Документ № 124361099

Справа № 991/14168/24

Провадження №11-сс/991/35/25

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_6, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Костянтинівка, Краснокутського району, Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42024000000000210,

ВСТАНОВИЛА:

1.Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 задоволено клопотання детектива НАБУ та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 500 000 грн із покладенням низки процесуальних обов`язків.

Слідчим суддею встановлено, що 20.12.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №42024000000000210 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України, а саме у пособництві у закінченому замаху на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі народним депутатом України ОСОБА_9, для себе та третіх осіб за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням.

Слідчий суддя, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження №42024000000000210, прийшла до переконання у тому, що детективом надано достатньо фактичних даних, які зв?язують ОСОБА_6 із кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого він підозрюється, та виправдовують подальше розслідування, а всі заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення.

Слідчий суддя вважала доведеним існування трьох ризиків, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя прийшла до переконання, що особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам. Також, на переконання слідчої судді, домашній арешт, у тому числі цілодобовий, в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим, оскільки лише обмежує пересування особи, що з усіх встановлених слідчою суддею ризиків може усунути лише ризик переховування.

Слідча суддя зазначила, що майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують у тому, що обґрунтованим розміром застави є 1 500 000 гривень, який не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 та разом з покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме належну процесуальну поведінку останнього та запобігатиме існуючим ризикам.

2.Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі із доповненнями прохає ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у 1 500 000 гривень, або зменшити її розмір, або застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В обґрунтування зазначених вимог адвокат стверджує про:

- необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри;

- відсутність реальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК;

- стороною обвинувачення не доведено, що жоден більш м`який запобіжний захід не здатен забезпечити виконання завдань кримінального провадження;

- слідчим суддею було покладено обов`язки на ОСОБА_6 на строк довший, аніж досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні;

- обов`язок не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого та або суду, а також носити електронний засіб контролю є непропорційними та створюють надмірні обмеження; ОСОБА_6 займає посаду, що передбачає часті службові відрядження в межах України, що вимагає мобільності та виїзду за межі Києва та області. У місті Харкові проживають його літні батьки та малолітній син, а введені обмеження суттєво ускладнять можливість піклуватись про рідних та виконувати батьківські обов`язки;

- носіння електронного засобу контролю та заборона виїзду із міста Києва та області завдадуть непоправної шкоди репутації ОСОБА_6 .

Слідчим суддею не було безпосередньо досліджені матеріали клопотання у шести томах, не дивлячись на відповідне клопотання сторони захисту.

Посилання слідчого судді на проживання ОСОБА_6 в квартирі своєї співмешканки у центральній частині Києва, орендна плата за яку станом на 24.09.2022 складала 40900 грн. та наявність у її володінні транспортного засобу BMW Х5, зареєстрований за нею 23.11.2023, не може мати жодного значення для цього кримінального провадження, адже наведене майно не належить до спільного майна подружжя у розумінні СК, а наведену квартиру ОСОБА_10 винаймала задовго до того, як в ній почав проживати ОСОБА_6 .

При вирішенні питання про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж застава, слідчий суддя не врахувала особисті якості підозрюваного такі як громадянська позиція, бездоганна репутація, відсутність судимостей, а також відданість законодавству та службі.

Розмір покладеної на ОСОБА_6 застави є завідомо непомірним, не корелюється із його доходами та наявними заощадженнями.

Слідчим суддею не було сформульовано достатньо чітко покладені на ОСОБА_6 обов`язку в частині утримання від спілкування зі свідками.

Перед початком апеляційного розгляду апелянт скерувала на електронну адресу суду клопотання про 1) визнання недопустимим доказом протокол огляду від 31.10.2024 (т. 8 а.п. 223-238); 2) постановлення окремої ухвали про порушення детективом НАБУ ОСОБА_11 прав ОСОБА_6 (т. 8 а.п. 238-251).

3.Позиції учасників судового провадження.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги захисника та прохав її задовольнити.

Адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала доводи своєї апеляційної скарги, пояснення надала аналогічні її змісту. Також підтримала подані нею клопотання, які прохала задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги захисника заперечував. Вважав ухвалу слідчого судді такою, що відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості. Стосовно заявлених захисником клопотань заперечував, зазначивши про їх необґрунтованість.

