою, в чому воно полягало. Всім цим обставинам прокурор надає кримінально-правову кваліфікацію.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 24.11.2016 року (№ 5-328кс16), під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, а фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Так, за версією сторони обвинувачення, викладеною в обвинувальних актах, які розглядаються в рамках об`єднаного кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018, службові особи ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» упродовж 2013-2017 років здійснили протиправний відбір пільгового природного газу НАК «Нафтогаз України», який призначався лише для виробництва теплової енергії для потреб населення, для виробництва електричної енергії, забезпечивши рентабельність процесу виробництва електроенергії в режимі генерації. У подальшому отримана у ході переробки пільгового природного газу електроенергія шляхом приховання протиправності її походження реалізовувалася за відповідним договором із ДП «Енергоринок» за іншим видом господарської діяльності підприємства. Внаслідок таких дій державній компанії НАК «Нафтогаз України» завдано збитків в особливо великих розмірах. Реалізація зазначених дій відбулась, зокрема, за рахунок використання потужностей Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ, функціональним призначенням яких є виробництво теплової та електричної енергії, яка виробляється на газотурбінних та котлових установках шляхом спалення природного газу. Крім того, реалізація електроенергії виробленої шляхом спалення пільгового природного газу стала можливою шляхом приховання протиправності її походження та реалізації за договором з ДП «Енергоринок» за іншим видом діяльності підприємства. Саме використання ресурсів товариств забезпечило реалізацію дій, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні.

У складеному обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 від 21 липня 2019 року, обставини якого стосуються періоду з 2016 по 2017 роки, зокрема, зазначається:

« ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, тобто в організації та керуванні вчинення особливо тяжкого корупційного майнового злочину, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно в особливо великих розмірах організованою групою, а також в організації службового підроблення, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому повторно організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки та організації вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження майна та зміну його форми (перетворення), одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно організованою групою в особливо великому розмірі»

« ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого майнового злочину, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно в особливо великих розмірах організованою групою і вчиненні дій, спрямованих на приховування незаконного походження майна та зміну його форми (перетворення), одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно організованою групою в особливо великому розмірі, а також у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому повторно організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки».

« ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого майнового злочину, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно в особливо великих розмірах організованою групою і вчиненні дій, спрямованих на приховування незаконного походження майна та зміну його оформи (перетворення), одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно організованою групою в особливо великому розмірі, а також у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому повторно організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки.

« ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, тобто у пособництві вчиненні особливо тяжкого майнового злочину, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно в особливо великих розмірах організованою групою та у пособництві вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження майна та зміну його форми (перетворення), одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно організованою групою в особливо великому розмірі.

« ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого майнового злочину, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно в особливо великих розмірах організованою групою і вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження майна та зміну його форми (передтворення), одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно організованою групою в особливо великому розмірі»

У складеному обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_15, та обвинувальному акті № 52019000000001208 ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених тими ж статтям кримінального кодексу України, що і у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018, скоєних за аналогічних обставин, але в період 2013-2015 рр. Крім того ОСОБА_15 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а саме у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому повторно організованою групою, що спричинило тяжі наслідки.

В обвинувальних актах зазначається виклад основних фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що в своїй сукупності по суті і є обвинуваченням. При чому конкретність і чіткість пред`явленого обвинувачення не може пов`язуватися з надмірною деталізацією злочину або з аргументацією сторони обвинувачення на підтвердження описаних в обвинувальному акті відомостей (на що в завуальованій формі вказують представники сторони захисту). Адже в першому випадку це нав`язування стороні обвинувачення позиції сторони захисту і, відповідно, порушення засад диспозитивності і змагальності, а в другому - виходить за межі дослідження обвинувального акту на етапі підготовчого судового засідання і є процесуальною діяльністю сторін на підтвердження своїх позицій і спростування позицій процесуального опонента.

В контексті обвинувальних актів, що розглядаються, фактичні обставини, які «супроводжують» сформульоване прокурором обвинувачення, містять всі необхідні відомості для розуміння захистом як самого пред`явленого обвинувачення, так і визначення обсягу доказування сторонами під час судового розгляду.

Необхідно наголосити, що суд не може вказувати прокурору як викласти формулювання обвинувачення або удосконалити фактичний виклад обставин, як і не вправі спонукати прокурора до корегування обвинувального акта, внесення до нього змін, у тому числі щодо фактичних обставин інкримінованого злочину та інших обставин, які підлягають доказуванню під час судового розгляду. В обвинувальному акті викладається те обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим. В свою чергу, судовий розгляд може здійснюватися лише в межах висунутого обвинувачення, тому дослідження судом обставин про які зазначає прокурор в обвинувальному акті є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в процесуальному рішенні - обвинувальному акті - є прерогативою прокурора.

Зазначені стороною захисту певні неточності подій або діянь не свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам закону, а свідчать про те, що саме такі дані були отримані під час досудового розслідування. Їх відповідність фактичним обставинам і підтвердження або не підтвердження доказами є процесуальною діяльністю суду за наслідками комплексного дослідження та оцінки наданих сторонами доказів на пізніших етапах судового провадження.

Проаналізувавши зміст обвинувальних актів у об`єднаному кримінальному провадженні, суд дійшов до висновку про їх відповідність вимогам ст. 291 КПК України. Суд вважає, що формулювання обвинувачення є зрозумілим, чітким та достатньо визначеним для здійснення належного правового захисту обвинувачених.

При цьому, колегія суддів зазначає, що здатність розуміти суть обвинувачення залежить від індивідуальних особливостей сприйняття інформації певної особи. Саме тому, одні й ті самі фактичні обставини та/або формулювання обвинувачення, викладені прокурором в обвинувальному акті, різними людьми можуть сприйматися та осмислюватися по-різному, але це не може свідчити про факт неконкретності обвинувачення або його незрозумілості.

В свою чергу розгляд судом решти аргументів сторони захисту, зокрема, тих які, стосуються порушення презумпції невинуватості третіх осіб, упередженості органів досудового розслідування, можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення у нарадчій кімнаті.

У своїй більшості аргументи сторони захисту стосуються оцінки окремих елементів складу кримінального правопорушення. Водночас ці питання відповідно до ст. 368 КПК України вирішуються судом при ухваленні вироку. У разі якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, судом ухвалюється виправдувальний вирок (ч. 1 ст. 373 КПК України).

Щодо підстави повернення обвинувального акта у зв`язку з порушенням правил підслідності колегія суддів виходить з такого

Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть оскаржені на досудовому провадженні, серед яких відсутнє рішення прокурора про визначення підслідності у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 цього Кодексу.

Позиція сторони захисту по суті зводяться до оцінки дій та рішень прокурорів при вирішенні питання про підслідність цього кримінального провадження, подальших дій органу досудового розслідування та загалом порушення порядку проведення досудового розслідування, що може впливати на визнання доказів недопустимими.

Викладені у клопотанні обставини потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження сторони захисту щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення підлягають дослідженню судом виключно під час судового розгляду шляхом оцінки законності прийняття процесуальних рішень та дій під час досудового розслідування, дослідження процесуальних документів та відповідних доказів.

Відповідно до ст. 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному ст. 89, 94 КПК України. У зв`язку з наведеним, суд на цьому етапі позбавлений можливості пересвідчитися у наведених стороною захисту доводах незаконності рішення прокурора.

Більше того, на такій стадії як підготовче судове провадження, оцінка судом законності прийнятих прокурором рішень виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.

Водночас, порушення правил підслідності само по собі не є підставою для повернення обвинувального акта, а викладені у клопотаннях захисників, представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, доводи підлягають дослідженню на відповідній стадії судового провадження.

Щодо підстави повернення обвинувального акта у зв`язку з порушенням обставин складання, підписання, затвердження та направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування, колегія суддів виходить з такого

Судом встановлено, що 22.06.2016 ГСУ СБУ внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК та про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, чим розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях №22016000000000243 і №22016000000000244 (т. 47 а. с. 1, 5, т. 141 а. с. 2-5).

12.07.2016 постановою прокурора Генеральної прокуратури України матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №22016000000000243 та №22016000000000244 було об`єднано в одне кримінальне провадження за №22016000000000243 (т. 47 а. с. 8).

01.08.2016 слідчим відділом Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області за цими ж фактами до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016140250000827 (т. 47 а. с. 15-16).

28.12.2016 постановою першого заступника Генерального прокурора України визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, у кримінальному провадженні №12016140250000827 за ГСУ СБУ (т. 47 а. с. 15-16).

17.01.2017 постановою прокурора, який входив до групи прокурорів у кримінальному провадженні №12016140250000827 як старший групи (т. 47 а. с. 17-18), у зв`язку із тим, що одні й ті ж особи вчинили злочини в обох кримінальних провадженнях №22016000000000243 і №12016140250000827, матеріали досудового розслідування у провадженнях об`єднано в одне - №22016000000000243 (т. 47 а. с. 19)

12.12.2016 детективами НАБУ за аналогічними фактами внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, та у зв`язку з цим розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000479 (т. 47 а. с. 122-123, т. 141 а. с. 3-4).

27.01.2017 ГСУ СБУ внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК, за фактами надання ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України листів з завідомо неправдивими відомостями з метою уникнення відповідальності у вигляді штрафних санкцій на суму понад 120 млн грн., та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017000000000020 (т. 47 а. с. 11, 12, т. 141 а. с. 4).

29.03.2017 постановою прокурора у кримінальному провадженні об`єднано матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №22016000000000243 та №22017000000000020 в одне кримінальне провадження за №22016000000000243 (т. 47 а. с. 281-282).

17.07.2017 постановою керівника САП здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000243 доручено детективам НАБУ (т. 47 а. с. 143-145).

02.08.2017 постановою прокурора САП ОСОБА_5 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №22016000000000243 і №52016000000000479 об`єднано в одному - №22016000000000243 (т. 47 а. с. 152-153).

Так, у кримінальному провадженні №22016000000000243 було повідомлено про підозру: 16.01.2018 ОСОБА_12 - за ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч.3 ст. 209 КК (т. 141 а. с. 22-24); 16.01.2018 ОСОБА_14 - за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК (т. 141 а. с. 4-15); 16.01.2018 ОСОБА_13 - за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК (т. 141 а. с. 16-18); 19.01.2018 ОСОБА_16 - за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК (т. 141 а. с. 11-13); ОСОБА_15 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України (т. 141 а.с. 19-21).

З 19.01.2018, відповідно до вимог ч.1 ст. 219 КПК (в редакції, що була чинна на час повідомлення про підозру), розпочався двомісячний відлік строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000243.

12.03.2018 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_30, винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000243 до 6 місяців, тобто до 16.07.2018.

03.07.2018, заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_30, винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000243 до 8 місяців, тобто до 16.09.2018 (т. 47 а. с. 195-201).

06.09.2018 постановою прокурора САП із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000243 в окреме провадження, якому присвоєно №52018000000000856, виділено матеріали за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК, і ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК. (т. 47 а. с. 202-203, 248-250, т. 141 а. с. 25-26).

10.09.2018 у кримінальному провадженні №52018000000000856, виділеному з кримінального провадження №22016000000000243, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри: ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК (т. 141 а. с. 40-43); ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК (т. 141 а. с. 33-35); ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК (т. 141 а. с. 44-47); ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК (т. 141 а. с. 31-32), ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст.28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Питання об`єднання та виділення матеріалів досудового розслідування, відповідно до статті 217 КПК України відноситься до компетенції органів досудового розслідування. Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше (ч. 7 ст.217 КПК України).

В редакції Закону № 1697-VII, що діяла до 16 березня 2018 року, продовження строку досудового розслідування належало до повноважень прокурора. Від строку, на який необхідно було продовжити строк досудового розслідування, залежав лише ієрархічний рівень прокурора за системою органів прокуратури, який був вправі вирішувати дане питання. Законом № 2147-VIII, яким внесено зміни до ст. 294 КПК, було визначено, що питання про продовження строку досудового розслідування до 6 чи до 12 місяців вирішує слідчий суддя. Прикінцеві положення Закону № 2147-VIII містять застереження щодо застосування правил продовження строку досудового розслідування та передбачають, що зазначені зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін (з 16.03.2018).

Відповідно до позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висвітленої у постанові від 11.09.2023 (справа № 711/8244/18), датою введення в дію положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є 16 березня 2018 року і зворотної сили ці положення кримінального процесуального закону не мають.

