- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/123/25
Провадження 1-кс/991/122/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5,
підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції) і захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, передбачених статтею 194 КПК, покладених на
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий),
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27/ частиною 2 статті 15/частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК)
у кримінальному провадженні №62024000000000188 від 29.02.2024,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
07.01.2025 до ВАКС надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_3 від 06.01.2025 про продовження строку дії обов`язків, передбачених статтею 194 КПК, покладених на ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62024000000000188 від 29.02.2024, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду у судовій справі №991/123/25 (провадження 1-кс/991/122/25) визначено слідчого суддю ОСОБА_1
07.01.2025 до ВАКС надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_3 від 06.01.2025 про продовження строку дії обов`язків, передбачених статтею 194 КПК, покладених на ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62024000000000188 від 29.02.2024, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 КПК на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду у судовій справі №991/124/25 (провадження 1-кс/991/123/25) визначено слідчого суддю ОСОБА_1
07.01.2025 до ВАКС надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_3 від 06.01.2025 про продовження відсторонення від посади ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62024000000000188 від 29.02.2024, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 КПК на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду у судовій справі №991/125/25 (провадження 1-кс/991/124/25) визначено слідчого суддю ОСОБА_1
07.01.2025 ухвалою слідчого судді вищезазначені клопотання об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/123/25 (провадження 1-кс/991/122/25) та здійснено їх судовий розгляд 09.01.2025.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні прокурор просив «продовжити на два місяці, до 12.03.2025 включно, строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_4 та свідками у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження; 5) продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України»,
що обґрунтовувалось таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000188 від 29.02.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190 КК України.
13.04.2024 стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 (справи № 757/16807/24-к та № 757/16806/24-к).
У подальшому, після внесення визначеного розміру застави ОСОБА_9 та зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу, ухвалами слідчих суддів неодноразово продовжувалися строки дії обов`язків, покладених на підозрюваних.
Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.12.2024 строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 та ОСОБА_6 продовжено до 12.01.2025, включно.
Короткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, в яких підозрюється особа та їх правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він, діючи за попередньою змовою групою осіб з начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 заволоділи шляхом обману грошовими коштами представників групи компаній «LNZ Group»в особливо великих розмірах.
Як установлено в ході досудового розслідування ОСОБА_4 та ОСОБА_6 узгодили план дій, а також розподілили між собою ролі і визначили послідовність дій, які кожен з них повинен вчинити для досягнення результату - заволодіння грошовими коштами шляхом обману.
Зокрема співучасники домовились, що ОСОБА_6, повинен:- зустрічатися з представником групи компаній «LNZ Group» ОСОБА_11 та шляхом умовлянь і погроз підбурити його до надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 за прийняття відповідних рішень під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12021000000000941 та № 12022250360001006 в інтересах третіх осіб;- під час зустрічей з ОСОБА_11 повідомляти йому інформацію про хід досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12021000000000941 та № 12022250360001006, отриману від ОСОБА_12, створюючи у такий спосіб видимість реального наміру ОСОБА_12 та інших осіб прийняти відповідні рішення в інтересах представників групи компаній «LNZ Group»; - заволодіти грошовими коштами представників групи компаній «LNZ Group» шляхом обману, а саме одержати їх від ОСОБА_11 як неправомірну вигоду за вчинення ОСОБА_13 та іншими уповноваженими особами дій в інтересах третіх осіб без реальної можливості та наміру вчинити такі дії.
ОСОБА_14, повинен був: - повідомляти ОСОБА_6 інформацію стосовно стану досудового розслідування, запланованих слідчих (процесуальних) дій у кримінальних провадженнях № 12021000000000941 та № 12022250360001006, яку останній мав використовувати для підбурення ОСОБА_11 до надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 та іншим особам; - надавати ОСОБА_6 копії документів з матеріалів кримінальних проваджень № 12021000000000941 та№ 12022250360001006, демонстрація яких переконає ОСОБА_11 у необхідності надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 та іншим особам; - особисто вмовити ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду, підтвердивши останньому, що всі дії в інтересах представників групи компаній «LNZ Group» будуть вчинені ним, як начальником відділу Черкаської обласної прокуратури…
Таким чином, у період часу з 22.02.2024 по 10.04.2024 ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_6 умовляннями та погрозами схиляли ОСОБА_11 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища. В свою чергу ОСОБА_11, діючи під контролем правоохоронних органів, діючи пасивно та виконуючи вказівки ОСОБА_4 та ОСОБА_6, в період часу з 19.03.2024 по 10.04.2024 надав ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 41 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на відповідні дати становить 1 602 727,90 грн, які призначалися як неправомірна вигода для ОСОБА_4 та інших осіб.
