- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/13390/24
Провадження 1-кс/991/13474/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 січня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29.11.2018,
ВСТАНОВИВ:
02.12.2024 до Вищого антикорупційного суду в порядку ст. 201 КПК України надійшло клопотання, у якому захисник ОСОБА_4 просив змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4026000 (чотири мільйони двадцять шість тисяч) гривень, на особисте зобов`язання.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2023 у справі № 991/9889/23 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено підозрюваному заставу у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000 грн; за умови внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. На виконання вказаної ухвали, 28.12.2023 ПП «Транс Брок Сервіс» внесено грошові кошти в сумі 4026000 (чотири мільйони двадцять шість тисяч) гривень у якості застави за ОСОБА_5 та останнього звільнено із Державної установи «Київський слідчий ізолятор». На даний час ОСОБА_5 мобілізований та починаючи із 04.11.2024 він зарахований до складу військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку з цим, заставодавець ПП «Транс Брок Сервіс», отримавши повідомлення від ОСОБА_5 про мобілізацію та неможливість самостійного виконання покладених на нього процесуальним законодавством обов`язків, 26.11.2024 звернулось до захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 із проханням вжити заходів з приводу повернення застави шляхом зміни запобіжного заходу. Таким чином, на переконання сторони захисту, мобілізація ОСОБА_5 та перебування на службі унеможливлюють належне виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, тому наразі відсутні підстави для подальшого застосування до нього такого запобіжного заходу як застава. Вказане стало підставою для звернення сторони захисту до суду із клопотанням в порядку ст. 201 КПК України.
Розгляд клопотання призначений на 05.12.2024, про що повідомлено учасників. Судову повістку про виклик ОСОБА_5 у судове засідання скеровано за місцем його проживання у м. Любомль, Волинської області та командиру військової частини для передачі підозрюваному ОСОБА_5 (лист від 02.12.2024 вих.№ 991/13390/24/36711/2024).
05.12.2024 у судове засідання підозрюваний ОСОБА_5 не з`явився, у зв`язку з чим розгляд було відкладено на 11.12.2024, про що повідомлено учасників. Судову повістку про виклик ОСОБА_5 у судове засідання скеровано за місцем його проживання у м.Любомль, Волинської області та надіслано до Міністерства оборони України для вжиття заходів для вручення повістки ОСОБА_5 (лист від 05.12.2024 за вих. №991/13390/24/37164/2024).
11.12.2024 у судове засідання підозрюваний ОСОБА_5 не з`явився, у зв`язку з чим судове засідання відкладене на 07.01.2025, про що повідомлено учасників. Судову повістку про виклик ОСОБА_5 у судове засідання: 1) скеровано за місцем його проживання у м.Любомль, Волинської області; 2) надіслано до Міністерства оборони України для вжиття заходів для вручення повістки ОСОБА_5 (лист від 11.12.2024 за вих. №991/13390/24/3795/2024); 3) скеровано командиру військової частини (лист від 12.12.2024 вих. № 991/13390/24/38160/2024). Окрім того, 11.12.2024, суд звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням посприяти у вжитті заходів для вручення ОСОБА_5 повістки про виклик у судове засідання на 07.01.2025 (лист від 11.12.2024, вих.№991/13390/24/37959/2024).
Із довідки, складеної секретарем судового засідання першого відділу управління забезпечення судового процесу Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 від 12.12.2024, вбачається, що захисником ОСОБА_4 надані відомості про те, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, в ході здійснення виклику підозрюваного ОСОБА_5, зареєструвати повістку за адресою вказаної військової частини не видалось можливим, так як адреса є неповною та при реєстрації судової повістки виникає помилка. 02.12.2024 о 18:49 захисник ОСОБА_4 був повідомлений відповідальним працівником про дату та час судового засідання, призначеного на 05.12.2024, та в ході телефонної розмови ОСОБА_4 зазначив, що він не має зв`язку із підозрюваним. Однак згодом, захисник повідомив через месенджер WhatsApp, що у нього наявна електронна адреса військової частини, через яку можна вручити повістку про виклик у судове засідання ОСОБА_5, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2 Таким чином, 03.12.2024 на вказану електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме командиру військової частини ОСОБА_7, було скеровано повістку про виклик у судове засідання для вручення підозрюваному ОСОБА_5 . Однак станом на 12.12.2024 жодної відповіді судом отримано не було.