Водночас ст. 5 КПК визначено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Пункт 4 § 2 Закону № № 2147-VIII разом із моментом набуття чинності відповідними положеннями встановлює також і умову їх застосування: не мають зворотної дії в часі, застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Таким чином, законодавець чітко визначив свою позицію щодо дії положень, які визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у часі, передбачивши виключно їхню пряму дію. Фактично йдеться про формулювання законодавцем спеціальної норми, яка стосується застосування цього пункту. Пункт 4 § 2 є спеціальною нормою щодо ст. 5 КПК і, відповідно, у спеціально визначеній ним ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі ст. 5 КПК (lex specialis derogat legi generali). Тому п. 10 застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, і його дія не поширюється на провадження, відомості про які внесені до ЄРДР до цієї дати.

Відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209 КК, ч. 2 ст. 364 КК України, в якому повідомлено про підозри обвинуваченим, та з якого було виділено кримінальне провадження №52018000000000856, були внесені в ЄРДР за № 22016000000000243 - 22 червня 2016 року, тобто до введення в дію положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Суд констатує, що до первісного кримінального провадження, яке було внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань до моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (до 16.03.2018), а також до всіх інших кримінальних проваджень, які виділені з нього в окреме провадження, у тому числі зареєстрованих пізніше, або об`єднаних із цим провадженням, не може бути застосовано п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки цей закон не існував на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до первісного кримінального провадження.

Така позиція суду також узгоджується з висновками, викладеними у постанові ОП ККС ВС від 7 жовтня 2024 року у справі № 755/6898/21 (провадження № 51-4645км23), де зазначено, що у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об`єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня.

Якщо строк досудового розслідування в таких провадженнях було продовжено слідчим суддею, то таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом, оскільки судовий контроль на етапі досудового розслідування є підвищеною гарантією контролю за дотриманням прав і свобод учасників кримінального провадження.

Отже, продовжуючи строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000243 постановою від 03.07.2018 до 8 місяців, тобто до 16.09.2018, заступник Генерального прокурора - керівник САП ОСОБА_31, діяв в межах чинного законодавства.

З вищезазначених підстав суд відхиляє позицію сторони захисту щодо порушення порядку продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 11.06.2016 прокурором.

Щодо звернення з обвинувальним актом поза межами строку досудового розслідування суд зазначає наступне

КПК не визначає кінцевий термін, в який має бути складений обвинувальний акт та направлений до суду. Єдиним критерієм для направлення прокурором обвинувального акта до суду є строк досудового розслідування. Тобто звернення до суду з обвинувальним актом має відбутися до моменту закінчення строків досудового розслідування.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Саме звернення до суду з обвинувальним актом, а не лише складання цього акта, затвердження чи вручення стороні захисту повинно бути вчинено в рамках строку досудового розслідування.

Направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування до суду тягне за собою закриття кримінального провадження на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення у нарадчій кімнаті, а не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору під час підготовчого провадження. Тому суд відмовляє у поверненні обвинувального акта прокурору з зазначених віще підстав.

Щодо клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження адвоката ОСОБА_18 про повернення обвинувального акта з причин неповноти та неконкретизації викладення підстав застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб

Заявляючи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, представник юридичної особи зазначив, що прокурором не у повній мірі дотримані вимоги закону, зокрема в обвинувальних актах не вказується (не розкривається) яка саме з визначених статтею 96-3 КК України форм інтересу юридичної особи досягалась внаслідок вчинення уповноваженими особами злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України. Не конкретизується, чи то був інтерес у вигляді отримання неправомірної вигоди або створення умов для її отримання, чи він стосувався ухилення від передбаченої законом відповідальності. Відсутність конкретизації в цій частині не дозволить забезпечити ефективний та належний захист від пред`явленого обвинувачення, а також буде перешкоджати суду у розгляді обвинувального акта.

Однак, колегія суддів вважає клопотання про повернення обвинувального акта необґрунтованим.

Так, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою ст. 284 цього Кодексу. Зазначений перелік підстав є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною четвертою ст. 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 згаданої статті обвинувальний акт має містити певні відомості, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України), підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими (п. 7-1 ч. 2 ст. 291 КПК України).

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення та підставами застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується уповноваженій особі юридичної особи від імені та в інтересах цієї юридичної особи.

Таким чином, формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення та зазначення підстав застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Як встановлено судом, в обвинувальному акті прокурор зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 96-3 КК України підставою для застосування до ТзОВ «Енергія Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) заходів кримінально-правового характеру є вчинення його уповноваженими особами - директором ОСОБА_14 та фінансовим директором ОСОБА_13 від імені та в інтересах ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України. Підставою для застосування до ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941) заходів кримінально-правового характеру є вчинення його уповноваженими особами - директором ОСОБА_16 та фінансовим директором ОСОБА_13 від імені та в інтересах ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Між тим, доводи представника юридичної особи на обґрунтування необхідності повернення обвинувального акта зводяться саме до такої оцінки фактичних обставин справи та доказів сторони обвинувачення, що є неприпустимим у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 96-3 КК України підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, серед інших, є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу.

На переконання суду, викладені прокурором у обвинувальних актах фактичні обставини кримінального правопорушення є достатніми для повного розуміння представником юридичної особи визначених прокурором підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання представника юридичної особи задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта з підстав порушення правил підсудності об`єднаного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглядала питання про направлення кримінального провадження № 52018000000000547 до іншого суду для визначення підсудності, постановивши 10.08.2021 ухвалу про залишення без задоволення відповідного клопотання захисника ОСОБА_11, який діяв в інтересах ОСОБА_15 (справа № 991/4989/21, провадження № 11-п/991/16/21). Колегія суддів зазначила, що наявність кримінального правопорушення, яке заподіяло або могло заподіяти тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам (абзац 2 пункті 3 частини 5 статті 216 КПК України) відносить відповідне кримінальне провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду (т. 148 а.с. 205-212).

Захисник ОСОБА_8 у клопотанні посилається на ухвалу Касаційного кримінального суду у складі Верхового Суду у справі № 991/4989/21 від 14.12.2021, в якій в мотивувальній частині зазначено, що розгляд кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018 Вищим антикорупційним судом порушує право обвинувачених на справедливий суд та матиме наслідком безумовне скасування будь-якого рішення суду (т. 149 а.с. 217-228).

Разом з тим, у резолютивній частині цієї ухвали зазначено про залишення без задоволення клопотання захисника ОСОБА_32 про направлення матеріалів кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 за обвинуваченням ОСОБА_12 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 України; ОСОБА_14 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Підставою для прийняття такого рішення Верховний Суд зазначив те, що відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду є виключною прерогативою колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Проте, дійсно у цій ухвалі Верховний Суд зазначив, що тлумачення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду положень частини 5 статті 216 КПК України в ухвалі від 10.08.2021 викликає обґрунтовані сумніви.

З урахування ухвали Касаційного кримінального суду у справі № 991/4989/21 від 14.12.2021, постанови про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 02.07.2018 детективам НАБУ з метою забезпечення ефективного досудового розслідування, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.07.2022, кримінальне провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 задоволено клопотання захисника ОСОБА_32 про направлено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого у порядку статті 34 КПК України для визначення підсудності (т. 153 а.с. 114-116).

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.07.2022 провадження за поданням Вищого антикорупційного суду закрито з посиланням на те, що доводи, зазначені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 04.07.2022 вже були предметом розгляду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому ст. 34 КПК України за клопотанням захисника ОСОБА_11 . Зазначено, що колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалено 10.08.2021 рішення у справі № 991/4989/21, провадження № 11-п/991/16/21, яке містить вичерпні відповіді на всі доводи подання з питань передачі кримінального провадження до іншого суду. Це рішення набрало законної сили і оскарженню не підлягає, а повторний розгляд цього питання призведе до порушення принципу res judikata як складової принципу верховенства права, відповідно до якого остаточне рішення суду, що набрало законної сили, не може ставитись під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95, 28.11.1999 (т. 153 а.с. 177-181).

При цьому зазначено, що посилання на ухвалу Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 991/4989/21 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вважає безпідставним, про що вказує наявність іншої ухвали Верховного суду від 15 листопада и 2021 року в цьому ж провадженні, якою клопотання захисника ОСОБА_11 про направлення кримінального провадження до іншого суду залишено без задоволення із констатацією положень ст. 34 КПК України щодо віднесення до виключної компетенції Апеляційної палати ВАКС цього питання (т. 149 а.с. 110-113).

Таким чином, рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/4989/21, провадження № 11-п/991/16/21 кримінальне провадження № 52018000000000547 віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду, бо саме державі в особі ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ймовірними злочинними діями обвинувачених за твердженням сторони обвинувачення спричинені збитки на суму 729869 149, 35 гр, що охоплюється поняттям абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, відповідно якого злочином заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам. Що в свою чергу передбачає і підсудність об`єднаного кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018 Вищому антикорупційному суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, між іншого, повинен містити розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу)

Судом встановлено, що до обвинувального акта у кримінальному провадженні№ 52018000000000547 долучено розписки обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_13, у яких зазначено про відмову від отриманні обвинувального акта (т. 148 а.с. 93-97).

В свою чергу суд вважає, що обвинувальні акти, реєстр матеріалів досудових розслідувань було вручено обвинуваченим, з урахуванням такого.

У ст. 293 КПК України передбачено обов`язок прокурора надати копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику, передбачаючи, водночас, що таке надання здійснюється під розписку. Відповідне, на думку суду, свідчить про обов`язок сторони захисту надати стороні обвинувачення таку розписку.

21 липня 2021 року прокурором САП ОСОБА_5, на виконання вимог статті 293 КПК України, підозрюваним ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 було повідомлено, що вони запрошені для вручення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018. Підозрювані вважали обвинувальний акт незаконним (на підставі порушення правил підслідності) та відмовились отримати його, про що в матеріалах кримінального провадження є відповідні розписки.(т. 2 а.с. 148 а.с. 93-97). У кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 (т. 2 а.с. 86-89) також наявні розписки про відмову від підпису в отриманні обвинувального акта від обвинувачених.

Відмова сторони захисту від одержання копій обвинувальних актів під час її вручення та ненадання розписки про отримання обвинувального акта, на думку суду, не свідчить про порушення прокурором права обвинувачених на захист, оскільки обвинувачені розуміли, що їм надається саме копія обвинувального акта з відповідними матеріалами, однак, обрали відповідну позицію щодо відмови в їх отриманні.

В подальшому у підготовчому судовому засіданні обвинуваченні підтвердили отримання ними обвинувальних актів від прокурора

Ураховуючи зміст заявлених підстав для повернення обвинувального акта, суд уважає їх такими, вирішення яких не впливає на розгляд питань підготовчого судового засідання щодо можливості призначення справи до судового розгляду.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що обвинувальні акти у об`єднаному кримінальному провадженні № 52018000000000856 сформульовані у відповідності до вимог закону, а доводи сторони захисту не вказують на недоліки обвинувальних актів, які б перешкоджали призначенню судового розгляду на їх підставі.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисників про повернення обвинувальних актів у об`єднаному кримінальному провадженні.

Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угод про примирення або визнання винуватості у порядку статей 468, 469, 470, 472-475 КПК України в цьому кримінальному провадженні немає.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акта прокурору судом не встановлено.

На виконання вимог п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України 04 липня 2022 року ухвалою Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_23 про направлення обвинувального акта (здійснення подання) у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.07.2022 провадження за вказаним поданням було закрито.

Оцінка та висновки суду щодо клопотання захисника ОСОБА_6 щодо направлення подання до Апеляційної палати ВАКС про направлення кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018, об`єднаного в одне провадження з матеріалами кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018 з Вищого антикорупційного суду до Миколаївського районного суду Львівської області

Як зазначалось раніше, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.07.2022 кримінальне провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 за клопотання захисника ОСОБА_32 було направлено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання для вирішення питання щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого у порядку статті 34 КПК України для визначення підсудності (т. 153 а.с. 114-116).