4.Мотиви суду.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та повторно дослідивши докази в порядку ч. 3 ст. 404 КПК у межах доводів апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК)

За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК.

Щодо обґрунтованості підозри.

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2024 за № 42024000000000210 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.15 ч.4 ст.368 КК, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України (т.1 а.п.25).

За версією слідства, не пізніше 06.03.2024 у народного депутата України ОСОБА_9 виник умисел, спрямований на організацію вчинення злочину, зокрема одержання неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням, від представників підрядної організації ДП ПАТ «СУМБУД» БМП «ЛЕБЕДИНПРОМБУД», із залученням голови Комишанської об`єднаної територіальної громади Охтирського району Сумської області ОСОБА_12, неправомірної вигоди у розмірі 14% від суми фінансування за договором про закупівлю, що становить 3 391 151 грн (10 % від якої призначалася особисто ОСОБА_9, а 4% - службовим особам правоохоронних органів), та у подальшому отримання неправомірної вигоди у 14% розмірі від суми укладених із ОТГ договорів.

Під час зустрічей, які відбулися між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 29.03.2024, 25.04.2024, останній зазначив, що у разі відмови представників ДП ПАТ «СУМБУД» БМП «ЛЕБЕДИНПРОМБУД» надавати неправомірну вигоду, ОСОБА_12 може не підписувати акти виконаних робіт за договорами та затримувати таким чином оплату за виконані роботи до кінця року, чим умисно створюватиме умови, за яких підрядники будуть вимушені надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам своїм правам та інтересам, а також він особисто ( ОСОБА_9 ) буде ініціювати проведення перевірок діяльності цих суб`єктів господарювання правоохоронними та контролюючими органами.

Для цього у період часу з 30.05.2024 по 03.06.2024 ОСОБА_9 залучив як пособника колишнього начальника УСР у Сумській області ОСОБА_6, який на момент залучення до вчинення вказаного кримінального правопорушення обіймав посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3-го відділу (супроводження особливо важливих кримінальних проваджень в органах державної влади) 9-го управління (протидії корупційним організованим групам та організаціям) Департаменту стратегічних розслідувань.

За версією слідства, роль ОСОБА_6 як пособника полягала у: 1) забезпеченні опосередкованого контакту із залученням третіх осіб між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди, тобто між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 ; 2) забезпеченні через третіх осіб доведення до ОСОБА_12 умов і порядку надання неправомірної вигоди ОСОБА_9 та представникам правоохоронних органів, зокрема Сумської області, в тому числі і для себе безпосередньо, згідно з обумовленим планом із ОСОБА_9 ; 3) здійснення посередницьких дій з використанням третіх осіб з отримання та подальшої передачі неправомірної вигоди ОСОБА_12 до ОСОБА_9 та представникам правоохоронних органів, зокрема Сумської області; 4) координації взаємодії між Комишанською сільською радою, підрядником за договором та представниками правоохоронних органів з питань, що будуть виникати у правоохоронних органів по вказаній публічній закупівлі та одержання ним за це неправомірної вигоди.

06.06.2024 о 13 год 56 хв ОСОБА_6, на виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_9, в месенджері «Threema» надіслав останньому повідомлення такого змісту: « НОМЕР_1 ОСОБА_13 . Юридический консультант. На телеграмм!!!», тим самим виконав свою роль пособника шляхом надання контакту невстановленої на даний час особи, яка в подальшому повинна була забезпечувати доведення до ОСОБА_12 умов і порядку надання неправомірної вигоди. У цей же день, о 13 год 57 хв, ОСОБА_9 за допомогою месенджера «Threema» продублював зазначене повідомлення ОСОБА_12 .

Поряд з цим, у повідомленні про підозру зазначається, що ОСОБА_6 залучив до вчинення злочину свого колишнього підлеглого ОСОБА_14 та ОСОБА_15

05.07.2024 за допомогою додатка «Telegram» між ОСОБА_12 та особою, чий контакт надав ОСОБА_6 та яку завуальовано називали «консультант», що використовує номер «НОМЕР_1», відбулася розмова під час якої співрозмовники домовились про зустріч 06.07.2024.