06.01.2025 від підозрюваного ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання, в якому він зазначив, що обізнаний про судове засідання, призначене на 07.01.2025, проте без окремого дозволу командування не може самостійно покинути місце постійної дислокації, тому просив забезпечити його особисту участь шляхом надання окремого розпорядження командуванню військової частини або надання вимоги щодо його доставки у судове засідання.
07.01.2025 у судове засідання підозрюваний ОСОБА_5 не з`явився.
Прокурор ОСОБА_3 у судових засіданнях наголошував на неможливості розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу за відсутності підозрюваного ОСОБА_5, з огляду на положення ст. 193 КПК України, які визначають, що розгляд клопотання здійснюється за присутності підозрюваного.
У судових засіданнях 05.12.2024 та 11.12.2024 захисник ОСОБА_4 вказував на відсутність зв`язку та комунікації із підозрюваним, який перебуває у військовій частині у Львівській області. Додав, що дійсно, сторона захисту є ініціатором клопотання про зміну запобіжного заходу, однак не може забезпечити присутність ОСОБА_5 у судовому засіданні.
За таких обставин, захисник вважав за необхідне надати доручення прокурору для встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 .
Окрім того, на думку захисника, забезпечити явку ОСОБА_5 у судове засідання необхідно шляхом направлення судом вимоги до командування військової частини НОМЕР_1 щодо надання відрядження ОСОБА_5 або ж технічних засобів для участі ОСОБА_5 в судовому засіданні в режимі відеоконференції чи надання судом окремого розпорядження командуванню військової частини або надання вимоги щодо доставки ОСОБА_5 у судове засідання.
На запитання суду захисник пояснив, що при зверненні до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу він спілкувався із ОСОБА_5 та вони узгоджували такі свої дії, оскільки у ОСОБА_5 на той час був доступ до телефону. Проте, зараз захисник не може надати жодної інформації про адресу військової частини чи будь-яких інших контактів, бо не має зв`язку із підозрюваним.
У судовому засіданні 07.01.2025 слідчим суддею повідомлено учасників, що 02.01.2025 до суду надійшла відповідь від Командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 (від 02.01.2025 вих.№674/1/57), в якій йшлося про те, що на адресу Військової служби правопорядку надійшов лист суду від 11.12.2024 щодо сприяння у врученні військовослужбовцю ОСОБА_5 повістки про виклик на судове засідання. Було встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_5 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 30.12.2024 посадовими особами Військової служби правопорядку було доручено командуванню військової частини НОМЕР_1 вручити ОСОБА_5 повістку про виклик на судове засідання під розписку про вручення такої повістки. Проте, військовослужбовець ОСОБА_5 від вручення йому повістки відмовився, про що письмово розписався при свідках.
До відповіді, командиром військової частини додано копію судової повістки про виклик у судове засідання на 14:00 07.01.2025, де в розділі «Розписка» міститься надпис: «на підставі ст. 63 Конституції України від підпису відмовляюсь ОСОБА_5 30.12.2024», свідки: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (із зазначенням контактних даних та адрес місць проживання свідків).
На запитання суду, захисник ОСОБА_4 повідомив, що обізнаний про те, що ОСОБА_5 відмовився при свідках від отримання судової повістки про виклик до суду на 07.01.2025. Поряд з цим, захисник зазначив, що від іншого захисника підозрюваного ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_6 йому відомо, що ОСОБА_12 спілкувався із ОСОБА_5 та останній надіслав до суду клопотання про забезпечення його особистої участі в судовому засіданні шляхом винесення окремого розпорядження суду. Захисник ОСОБА_4 вказав, що підтримує таке клопотання ОСОБА_5 в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні 07.01.2025 зазначив, що очевидним є те, що у підозрюваного ОСОБА_5 була можливість направити клопотання до суду. Окрім того, ОСОБА_5 відмовився від отримання судової повістки про виклик до суду та виконання покладеного на нього процесуального обов`язку щодо з`явлення до суду за кожною вимогою. На переконання прокурора, у підозрюваного є можливість приймати участь у судовому засіданні, у тому числі, за допомогою технічних засобів в режимі відеоконференцзв`язку. Проте, такими можливостями той не скористався. Додав, що положеннями КПК України передбачено, що у випадку якщо підозрюваний не з`явився у судове засідання, до нього мають бути застосовані санкції, що в свою чергу зможе забезпечити участь підозрюваного у судовому засіданні.