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.07.2022 провадження за поданням Вищого антикорупційного суду закрито з посиланням на те, що доводи, зазначені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 04.07.2022 вже були предметом розгляду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому ст. 34 КПК України за клопотанням захисника ОСОБА_11 . Крім того у цій ухвалі колегією суддів наголошено, що питання передачі провадження за підсудністю щодо осіб, обвинувачених у даному провадженні та аналогічних по суті обставин вже було предметом неодноразового розгляду й вирішення в інших провадженнях, зокрема, у справі № 991/196/20, провадження №11-п/991/11/20 ухвалою від 28 січня 2020 року залишено без задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_15 адвоката ОСОБА_11 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_33 про направлення кримінального провадження № 52018000000000856 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду за підсудністю, ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 квітня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження з перегляду зазначеної ухвали. У справі №991/890/20, провадження 11-п/991/18/20 ухвалою від 25 лютого 2020 року залишено без задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_34 про направлення кримінального провадження № 52019000000001208 з ВАКС до іншого суду за підсудністю, ухвалами Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 березня 2020 року та від 25 траня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження з перегляду зазначеної ухвали. У справі № 991/196/20, провадження №11-п/991/27/20 ухвалою від 09 квітня 2020 року закрито провадження за аналогічним клопотанням обвинуваченого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_35 про направлення кримінального провадження № 52018000000000856 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду. У справі № 991/196/20, провадження № 11-п/991/9/21 ухвалою від 25 травня 2021 року закрито провадження за поданням Вищого антикорупційного суду про направлення до іншого суду за підсудністю об`єднаного кримінального провадження № 52018000000000856 та провадження № 52019000000001208. У справі №991/196/20, провадження 11-п/991/27/21 ухвалою Апеляційної палати від 30 грудня 2021 року з урахуванням обставин виділення проваджень та їх детальною оцінкою обґрунтовано відхилено подання першої інстанції Вищого антикорупційного суду, яке ґрунтувалось на згаданому рішенні колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі №991/4989/21.

Крім того суд звертає увагу на те, що захисник просить направити до АП ВАКС подання у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018, матеріали якого ухвалою суду від 11.03.2023 об`єднано в одне провадження з матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року, тобто фактично вказаного провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 окремо не існує, що додатково свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника.

З огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду на підставі обвинувальних актів у об`днаному кримінальному провадженні.

З цією метою суд переходить до розгляду інших питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, а також розгляду клопотань учасників провадження.

Щодо досудової доповіді

У підготовчому судовому засіданні з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Особливості складення досудової доповіді передбачені ст. 314-1 КПК України. Сторона обвинувачення зазначила про недоцільність призначення досудової доповіді, сторона захисту на призначенні досудової доповіді не наполягала.

Ураховуючи, що обвинувачені ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_36, ОСОБА_16, ОСОБА_15, обвинувачуються у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, суд, керуючись положеннями ст. ст. 314, 314-1 КПК України, дійшов до висновку про відсутність підстав для складання досудових доповідей стосовно обвинувачених.

Мотиви та висновки суду з питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду

За відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувальних актів у об`єднаному кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 за обвинуваченням: ОСОБА_12, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (КК України); ОСОБА_13, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_14, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_16, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України та перейти до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України. За змістом вказаної норми суд, з метою підготовки до судового розгляду, визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у виключних випадках, передбачених пунктами 1-5 частини 2 статті 27 КПК України (стаття 27 КПК України).

За наслідками підготовчого судового засідання суд не встановив обставин, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. Тому судовий розгляд належить проводити у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов до висновку, що судовий розгляд належить здійснювати одноособово суддею ОСОБА_1, бо у судовому засіданні 06.01.2025 учасниками кримінального провадження висловили спільну позицію щодо відкликання раніше поданих клопотань про здійснення колегіального судового розгляду з урахуванням вимог частини 2 статті 31 КПК України, за участю уповноваженого прокурора, обвинувачених, їх захисників, представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, представника потерпілого/цивільного позивача ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 на стадії досудового розслідування потерпілим ПАТ «НАК «Нафтогаз України» пред`явлений цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_13 на суму 1425737709, 22 гривень (т. 2 а.с. 76-94, т. 35 а.с. 198-205). Під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 потерпілим ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 12.09.2022 пред`явлений цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ТОВ «Енергія-Новояворівськ», ТОВ «Енергія-Новий Розділ» про відшкодування майнової шкоди (збитків) на суму 729869149,35 солідарно (т. 155 а. с.143-151). Подані цивільні позови відповідають вимогам статті 128 КПК України, ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

За результатами вивчення цивільних позовів судом не встановлено їх невідповідності ст. 128 КПК України, ст. 175-177 ЦПК України та підстав для їх повернення, передбачених ст. 185 ЦПК України.

Вирішення питання про виклик свідків

Прокурор повідомив, що має намір викликати в судове засідання свідків для допиту, перелік яких надасть на стадії вирішення питання щодо обсягу та порядку дослідження доказів у справі.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_12 адвокатом ОСОБА_8 заявлено письмове клопотання про виклик у якості свідка Голову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_37, який направив до Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ лист вих. № 4691/14.1.1/7-16 про надання матеріалів позапланової перевірки, якою встановлено, що ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» використано не за цільовим призначенням природний газ, що постачався для забезпечення теплопостачання населення. Цей лист був однією з підстав для відкриття кримінального провадження № 22016000000000243 від 22.06.2016 за ст. 209 КК України. Під час досудового розслідування ОСОБА_38 не допитувався, а його показання на переконання захисника, мають значення для встановлення об`єктивних обставин у кримінальному провадження (т. 176 а.с. 76).

Представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, адвокатом ОСОБА_18 заявлено клопотання про виклик через АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у якості свідків працівників вказаної компанії ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 (т. 178 а.с. 213-225).

Відповідно до частини 5 статті 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Таким чином, свідком є особа, яка може повідомити суду обставини, що підлягають доказуванню.

На даному етапі суд не може встановити, які значимі для цього кримінального провадження обставини кожен із вказаних свідків сторони захисту може повідомити через відсутність достатніх матеріалів в розпорядженні суду.

Зважаючи на це колегія суддів вважає клопотання захисника ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_18 передчасним. Водночас колегія суддів роз`яснює стороні захисту про відсутність перешкод для вирішення питання про допит зазначених свідків у ході судового розгляду відповідно до ст. ст. 349, 350 КПК України.

Вирішення питання про виклик експертів

Представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_45 заявлено клопотання про виклик судових експертів КНДІКЦ ОСОБА_46 та ОСОБА_47, які склали висновок комісійної судово-економічної експертизи №14334/14335/19-72/24015-24022/19-72 від 30.08.2019, на підставі якого сторона обвинувачення доводить розмір завданої майнової шкоди у період 2016-2017 та її розмір доводиться стороною обвинувачення.

Також заявив клопотання про виклик експертів КНДІКЦ ОСОБА_46, ОСОБА_47 та ОСОБА_48, які складали висновок за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №16331-16333/18-72/16334/18-71 від 31.08.2018, на підставі якого сторона обвинувачення доводить розмір завданої майнової шкоди у період 2013 - 2015 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до вимог статті 356 КПК України за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.

Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження, будь-які докази судом, включаючи зазначені експертні висновки, не долучені та не досліджені, зазначене клопотання заявлено представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, передчасно, тому на даній стадії кримінального провадження суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання

Разом з тим, представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження може скористатись відповідним правом та реалізувати його під час судового розгляду шляхом заявлення відповідного клопотання.

Щодо клопотання про виклик спеціалістів

Представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ОСОБА_18 заявив клопотання про виклик спеціалістів ОСОБА_49, ОСОБА_50, а також спеціаліста Інституту газу Національної академії наук України ОСОБА_51, які проводили розрахунки кількості природного газу використаного для виробництва тепла для населення для допиту у судовому засіданні.

Зазначив, що основою для розрахунків розміру матеріальної шкоди (збитків), завданої АТ НАК «Нафтогаз України», стали розрахунки кількості природного газу, який начебто фактично був використаний Товариствами на виробництво тепла для населення, які виконано відповідними технічними спеціалістами залученими стороною обвинувачення, а саме: розрахунки обсягів природного газу ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» для виробництва та відпуску теплової енергії для потреб населення у 2013, 2014 та 2015 роках, які виконано фахівцями відділу аналізу проектів та моніторингу програм розвитку генерації Департаменту перспективного розвитку Відокремленого підрозділу «Науково-проектний центр розвитку Об`єднаної енергетичної системи України» ОСОБА_52 та ОСОБА_53 . Технічні розрахунки споживання природного газу ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» при виробництві теплової енергії для категорії населення, виконані заступником директора з наукової роботи Інституту газу Національної академії наук України ОСОБА_54 .

ОСОБА_18 вказав, що розрахунки кількості природного газу використаного для виробництва тепла для населення спеціалістами зроблені помилково. На його твердження фактично спеціалістами (фахівцями) виконувався обсяг завдань, які притаманні експертному дослідженню, зокрема, теплотехнічній експертизі, яка є різновидом інженерно-технічної судової експертизи. Тому спеціалісти безпідставно та противоправна привласнили собі повноваження судових експертів. Що безумовно свідчить, про штучне створення доказів стороною обвинувачення. Тому, у зв`язку з тим, що розрахунки кількості природного газу використаного для виробництва тепла для населення, які виконувались спеціалістами ОСОБА_52, ОСОБА_55 та ОСОБА_56 викликають сумніви у їх достовірності, належності та обґрунтованості, є необхідність викликати вказаних спеціалістів для допиту у суді.

Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання з таких підстав.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України).

Відповідно до ч.1 статті 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги (ч. 3 ст.71 КПК України).

Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження, будь-які докази судом, включаючи довідки спеціалістів, не досліджені, зазначене клопотання заявлено представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, передчасно.

Разом з тим, представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження може скористатись відповідним правом та реалізувати його під час судового розгляду шляхом заявлення відповідного клопотання.

Під час вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового засідання, суд розглядає клопотання учасників судового розгляду, в тому числі про витребування певних документів (п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України).

Захисником ОСОБА_8 та представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18, подано ряд клопотань про витребування судом певних документів.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування документів з Офісу Генерального прокурора

Захисником обвинуваченого ОСОБА_12 адвокатом ОСОБА_57 в підготовчому судовому засіданні подано клопотання про витребування документів. Клопотання обґрунтовано тим, що кримінальне провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018, 11 січня 2023 року об`єднано з кримінальним провадженням № 5201800000000547. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер № 52018000000000856, яке наразі розглядається судом. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.05.2022 у справі № 991/190/20 задоволено клопотання захисту про витребування з Офісу Генерального прокурора повні відомості з ЄРДР по кримінальним провадженням № 2216000000000242, № 22016000000000244, так як в матеріалах кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018, які були надані стороні захисту для вивчення, відсутні витяги з ЄРДР по цих кримінальних провадженнях. Тому, не можливо визначити, які виявлені обставини, можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення і стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР. Враховуючи, що кримінальне провадження № 5201800000000547 від 12.06.2018 є безпосереднім продовженням кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018 з тими самими обвинуваченими і обставинами скоєння злочину, на цей час з матеріалів кримінального провадження не можливо встановити, що саме стало підставою для внесення даних про злочин в ЄРДР. Без дослідження повних відомостей з ЄРДР не можливо встановити всі обставини.

Клопотання мотивоване тим, що сторона захисту має певні сумніви щодо правомірності дій сторони обвинувачення в частині дотримання нею вимог Кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування. Захисник стверджує, що відомості, які містяться у запитуваних документах, мають значення для встановлення суттєвих обставин у кримінальному провадженні, у тому числі що саме стало підставою відповідно до статті 214 КПК України для внесення даних про скоєний злочин в ЄРДР та які обставини можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду, суд, зокрема, розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Положеннями ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч. 3 ст. 93 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

З обвинувального акта вбачається, що 22 червня 2016 року Головним слідчим управлінням Служби безпеки України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000243 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

22 червня 2016 року Головним слідчим управлінням Служби безпеки України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000244 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

12 липня 2016 року кримінальні провадження № 22016000000000243 та № 22016000000000244 об`єднано у одне кримінальне провадження під № 22016000000000243.

06 вересня 2018 року з матеріалів досудового розслідування № 22016000000000243 виділено у окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України якому присвоєно номер № 52018000000000856.

Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього врегульований Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення № 298).

Відповідно до п. п. 1, 2 п. 2 розділу І Положення № 298 власником і розпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генерального прокурора. Володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є Офіс Генерального прокурора.

Згідно з п. 3 розділу І Положення № 298 право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають: власник (у повному обсязі з урахуванням повноважень структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, для забезпечення виконання покладених на них завдань); Директор Національного бюро, перший заступник Директора Національного бюро, керівник Головного підрозділу детективів, керівник підрозділу детективів, керівник управління внутрішнього контролю, керівник відділу детективів Національного бюро (у межах повноважень, визначених статтею 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»); керівники органів прокуратури, прокурори (у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими, дізнавачами піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування); керівники органів досудового розслідування, дізнання (за винятком посадових осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту), а також слідчі та дізнавачі (уповноважені особи інших підрозділів) органів Національної поліції, безпеки, Державного бюро розслідувань, детективи Національного бюро, органів Бюро економічної безпеки України (у межах кримінальних правопорушень, щодо яких цими органами проводиться досудове розслідування); користувачі (у межах наданих адміністратором прав доступу, визначених з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, для отримання інформації, що обробляється в Реєстрі, забезпечення ведення спеціальних обліків, проведення аналізу результатів діяльності правоохоронних органів).

