- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/156/25
Провадження 1-кс/991/155/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представника скаржника ОСОБА_3,
представника НАБУ ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
08.01.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_5 (далі-скаржник) на бездіяльність посадових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 10.01.2025.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
2.1. В скарзі скаржник просила: «1) прийняти цю скаргу до провадження Вищого антикорупційного суду та призначити її розгляд; 2) За результатами розгляду скарги зобов`язати відповідальних службових осіб Національного антикорупційного бюро України відповідно до статті 214 КПК України прийняти заяву та протягом 24 годин внести відповідні відомості про вказані у заяві кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення ОСОБА_6 . ОСОБА_7 та іншими невстановленими посадовцями Міністерства юстиції України кримінальних правопорушень. що полягає в організації несанкціонованого втручання в роботу державних реєстрів. що мало наслідком протиправне заволодіння майном Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Новоселицький»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «06 січня 2025 року я, ОСОБА_5, подала заяву про вчинення ОСОБА_6 . ОСОБА_7 та іншими невстановленими посадовцями Міністерства юстиції України кримінальних правопорушень, що полягає в організації несанкціонованого втручання в роботу державних реєстрів, що мало наслідком протигравне заволодіння майном Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Новоселицький» (далі - СВК «Новоселицький» або Кооператив), до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яку станом на 08 січня 2025 року так і не розглянули.
1. Зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення
У квітні 2019 року СВК «Новоселицький» (Код ЄДРПОУ 32904374) було захоплено внаслідок рейдерського нападу, у результаті якого ОСОБА_8 на Загальних зборах було незаконно обрано новою Головою Кооперативу.
10.04.2019 на підставі Протоколу Загальних зборів державним реєстратором Комупального підприємства «Р+» (Код ЄДРПОУ 42431075) ОСОБА_9 було проведено реєстраційну дію щодо зміни Голови Кооперативу.
Згадані факти розслідуються у межах кримінального провадження №12019110140000472 від 11.04.2019 (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України) та кримінального провадження №52024000000000582 від 08.11.2024 (за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України). Однак, реєстраційні дії щодо зміни голови Кооперативу не входять до предмету розслідування, а також особи. причетні до незаконної перереєстрації, не є підозрюваними в обох кримінальних провадженнях.
Відповідно до відомостей з ЄДР. Комунальне підприємство «Р+» (Код ЄДРПОУ 42431075) зареєстроване за адресою: 08205. Київська обл.. м. Ірпінь, вул. Матросова, буд. 21. Однак на момент проведення реєстраційних дій щодо зміни керівника Кооперативу реєстратор ОСОБА_9 не перебувала на території України. Крім того. ОСОБА_9, часто згадується у журналістських розслідуваннях як «чорний реєстратор».
Також, ОСОБА_9 є співвідповідачем у справі №911/829/19 за позовом ПрАТ «Миронівське» щодо скасування рішення державного реєстратора, на підставі якого було незаконно внесено запис про зміну власника нерухомого майна. Власником, на якого незаконно було перереєстровано майно, було ПАТ «Банк Камбіо», яке, відповідно до журналістських розслідувань, пов?язане з ОСОБА_10 .
Так, зважаючи на злочинний спосіб захоплення та подальшу легалізацію контролю над Кооперативом, існують вагомі підстави вважати, що вищезазначені кримінальні правопорушення були вчинені за попередньою змовою групою осіб. Зокрема, з огляду на обставини рейдерського захоплення Кооперативу, вбачається, що до організації незаконної перереєстрації голови Кооперативу причетна група осіб на чолі з міністром юстиції України 2014-2019 рр. ОСОБА_6, керуючим партнером інвестиційної компанії «Евріс Інвест» (Код ЄДРПОУ 43783266) ОСОБА_7 та іншими невстановленими посадовцями Міністерства юстиції У країни.
Однак і досі факти незаконного виливу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на роботу Міністерства юстиції, а також організація несанкціонованого втручання в роботу державних реєстрів, що мало наслідком протиправне заволодіння майном багатьох підприємств, ніяким чином правоохоронними органами не розслідується.
Учинені згаданою групою осіб дії становлять кримінальні порушення, передбачені ст. ст. 206-2, 361 Кримінального кодексу України, що зумовлює необхідність в розслідуванні даних злочинів саме детективами Національного антикорупційного бюро України.
Разом з тим, за наявною у нас інформацією. ОСОБА_7 пов?язаний із ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які причетні до рейдерського захоплення СВК «Новоселицький».
Зокрема, відповідно до відомостей з онлайн-сервісу «YouControl», щонайменше 9 аграринх підприємств вказують на сталий зв?язок між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 і ОСОБА_13 .
Відтак, у нас є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 причетні до організації легалізації контролю над СВК «Новоселицький» шляхом вчинення незаконних реєстраційних дій щодо зміни ГоловиКооперативу».\
До скарги додавались копії заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення та роздруківку з електронної пошти про надсилання заяви про вчинення злочину до НАБУ 06.01.2025.