06.07.2024 близько 11 год 03 хв ОСОБА_12 прибув на попередньо обумовлене місце зустрічі біля парку «Кнєжа» в м. Охтирка Сумської області. Орієнтовно о 11 год 25 хв в месенджері «Telegram» між ОСОБА_12 та невстановленою на даний час особою чоловічої статі відбулася розмова, під час якої останній попрохав ОСОБА_12 змінити місце зустрічі та прибути на АЗС «БРСМ-НАФТА».

06.07.2024 близько 11 год 28 хв ОСОБА_15 та ОСОБА_14 на автомобілі Volkswagen Golf, яким користується останній, використовуючи реєстраційні номерні знаки прикриття: « НОМЕР_2 », прибули на АЗС «БРСМ-НАФТА» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 202.

ОСОБА_14, здійснюючи заходи контрспостереження, перемістився через дорогу від вказаної АЗС та здійснював спостереження за поведінкою ОСОБА_12 та обстановкою навколо нього, з метою уникнення викриття їх злочинної діяльності.

У свою чергу ОСОБА_15 підійшов до ОСОБА_12 та як працівник правоохоронного органу, будучи обізнаним про форми і методи розкриття кримінальних правопорушень та викриття злочинної діяльності, не маючи жодних правових підстав, здійснив поверхневий огляд ОСОБА_12, виявивши технічні засоби фіксації, на які здійснювалося документування вказаного кримінального правопорушення, після чого відмовився від отримання неправомірної вигоди з причин, що не залежали від його волі і покинув територію АЗС «БРСМ-НАФТА», не отримавши неправомірну вигоду від ОСОБА_12 .

20.12.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у пособництві у закінченому замаху на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі народним депутатом України ОСОБА_9 для себе та третіх осіб за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням (т.7 а.п.1-19).

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, прийшла до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, за викладених у клопотанні обставин.

В свою чергу сторона захисту не погоджується із такими висновками слідчого судді, вважаючи підозру необґрунтованою, а надані детективом документи не підтверджують жодну із наведених у клопотанні обставин, відсутність суб`єктивної сторони співучасті у формі вини всіх її учасників, а з огляду на практику ЄСПЛ ОСОБА_6 був підозрюваним з моменту проведення у нього обшуку 10.07.2024 та появи публікацій щодо нього в ЗМІ.

Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, дослідила наявні матеріали апеляційного провадження, зокрема ті, які можуть свідчити про ймовірність існування події кримінального правопорушення та залученість до нього ОСОБА_6 . Такими доказами є зокрема:

-заява ОСОБА_16 від 31.01.2024 про вчинення народним депутатом України ОСОБА_9 кримінального правопорушення (т. 2 а.п. 2);

- протоколів допиту свідка ОСОБА_12 від 10.02.2024, 08.04.2024, 10.05.2024, 07.06.2024, 06.07.2024 (т. 2 а.п. 12-56, т. 3 а.п. 2-13);

- протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_12 від 07.06.2024, у якому виявлено листування з ОСОБА_9 у застосунках «WhatsApp» та «Threema» (користувач «ІНФОРМАЦІЯ_2»), зміст якого підтверджує ті обставини, що викладені свідком в протоколах його допиту щодо зустрічей із ОСОБА_9 належить ОСОБА_9, а також надсилання ОСОБА_12 повідомлення за змістом: « НОМЕР_1 ОСОБА_13 . Юридический консультант. На телеграмм!!!» (т. 2 а.п. 56-82);

- протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_12 від 07.07.2024, у якому виявлено листування з ОСОБА_9 у застосунках «WhatsApp» та «Threema» (користувач «ІНФОРМАЦІЯ_2»), зміст якого підтверджує ті обставини, що викладені свідком в протоколах його допиту щодо зустрічей із ОСОБА_9 та листування з абонентом « ОСОБА_17 » (т. 3 а.п. 14-50);

- протокол НСРД від 04.04.2024, в якому зафіксовано розмову ОСОБА_9 з ОСОБА_12 06.03.2024, під час якої ОСОБА_9 написав на аркуші паперу «10+4» та зазначив «десь отак виходить», «друга частина це як раз з тим, щоб не кошмарили» (т. 2 а.п. 100-114);