Отже, сторона захисту не наділена правом доступу до відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пунктом 5 розділу IV Положення № 298 передбачено, що надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва в ньому.

Зважаючи на викладене, Офіс Генерального прокурора як власник Реєстру, маючи у повному обсязі доступ до відомостей внесених до Реєстру, уповноважений надавати відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Суть клопотання сторони захисту зводиться до того, що потреба в отриманні документів з відповідною інформацією з Єдиного реєстру досудових розслідувань зумовлена необхідністю встановлення певних обставин у кримінальному провадженні та зводиться до перевірки фактів дотримання вимог кримінального процесуального законодавства при реалізації органом досудового розслідування своїх повноважень.

Суд вважає, що такі відомості, які містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо руху кримінальних проваджень № 22016000000000243 та № 22016000000000244 та № 52018000000000547, можуть мати значення для побудови лінії захисту. Тому, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, дотримання принципу змагальності кримінального провадження, перевірки доводів сторони захисту щодо порушення стороною обвинувачення вимог Кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування, клопотання захисника про витребування документів слід задовольнити.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду копії технічного запису та копії журналу судового засідання

Захисник ОСОБА_8 обґрунтовує необхідність отримання копії технічного запису судового засідання та журналу судового засідання від 28.01.2020 у праві № 991/196/20 під час розгляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_11 про направлення кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018 за підсудністю до іншого суду тим, що під час розгляду клопотання прокурор ОСОБА_58 заявив, що сторона обвинувачення не змогла довести скоєння злочину за статтею 209 КК України.

Вирішуючи клопотання захисника про витребування доказів, суд зазначає про таке.

Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів й обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 КПК України). Процес доказування, під час якого відбувається відтворення реальної картини події правопорушення, з`ясування її суті, складається з комплексу процесуальних дій і відносин, які необхідно дослідити суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України).

На переконання суду для встановлення доведення або не доведення стороною обвинувачення вчинення кримінального правопорушення за статтею 209 КК України, суд має самостійно дослідити всі докази у кримінальному провадженні як сторони обвинувачення так сторони захисту під час судового розгляду та прийняти відповідне процесуальне рішення.

Водночас судом з відкритих відомостей з Єдиного реєстру судових рішень досліджено ухвалу АП ВАКС (справа № 991/196/20, провадження №11-п/991/11/20) від 28.01.2020 про відмову з задоволенні, зокрема, клопотання захисника ОСОБА_11, який діяв в інтересах обвинуваченого ОСОБА_15 про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду кримінального провадження за №52018000000000856. Встановлено, що під час судового розгляду у АП ВАКС з розгляду вказаного клопотання приймав участі захисник ОСОБА_8 .

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право ознайомитись із журналом судових засідань та технічним записом судового процесу, які йому зобов`язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження

Враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, адвокат ОСОБА_8 має право звернутись безпосередньо до Апеляційної палати ВАКС з метою ознайомлення з журналом судового засідання та отримати його технічний запис.

З огляду на викладене, суд вважає, що клопотанням захисника ОСОБА_8 про витребування з АП ВАКС копії технічного запису судового засідання та журналу судового засідання від 28.01.2020 у справі № 991/196/20 задоволенню не підлягає.

Щодо 10 (десяти) клопотань представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 про витребування документів у посадових осіб Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

Представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, просив витребувати у посадових осіб Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України:

-документи або витяги з документів, зокрема бухгалтерської та фінансової звітності, але не виключно, в яких міститься інформація про суму матеріальної шкоди (збитків), начебто завдану АТ НАК «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 20077720) діями службових осіб ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДПРОУ 33525073), та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДПРОУ 32789941), внаслідок використання протягом 2013-2017 років природного газу не у відповідності зазначеному у договорах напрямку, про підтвердження її існування та обліку, періоди та дати за які вона утворилася та взята на облік, підстави її облікування, рахунки по яких вона обліковується, складових, з яких вона складається, тощо;

-документи або витяги з документів, зокрема бухгалтерської, фінансової та податкової звітності і обліку, але не виключно, в яких міститься інформація на підтвердження завдання АТ НАК «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 20077720) майнових збитків (шкоди) в розмірі цільової надбавки 2% у складі загальної суми збитків 1 425 276 330,22 грн;

-документи або витяги з документів, зокрема податкової, бухгалтерської та фінансової звітності, але не виключно, в яких міститься інформація про вчинення НАК «Нафтогаз України» дій, спрямованих на подання уточнюючих розрахунків (декларацій) і сплату сум недоплати ПДВ за відповідні періоди 2013-2017 років, на суму вартості природного газу, що був поставлений ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та використаний останніми за іншим цільовим призначенням ніж для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками;

-документи та відомості, що висвітлюють яким чином, в якому порядку та за якими механізмами ціноутворення компанією НАК «Нафтогаз України» визначалась вартість природного газу, що постачався останнім у 2013-2017 роках, у тому числі для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням;

-документи та відомості, що висвітлюють чи мала компанія НАК «Нафтогаз України» можливість та правові підстав самостійно встановлювати ціну на природний газ, з врахуванням граничної межі регульованої ціни, тобто ціну вищу або нижчу за встановлену регульовану;

-документи та відомості, що висвітлюють якими нормативними актами керувалась компанія НАК «Нафтогаз України» під час визначення у договорах ціни на природний газ у 2013-2017 роках;

-накази ціноутворення НАК «Нафтогаз України» або інших управлінських рішень стосовно визначення (встановлення) вартості природного газу у 2013-2017 роках, у т. ч. в залежності від його цільового призначення;

-документи та витяги з документів, зокрема фінансові плани та фінансову звітність, але не виключно, в яких міститься інформація про розмір доходу, який НАК «Нафтогаз Україна» мав би отримати у разі реалізації іншим споживачам за комерційним тарифом обсягу природного газу, який фактично був реалізований в адресу ТОВ «Енергія-Новий Розділ» на підставі договорів: №13/2840-ТЕ-21 від 28.12.12, №1099/14-ТЕ-21 від 27.11.13, №2109/15-ТЕ-21/ПТ від 02.12.14, №1137/16- ТЕ-21/ПТ від 21.12.15, №НК-19/12-2016/2 від 19.12 2016;

-документи та витяги з документів, зокрема фінансові плани та фінансову звітність, але не виключно, в яких міститься інформація про розмір доходу, який НАК «Нафтогаз Україна» мав би отримати у разі реалізації іншим споживачам за комерційним тарифом обсягу природного газу, який фактично був реалізований в адресу ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» - №13/2846-ТЕ-21 від 28.12.2012, № 1103/14-ТЕ-21 від 27.11.2013, № 2111/15-ТЕ-21/ПТ від 02.12.2014, №1135/16-ТЕ-21/ПТ від 21.12.2015;

-документи та відомості, що висвітлюють ціни закупівлі АТ НАК «Нафтогаз України» протягом 2013-2017 років у газовидобувних підприємств природного газу добутого на території України, у розрізі кожного кварталу;

-документи та відомості, що висвітлюють механізми ціноутворення у вигляді формул на природний газ придбаний АТ НАК «Нафтогаз України» протягом 2013- 2017 років у газовидобувних підприємств природного газу добутого на території України, у розрізі кожного кварталу;

-документи та відомості, що висвітлюють ціни закупівлі АТ НАК «Нафтогаз України» протягом 2013-2017 років природного газу у іноземних постачальників та імпортерів на території України, у розрізі кожного кварталу;

-документи та відомості, що висвітлюють механізми ціноутворення у вигляді формул на природний газ придбаний АТ НАК «Нафтогаз України» протягом 2013- 2017 років у іноземних постачальників та імпортерів на території України, у розрізі кожного кварталу;

-документи та відомості, що висвітлюють який саме природний газ - імпортований чи власного видобутку, постачався протягом 2013-2017 років в адресу ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) на підставі договорів: №13/2840- ТЕ-21 від 28.12.12; №1099/14-ТЕ-21 від 27.11.13; №2109/15-ТЕ-21/ПТ від 02.12.14; №1137/16-ТЕ-21/ПТ від 21.12.15 та №НК-19/12-2016/2 від 19.12 2016. Інформацію прошу надати по кожному місяцю за період 2013-2017 років;

-документи та відомості, що висвітлюють який саме природний газ - імпортований чи власного видобутку, постачався протягом 2013-2017 років в адресу ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941) на підставі договорів: №13/2846-ТЕ-21 від 28.12.2012; № 1103/14-ТЕ-21 від 27.11.2013; № 2111/15-ТЕ-21/ПТ від 02.12.2014; №1135/16-ТЕ-21/ПТ від 21.12.2015. Інформацію надати по кожному місяцю за період 2013-2017 років;

-службові (посадові) інструкції уповноважених осіб НАК «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 20077720), які у період 2012 - 2017 років, діючи від імені «компанії» підписували та погоджували договори, а також додаткові договори з ТОВ «ЕнергіяНовий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941) на постачання природного газу;

-службові (посадові) інструкції уповноважених осіб НАК «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 20077720), які у період 2012 - 2017 років, діючи від імені «компанії» складали та підписували Акти приймання - передачі природного газу, що постачався в адресу ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941);

-документи та відомості, що висвітлюють чи передбачалась договорами, які укладались АТ НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941), у період 2013 - 2017 років, відповідальність останніх за його використання не за призначенням, тобто не для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а на інші цілі? Якщо так, зазначити якими саме пунктами договорів сторони її передбачили, у якому вигляді та яка саме відповідальність мала застосовуватись до споживачів;

-документи та відомості, що висвітлюють чи передбачалась законодавством, чинним на час виконання договорів з ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941), відповідальність за використання природного газу, що постачався для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, для інших цілей;

-документи та відомості, що висвітлюють визначену у період 2013 - 2017 років АТ НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073), ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941) методику, якою визначався обсяг спожитого газу за кожним з цільових призначень (договорів);

-документи та відомості, що висвітлюють яким чином та з застосуванням якої методики вівся облік поставленого в адресу ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941) природного газу;

-документи та відомості, що висвітлюють - працівниками якої із договірних сторін складались проекти щомісячних Актів прийому передачі природного газу та вносились до них відомості про обсяги поставленого газу за різними договорами, а також у який саме порядок і у який спосіб здійснювалось їх подальше підписання сторонами: АТ НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073), ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941);

-документи та відомості, що висвітлюють яким чином та за якою методикою уповноваженими особами АТ НАК «Нафтогаз України» перевірялась коректність (правильність) даних про спожитий природний газ підприємствами ТОВ «ЕнергіяНовий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941), що зазначались в Актах прийому-передачі;

-документи та відомості, що висвітлюють яка саме службова особа - працівник АТ НАК «Нафтогаз України», уповноважувалась представляти інтереси даної компанії під час та у ході виконання договорів із ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941);

-службові (посадові) інструкції уповноваженої особи АТ НАК «Нафтогаз України», яка уповноважувалась представляти інтереси даної компанії під час та у ході виконання договорів із ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941);

-документи та відомості, що висвітлюють чи виникали у АТ НАК К «Нафтогаз України» під час виконання договорів із ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941), у період 2013- 2017 років, претензії з приводу нецільового використання природного газу, що поставлявся за регульованою ціною для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками;

-документи та відомості, що висвітлюють чи встановлювався АТ НАК «Нафтогаз України» факт завдання матеріальних збитків за договорами укладеними із ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941) у період 2013-2017 років, під час їх виконання;

-документи та відомості, що висвітлюють чи зверталась компанія АТ НАК «Нафтогаз України» до правоохоронних органів із заявами про вчинення злочинів службовими особами ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ», з приводу нецільового використання природного газу, що поставлявся за регульованою ціною для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками;

-документи та відомості, що висвітлюють інформацію стосовно суми дебіторської заборгованості, періоди її утворення та підстави утворення, що відображена станом на 01.01.2024 у бухгалтерському обліку НАК «Нафтогаз України» за наступними контрагентами: ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941);

-завірену копію акту від 31.03.2021 № 207/31-00-07-01-01/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної планової виїзної перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 26.04.2013 № 23/41-20/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 13.05.2014 № 19/28-10-41-20/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.08.2024 8 податків за результатами документальної позапланової перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 17.09.2014 № 1042/28-10-41-20/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 23.03.2015 № 352/28-10-41-20/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 29.04.2015 № 484/28-10-41-20/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 02.07.2015 № 706/28-10-41-20/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 18.08.2017 № 2817/28-10-41-06/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 13.01.2020 № 30/28-10-05-02/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 26.04.2021 № 305/31-00-25-01/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 19.07.2022 № 384/31-00-07-03-02/20077720, складеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами документальної позапланової перевірки НАК «Нафтогаз України»;

-завірену копію акту від 27.12.2018 № 05-21/6, складеного Державною аудиторською службою України за результатними ревізії фінансово-господарської діяльності АТ «НАК «Нафтогаз України» за період з 01.04.2017 по 30.09.2018;

-завірену копію акту від 02.09.2020 № 05-21/2, складеного Державною аудиторською службою України за результатними ревізії фінансово-господарської діяльності АТ «НАК «Нафтогаз України» за період з 01.10.2018 по 31.12.2019;

-завірену копію акту від 01.12.2023 № 05-21/8, складеного Державною аудиторською службою України за результатними ревізії окремих питань фінансовогосподарської діяльності АТ «НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2020 по 30.06.2023;

-завірену копію аудиторського звіту від 10.01.2024 № 05-21/1, складеного Державною аудиторською службою України за результатними державного фінансового аудиту діяльності АТ «НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2020 по 30.06.2023.