2.2. В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 підтримала скаргу, просила її задовольнити і зобов`язати посадових осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 від 06.01.2025.
Детектив НАБУ ОСОБА_4 як представник орган досудового розслідування, гіпотетична бездіяльність якого оскаржувалась, заперечив проти задоволення скарги, надавши лист детектива НАБУ ОСОБА_14 від 09.01.2025 №533-294/690 у відповідь на заяву скаржника, де зокрема зазначено таке: «У Національному антикорупційному бюро України розглянуто Ваше звернення від 06.01.2025 (вх.№М-15 0 від 07.01.2025), про можливе вчинення протиправного заволодіння майном СВК «Новоселицький». Повідомляємо Вам, що 08.11.2024 за описаними у звернені відомостями детективами Національного бюро вже розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000582, яке розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. 23.12.2024 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийнято рішення про визначення підслідності у кримінальному провадженні №52024000000000582 від 08.11.2024 за слідчими Слідчого управління ГУНП в Київській області. Нових відомостей, які б свідчили про вчинення іншого кримінального правопорушення, що' стосуються предмету досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, у Вашому зверненні не наведено. Окрім того, у Вашому зверненні згадується можливе вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 організації несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних сйстем, електронних комунікаційних мереж, а також пособництва у протиправному заволодінні майном СВК «Новоселицький». Проте, в Вашому зверненні не наведено жодних відомостей, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень, та які можуть бути перевірені шляхом здійснення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій після початку досудового розслідування», й додав копії заяви ОСОБА_5 до НАБУ від 29.10.2024 №М-14768, від 01.07.2025 №М-150, витягу з ЄРДР та протоколу допиту ОСОБА_5 в кримінальному проваджені №52024000000000582.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг 5з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник 06.01.2025 направила до НАБУ заяву про кримінальні правопорушення, яка отримана 07.01.2025, відтак нею не пропущено визначений статтею 304 КПК строк на подання скарги.
3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, у тому числі за скаргами на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, а саме: статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає. Так, примітка статті 45 КК визначає, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Відтак слідчий суддя повинен з`ясувати чи відомості, викладені в заяві і скарзі, мають ознаки корупційних кримінальних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ.
3.5. Предметом злочину, передбаченого статтею 206-2 КК, є майно підприємств, установ, організацій. Заволодіння, як обов`язкова ознака об`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 206-2 КК, передбачає активну поведінку (дію) вилучення майна підприємства, установи, організації з володіння, розповсюдження, користування власника або особи, якій воно ввірене на законній підставі, на користь винного або інших осіб і збагачення його або інших осіб за рахунок цього майна. Заволодіння має бути протиправним, оскільки суб`єкт не має права на це майно, яке для нього є чужим. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину є настання злочинних наслідків ? зменшення майна власника та збагачення його за його рахунок винної сторони, тобто обов`язковою об`єктивною ознакою є заподіяння майнової шкоди, яка згідно з приміткою до цієї статті, вважається великою, якщо вона у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Не можуть кваліфікуватися дії особи як заволодіння майном підприємства, установи, організації, яка має право на отримання певного майна, але порушує встановлений порядок його передачі ? отримання. Тобто протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації може бути визначене як протиправне, корисливе й неоплатне заволодіння майном підприємства, установи, організації з метою повернути його у свою власність і стати його фактичним володарем, фактичним власником. Для злочину, передбаченого статтею 206-2 КК, обов`язковою ознакою є спосіб його вчинення ? з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації.
Частина 1 статті 361 КК визначає об`єктивною стороною злочину несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, а частини 2, 4 статті 361 КК закріплюють відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, якою згідно з приміткою вважається шкода, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Проте, зі змісту скарги та заяви до НАБУ вбачається, що скаржником не наведено жодних обґрунтованих відомостей про ознаки вчинення злочинних діянь, передбачених статтями 206-2 чи 361 КК, та про заподіяння такими діяннями істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам осіб, зокрема й самого скаржника.
При цьому в скарзі та заяві про кримінальне правопорушення відсутні відомості про осіб, перелік яких наведено в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, й згадка про колишнього міністра юстиції є надуманою.
Таким чином, у цьому випадку відсутні будь-яка умова підслідності НАБУ, передбачені пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.
Загалом слідчий суддя вважає, що ініціювання скаржником кримінального переслідування згаданих в скарзі і заяві осіб має ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи таких осіб, винятково із метою тиску на них, хоча скаржник має право на оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства.
3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Судом встановлено, що зі змісту заяви скаржника до НАБУ про вчинення кримінальних правопорушень та з наявних матеріалів не вбачається достатніх об`єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень.
Таким чином, скаржником не доведено обов`язок посадових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, й тому в задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 15.01.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ________________________