При цьому, ОСОБА_4 не мав наміру вчиняти будь-які дії в інтересах представників групи компаній «LNZ Group», а разом з ОСОБА_6 заволодів переданими як неправомірна вигода грошовими коштами шляхом обману.
ОСОБА_4, та ОСОБА_6, діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, у період часу з 22.02.2024 по 10.04.2024, шляхом обману, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_15 в сумі 1 368 881,50 грн. Всього, за вказаний період часу ОСОБА_4 та ОСОБА_6, шляхом обману заволоділи грошовими коштами в сумі 1 602 727,90 грн, що відповідно до примітки до ст. 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні наступних кримінальних правопорушень: - ч. 4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України - підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. - ч.5 ст. 190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах».
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 03.01.2025 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 22.11.2024 та про нову підозру, а саме про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 369 КК, частині 5 статті 190 КК, обґрунтованість чого повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами (документами, висновками експертиз, показаннями та речовими доказами), а саме: заявою ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення від 29.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.02.2024; матеріалами Управління внутрішнього контролю ДБР від 04.03.2024, зібраними за дорученням слідчого; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 від 05.03.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 від 05.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 22.03.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 від 04.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 04.04.2024 з доданими останнім копіями документів; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.04.2024; матеріалами Управління внутрішнього контролю ДБР від 06.04.2024, зібраними за дорученням слідчого; матеріалами Управління внутрішнього контролю ДБР від 08.04.2024, зібраними за дорученням слідчого; матеріалами Управління внутрішнього контролю ДБР від 09.04.2024, зібраними за дорученням слідчого; протоколом огляду від 09.04.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення та особистого обшуку затриманої особи від 12.04.2024; протоколом обшуку від 12.04.2024; протоколом обшуку від 12.04.2024; протоколом обшуку від 12.04.2024; протоколом обшуку від 12.04.2024; протоколом огляду від 18.03.2024; протоколом огляду від 27.03.2024; протоколом огляду від 09.04.2024; сукупністю інших зібраних доказів, кожний з яких узгоджуються між собою.
З огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. Як стверджувалось у клопотанні, заявлені ризики у клопотанні про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 від 12.04.2024, яким надано оцінку в ухвалах Печерського районного суду міста Києва та Вищого антикорупційного суду, на теперішний час не зменшились.
Ухвалами слідчого судді ВАКС від 10.12.2024 строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 та ОСОБА_6 продовжено до 12.01.2025 включно.
2.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши, що упродовж періоду досудового розслідування у кримінальному провадженні належним чином виконує усі процесуальні обов`язки без порушень, окрім того обов`язок «не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду» перешкоджає здійсненню його професійної діяльності та зустрічам з ріднею. Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію підозрюваного.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Згідно із частинами 3 та 4 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядаються згідно з загальними правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, відтак необхідно керуватись правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу (обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків) із врахуванням додаткових обставин, передбачених частиною 3 статті 199 КПК, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, та обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
3.2. Дослідивши клопотання із додатками, слідчий суддя зазначає, що клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, відповідає формальним вимогам статей 184 і 199 КПК. Так, в матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_19 від 07.01.2025 про отримання копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК.
3.3. Підставою продовження строку дії обов`язків зокрема є набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.
КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин… (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_6 03.01.2025 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 190 КК.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження та продовження строку дії обов`язків, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
3.4. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.04.2024 у справі 757/16806/24-к постановлено застосувати до ОСОБА_6 запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, одночасно визначити заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 гривень, та в разі внесення застави покладено обов`язки: 1) не відлучатися із міста Черкас без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_4, потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_17, свідком ОСОБА_11 та іншими свідками у провадженні, як безпосередньо, так і через інших осіб; 4) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю. Термін дії обов`язків у разі внесенні застави - до 10.06.2024 включно.
В ухвалі констатовано наявність існування ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згодом ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 07.06.2024 у справі 757/26019/24-к щодо підозрюваного ОСОБА_6 постановлено: 1) застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби; 2) звільнити ОСОБА_6 з-під варти в залі суду негайно; 3) покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) не відлучатися із міста Черкас без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_4, потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_17, свідком ОСОБА_11 та іншими свідками у провадженні, як безпосередньо, так і через інших осіб; 4) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Термін дії обов`язків - до 04.07.2024 включно.