Суть вказаних клопотань представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, зводиться до того, що потреба в отриманні документів з відповідною інформацією зумовлена необхідністю проведення в подальшому повторних судово-економічних експертиз для доказування відсутності майнової шкоди (збитків), яка начебто завдана НАК «Нафтогаз-України» діями обвинувачених та про яку зазначено у цивільних позовах НАК «Нафтогаз України».

При цьому ОСОБА_18 обґрунтовує клопотання про витребування документів, посилаючись на кримінальне провадження № 52018000000000546 за підозрою іншої особи - ОСОБА_59, захист якої він здійснює, зокрема зазначає про направлення у вказаному кримінальному провадженні адвокатських запитів до НАК «Нафтогаз України» з приводу отримання документів та відомостей, в яких міститься інформація, яка висвітлює порядок та механізм ціноутворення НАК «Нафтогаз України» протягом 2013-2017 років, бухгалтерської та фінансової та податкової звітності і обліку, в яких повинна міститись інформація на підтвердження завдання майнових збитків НАК «Нафтогаз України», і що відсутність зазначених документів перешкоджає адвокату ОСОБА_18 реалізовувати своє право на збирання доказів, що ставить під загрозу реалізацію права на захист підозрюваного ОСОБА_59 у кримінальному провадженні № 52018000000000546. При цьому відповіді на його запити надано не було.

ОСОБА_18 долучив до своїх клопотань повідомлення про підозру ОСОБА_60 в рамках кримінального провадження № 52018000000000546.

Суд звертає увагу, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_18 має процесуальний статус представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Розгляд клопотань про витребування документів з метою встановлення ряду обставин та для реалізації права на захист підозрюваного ОСОБА_59 у кримінальному провадженні № 52018000000000546 в межах цього кримінального провадження, суд вважає неприпустимими. Також враховуючи те, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, судом не прийнято рішення про долучення жодного доказу сторони обвинувачення та сторони захисту, тому робити висновки про пов`язаність цих кримінальних проваджень у суду на теперішній час немає підстав.

Отже суд доходить до висновку про необґрунтованість зазначених клопотань, тому вважає, що у задоволенні 10 клопотань про витребування документів у посадових осіб Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» необхідно відмовити.

Щодо клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 про витребування документів у посадових осіб Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

Представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, просив витребувати у посадових осіб Акціонерного товариства «Укргазвидобування»:

-документи та відомості, що висвітлюють собівартість добування природного газу на території України протягом 2013-2017 років, у розрізі кожного кварталу;

-документи та відомості, що висвітлюють ціну реалізації природного газу добутого на території України в адресу АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 20077720) протягом 2013-2017 років, у розрізі кожного кварталу.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_61 посилається на ряд експертних висновків сторони обвинувачення, якими встановлено збитки АТ «НАК «Нафтогаз України», та які долучені заявником до клопотання про витребування в електронній підсистемі ЄСІКС. Зазначає, що отримання таких документів необхідно для встановлення ряду обставин, у тому числі для проведення повторних судово-економічних експертиз.

Суд звертає увагу, що ухвалою суду від 24.01.2024 року відмовлено у клопотанні представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18, у наданні тимчасового доступу до документів та відомостей, які висвітлюють собівартість добування природного газу на території України протягом 2013- 2017 років, у розрізі кожного кварталу; ціну реалізації природного газу добутого на території України в адресу АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 20077720) протягом 2013-2017 років, у розрізі кожного кварталу з тих підстав, що заявником не доведено, що відомості, до яких просить отримати тимчасовий доступ заявник, можуть перебувають у володінні АТ «Укргазвидобування». Більш того, заявником клопотання всупереч вимогам п. 6 ч. 2 ст. 160 КПК України не доведено неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Під час розгляду клопотання представник АТ «Укргазвидобування» заперечував існування документів про собівартість газу по всій території України у володінні АТ «Укргазвидобування». Вказав, що АТ «Укргазвидобування» відноситься до особливих підприємств на території України, ціна на газ у зазначений у клопотанні період була регульованою, і згідно зі ст.10 ЗУ «Про функціонування природного газу», чинного до 2015 року, ціни на газ встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), тому інформація щодо продажу АТ «Укргазвидобування» газу АТ «НАК «Нафтогаз України» є відкритою, з якою можливо ознайомитись на сайті НКРЕКП. З урахуванням регульованих НКРЕКП цін на газ, собівартість добування природного газу немає відношення до таких цін. Пояснив, що з 2015 року діє ЗУ «Про ринок природного газу», згідно якого постановою КМУ № 758 від 01.10.2015 покладено на суб`єктів ринку природного газу спеціальні обов`язки. При цьому ціна на газ також була регульованою. Отже ціни, за якими АТ «Укргазвидобування» передавала газ АТ «НАК «Нафтогаз України» встановлені державними органами, є сталими, на кожен період встановлена своя ціна, і ця інформація є у відкритих джерелах. Додатково пояснив, що АТ «Укргазвидобування» не є потерпілим у цьому кримінальному провадженні. Збитки завдані АТ «НАК «Нафтогаз України», який придбавав газ у АТ «Укргазвидобування» по ціні, яка встановлена державними органами, тобто собівартість газу для АТ «Укгразвидобування», немає відношення до спричинених збитків АТ «НАК Нафтогаз України». АТ «НАК «Нафтогаз України» по регульованій ціни купив газ, в подальшому міг: 1) заробити, 2) продати по ціні, яка є меншою від ринкової. Тобто збиток не може враховувати ціну собівартості природнього газу АТ «Укргазвидобування». Також пояснив, що на АТ «Укргазвидобування» було покладено обов`язок відповідно до положень постанов КМУ, продавати природній газ АТ «НАК «Нафтогаз України» виключно за регульованою ціною.

Враховуючи зазначенні обставини, та те, що запит до АТ «Укргазвидобування» направлявся адвокатом ОСОБА_18 в рамках іншого кримінального провадження, суд відмовляє у задоволенні клопотання.

Щодо клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 про витребування документів у посадових осіб Державної служби фінансового моніторингу України

Представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, просив витребувати у посадових осіб Державної служби фінансового моніторингу України:

1) Документи та відомості, які висвітлюють наступну інформацію стосовно ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073):

-факти виявлення Державною службою фінансового моніторингу України, протягом 2013 - 2017 років, фінансових операцій проведених ТОВ «Енергія-Новий Розділ», що мали ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

-факти надходження від правоохоронних та державних органів, або від банківських установ, до Державної служби фінансового моніторингу України інформація стосовно виявлення у період 2013 - 2017 років фактів порушень законодавства у сфері легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, з боку підприємства ТОВ «Енергія-Новий Розділ»;

-узагальнені матеріали та додаткові узагальнені матеріали, які містять відомості, щодо фінансових операцій здійснених підприємством ТОВ «Енергія-Новий Розділ» у період 2013 - 2017 років;

-факти спрямування узагальнених та додаткових узагальнених матеріалів до правоохоронних органів України, які містять відомості, щодо фінансових операцій здійснених підприємством ТОВ «Енергія-Новий Розділ» у період 2013 - 2017 років.

2) Документи та відомості, які висвітлюють наступну інформацію стосовно ТОВ «НВП Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941):

- факти виявлення Державною службою фінансового моніторингу України, протягом 2013 - 2017 років, фінансових операцій проведених ТОВ «НВП Енергія-Новояворівськ», що мали ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- факти надходження від правоохоронних та державних органів, або від банківських установ, до Державної служби фінансового моніторингу України інформація стосовно виявлення у період 2013 - 2017 років фактів порушень законодавства у сфері легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, з боку підприємства ТОВ «НВП Енергія-Новояворівськ»;

- узагальнені матеріали та додаткові узагальнені матеріали, які містять відомості, щодо фінансових операцій здійснених підприємством ТОВ «НВП Енергія-Новояворівськ» у період 2013 - 2017 років;

- факти спрямування узагальнених та додаткових узагальнених матеріалів до правоохоронних органів України, які містять відомості, щодо фінансових операцій здійснених підприємством ТОВ «НВП Енергія-Новояворівськ» у період 2013 - 2017 років.

В обґрунтування клопотання зазначив, що сторона обвинувачення стверджує, що легалізація (відмивання) коштів, начебто одержаних від вчинення злочинних дій із заволодіння та розпорядження природним газом НАК «Нафтогаз України», здійснювалась зокрема через підприємства ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) та ТОВ «НВП Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941), що є підставою для застосування до підприємств заходів кримінально-правового характеру. Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Положенням про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 537 визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення є Державна служба фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг).

До основних завдань Держфінмоніторингу, згідно з ст. 25 Закону та пп.3 п. 3 Положення, належить збирання, оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов`язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення. Держфінмоніторинг подає в разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов`язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, до правоохоронних та розвідувальних органів відповідні узагальнені матеріали (додаткові узагальнені матеріали) та одержує від них інформацію про хід їх розгляду. Частиною 3 ст. 16 Закону встановлено, що державні органи, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії (крім Національного банку України), у разі виявлення під час виконання своїх функцій фінансових операцій, стосовно яких є підозра, зобов`язані повідомити спеціально уповноваженому органу про такі фінансові операції та їх учасників.

Витребування цих документів обґрунтував необхідністю дослідження відомостей та документів щодо виявлення фактів легалізації ( відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом через підприємства ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ «НВП Енергія-Новояворівськ» для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а вивчення таких відомостей та документів надасть можливість довести перед судом відсутність у діях посадових осіб ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ «Енергія-Новояворівськ» ознак злочину, передбаченого ст. 209 КК України.

Також у клопотанні заявник вказує, що запит до Держфінмоніторингу з приводу отримання вказаних відомостей та документів направлявся в рамках кримінального провадження № 52018000000000546 за підозрою ОСОБА_59, але у їх наданні було відмовлено, бо запитувані відомості та документи містять інформацію з обмеженим доступом.

Суд зазначає, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (п. 1 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).Тож однією з можливостей отримати відповідні докази є звернення сторони захисту з адвокатським запитом. Встановлено, що ОСОБА_62, реалізуючи свої права як захисника ОСОБА_59 в іншому кримінальному провадженні, звертався з адвокатським запитом до до Держфінмоніторингу з приводу отримання відомостей та документів фінансового моніторингу.

Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_18 має процесуальний статус представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, звернення для реалізації права сторони захисту на збирання доказів, передбаченого КПК України та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у цьому кримінальному провадженні ним не здійснювалось. Отже, наявні законодавчо визначені підстави для отримання доказів стороною захисту самостійно не реалізовані, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання.

Більш того, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 162 КПК України таємниця фінансового моніторингу, яка міститься в речах і документах, належить до охоронюваної законом таємниці. В силу вимог ч. 6 ст. 163 КПК України доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, може бути наданий стороні кримінального провадження у порядку тимчасового доступу.

З огляду на те, що представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 не дотримався прямо передбаченої законом процедури щодо отримання доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження, вимоги його клопотання задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 про витребування документів у посадових осіб ТОВ «Нафтогаз Тепло»

Представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, просив витребувати у посадових осіб ТОВ «Нафтогаз Тепло»:

-документи та відомості, що висвітлюють перелік обладнання Новояворівській ТЕЦ, яке було задіяно для виробництва теплової енергії з лютого 2020 року по травень 2024 року, у розрізі кожного місяця;

-документи та відомості, що висвітлюють перелік обладнання Новороздільскій ТЕЦ, яке було задіяно для виробництва теплової енергії з лютого 2020 року по травень 2024 року, у розрізі кожного місяця.