- протокол НСРД від 02.05.2024, в якому зафіксовано розмову ОСОБА_9 та ОСОБА_12 25.04.2024, під час якої ОСОБА_9 обумовленого ним раніше розміру неправомірної вигоди, визначений строк надання неправомірної вигоди у тиждень-два з моменту підписання замовником і підрядниками актів виконаних робіт, та уточнив, що «це все там разом, все разом», «ну прокуратура, та, та…, а хто четвертий? Ну прокуратура, міліція і СБУ…» «І УСР» (т. 2 а.п. 120-130);

- протокол НСРД - аудіо - відеоконтроль особи від 13.06.2024, де зафіксована зустріч 10.06.2024 між ОСОБА_12 та « ОСОБА_18 » (якого ідентифіковано як підлеглого ОСОБА_6 - ОСОБА_14 ), який повідомив, що він за «документами» (т. 2 а.п. 196-199);

-протокол за результатами проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 24.06.2024, в якому зафіксовані розмови ОСОБА_12 із особою « ОСОБА_17 » щодо майбутньої зустрічі, із ОСОБА_9 під час якої ОСОБА_12 виказує незадоволення щодо останньої зустрічі із людиною, яка не знала подробиць справи, на що ОСОБА_9 повідомив, що «це стратегічні юристи», «Департамент стратегічних юристів» (т. 2 а.п. 212);

-протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_9 від 08.07.2024 із якого вбачається, що ним в застосунку «Threema» використовується нік « ОСОБА_19 » (т. 3 а.п. 60), а також листування із абонентом « ОСОБА_20 » (ймовірно підозрюваний ОСОБА_6 ) щодо узгодження зустрічей із підлеглими йому особами (т. 3 а.п 56-111);

- протокол НСРД - контроль за вчиненням злочину від 18.07.2024, на якому зафіксовані обставини зустрічі 06.07.2024 ОСОБА_12 на АЗС «БРСМ-НАФТА» із чоловіком, який вказав залишити телефон в машині, після чого оглянув ОСОБА_12 та, знайшовши на ньому засоби негласного контролю, покинув місце зустрічі (т. 4 а.п. 150-158).

- протокол огляду від 02.10.2024 інформації операторів мобільного зв`язку із якого вбачається перебування мобільних телефонів ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в зоні дії однакових базових станцій (т. 5 а.п. 2-28).

Дослідивши наведені матеріали в порядку ч. 3 ст. 404 КПК та у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними матеріалами, в тому числі за наслідком проведених негласних слідчих (розшукових) дій, зі змісту яких вбачається про достатньо обґрунтовану підозру про вчинення народним депутатом України ОСОБА_9 корупційного злочину та дотичність до такого ОСОБА_6 . Враховуючи навички професійної конспірації залучених до вчинення кримінального правопорушення осіб на цьому етапі здійснення досудового розслідування не можна стверджувати про наявність достатньої кількості прямих доказів, що поза розумним сумнівом підтверджували б факт залученості ОСОБА_6 до вчиненого кримінального правопорушення. Водночас, сукупність наявних документальних доказів із високою вірогідністю пояснює саме таку версію подій, що викладена у письмовому повідомлені про підозру ОСОБА_6, та є достатньою для переконання стороннього об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, щодо якого йому повідомлено про підозру, а зібрані слідством матеріали на цьому етапі з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з обставинами, викладеними у повідомленні про підозру та свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.368 КК.

В той же час, на спростування висновків слідчого судді щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, захисник посилається на практику рішень Європейського суду з прав людини, яка визначає критерії «обґрунтованості підозри», втім не зазначає конкретних фактів та обставин на спростування версії сторони обвинувачення, зокрема тих, які б могли логічно пояснити тісний взаємозв`язок між співробітником Управління стратегічних розслідувань Сумської області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції ОСОБА_6 та народним депутатом України ОСОБА_9, їх постійне спілкування у месенджерах, одночасне перебування в межах однієї локації, що відображено в повідомленні про підозру у якості обставин ймовірного вчинення злочину тощо. При чому окремої уваги заслуговує хронологія здійснення телефонних з`єднань у різних месенджерах, між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, після яких ОСОБА_6 телефонував своїм підлеглим, які ймовірно також були залучені до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а згодом такі особи опинялись на зустрічах із ОСОБА_12, місце та час яких були погоджені між ним та ОСОБА_9 .