У подальшому строк дії даного запобіжного заходу і обов`язків продовжувався ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду у справі 757/29549/24-к від 02.07.2024, від 28.08.2024 у справі №757/38507/24-к.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №757/46478/24-к постановлено застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання і покладено такі обов`язки терміном дії до 12.11.2024 включно: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження.
У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання і обов`язків продовжувався ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №757/52506/24-к до 12.12.2024 включно.
25.11.2024 визначено підслідність у цьому кримінальному проваджені за детективами НАБУ.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.12.2024 у справі №991/13656/24 постановлено продовжити строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК до 12.01.2025 включно.
Також ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.01.2025 у справі 991/96/25 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000188 до 12.02.2025 включно.
Таким чином, клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, подано в межах строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.5. Підставою продовження строку дії обов`язків також є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.
3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався прокурором таким: «підозрюваному інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.369 КК України, яке відповідно до примітки до ст. 45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням. За вчинення цього злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_6, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, співучасть за попередньою змовою групою осіб у шахрайському заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, може планувати втечу та переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості залишити територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України. Перебування нашої держави у стані війни з російською федерацією може також сприяти ОСОБА_6 до залишення меж підконтрольної Україні території, що унеможливить подальше проведення належного досудового розслідування та судового розгляду. Крім цього, у кримінальному провадженні на теперішній час не встановлені всі спільники ОСОБА_6, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим інші особи матимуть можливість сприяти його переховуванню з метою уникнення кримінальної відповідальності».
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27/частиною 2 статті 15/частиною 3 статті 369 КК і частиною 5 статті 190 КК, одне з яких є особливо тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, то суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Також належить зазначити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), строк якого неодноразово продовжувався указами Президента України і наразі указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 (затверджений Законом України від 29.10.2024 №4024-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 10.11.2024 строком на 90 діб (тобто до 07.02.2025 включно).
Крім того, слідчий суддя враховує, що станом на момент розгляду клопотання ОСОБА_6 виповнилось 60 років, що дає йому право на виїзд за межі України. Хоча в судовому засіданні підозрюваний повідомив, що його паспорт для виїзду за кордон згорів, проте документально такий факт не підтвердив.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Відтак слідчий суддя вважає, що є достатні підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.
3.5.2. Ризик можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення прокурор обґрунтовував таким:
«Зважаючи на інкримінування підозрюваному злочину за ч. 5 ст. 190 КК України, а також на міру покарання, яка загрожує йому, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що ОСОБА_6, перебуваючи без обраного запобіжного заходу, вчинятиме дії спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час слідством не завершено, що значно вплине на процес доказування вини як підозрюваного, так й співучасників, інших можливих спільників, які діяли за попередньою змовою групою осіб. На теперішній час у кримінальному провадженні не проведений увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази, не встановлені усі особи причетні до його вчинення. Підозрюваний ОСОБА_6 та інший член групи за попередньою змовою під час вчинення кримінального правопорушення, з метою узгодження дій по реалізації злочинного плану вживали заходи конспірації та приховування своєї діяльності. Зокрема, використовували мобільні термінали, інші електронні засоби, які за своїм функціоналом дозволяють спілкуватися шляхом направлення зображень і текстових повідомлень. Вказані засоби зв`язку, як знаряддя підготовки вчинення злочину, містять докази протиправної діяльності підозрюваного та інших співучасників, а тому, усвідомлюючи важливість доказового значення цих предметів для досудового розслідування, підозрюваний матиме можливість вжити заходів до їх приховання, знищення чи спотворення наявної у них інформації. Досудове розслідування на даний час триває, збираються відомості на підтвердження винуватості ОСОБА_6 та іншого члену групи за попередньою змовою, які б прокурор вважав достатніми для завершення слідства, а тому знищення таких відомостей негативно вплине на повноту кримінального провадження».
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.12.2024 у справі №991/13656/24 не доведено існування даного ризику з огляду на таке : «на переконання слідчого судді доводи прокурора щодо існування цього ризику не є обґрунтованими, адже на цьому етапі досудового розслідування, яке триває протягом 8-ми місяців, останній має навести більш вагоме обґрунтування такого ризику та вказати конкретний перелік документів, які може сховати, знищити чи спотворити ОСОБА_6 ».
В судовому засіданні прокурор не навів аргументованих фактів, що ОСОБА_6 якимось чином може здійснити знищення, приховання або спотворення будь-яких з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, відтак слідчий суддя вважає доводи прокурора про існування даного ризику необґрунтованими.