ОСОБА_63 просить витребувати документи у ТОВ «Нафтогаз Тепло» за період з лютого 2020 по травень 2024. Однак обставини, зазначені в обвинувальних актах, охоплюють період з 2013 по 2017 роки, тому суд вважає, що відомості самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами, не мають значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні. Отже у задоволенні клопотання про витребування ряду документів у ТОВ «Нафтогаз-Тепло» слід відмовити.

Щодо клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 про витребування документів у посадових осіб Національного банку України

Представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, просив витребувати у посадових осіб Національного банку України:

1) Документи та відомості відносно виконання ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) договору відновленої кредитної лінії від 03.10.2011 №03/10/2011NR, а саме:

-документи та відомості, які висвітлюють чи виявлялись Національним банком України в діяльності ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) у період 2011 - 2018 років ризикові або такі, що можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, фінансові операції? Якщо так, повідомити про кожний такий випадок із зазначенням суті фінансової операції, дати та часу її вчинення, суми та характеру порушень, а також вжитих подальших заходів;

-документи та відомості, які висвітлюють чи направлялась (передавалась) Національним банком України у період 2011 - 2018 років інформація про вчинення ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) фінансових операцій, що мають ознаки пов`язаності з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, до Державної служби фінансового моніторингу України? Якщо так, зазначити про кожний такий випадок та про результати реагування на такі повідомлення.

-документи та відомості, які висвітлюють чи вживалися з боку Державної служби фінансового моніторингу України заходи реагування, у тому числі зупинення та складання узагальнених матеріалів стосовно фінансових операцій, що вчинювались ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) у період 2011 - 2018 років? Якщо так, повідомити про кожен такий випадок відомий Національному банку України, його зміст, дату та суть виявлених порушень, вжитих заходів і їх результатів тощо.

2) Документи та відомості відносно виконання ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941) договору відновленої кредитної лінії від 18.03.2013 №18/03/2013, а саме:

- документи та відомості, які висвітлюють чи виявлялись Національним банком України в діяльності ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941) у період 2013 - 2018 років ризикові або такі, що можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, фінансові операції? Якщо так, повідомити про кожний такий випадок із зазначенням суті фінансової операції, дати та часу її вчинення, суми та характеру порушень, а також вжитих подальших заходів;

- документи та відомості, які висвітлюють чи направлялась (передавалась) Національним банком України у період 2013 - 2018 років інформація про вчинення ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941) фінансових операцій, що мають ознаки пов`язаності з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, до Державної служби фінансового моніторингу України? Якщо так, зазначити про кожний такий випадок та про результати реагування на такі повідомлення;

- документи та відомості, які висвітлюють чи вживалися з боку Державної служби фінансового моніторингу України заходи реагування, у тому числі зупинення та складання узагальнених матеріалів стосовно фінансових операцій, що вчинювались ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (ЄДРПОУ 32789941) у період 2013 - 2018 років? Якщо так, повідомити про кожен такий випадок відомий Національному банку України, його зміст, дату та суть виявлених порушень, вжитих заходів і їх результатів тощо.

Обґрунтовує своє клопотання тим, що Управлінням НБУ України у Львівській області підприємствам ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» були видані Реєстраційні свідоцтва під №1057 та №1200. Реєстраційне свідоцтво №1057 свідчить про реєстрацію Управлінням НБУ у Львівській області договору відновленої кредитної лінії від 03.10.2011 №03/10/2011NR, який передбачає виконання боргових зобов`язань ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» перед нерезидентом ES Energy Invest LTD (Кіпр) за залученою від нього позикою в іноземній валюті у розмірі 50 000 000,00 доларів США. Реєстраційне свідоцтво №1200 свідчить про реєстрацію Управлінням НБУ України у Львівській області договору відновленої кредитної лінії від 18.03.2013 №18/03/2013, який передбачає виконання боргових зобов`язань ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» перед нерезидентом ES Energy Invest LTD (Кіпр) за залученою від нього позикою в іноземній валюті у розмірі 50 000 000,00 доларів США.

Разом з тим, НБУ, відповідно до ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», є суб`єктом державного фінансового моніторингу. Тобто НБУ здійснює фінансовий моніторинг, щоб запобігти використанню банківської системи України для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. По рахунках ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» в ході здійснення господарської діяльності протягом 2011 - 2018 років, пов`язаних із використанням та поверненням кредитних коштів, отриманих від нерезидентів на підставі вищевказаних договорів відновлених кредитних ліній, проводились фінансові операції, у тому числі які відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» підлягали обов`язковому фінансовому моніторингу. Тому НБУ володіє відомостями та документами, що висвітлюють інформацію щодо наявності можливих фактів легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом через підприємства ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», у результаті виконання вищевказаних договорів відновлених кредитних ліній.

Як зазначав суд раніше, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 162 КПК України таємниця фінансового моніторингу, яка міститься в речах і документах, належить до охоронюваної законом таємниці. В силу вимог ч. 6 ст. 163 КПК України доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, може бути наданий стороні кримінального провадження у порядку тимчасового доступу.

З огляду на те, що представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 не дотримався прямо передбаченої законом процедури щодо отримання доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження, вимоги його клопотання задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 про витребування документів у посадових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

Представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, просив витребувати у посадових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ЄДРПОУ: 39369133, тел./ факс: (044) 277-30-47, тел.: (044) 204-48-27 е-mail: [email protected], 03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 19): документи звітності, що подавалась ТОВ «Нафтогаз Тепло» у період 2020 - 2023 роки до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в яких міститься інформація (відомості), зокрема:

-про щомісячний та річний обсяг природного газу, витраченого на виробництво електричної та теплової енергії для потреб населення (опалення, гаряче водопостачання);

-про щомісячний та річний обсяг мазуту, витраченого на виробництво електричної та теплової енергії для потреб населення (опалення, гаряче водопостачання);

-про фактичний обсяг електричної та теплової енергії, яку щомісячно та за рік вироблено на ТЕЦ Новороздільська та ТЕЦ Новояворівська, а також про фактичний корисний відпуск електричної та теплової енергії, у тому числі для потреб населення;

-про фактичні втрати теплової енергії в теплових мережах ліцензіата;

-про щомісячні та річні витрати умовного палива на виробництво електричної та теплової енергії, про витрати палива в натуральному вимірі, про питомі витрати умовного палива тощо.

ОСОБА_18 обґрунтував клопотання тим, що основою для розрахунків розміру матеріальної шкоди (збитків), завданої НАК «Нафтогаз України», стали розрахунки кількості природного газу, який мав бути використаний Товариствами на виробництво тепла для населення, виконані відповідними технічними спеціалістами. Різниця між кількістю придбаного Товариствами у НАК «Нафтогаз України» природного газу та його кількістю, що використана для цих цілей за розрахунками спеціалістів, визначена як кількість природного газу, використаного не за цільовим призначенням. Відповідно, множення зазначеної різниці на вартість природного газу, встановлену для газу, призначеного для використання у власній виробничій діяльності, склало суму недоотриманих НАК «Нафтогаз України» коштів, тобто шкодою у розумінні досудового слідства. Після вивчення заявником довідок технічних спеціалістів вбачається, що для розрахунків ними використовувались окремі показники зі звітів Товариств, що подавались ними до НКРЕКП, а окремі - із звітів не брались до уваги, а визначались розрахунково, не як фактичні, а як нормативні. Зокрема, кількість витрат тепла в тепломережах спеціалістами розраховувалась самостійно, виходячи з їх розміру у 13% від кількості поставленого населенню тепла. Відповідно, розрахований показник суттєво відрізнявся від фактичної кількості втрат, наведених Товариствами у звітах, і не на користь останніх. На твердження заявника, відомості, які містяться у звітах, що здавались ТОВ «Нафтогаз Тепло» у період 2020-2023 роки до НКРЕКП та в яких містяться дані з приводу фактичних втрат тепла при його постачанні споживачам, можуть об`єктивно доводити помилковість розрахунків кількості природного газу використаного для виробництва тепла для населення, що виконувались спеціалістами ОСОБА_52 і ОСОБА_55, а також спеціалістами Інституту газу Національної академії наук України. Через доведення такої помилковості, заявник доведе і помилковість висновків спеціаліста Держаудитслужби та судової економічної експертизи стосовно кількості використаного не за цільовим призначенням природного газу, а отже й помилковість висновків щодо розміру матеріальної шкоди (збитків), завданих НАК «Нафтогаз України».

Також вказав, що під час здійснення захисту ОСОБА_59 в рамках кримінального провадження № 52018000000000546 сторона захисту самостійно зверталась до НКРЕКП з адвокатськими запитами з приводу отримання звітів, що подавались ТОВ «Нафтогаз Тепло» у період 2020-2023 року, однак копії зазначених звітів НКРЕКП відмовились надавати, бо відомості щодо об`єктів критичної інфраструктури належить до відомостей з обмеженим доступом.

Суд вкотре зазначає, що зазначені запити ОСОБА_45 з приводу отримання звітів, що подавались ТОВ «Нафтогаз Тепло» у період 2020-2023 роки направлялись до НКРЕКП у кримінальному провадженні № 52018000000000546 за підозрою у вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_64, у якому ОСОБА_63 є захисником. Водночас у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_18 має процесуальний статус представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Розгляд клопотань про витребування документів з метою встановлення ряду обставин та для реалізації права на захист підозрюваного ОСОБА_59 у кримінальному провадженні № 52018000000000546 в межах цього кримінального провадження, суд вважає неприпустимими. Також враховуючи те, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, судом не прийнято рішення про долучення жодного доказу сторони обвинувачення та сторони захисту, тому робити висновки про пов`язаність цих кримінальних проваджень у суду на теперішній час немає підстав.

Більш того, ОСОБА_63 просить витребувати документи у НКРЕКП за період з 2020-2023 рр. Однак, обставини, зазначені в обвинувальних актах, охоплюють період з 2013 по 2017 роки, тому суд вважає, що відомості самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами, не мають значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні. Отже у задоволенні клопотання про витребування ряду документів у НКРЕКП слід відмовити.

Щодо клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 про витребування документів у посадових осіб ПАТ «Національна Енергетична Компанія «Укренерго»

Представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, просив витребувати у посадових осіб Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00100227, Тел.: +380 (44) 238-31-52, E-mail: [email protected], 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25): Завірені належним чином копії документів, в яких міститься інформація та відомості про освіту, кваліфікацію, спеціалізацію, напрямків та досвіду роботи ОСОБА_50 та ОСОБА_49, зокрема:

-завірені належним чином копії дипломів про освіту та про наукові ступені;

-завірені належним чином копії трудових книжок;

-завірені належним чином копії службових (посадових) інструкцій, положень;

-завірені належним чином копії автобіографій та особистих листків;

-завірені належним чином копії документів з підвищення кваліфікації;

-завірені належним чином копії кваліфікаційних сертифікатів.

Заявник клопотання обґрунтовує його аналогічними доводами, зазначеними у попередньому клопотанні. Додатково зазначає, що розрахунки кількості природного газу використаного для виробництва тепла для населення, та які враховувались Державною аудиторською службою України для встановлення збитків НАК «Нафтогаз України», виконувались спеціалістами ОСОБА_52, ОСОБА_53 . Разом з тим, відсутні будь-які відомості щодо володіння ОСОБА_50 та ОСОБА_49 спеціальними знаннями та навичками, тобто відсутні відомості на підтвердження їх освіти, кваліфікації, спеціалізації, напрямків та досвіду роботи. Зазначена обставина не дозволяє пересвідчитись в об`єктивності, достовірності та правильності виконаних ними розрахунків та висновках. ОСОБА_65 та ОСОБА_66 на час здійснення розрахунків перебували у трудових відносинах з Національною енергетичною компанією «Укренерго». Відтак, у володінні останньої є інформація про їх освіту, кваліфікацію, спеціалізацію, напрямки та досвід роботи, яка є суттєвою та необхідною для встановлення об`єктивної істини у подіях, що є предметом досудового розслідування.

Суд зазначає, що заявляючи клопотання про витребування певних речей і документів на підготовчому судовому засіданні в порядку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України, заявник має вказати на те, що він здійснював збирання доказів, використовуючи можливості, які надані процесуальним законом і що ці дії здійснювались ним з метою подання суду належних і допустимих доказів, однак при отриманні певних документів виникли труднощі, які неможливо подолати без допомоги суду шляхом постановлення відповідної ухвали.

Встановлено, що ОСОБА_18, реалізуючи право на захист, звертався з відповідним запитом до ПАТ НЕК «Укренерго» в рамках іншого кримінального провадження. Однак звернення для реалізації права сторони захисту на збирання доказів, передбаченого КПК України та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, у цьому кримінальному провадженні не здійснювалось. Отже, наявні законодавчо визначені підстави для отримання доказів стороною захисту самостійно не реалізовані та не доведено про існування певних труднощів при їх отриманні.