Захисник зазначає, що в наявних протоколах за результатами проведених НСРД фігурують інші, ніж ОСОБА_6, особи, що унеможливлює ідентифікувати його причетність до кримінального правопорушення, а відтак ставить під сумнів повідомлену підозру. В цьому аспекті колегія суддів приймає до уваги необхідність сприйняття змісту таких НСРД в обґрунтування здійснення досудового розслідування в цілому щодо ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_15, що у сукупності корелюється із версією сторони обвинувачення та припускає участь у ньому і ОСОБА_6 .

Вимога захисника ОСОБА_7 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу огляду від 31.10.2024, на переконання колегії суддів, не підлягає задоволенню, оскільки, по перше, наведений протокол огляду не наданий стороною обвинувачення на підтвердження доводів клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 По-друге, як пояснив прокурор під час апеляційного перегляду, вилучений під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro, що належить ОСОБА_22, був скерований до експертної установи для подолання системи логічного захисту та проведення судової технічної експертизи під час дії ухвали слідчої судді ВАКС від 16.07.2024, якою на нього був накладений арешт. Ухвалою АП ВАКС від 29.07.2024 ухвалу слідчого судді ВАКС від 16.07.2024 про арешт мобільного телефону ОСОБА_22 було скасовано, а подальше дослідження його вмісту було проведено по частковим копіям телефона, про що зазначено безпосередньо в протоколі огляду від 31.10.2024.

Щодо інших обставини, зазначених у клопотанні про визнання доказів, отриманих в результаті огляду мобільного телефона ОСОБА_22, недопустимими, то колегія суддів приходить до переконання, що такі доводи можуть бути предметом оцінки виключно на етапі судового розгляду у сукупності із обставинами утримання такого доказу органом досудового розслідування. За відсутності усіх процесуальних рішень та документів, які б дали повне уявлення про хронологію вилучення, арешту, передання експерту та повернення телефону його власнику правові підстави для постановлення окремої ухвали щодо порушення детективом НАБУ ОСОБА_11 прав підозрюваного колегія суддів також не вбачає.

В іншому, за своїм змістом означений протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_22 не є ключовим та не впливає, на переконання колегії суддів, на правильність висновків слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та не може бути окремою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

А тому доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_6 відхиляються судом апеляційної інстанції.

Щодо встановлених слідчим суддею ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в оскаржуваній ухвалі встановила наявність усіх трьох ризиків, наведених детективом у клопотанні, що передбачені п.п 1), 3), 4) ч.1 ст.177 КПК України. В той же час захисник не погоджується з існуванням жодного із них.

При вирішенні питання про існування ризику переховування колегія суддів вважає слушним посилання слідчого судді на факт виїзду ОСОБА_6 з України після запровадження на території України воєнного стану (т. 6 а.с. 65), що підсилює пересторогу у можливості покинути територію України навіть в умовах загальної заборони такого для чоловіків, чим підозрюваний може скористатись і в майбутньому.

Заперечення ж захисником таких висновків, оскільки підозрюваний виїздив за межі території України у службове відрядження, не сприймаються колегією суддів як переконливі. У цьому аспекті важливим є те, що ОСОБА_6 набув статус підозрюваного у актуальному провадженні після такої поїздки. Відтак ключовим фактором при оцінці ризику переховування має бути ймовірність вжиття особою дій та заходів втечі саме після набуття статусу підозрюваного, чому зокрема і має запобігти застосований запобіжний захід.

З аналогічних підстав колегія суддів спростовує посилання захисника на добросовісну поведінку ОСОБА_6, який щонайменше з липня 2024 року був обізнаним про здійснення кримінальне провадження та про повідомлення про підозру ОСОБА_9, однак не вжив заходів щодо переховування.

Заперечуючи висновок слідчого судді про можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування, колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, що офіційні доходи підозрюваного не є значними, однак за наслідком дослідження матеріалів клопотання детектива в частині, що стосується відомостей про майновий стан ОСОБА_6, можна дійти до висновку, що ОСОБА_6 може володіти активами, які перевищують його офіційні доходи.

Зокрема, офіційні доходи підозрюваного ОСОБА_6 за період 2022-2024 роки склав 1 764 579 грн (т.8 а.п.15 зв.бік. -16), він має у власності з 2005 року автомобіль Volkswagen Passat, 2002 р.в., НОМЕР_3 (т. 8 а.п. 18), на праві власності ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_3, що набута ним у власність 10.04.2024 (ймовірно шляхом приватизації службового житла) та 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_4 (т.8 а.п. 16 зв.бік). При цьому, відповідно до відомостей, відображених у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, ОСОБА_6 має 700 000 грн готівкою (т. 5 а.п. 160).