Заслухавши думку учасників, перевіривши надані до суду матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Як вбачається із поданого до суду клопотання захисника, на даний час до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Застава забезпечує виконання підозрюваним обов`язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Обов`язки підозрюваного визначені в частині 7 статті 42 КПК України, зокрема, це прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Ці обов`язки покладаються на підозрюваного, виходячи з його процесуального статусу - статусу підозрюваного. Варто додати, що строк дії цих обов`язків співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного (крім обов`язків, передбачених пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК України).
Водночас, обов`язок підозрюваного, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України, - прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади не обмежений двомісячним строком та кореспондується з обов`язком, встановленим п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а отже співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного.
Разом з тим, саме з метою забезпечення виконання, у тому числі і цих обов`язків, для забезпечення дієвості кримінального провадження за наявності, зокрема, відповідних ризиків, до підозрюваного можуть застосовуватися запобіжні заходи, зокрема, застава та особисте зобов`язання.
Сторона захисту звернулась до суду із клопотанням в порядку ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 із застави на особисте зобов`язання.
У відповідності до положень ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу визначений ст. 193 КПК України.
У той же час, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті (ч. 1 ст. 193 КПК України).
Слід зазначити, що на ОСОБА_5 як підозрюваного, покладено обов`язок прибувати у судові засідання, який, зокрема, може бути реалізовано шляхом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження).
Такий обов`язок підозрюваного, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України - прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, кореспондується з обов`язком, встановленим п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України та співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного.
У той же час, підозрюваний не з`явився до суду у жодне із призначених судових засідань щодо розгляду ініційованого його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу.
Відсутність підозрюваного у судових засіданнях захисник обґрунтовував перебуванням ОСОБА_5 на військовій службі в Львівській області та повною відсутністю зв`язку із підозрюваним.
Проте, доказів неможливості участі ОСОБА_5 у судових засіданнях, як безпосередньої, так і дистанційної, ОСОБА_5 та його захисник до суду не надали.
Натомість із наданих до суду матеріалів вбачається, що про судові засідання підозрюваний обізнаний, проте незважаючи на це, на судовий розгляд не прибув.
Показовим є і той факт, що при спробі 30.12.2024 вручити повістку ОСОБА_5 посадовими особами військової частини НОМЕР_1 на виконання доручення Військової служби правопорядку, військовослужбовець ОСОБА_5 від вручення йому судової повістки про виклик в судове засідання відмовився, про що письмово розписався при свідках.
Вартим уваги є те, що показання захисника різнилися в судових засіданнях. Так, 05.12.2024 та 11.12.2024 захисник наголошував на відсутності будь-якого зв`язку із ОСОБА_5 та відповідно відсутності у останнього доступу, як до телефону, так і до комп`ютерної техніки, що позбавляє можливості останнього взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Проте, у судовому засіданні 07.01.2025 захисник зазначив, що йому відомо, як про факт відмови ОСОБА_5 від отримання судової повістки, так і про те, що ОСОБА_5 повідомив іншому захиснику - ОСОБА_6 про те, що надіслав до суду клопотання про забезпечення його особистої участі в судовому засіданні саме шляхом винесення окремого розпорядження суду. Вказане свідчить про наявність комунікації підозрюваного із захисниками, що відповідно ставить під сумнів твердження захисника.
Таким чином, доводи захисника про те, що військова частина перешкоджає підозрюваному в його участі в судовому засіданні безпосередньо чи в режимі відеоконференції - не знайшли свого підтвердження.
Навпаки, посадові особи військової частини виконали доручення Військової служби правопорядку та вчинили заходи щодо вручення судової повістки про виклик до суду на 07.01.2025 ОСОБА_5 .
Жодних розпоряджень командування військової частини, які б забороняли ОСОБА_5 приймати участь в судовому засіданні, до суду не надано.
Водночас, вартим уваги є те, що клопотання від 06.01.2025 ОСОБА_5 надіслане до суду із електронної поштової скриньки VB
Варто наголосити, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ст. 22 КПК України).
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
ЄСПЛ наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії») (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (Application no. 11681/85).
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04.10.2001 у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком учасників справи.
За наведених обставин, враховуючи неприбуття підозрюваного у судові засідання щодо розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке ініційоване стороною захисту, при наявності можливості забезпечення присутності під час розгляду, у тому числі дистанційно, що відповідно унеможливлює розгляд такого клопотання по суті, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність залишення клопотання без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 22, 26, 131, 132, 201 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018, залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1