Водночас, відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, за змістом статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» є персональними даними.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних, належать до охоронюваної законом таємниці.

У силу вимог ч. 6 ст. 163 КПК України доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, може бути наданий стороні кримінального провадження у порядку тимчасового доступу.

З огляду на те, що заявник не дотримався прямо передбаченої законом процедури щодо отримання доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження, вимоги його клопотання задоволенню не підлягають.

Мотиви та оцінка суду при вирішенні скарг та заперечень сторони захисту

В рамках підготовчого судового засідання захисники обвинувачених подали та підтримали в судовому засіданні скарги і заперечення на рішення сторони обвинувачення та слідчих суддів, які не можуть бути оскаржені на етапі досудового розслідування в порядку ч. 2 ст. 303 та в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України

Захисник обвинуваченого ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_10 просив долучити до матеріалів справи заперечення та скарги, які розглянути на відповідній стадії судового розгляду:

-заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 грудня 2019 року по справі №760/28660/19 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року по справі № 760/18838/18 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 липня 2018 року по справ № 760/19072/18 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року по справі № 760/18836/18 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2028 року по справі № 760/18831/18 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25 липня 2018 року по справі № 760/18823/18 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року по справі № 760/18828/18 з додатками та надати оцінку висловленим у запереченнях доводах, на відповідній стадій кримінального провадження, в тому числі похідним доказам;

-скаргу на постанову про доручення здійснення досудового розслідування від 02 липня 2018 року, винесену Заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_30 з додатками, в якій просить зазначену постанову скасувати;

-скаргу на дії органу досудового розслідування з додатками, в якій просить визнати незаконними дії детектива другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_67 під час проведення тимчасового доступу до речей та документів Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» з додатками 21 серпня 2018 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018;

-скаргу на дії органу досудового розслідування з додатками, в якій просить визнати незаконними дії детектива Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_68 під час проведення тимчасового доступу до речей та документів ТОВ «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контракт» 28 грудня 2018 року з додатками в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018. Просив визнати дії детектива незаконними;

-скаргу на дії детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_69 під час проведення тимчасового доступу до речей і документів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 22 серпня 2018 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні№ 52018000000000547 від 12.06.2018 з додатками. Просив визнати дії детектива незаконними;

-скаргу на дії детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_69 під час проведення тимчасового доступу до речей і документів Державного підприємства «Енергоринок» 05 вересня 2018 рок у в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні№ 52018000000000547 від 12.06.2018. Просив визнати дії детектива незаконними;

-скаргу на дії детектива Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_70 під час проведення тимчасового доступу до речей і документів Головного управління статистики у Львівській області 03 вересня 2018 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 з додатками. Просив дії детектива визнати незаконними;

-скаргу на дії детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_69 під час проведення тимчасового доступу до речей і документів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 27 серпня 2018 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 з додатками. Просив дії детектива визнати незаконними;

-скаргу на дії органу досудового розслідування з додатками, в якій просить визнати незаконними дії детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_71 під час проведення тимчасового доступу до речей та документів НАК «Нафтогаз України» 20 серпня 2018 року з додатками в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018. Просив визнати дії детектива незаконними;

-скаргу на постанову заступника Генерального прокурора-керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_72 від 06 вересня 2018 про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018 з додатками. Просив її скасувати;

-скаргу на постанову заступника Генерального прокурора-керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 03 липня 2018 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016 з додатками. Просив її скасувати;

-скаргу на постанову першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_73 від 28 грудня 2016 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12016140250000827 за слідчими Головного управління СБУ з додатками. Просив її скасувати;

-скаргу на постанову першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_74 від 28 грудня 2016 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12016140250000827 за слідчими Головного управління СБУ з додатками. Просив її скасувати;

-скаргу на постанову прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_75 від 12 липня 2016 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 22016000000000244, та об`єднання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243 та № 22016000000000244 в одне провадження за № 22016000000000243 з додатками. Просив постанову скасувати.

Як захисник обвинуваченого ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_10 просив долучити до матеріалів справи такі заперечення та скарги, які розглянути на відповідній стадії судового розгляду:

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детектива Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_76 про визнання речовими доказами від 04.05.2017 з додатками;

-скаргу на дії детектива НАБУ ОСОБА_77 під час проведення обшуку 26 квітня 2017 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 5201600000000479 від 12.12.2016 з додатками;

-скарга на дії детектива НАБУ ОСОБА_29 під час проведення обшуку 26.04.2017 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № № 5201600000000479 від 12.12.2016 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.05.2017 по справі № 769/222141/16 з додатками (провадження 1-кс/760/6813/17);

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.05.2017 по справі № 760/22214/16-к (провадження 1 кс/760/6798/17) з додатками;

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_6 просив долучити до матеріалів об`єднаного кримінального провадження скарги та заперечення, які розглянути на відповідній стадії кримінального провадження:

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 про залучення спеціаліста від 14.06.2018 з додатками, якою просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 про залучення спеціаліста від 21.12.2018 з додатками, якою просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 про залучення спеціаліста від 19.06.2019 з додатками, якою просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_78 про залучення спеціаліста від 13.12.2017 з додатками, якою просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на дії слідчого щодо повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових) дій з додатками, якою просив визнати дії детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 по зверненню до слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_79 з одним клопотанням про надання дозволу на проведення п`яти негласних слідчих(розшукових) дій щодо ОСОБА_13 незаконними, оскільки порушують скаргу на діївимоги ст. ст. 248, 249 КПК України;

-скаргу на дії слідчого щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових) дій з додатками, якою просив визнати дії детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 по зверненню до слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_79 з одним клопотанням про надання дозволу на проведення чотирьох негласних слідчих(розшукових) дій щодо ОСОБА_13 незаконними, оскільки порушують скаргу на дії вимоги ст. ст. 248 скаргу КПК України;

-скаргу на постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 29.08.2018 у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018з додатками, якою просив визнати її незаконної та скасувати;

-скаргу на постанову заступника Генерального прокурора керівника САП ОСОБА_72 від 02.07.2018 з додатками про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547, просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу про визнання дій детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 по повторному зверненню до слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_79 з клопотанням про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії щодо ОСОБА_13, незаконними, оскільки порушують вимоги ст. ст. 248, 249 КПК України;

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детектива ОСОБА_78 про залучення спеціаліста від 27.03.2018 з додатками, якою просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_78 про залучення спеціалістів від 20.03.2018 у кримінальному провадженні 52018000000000547 з додатками. Просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 про залучення спеціалістів від 05.09.2018 у кримінальному провадженні 52018000000000547 з додатками. Просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на дії слідчого щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками, якою просив визнати дії детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 по зверненню до слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_79 з одним клопотанням про надання дозволу на проведення п`яти негласних слідчих(розшукових) дій щодо ОСОБА_13 незаконними, оскільки порушують вимоги ст. ст. 248, 249КПК України;

-скаргу на дії слідчого щодо повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками, якою просив визнати дії детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 по зверненню до слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_79 з одним клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових) дій щодо ОСОБА_13 незаконними, оскільки порушують вимоги ст. ст. 248, 249 КПК України;

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 про залучення спеціаліста від 01.02.2019 у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 з додатками. Просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 про залучення спеціаліста від 16.02.2019 з додатками. Просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_78 про залучення спеціаліста від 11.01.2018 з додатками Просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 про залучення спеціаліста від 16.07.2018 з додатками Просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_72 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016 до восьми місяців, тобто до 16.09.2018 з додатками. Просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про виділення матеріалів досудового розслідування від 06.09.2018, з додатками. Просив визнати незаконною та скасувати;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.02.2017 (справа № 760/22214/16) з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.06.2017 (справа 760/2214/16-к) з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.08.2017 (справа № 760/14718/17)з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.06.2017(справа№ 760/14602/17) з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.11.2017(справа№ 760/15647/17) з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.11.2017(справа№ 760/25698/17) з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.11.2017(справа№ 760/16082/17) з додатками

-заперечення проти ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.12.2017(справа№ 760/26565/17) з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2018 про встановлення підозрюваним та їх захисникам строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (справа№ 760/29829/18) з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого суду Апеляційного суду м. Києва від 29.09.2016 з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 29.07.2016 з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2017 з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 19.01.2017 з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 11.07.2017 з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 28.09.2017 з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 03.11.2017 з додатками.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_24 ( ОСОБА_80 ) долучила до матеріалів об`єднаного кримінального провадження скарги та заперечення, які просила розглянути на відповідній стадії кримінального провадження:

-скаргу на постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_72 про доручення здійснення досудового розслідування від 02.07.2018 з додатками. Просив визнати її незаконною та скасувати;

-скаргу на дії слідчого звернення до слідчого судді з одним клопотанням про надання дозволу на проведення кількох негласних слідчих (розшукових) дій з додатками. Просив визнати її незаконною;

-скаргу на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_27 про визнання речовими доказами від 30.05.2018 з додатками. Просив визнати іі незаконною;

-скаргу на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_27 від 30.05.2018. Просив визнати її незаконною;

-скаргу на постанову детектива НАБУ ОСОБА_69 в частині винесення 13.03.2019 постанови про визнання речей і документів речовими доказами, з додатками. Просив визнати дії детектива незаконними;

-скаргу на дії органу досудового розслідування, в якій просила визнати дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_81 незаконними під час проведення обшуку 19 серпня 2016 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2201600000000243 від 22.06.2016 з додатками.

-скаргу на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_82 під час проведення обшуку 19 серпня 2016 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2201600000000243 від 22.06.2016 з додатками;

-скаргу на дії детективів Національного антикорупційного бюро України, що мали місце під час проведення обшуку 03.10.2018 у нежитловому приміщенні будівлі № 1 по вулиці Пасічника Б., м. Новояворівськ, Львівської області, що використовуються ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», з додатками;

-скаргу на дії детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_27 щодо звернення до слідчого судді з одним клопотанням про надання дозволу на проведення кількох негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_16 з додатками Просив визнати дії детектива незаконними;

-скаргу на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_83 по зверненню до слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_84 з одним клопотанням про надання дозволу на проведення трьох окремих негласних (розшукових) дій щодо ОСОБА_16 з додатками. Просив визнати дії слідчого незаконними;

-скаргу на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_83 щодо повторного звернення до слдічого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками ;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_85 від 03 серпня 2016 року по справі №761/27375/16-к;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_85 від 03 серпня 2016 року по справі № 761/27379/16;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_86 від 01 березня 2019 року по справі № 760/6249/19;

-скаргу на постанову старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_83 від 15.09.2016 про призначення позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України» у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 з додатками, якою просить визнати незаконною та скасувати зазначену постанову»

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2016 по справі 761/35725/16 з додатками, які просить долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку на відповідній стадії кримінального провадження ;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.09.2016 по справі № 761/32782/16 з додатками, які просить долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку на відповідній стадії кримінального провадження ;

-скаргу на дії органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 з додатками, у якій просить визнати дії детектива Другого відділу Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_27 про виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_87 від 21.08.2017 (справа 760/14595/17, провадження 1 кс/760/11325/17) не законними;

-скаргу на постанову від 12.07.2016 про визначення підслідності та об`єднання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2019 (прокурора ОСОБА_75 ) з додатками. Просила визнати протиправною та скасувати постанову прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення ОСОБА_75 від 12.07.2016;

-скаргу на постанову Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_88 від 28.12.2016 про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12016140250000827 за слідчим Головного слідчого управління СБУ;

-скаргу на постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_89 від 03.07.2018 про продовження строку досудового розслідування з додатками, яку просила визнати незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 06.09.2018 про виділення матеріалів досудового розслідування з додатками, яку просила визнати незаконною та скасувати;

-скаргу на постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_90 від 06.09.2028 про доручення здійснення досудового розслідування детективами НАБУ з додатком;

-скаргу на дії органу досудового розслідування (відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України) з додатками. Просила визнати дії детективів НАБУ ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94 під час обшуку 16 січня 2018 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №2201600000000243 від 22.06.2016 - незаконними;

-скаргу з додатками на дії старшого слідчого ОВС 1 відділу управління досудового розслідування Головного слідчого СБ України майора юстиції ОСОБА_95 під час проведення обшуку 19 серпня 2016 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №2201600000000243 від 22.06.2016 - незаконними;

-скаргу з додатками на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ Україна майора юстиції ОСОБА_96 під час проведення обшуку 07.02.2017 у житловій будівлі, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №2201600000000243 від 22.06.2016. Просила визнати дії органу досудового розслідування протиправними;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_97 від 02.02.2017 по справі № 761/3573/17;