При цьому, колегія суддів враховає характер інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, в якому предметом розслідування є вчинення корупційного злочину та спробою його учасників налагодити та регулярно отримувати неправомірну вигоду від підрядників, які укладають договори із Камишанською ОТГ.

При цьому міра покарання, яка може бути призначена підозрюваному у випадку визнання його винним, також може бути тим визначальним фактором при врахуванні наявності ризику переховування.

Оцінюючи ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, колегія суддів враховує, що вплив може полягати у здатності особи завдяки її авторитету, особистим якостям, дружнім чи іншого роду стосункам, вносити певні суттєві корективи у показання таких осіб. Колегія суддів приймає до уваги можливий характер взаємовідносин між підозрюваним та свідками у цьому провадженні, які є його підлеглими (дійсними або у минулому), що підтверджуються, в тому числі, і матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій. А тому цілком ймовірним буде бажання таких осіб, а також інших осіб, які наразі не встановлені та не допитані органом досудового розслідування, допомогти ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності. Відтак, керуючись внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, що вірогідність такого ризику існує у тій мірі, щоб бути підставою для застосування запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає слушним при врахуванні ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином посилання слідчого судді на схильність підозрюваного до конспірації, про що свідчать матеріали кримінального провадженні. Зокрема, у розмові, що зафіксована у протоколі за результатами проведення НСРД від 02.08.2024 щодо ОСОБА_6, останній неодноразово зауважував своїм співрозмовникам про те, що їм треба телефонувати «на прямую связь» (мова оригіналу) та через месенджери, а при аналізі дослідження ресурсів спілкування ОСОБА_6 можна встановити, що здебільшого таке відбувається через меседжери, які значно ускладнюють ідентифікацію його учасників (т. 5 а.п. 162-167).

Як зазначає апелянт в скарзі, використання будь-яких месенджерів, зокрема, «Threema», не забороні законом. Втім для організації спілкування у житті звичайної людини, ймовірно, не буде виникати очевидна необхідність вжиття додаткових засобів конспірації при спілкуванні за допомогою мобільного зв`язку, за умови відсутності у такої людині необхідності приховування певних обставин. А тому сам факт вжиття заходів, що спрямовані на уникнення ідентифікації абонентського номера, може стверджувати про існування наведеного ризику.

Резюмуючи наведене, колегія суддів констатує, що встановлені слідчим суддею ризики не є абстрактними та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Беручи до уваги наявність підозри, що обґрунтована тією мірою, що обумовлює подальше розслідування, а також встановлені слідчим суддею ризики у виді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування і суду, незаконного впливу на свідків, а також ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що є достатнім для застосування запобіжного заходу, важливим є перевірка здатності інших, більш м`яких запобіжних заходів, запобігти наведеними ризикам.

Відповідно до градації запобіжних заходів, що визначені у ст. 176 КПК України, більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особисте зобов`язання та особиста порука.

В апеляційні скарзі захисник прохає застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Таку вимогу захисник обґрунтовує особистими якостями підозрюваного такі як громадянська позиція, бездоганна репутація, відсутність судимостей, а також відданість законодавству та службі.

Відповідаючи на наведений довід, колегія суддів зауважує на тому, що наведені посилання не можуть нівелювати обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та встановлені ризики, оскільки інкримінований підозрюваному злочин був, ймовірно, ним вчинений завдяки навичкам та зв`язкам, здобутим під час несення служби у правоохоронних органах. А тому у даному випадку некоректним, за переконанням суду, буде покладатись на професійні досягнення у професійній сфері підозрюваного ОСОБА_6 .

Водночас суд апеляційної інстанції погоджується із висновками слідчого судді, що застава у розмірі 1 500 000 грн розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження та зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Корупція є однією з основних загроз національній безпеці, яка підриває довіру до державних інституцій, наслідками чого може бути втрата країною політичних та економічних позицій на міжнародній арені, погіршення її іміджу, міжнародна ізоляція, скорочення чи навіть повне припинення зовнішніх інвестицій та допомоги, зокрема під час військової агресії з боку російської федерації. Вчинення корупційного злочину працівником правоохоронного органу у співучасті із народним депутатом України підриває не тільки довіру суспільства до держави та державних інститутів, а й спроможність державних службовців захищати національні інтереси через використання посади для власного збагачення.