3.5.3. Ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів в клопотанні прокурора обґрунтовувався таким:
« ОСОБА_6, маючи тісні зв`язки у державних та правоохоронних органах, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження, з метою надання недостовірних показів, зміни раніше наданих у кримінальному провадженні показів і уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки підозрюваному вручені повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу, продовження строку його застосування з доданими до них матеріалами досудового розслідування, якими вони обґрунтовуються, відповідно останній отримав можливість знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які містять значиму інформацію, у тому числі щодо проведених слідчих та процесуальних дій, які йому до цього були невідомі. З урахування вказаної обставини підозрюваний, перебуваючи без запобіжного заходу, матиме можливість обговорювати з іншими невстановленими особами, причетними до протиправної діяльності, як відомі, так й невідомі органу досудового розслідування обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб, розробити стратегію ухилення від відповідальності. Враховуючи встановлення факту вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення за можливої участі інших невстановлених осіб, перебуваючи поза межами місця проживання, усвідомлюючи, що відомі йому особи з числа невстановлених на даний час стороною обвинувачення, можуть надати правдиві показання щодо його ролі у вчиненні кримінального правопорушення, намагатиметься вплинути на них з метою домогтися надання неправдивих показань на свою користь чи унеможливити своє викриття, а також приховування можливих співучасників та осіб, що їм сприяли.
Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення можливе лише шляхом проведення допитів осіб яким вони відомі. Таким чином, у органу досудового слідства є достатньо даних вважати, що використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний має можливість впливати на потерпілого, свідків, інших осіб, які ще не допитані, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності».
Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Разом з тим, у клопотанні відсутній список конкретних свідків, на яких гіпотетично може вплинути ОСОБА_6 й також суду не надано належних обґрунтувань в частині можливості впливу на експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, не зазначено конкретних експертів чи спеціалістів, на яких може бути здійснено вплив.
Також заборона спілкування з іншим підозрюваним може призвести до порушення права на захист як самого ОСОБА_6, так і іншого підозрюваного, з огляду на норми статті 18 КПК, а саме, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
Відтак слідчий суддя вважає недоведеним достатніми аргументами, що існує вірогідність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
3.5.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовувався прокурором таким: «що у випадку засудження за ч. 5 ст. 190 КК України, до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Вільно пересуваючись до вирішення питання щодо виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту наявний ризик того, що ОСОБА_6 вчинить активні дії щодо його приховування, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, зокрема досягненню мети та завдань кримінального провадження, невідворотності покарання та його достатності. Також на цей час у кримінальному провадженні перевіряється причетність низки інших осіб до підготовки та вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у тому числі осіб, знайомих з підозрюваним. Враховуючи викладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може узгоджувати свої дії з невстановленими на даний час особами та таким чином намагатися не допустити викриття себе, а також встановлення обставин вчинення злочину. Також підозрюваний, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю та фінансувати її».
Існування такого ризику було визнано недоведеним ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.12.2024 у справі №991/13656/24 в зв`язку з тим, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які нові відомості щодо вчинення підозрюваним дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню і даний ризик втратив свою актуальність за час проведення досудового розслідування.
Враховуючи, що прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, а не про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що вирішення питання про наявність чи відсутність ризику, який раніше був визнаний недоведеним, буде виходом за межі клопотання про продовження строку дії обов`язків.
3.5.5. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, обґрунтовувався таким: « ОСОБА_6, будучи учасником групи за попередньою змовою, може вчинити інші кримінальні правопорушення, щодо потерпілих з метою уникнення відповідальності, а також продовжити кримінальні правопорушення проти власності у складі вказаної групи. Вказане дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) умисно і цілеспрямовано, чітко усвідомлюючи при цьому протиправність власних дій».
Існування такого ризику було визнано недоведеним ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.12.2024 у справі №991/13656/24 в зв`язку з тим, що враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного протягом здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Під час судового засідання було підтверджено належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Враховуючи, що прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, а не про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що вирішення питання про наявність чи відсутність ризику, який раніше був визнаний недоведеним, буде виходом за межі клопотання про продовження строку дії обов`язків.
3.6. Оцінивши в сукупності всі матеріали клопотання, заслухавши прокурора, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких належить до особливо тяжких, доведеність існування лише одного ризику, наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, відсутність даних щодо порушень покладених при застосування запобіжного заходу обов`язків, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора належить частково задовольнити в частині продовження строку дії обов`язків з метою забезпечення дієвості застосованого запобіжного заходу та забезпечення можливості здійснення контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.
Керуючись статтями 131,132, 182, 184, 194, 199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково клопотання прокурора САП ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 .
2. Продовжити в межах строку досудового розслідування до 12 лютого 2025 року включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво;
3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 14.01.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 __________________________