-скаргу на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_83, що виразились у винесені постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №2201600000000243 від 22.06.2016 грошових коштів у загальній сумі: 69900 доларів США, 14 550 Євро, виявлених та вилучених 07.02.2017 під час проведення обшуку у нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 ;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.03.2017 по справі № 761/4317/17 про арешт майна з додатками;

-скаргу з додатками на дії старшого слідчого ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_98 під час проведення обшуку 19 серпня 2016 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2201600000000243 від 22.06.2016;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_99 від 03.08.2016 по справі № 761/27373/16-к, з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_100 від 23.08.2017 по справі № 761/29895/16-к, з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_101 від 03.11.2016 по справі № 761/38270/16-к з додатками;

-скарга на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_83, що виразились у винесення постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №2201600000000243 від 22.06.2016 грошових коштів у загальній сумі: 77 395 доларів США, 2400 євро; 320 польських злотих, виявлених та вилучених 18.08.2016 в ході проведення обшуку в нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_6, з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2016 по справі № 761/27371/16-к.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_11 долучив до матеріалів об`єднаного кримінального провадження скарги та заперечення, які просив розглянути на відповідній стадії кримінального провадження:

-скаргу на постанову директора НАБУ від 14.06.2017 про витребування з Головного слідчого управління СБУ кримінального провадження № 22016000000000243 від 22.06.2016 з додатками;

-скаргу на постанов керівника Головного підрозділу детективів про визначення старшого групи та слідчих від 10.09.2018, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000856 з додатками;

-скаргу на постанову Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_72 від 06.09.2018 про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 за детективами НАБУ з додатками;

-скарга на постанову про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування від 20.07.2017 з додатками;

-скаргу на постанову про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування від 15.01.2018 з додатками;

-скаргу на постанову від 17.07.2017 про доручення детективам НАБУ здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243 з додатками;

-скаргу на постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП про продовження строку досудового розслідування від 03.07.2018 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2017 по справі № 761/7179/17 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2017 по справі № 761/11781/17 про продовження терміну проведення позапланової виїзної ревізії з додатками;

-скаргу на постанову слідчого від 06.03.2017 про призначення позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України» по господарським відносинам з ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» з додатками;

-скаргу на дії слідчого щодо звернення до слідчого судді з клопотанням від 16.03.2016 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій» з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2017 з додатками;

-скаргу на дії детектива щодо звернення до слідчого судді з клопотанням від 03.07.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками;

-скаргу на дії детектива щодо звернення до слідчого судді з клопотанням від 22.09.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 11.07.2017 з додатками;

-заперечення проти ухвали слідчого судді апеляційного суду м. Києва від 28.09.2017 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 12.12.2017 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.02.2017 по справі № 760/3569/17-к про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Лісна, 45 з додатками;

-скарга на дії органу досудового розслідування при проведенні 07.02.2017 обшуку за адресою: Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Зубра, вул. Лісна, 45 з додатками;

-скарга на дії органу досудового розслідування під час проведення обшуку 07.02.2017 за адресою: АДРЕСА_7 з додатками;

-скарга на дії органу досудового розслідування під час проведення тимчасового доступу 06.09.2017, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді від 09.08.2017 (справа № 760/14594/17, провадження № 1-кс/760/11324/17) з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09.08.2017 по справі № 760/14594/17 про тимчасовий доступ до документів НКРЕКП з додатками;

-скаргу на дії органу досудового розслідування під час проведення тимчасового доступу до документів НКРЕКП, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09.08.2017 по справі № 760/14602/17 з додатками;

-скаргу на дії органу досудового розслідування під час проведення тимчасового доступу до документів НКРЕКП, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09.08.2017 у справі № 760/14602/17 з додатками;

-скарга на дії органу досудового розслідування під час проведення обшуку 26.04.2017 за адресою: АДРЕСА_8 з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09.08.2017 по справі № 760/14602/17 про тимчасовий доступ до документів з додатками ;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.05.2017 по справі № 760/22214/16-к (провадження 1-кс/760/6798/17) про накладення арешту з додатками;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.05.2017 по справі № 760/22241/16 (провадження 1кс/760/6813/17) про накладення арешту на майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_8 з додатками;

-скаргу на дії детектива про визнання речовими доказами майна, а саме в частині винесення постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 52016000000000479 документи, виявлені та вилучені 26.04.2017 в ході проведення обшуків в приміщеннях ТОВ «Енергія-Новий Розділ», а саме: адміністративній будівлі по АДРЕСА_8 та приміщеннях ТЕЦ ТОВ «Енергія-Новий Розділ», що розташовані у будівлях АДРЕСА_9. з додатками;

-Скарга на дії детектива НАБУ ОСОБА_27 щодо отримання документів та матеріалів з іншого кримінального провадження на підставі листа від 05.12.2019 у порядку ч. 2 ст. 93 КПК України з додатками;

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.01.2017 по справі № 760/3093/17 про надання дозволу на проведення обшуку у нежитловому приміщенні, яке використовує у своїй діяльності «Енергія-Новий Розділ», за адресою: АДРЕСА_8 з додатками

-Скарга на неправомірні дії начальника і відділу і управління досудового розслідування ГСУ СБУ із залученням спеціаліста відділу аналізу проектів моніторингу програм розвитку генерації НЦПР ОЕС України ОСОБА_102 для проведення дослідження та розрахунку напрямків та обсягів природного газу, спожитого для виробництва населенню теплової енергії в 2013-2015 роках з додатками;

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.01.2027 по справі № 761/3092/17 щодо надання дозволу на проведення обшуку з додатками;

-Скарга на дії детектива щодо звернення до слідчого судді з клопотанням від 08.12.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками;

-Скарга на постанову детектива від 05.05.2018 про визнання речовими доказами майна, належного ТзОВ «Енергія-Новий розділ» та ТзОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» як єдині майнові комплекси, у тому числі, але не виключно нерухомого та рухомого майна з додатками (висновками експертів);

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_8 долучив до матеріалів об`єднаного кримінального провадження скарги та заперечення, які просив розглянути на відповідній стадії кримінального провадження:

-скарга на постанову детектива від 29.03.2018 про повторне відібрання експериментальних зразків мовлення у ОСОБА_12 для експертного дослідження;

-скарга на постанову детектива від 26.01.2018 про відібрання експериментальних зв`язків мовлення у ОСОБА_12 для експертного дослідження;

-скарга на постанову детектива НАБУ від 18.12.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.10.2016 по справі № 761/33500/16-к;

-скарга на постанову Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_88 від 30.12.2016 про визначення групи прокурорів;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2016 по справі № 761/27379/16-к;

-скарга на постанову Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_88 від 07.07.2016 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22016000000000243;

-заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.08.2016 у справі № 761/29894/16-к;

-скарга на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_83 ;

-скарга на постанову Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_88 від 04.07.2016 про призначення групи прокурорів;

-скарга на дії слідчого щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-скарга на дії старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБУ ОСОБА_81 під час проведення обшуку 19 серпня 2016 року в рамках кримінального провадження № 22016000000000243, відповідно до ч.2 ст. 3030 КПК України;

-скарга на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ ОСОБА_103 щодо звернення до слідчого судді Апеляційного суду м. Києва з одним і тим же клопотанням про надання дозволу на проведення трьох окремих негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_12 повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-скарга на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ ОСОБА_83 щодо звернення до слідчого судді Апеляційного суду м. Києва з одним клопотанням про надання дозволу на проведення трьох окремих негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_12 ;

-скарга на дії детектива НАБУ ОСОБА_27 щодо звернення до слідчого судді Апеляційного суду м. Києва з одним клопотанням про надання дозволу на проведення трьох окремих негласних слідчих(розшукових) дій щодо ОСОБА_12 .

Проаналізувавши доводи скарг і заперечень сторони захисту, заслухавши думки учасників справи в судовому засіданні, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частина 2 статті 303 КПК України закріпила право сторони захисту на стадії підготовчого провадження подавати скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не могли бути предметом оскарження під час досудового розслідування. Також згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України заперечення на інші ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Оцінюючи доводи, викладені у скаргах і запереченнях сторони захисту, колегією суддів не встановлено в них жодних питань, не вирішення яких під час підготовчого засідання перешкоджало б призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

За своєю суттю зазначені у скаргах і запереченнях аргументи впливають на допустимість доказів, які мають відношення до доведення остаточної винуватості або невинуватості обвинувачених. Їх вирішення в обов`язковому порядку тягне за собою необхідність дослідження матеріалів кримінального провадження, що на стадії підготовчого судового засідання не допускається, оскільки відповідно до статей 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Крім того, положеннями ч. 4 ст. 291 КПК України заборонено надання суду до початку судового розгляду інших документів ніж обвинувальний акт та додатки до нього.

Більше того, на такій стадії як підготовче судове провадження, оцінка судом законності прийнятих прокурором рішень виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів. Водночас, викладені у скаргах та запереченнях захисників обставини та доводи підлягають дослідженню на відповідній стадії судового провадження.

За таких обставин, під час підготовчого судового засідання протокольною ухвалою суду вони були долучені до матеріалів судового провадження, а оцінка викладеним доводам буде надана судом під час судового розгляду по суті у порядку, встановленому статтями 89, 94 КПК України.

Водночас, усною ухвалою суду від 30.10.2024, постановлену у судовому засіданні, у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 щодо скасування обвинувального акта як незаконного процесуального рішення у даній кримінальній справі, відмовлено у задоволенні.

Клопотань щодо обрання, зміни запобіжних заходів не надходило.

Отже, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд, встановивши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, розглянувши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, призначення досудової доповіді, прийняття цивільних позовів до розгляду, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення (стаття 316 КПК України).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 314-316, 336, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд у об`єднаному кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 за обвинуваченням ОСОБА_12, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (КК України); ОСОБА_13, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_104 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, на 16.01.2025 о 09:00 в приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні одноособово головуючою суддею ОСОБА_1, за участю уповноваженого прокурора, обвинувачених, захисників, представника потерпілого/цивільного позивача, представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», з викликом свідків, які були допитані під час досудового розслідування. Щодо виклику інших свідків сторони захисту питання буде вирішено під час судового розгляду.

Цивільні позови ПАТ «НАК Нафтогаз України» до ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018 на суму 1425737709,22 грн та у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 до ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ТОВ НВП Енергія-Новояворівськ», ТОВ «Енергія-Новий Розділ» на суму 729869149, 35 грн про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок кримінальних правопорушень, прийняти до розгляду в об`єднаному кримінальному провадженні.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 на підставі п. 1 ч. 10 ст. 284 КПК України.

Відмовити у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6, ОСОБА_25, ОСОБА_24 ( ОСОБА_32 ), ОСОБА_8, ОСОБА_11, представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_26, про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018.

Відмовити у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6, ОСОБА_24 ( ОСОБА_32 ), ОСОБА_11, ОСОБА_8, представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, адвоката ОСОБА_18, про повернення обвинувального акта прокурору у об`єднаному кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018.

Відмовити у задоволені клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ОСОБА_18 про виклик експертів ОСОБА_105, ОСОБА_47, ОСОБА_106 .

Відмовити у задоволені клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ОСОБА_18, про виклик спеціалістів ОСОБА_49, ОСОБА_50, спеціаліста Інституту газу Національної академії наук України ОСОБА_107 .

Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування документів з Офісу Генерального прокурора.

Витребувати з Офісу Генерального прокурора повні відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань, які стали підставою для внесення даних про скоєні злочини у кримінальних провадженнях № 22016000000000243, № 22016000000000244 та № 52018000000000547.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду копії технічного запису судового засідання та журналу судового засідання від 28.01.2020 у справі № 991/196/20 з питання розгляду клопотання захисника ОСОБА_11 про направлення кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018 за підсудністю до іншого суду.

Відмовити у задоволенні 10 (десяти) клопотань представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18, про витребування документів у посадових осіб Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Відмовити у задоволенні клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18, про витребування документів у посадових осіб Акціонерного товариства «Укргазвидобування».

Відмовити у задоволенні клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ОСОБА_18, про витребування документів у посадових осіб Державної служби фінансового моніторингу України.

Відмовити у задоволенні клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ОСОБА_18, про витребування документів у посадових осіб ТзОВ «Нафтогаз Тепло».

Відмовити у задоволенні клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ОСОБА_18, про витребування документів у посадових осіб Національного банку України.

Відмовити у задоволенні клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ОСОБА_18, про витребування документів у посадових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Відмовити у задоволенні клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18, про витребування документів у посадових осіб приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Скарги, подані в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України стороною захисту та заперечення на ухвали слідчих суддів - долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_2