А тому безумовно, сума застави, що застосовується в даному випадку до підозрюваного ОСОБА_6 повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Також колегія суддів враховує, що розмір застави має оцінюватись слідчим суддею безвідносно досягнення особою злочинної мети у вигляді отримання неправомірної вигоди, через призму наявності самого лише бажання у службової особи отримати неправомірну вигоду шляхом вчинення активних дій, що є вже достатнім для кваліфікації його злочинних дій як особливо тяжкого злочину.

З іншого боку, метою призначення застави не є покарання підозрюваного, а її застосування спрямоване на забезпечення виконання підозрюваним обов`язків та характеризується здатністю примушувати підозрюваного не перешкоджати розслідуванню та прибувати до слідчого, прокурора, суду.

Під час апеляційного перегляду захисник ОСОБА_7 надала суду докази внесення за підозрюваного ОСОБА_6 застави у 1 500 000 грн третьою особою - ОСОБА_23 (т. 8 а.п. 131). Відтак посилання сторони захисту щодо непомірності її розміру спростовуються матеріалами провадження та корелюються із правом третьої особи її внесення, що відбулось. Крім того, особа, яка внесла заставу, була попереджена про наслідки такої дії, відтак саме побоювання заставодавця втратити суму застави у випадку невиконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків слугуватиме додатковою гарантією належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Виходячи із наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника в цій частині, а також вимоги сторони захисту про зменшення розміру застави.

Колегія суддів також відхиляє посилання захисника на необхідність скасування обов`язку носіння ОСОБА_6 електронного засобу контролю через надмірність такого заходу, та вважає, що його застосування є цілком обґрунтованим на початковому етапі здійснення досудового розслідування, зокрема стосовно і ОСОБА_6 .

Також, на думку захисника, слідчим суддею не достатньо чітко було сформульовано в оскаржуваній ухвалі обов`язок з утримання ОСОБА_6 від спілкування у кримінальному провадженні, що, на її думку, потребує уточнення.

Водночас колегія суддів зазначає, що 09.01.2025 до АП ВАКС надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді ВАКС від 03.01.2025 про відмову в роз`ясненні ухвали слідчого судді ВАКС від 24.12.2024 в частині, яка стосується покладеного обов`язку заборони спілкування зі свідками. Судовий розгляд зі цією скаргою призначений на 13.01.2025. Відтак розгляд порушених перед судом вимог у актуальному провадженні буде предметом окремого судового розгляду. Наразі доводи апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 24.12.2024 про допущені ймовірні неточності у формулюванні покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків не свідчать про наявність безумовних підстав для скасування ухвали слідчого судді в цій частині, а питання щодо необхідності усунення незрозумілостей та необхідності роз`яснення певної частини оскаржуваної ухвали буде предметом окремого судового провадження.

Одночасно з наведеним, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині визначення строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків поза межами строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000210 - до 24.02.2025 включно, і вважає за необхідне змінити оскаржувану ухвалу слідчого судді в цій частині, визначивши строк їх дії до 24.02.2025 включно, але у межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000210.

Висновки суду

Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу (п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК).

Колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, відомості про його майновий стан, наявність у нього соціальних зв`язків, співрозмірність застосованого запобіжного заходу, покладених процесуальних обов`язків особі підозрюваного та обставинам провадження, констатує, що слідчий суддя дійшла обґрунтованих висновків та постановила ухвалу, яка в цілому відповідає вимогам законності та вмотивованості. Водночас, колегія суддів вважала за необхідне змінити оскаржувану ухвалу в частині строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків. Інші доводи апеляційної скарги не переконали колегію суддів у неправильності висновків слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про постановлення окремої ухвали щодо порушення детективом НАБУ ОСОБА_11 прав підозрюваного ОСОБА_6 - відмовити.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 змінити в частині строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, визначивши строк їх дії до 24.02.2025 включно, але у межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000210.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 залишити без змін, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4