- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/1/25
Провадження 1-кс/991/1/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 січня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просить змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або будь-який інший запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, із застосуванням електронних засобів контролю та визначенням підозрюваному ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи свої доводи, захисник послався на те, що 25.11.2024 в рамках кримінального провадження № 42024110000000146 від 15.04.2024, слідчим суддею продовжено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23.01.2025 включно, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 40 000 000 грн. (сорок мільйонів гривень) та за умови її внесення покладено на підозрюваного певні обов`язки. Вказана ухвала була залишена без зміни, постановленою колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, ухвалою від 16.12.2024.
Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, захисник вважає, що судом залишились не враховані такі обставини, а саме: ОСОБА_4, має міцні соціальні зв`язки; на утриманні у нього перебувають члени його родини; має постійне місце проживання; не зловживає алкоголем чи наркотиками; майнова шкода у кримінальному провадженні відсутня; ОСОБА_4, раніше не судимий, відносно нього не здійснюється досудове розслідування та не повідомлено про підозру в рамках інших кримінальних проваджень, аналогічно відсутні судові справи де б ОСОБА_4, перебував у статусі обвинуваченого, відсутні рішення відносно ОСОБА_4 і в рамках адміністративної практики; має позитивні характеристики; в умовах утримання під вартою не може забезпечити здійснення догляду та надання допомоги членам його родини та близьким; ОСОБА_4 не займає посад як на державній службі чи у правоохоронних органах, органах прокуратури; ОСОБА_4 має проблеми із здоров`ям, які погіршуються в умовах тримання під вартою, що стверджується відомостями філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області.
Поряд з цим, захисник зазначає про недоведеність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Так, на його думку, в матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_4, міг би ухилитися від слідства та суду, ймовірність його переховування зводиться нанівець тим фактом, що така процесуальна поведінка позбавить його можливості належним чином здійснити свій процесуальний захист, реалізувати свої права, надати необхідні відомості органу досудового розслідування щодо своєї невинуватості. За доводами сторони захисту, ОСОБА_4 демонструє активну процесуальну поведінку з метою встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені. Окрім того, захисник звертає увагу, що закордонний паспорт ОСОБА_4 який надавав би право для подальшого виїзду за кордон, має бути переданий до відповідних органів, згідно вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, що взагалі унеможливлює факт виїзду за межі України. Наголосив, що підозрюваний ОСОБА_4 постійно проживає в Київській області, має дружину та 4-х дітей, які потребують постійної допомоги. До того ж, підозрюваний є високоморальною людиною, з початком військової агресії прийняв активну участь у обороноздатності країни, є відповідальним керівником та надійним контрагентом, а тому ризик переховування від слідства є безпідставним та таким, що не ґрунтується на конкретних фактах. У той же час, ризики, передбачені п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не відповідають дійсності, оскільки, як стверджує захисник, стороною обвинувачення вже зібрано доказову базу, що стала підставою для оголошення підозри, всі свідки та заявник допитані, необхідні огляди проведені, а тому вказані ризики відсутні, так як підозрюваний не в змозі впливати на вже зібрані докази. При цьому, захисник зазначає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою та має місце припущення органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, щодо якого здійснюється розслідування у кримінальному провадженні. Окрім того, на переконання сторони захисту, встановлений ухвалою слідчого судді розмір застави є непомірним для родини ОСОБА_4 та не відповідає матеріальному становищу підозрюваного та його сім`ї.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 підтримали в повному обсязі, просили задовольнити з викладених у ньому підстав. Акцентували увагу слідчого судді на погіршенні стану здоров`я підозрюваного, на відсутності ризиків та непомірності суми визначеної слідчим суддею застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію своїх захисників.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту з наступних підстав. Слідчими суддями уже перевірялася обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлено існування ризиків та їх обґрунтованість, що було також перевірено судом апеляційної інстанції. Обставини, вказані захисником, не є новими, були враховані при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисником не надано документів, які би спростовували обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри або документів, що свідчили б про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Таким чином, за доводами прокурора, дане клопотання не може бути задоволене.
Щодо посилання захисника на погіршення стану здоров`я ОСОБА_4, прокурор зазначив, що відповідно до наданих документів погіршення стану здоров`я підозрюваного не вбачається. Крім того, в разі необхідності надання спеціалізованої медичної допомоги, така допомога особам, узятим під варту та засудженим надається в умовах лікарняних закладів МОЗ України як у терміновому, так і в плановому порядках. Також, в установі в повному обсязі забезпечено виконання вимог спільного наказу Міністерства юстиції та МОЗ України від 10.02.2012 № 239/5/104 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» та наказу Департаменту охорони здоров`я КМДА від 28.04.2021 № 490 «Про організаційні заходи щодо надання медичної допомоги особам, які перебувають під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000146 від 15.04.2024 за підозрою ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
За версією сторони обвинувачення, упродовж 25.07.2024 - 10.08.2024 заступник Міністра енергетики України ОСОБА_7, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_9, а також ОСОБА_10 та ОСОБА_4 одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» за передачу вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10.08.2024 становить 12 297 000 грн та відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.
Отже, у кримінальному провадженні №42024110000000146 орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
10.08.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 11.08.2024 йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
12.08.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 08.10.2024 та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 65 млн грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.08.2024 залишено без зміни ухвалу слідчого судді від 12.08.2024.
02.10.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.10.2024, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 до 30.11.2024 включно та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 65 млн грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», тобто до 23.01.2025 включно, в межах строку досудового розслідування та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 000 000 грн (сорок мільйонів гривень), за умови внесення якої покладено на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.12.2024 вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.
Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні, з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні;
-встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
-зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та застава у розмірі 40 000 000 грн (сорок мільйонів гривень) не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявником не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У клопотанні захисник ОСОБА_5, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, непомірність для підозрюваного ОСОБА_4 визначеної судом застави у розмірі 40 000 000 грн (сорок мільйонів гривень), погіршення стану здоров`я, а також належну процесуальну поведінку підозрюваного, ставить питання про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або будь-який іншим, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.
Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ст. 201 та ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; помірність/непомірність застави у визначеному розмірі; можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, що не пов`язаний із триманням ОСОБА_4 під вартою.
Так, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальшому його продовженні, слідчими суддями була встановлена наявність чотирьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.
На переконання слідчого судді, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати, враховуючи: обставини затримання ОСОБА_4 ; підозру ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого його може очікувати покарання, пов`язане з позбавленням волі; наявність в підозрюваного зв`язків у найвищих органах державної влади, які можуть бути використані для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування й суду; наявність у ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який дійсний до 21.04.2027 та чотирьох неповнолітніх дітей, що дає йому змогу безперешкодно залишити територію України, незважаючи на введення на території України воєнного стану та встановлення обмежень для виїзду за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років; вилучення під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 чорнових записів, які вказують про його операції з криптовалютою; задокументований факт одержання ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами коштів у загальній сумі 300 тис дол. США, з яких виявлено та вилучено лише 142 тис дол. США, а місцезнаходження іншої частини коштів не встановлено та вони продовжують перебувати у схованках підозрюваних або в їх довірених осіб та можуть бути використанні, у тому числі ОСОБА_4, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
У той же час, доводи сторони захисту про те, що закордонний паспорт ОСОБА_4 має бути переданий до відповідних органів, згідно вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, безумовно не свідчать про відсутність ризику, ураховуючи можливість отримання ОСОБА_4 нових паспортів громадянина України для виїзду за кордон. При цьому, не може залишатися поза увагою і відсутність перешкод у ОСОБА_4 для виїзду за межі території України, зважаючи на положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постанови КМУ від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України».
Наведені обставини в сукупності свідчать про продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що: ОСОБА_4 запропонував іншим особам, які перевіряються на причетність до кримінального правопорушення, під час обговорення їх діяльності прибрати телефони; не віднайдена частина заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди, які можуть перебувати саме у підозрюваного. При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись, в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик, на переконання слідчого судді, продовжує існувати.
Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні продовжує існувати, враховуючи: обізнаність ОСОБА_4, після набуття статусу підозрюваного, з інформацією про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них; вчинення ймовірного злочину у співучасті з іншими особами, діями яких він безпосередньо керував та надавав їм вказівки, у тому числі щодо отримання неправомірної вигоди, що свідчить про можливість ОСОБА_4 координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на їх зміст, характер та обсяг; можливість підозрюваного неофіційно впливати на роботу суб`єктів господарювання, засновником яких є Міністерство енергетики України, оскільки він має довірливі стосунки з керівництвом Міністерства енергетики України.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю самостійно або шляхом використання набутих зв`язків впливати на інших підозрюваних, а також свідків, щодо яких він обізнаний, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Не виключається на даний час і ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, на що вказують показання, надані підозрюваним ОСОБА_9, а саме щодо причетності ОСОБА_4 до систематичного отримання іншим підозрюваним ОСОБА_7 щомісяця неправомірної вигоди.
Отже, слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. За наведених обставин слідчий суддя вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам.
Стосовно доводів сторони захисту щодо неможливості подальшого утримання ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятора, з огляду на незадовільний стан здоров`я, слідчий суддя зауважує, що зі змісту відповіді на запит захисника встановлено, що стан здоров`я ОСОБА_4 розцінюється як стабільний та відповідає перебігу наявних у нього хронічних захворювань. Водночас, відповідно до наданих документів погіршення стану здоров`я підозрюваного не вбачається. Крім того, слушними є доводи прокурора, що у разі необхідності надання спеціалізованої медичної допомоги, така допомога особам, узятим під варту та засудженим надається в умовах лікарняних закладів МОЗ України як у терміновому, так і в плановому порядках. Також, в установі в повному обсязі забезпечено виконання вимог спільного наказу Міністерства юстиції та МОЗ України від 10.02.2012 № 239/5/104 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам узятим під варту» та наказу Департаменту охорони здоров`я КМДА від 28.04.2021 № 490 «Про організаційні заходи щодо надання медичної допомоги особам, які перебувають під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Таким чином беззаперечних доказів неможливості отримання підозрюваним належної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятору, захистом не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Оцінюючи доводи захисника про непомірність визначеного розміру застави, слідчим суддею враховується та обставина, що не віднайдена частина заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди, які можуть перебувати саме у ОСОБА_4 та останній приховує інформацію про реальне його майнове становище, зважаючи на відсутність у нього офіційно задекларованих доходів, з одночасною реєстрацією на праві власності за його дружиною квартир і машиномісць у м. Києві, земельної ділянки та часток у статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю. У той же час, згідно законодавства заставу може бути внесено не лише підозрюваним, але і будь-якою іншою особою.
Таким чином, при визначенні розміру застави слідчим суддею оцінено обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого, серед інших, підозрюється ОСОБА_4, його роль, відомості про майновий стан підозрюваного та членів його родини, натомість стороною захисту не надано достатніх доказів, які б спростовували встановлені слідчим суддею обставини.
Одночасно слідчим суддею враховується, що ухвалою слідчого судді від 25.11.2024 було зменшено розмір застави підозрюваному на суму близько 25 мільйонів, тобто більше ніж на 1/3 від першочергово визначеного слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розміру застави.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
За такого, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, слід відмовити.
Керуючись статтями 177-183, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1