- Головуючий суддя (ВАКС): Кравчук О.О.
Справа № 991/217/25
Провадження 1-кс/991/216/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4, ОСОБА_5,
підозрюваного ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 у місті Києві скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання і тримання під вартою ОСОБА_6, подану в порядку ст. 206 КПК України, у межах кримінального провадження № 12022100060001389 від 14.10.2022,
ВСТАНОВИВ:
1.Зміст поданої скарги та позиції сторін
1.1. 10.01.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання і тримання під вартою ОСОБА_6, подану в порядку ст. 206 КПК України, у межах кримінального провадження № 12022100060001389 від 14.10.2022.
Скарга обґрунтовується наступними доводами:
- не зрозуміло які саме підстави були встановлені органом досудового розслідування відносно того, що ОСОБА_6 може здійснити втечу за кордон з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
- стороною обвинувачення не було надано жодних доказів спроби переховування ОСОБА_6 від слідства та суду;
- ОСОБА_6 було заздалегідь відомо про кримінальне провадження щодо нього, проте він не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на переховування від слідства та суду;
- не встановлені законні підстави, визначені ст. 208 КПК, для затримання ОСОБА_6 ;
- під час затримання були порушені вимоги ч. 3 ст. 12 КПК, а саме не надано можливості повідомити членів родини ОСОБА_6 про його затримання.
1.2. У судовому засіданні захисники, з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_6, скаргу підтримали з викладених у ній мотивів.
1.3. Детектив у судовому засіданні та у своїх запереченнях на подану скаргу зазначив, що затримання проведено з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України. Стверджував, що обґрунтовано затримано ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК, оскільки були наявні підстави вважати, що він має можливість втекти з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки неодноразово здійснював виїзд за кордон упродовж 2022-2023 років. Також зазначив, що ОСОБА_6 планував виїзд за кордон напередодні затримання, про що свідчить протокол НСРД від 14.06.2024 № 19/5913т (т. 1, а.с. 150-151).
2.Оцінки та мотиви слідчого судді
Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, надані детективом документи, заслухавши пояснення учасників, слідчий суддя дійшов таких висновків.
2.1.Право
Згідно з ч. 1 ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Положеннями ч. 1 ст. 12 КПК передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Стаття 206 КПК України встановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини. Так, слідчий суддя має право зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав особи, яка тримається під вартою, а також зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи (ч. 3 ст. 206 КПК України).
Крім цього, положення ч. 5 ст. 206 КПК передбачають, що незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
В постанові від 27.05.2019, справа №766/22242/17, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила таке:
«.. стаття 206 КПК надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
… положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.».
Відповідно до вимог пунктів 1,3 ч. 1 ст. 208 КПК, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
2.2. Слідчим суддею встановлено, що 25.06.2024 ОСОБА_6 затримано на підставі п. 3, ч. 1 ст. 208 КПК, а саме у зв`язку з наявністю обґрунтованих підстав вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Також 25.06.2024 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.
2.2.1. Щодо доводів сторони захисту про незаконне затримання
Детектив обґрунтував наявність підстав вважати на момент затримання:
- можливість виїзду за кордон (відповідно, наявність трьох неповнолітніх дітей та інвалідності), неодноразовий виїзд за кордон в умовах воєнного стану (відповідні підстави відображені в протоколі затримання від 25.06.2024);
- проведені НСРД, за результатом яких була встановлена інформація про планування виїзду ОСОБА_6 за кордон напередодні затримання (протокол НСРД № 19/5913т від 14.06.2024).
Також слідчий суддя при обранні запобіжного заходу встановив наявність ризику, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ухвала слідчого судді ВАКС від 27.06.2024).
2.2.2. Щодо ненадання можливості повідомлення членів сім`ї, а саме дружини, детектив пояснив, що в час затримання проводився обшук в місці проживання, за місцезнаходженням дружини; водночас затриманому була надана можливість повідомити інших осіб - захисника ОСОБА_5 (що не заперечував захисник), чим дотримана вимога ч. 1 ст. 213 КПК.
2.2.3. Щодо доводів сторони захисту про незаконне тримання під вартою, вимозі негайного звільнення ОСОБА_6 з під варти
27.06.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою застосовано по відношенню до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому строк запобіжного заходу продовжувався ухвалами від 22.08.2024, 15.10.2024, 13.12.2024 - до 10.02.2025 включно. Ухвалами було встановлено, що підозра, вручена ОСОБА_6 є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, в тому числі ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. Отже нині ОСОБА_6 тримається під вартою на підставі ухвали слідчого судді.
Тому доводи сторони захисту про незаконне тримання під вартою та вимога негайного звільнення ОСОБА_6 з під варти - відхиляються як необґрунтовані.
Питання щодо розміру застави, визначеної ОСОБА_6, не входить до предмету розгляду поданої скарги.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 206, 208, 369-672, 376 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1